Search

Document No. 122274882

  • Date of the hearing: 07/10/2024
  • Date of the decision: 07/10/2024
  • Case №: 991/10197/24
  • Proceeding №: 12017040000000531
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.

справа №991/10197/24

провадження №1-кс/991/10241/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«07» жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника - ОСОБА_3, його захисників - адвокатів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, детектива НАБУ ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива від 14 серпня 2024 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ про зупинення досудового розслідування від 14 серпня 2024 року у кримінальному провадженні №12017040000000531, в межах якого ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 12 вересня 2024 року його захисники отримали копію постанови детектива НАБУ від 14 серпня 2024 року про зупинення досудового розслідуванняу вказаному кримінальному провадженні №12017040000000531, яку він вважає невмотивованою та прийнятою поза межами строку досудового розслідування, у зв`язку з чим, на його думку, така постанова підлягає скасуванню. Так, заявник у скарзі зазначає, що відомості про кримінальне провадження №12017040000000531 за ч. 2 ст. 364-1 КК України були внесені до ЄРДР 06 березня 2017 року, а 11 травня 2018 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження №42018100000000448 за ч. 5 ст. 191 КК України, строк досудового розслідування у якому продовжувався ухвалами слідчих суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року та Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року. При цьому, постановою першого заступника Генерального прокурора від 27 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 доручено детективам НАБУ, а постановою Генерального прокурора від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року об`єднано в одне провадження за №12017040000000531, в межах якого в ЄРДР обліковується 14 епізодів. 22 лютого 2021 року та 15 березня 2021 року у цьому кримінальному провадженні особам повідомлено про підозру та постановами Генерального прокурора від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року продовжено строк досудового розслідування до 7 та 12 місяців відповідно, при цьому постановою прокурора від 19 серпня 2022 року матеріали за підозрами таких осіб були виділені з вказаного кримінального провадження за епізодами, один з яких внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року. За таких обставин, з урахуванням положень законодавства, численних зупинень досудового розслідування, за підрахунками заявника, на час виділення епізоду з 12 місяців такого строку залишався 261 день, а останнім його днем було 06 травня 2023 року. На думку заявника, виділення з кримінального провадження матеріалів за підозрами осіб не свідчить, що кримінальне провадження стало таким, у якому підозри були відсутні, в тому числі на дату введення воєнного стану. Отже, оскільки, на переконання заявника, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчилися 06 березня 2023 року, постанова про його зупинення від 14 серпня 2024 року прийнята поза межами таких строків, що свідчить про її незаконність.

В подальшому в ході розгляду скарги заявник ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_6 долучили додаткові письмові пояснення, у яких, серед іншого, викладено доводи стосовно того, що факт неодноразового зупинення та відновлення досудового розслідування є порушенням права, закріпленого ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, з огляду на затягування досудового розслідування наслідок зловживання детективом процесуальними правами, поряд з цим повідомлення про підозру були вручені більш ніж через шість років після внесення відомостей до ЄРДР та поза межами строку досудового розслідування, у зв`язку з чим ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Крім того, наведено детальні розрахунки (обрахування) на підтвердження закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531, в тому числі з посиланням на відповідні судові рішення, а також доводи щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_3 підозри.

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні (24, 30 вересня, 07 жовтня 2024 року) адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 подану скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у ній.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію своїх адвокатів.

Детектив ОСОБА_9 підтримав свої письмові заперечення, у яких вказав на загальний стан прийнятих судових рішень, що стосуються позицій суддів у питанні строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, акцентуючи увагу на тому, що ухвали, відповідно до яких строк досудового розслідування наявний, приймалися після та орієнтуючись на ухвали, відповідно до яких такий строк відсутній, а також навів аналіз вказаних рішень, в тому числі щодо продовження строків досудового розслідування Генеральним прокурором. Детектив, серед іншого, послався на те, що на момент прийняття всіх процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні, які можуть стосуватися питання обрахунків строків досудового розслідування, діяли редакції ст.ст. 219, 294 КПК України, які містили відповідні виключення, передбачені законодавцем. На думку детектива, вказані рішення слідчих суддів однозначно спростовували необхідність продовження строків розслідування у об`єднаних або виділених кримінальних провадженнях вказаної категорії з посиланням на те, що ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 295-1 КПК України можуть бути застосовані лише до кримінальних проваджень, відомості по яким внесені до ЄРДР після введення і дію змін до вказаних статей КПК України, тобто після 16 березня 2018 року. При цьому, на переконання детектива, оскаржувана постанова про зупинення кримінального провадження є обґрунтованою, прийнята у зв`язку з необхідністю виконання у кримінальному провадженні процесуальних дій в порядку міжнародного співробітництва та розшуком підозрюваних. За таких обставин, детектив просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 .

Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Перш ніж перейти до оцінки порушених у скарзі питань, вважаю за необхідне зазначити, що недотримання слідчим суддею строків розгляду скарги, встановлених ч. 2 ст. 306 КПК України, не спричинило будь-яких негативних (невідворотних) наслідків для жодного з учасників цього провадження та були пов`язані з наданням сторонам можливості доведення слідчому судді своїх позицій в повному обсязі.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали скарги, за відсутності підстав для її повернення з причин пропуску строку звернення, слідчий суддя зазначає про наступне.

На досудовому провадженні може бути оскаржене, зокрема рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування (п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Відповідно до ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо: 1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком; 2) оголошено в розшук підозрюваного; 2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; 3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва; 4) наявні об`єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану; 5) уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 280 КПК України).

Як вбачається з наданих матеріалів, зокрема постанови детектива НАБУ ОСОБА_9 від 14 серпня 2024 року, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було зупинене на підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст. 280 КПК України. Мотивуючи своє рішення про зупинення досудового розслідування, детектив послався на обставини оголошення у розшук підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11, місцезнаходження яких не відоме та розшук яких триває. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні направлено декілька запитів до різних іноземних юрисдикцій щодо надання міжнародної правової допомоги, оскільки, як зазначає детектив, зі змісту матеріалів кримінального провадження та оцінки зібраних у ньому доказів подальше проведення слідчих та процесуальних дій залежить від інформації, що очікується від компетентних органів іноземної юрисдикції.

Ініціатор скарги та його захисники у судовому засіданні стверджували, що оскаржувана постанова від 14 серпня 2024 року прийнята поза межами строків досудового розслідування, є невмотивованою та прийнята з штучних і надуманих підстав.

Дослідивши твердження заявника в частині невмотивованості постанови від 14 серпня 2024 року, слідчий суддя зазначає, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч.5 ст. 40 КПК України).

Тобто, слідчий приймає відповідні рішення в межах кримінального провадження, в тому числі щодо зупинення досудового розслідування, розшуку осіб та/або виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, доцільності виділення з нього матеріалів в окреме провадження, проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій тощо, в залежності від наявності/відсутності для цього підстав та з урахуванням усіх обставин конкретного кримінального провадження щодо можливості/доцільності вчинення певних дій, оскільки вирішення таких питань лежить виключно у площині (розсуді) детектива/прокурора, а тому втручання у діяльність (розсуд) слідчого щодо прийняття того чи іншого процесуального рішення з боку, у тому числі, слідчого судді повинно виправдовуватися обставинами справи та бути необхідним з точки зору відновлення порушених прав особи.

Існування об`єктивних даних, які стали підставою для зупинення досудового розслідування станом на 14 серпня 2024 року та які продовжують існувати на час розгляду скарги детектив ОСОБА_12 підтверджує наявною комунікацією з Британськими Віргінськими Островами (лист від 05 вересня 2024 року №29-287/26040), Белізом (лист від 05 вересня 2024 року №29-145/26043) та продовження перебуванням в міжнародному розшуці ОСОБА_13 (постанова від 05 жовтня 2023 року) та ОСОБА_11 (постанова від 05 жовтня 2023 року).

Проаналізувавши озвучені учасниками у судовому засіданні позиції та досліджені матеріали, що ними надані, слідчий суддя зазначає, що постанова про зупинення досудового розслідування від 14 серпня 2024 року містить усі обов`язкові елементи процесуального рішення, викладена на офіційному бланку та підписана детективом НАБУ ОСОБА_12 за погодженням з прокурором САП ОСОБА_14, тобто детективом було дотримано процесуального порядку зупинення досудового розслідування кримінального провадження за наявності підстав, визначених ст. 280 КПК України, із викладенням мотивів прийняття такого рішення.

На цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не вбачає необхідності в дослідженні питання доцільності та обґрунтованості оголошення осіб у розшук та виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, впливу цих обставин на права осіб та констатує, що зазначені процесуальні дії перебувають в межах компетенції слідчого і суттєво не вплинули на права заявника.

Іншими підставами для скасування постанови про зупинення досудового розслідування заявник визначає, зокрема обставини повідомлення особам у цьому кримінальному провадженні про підозру поза межами строку досудового розслідування, що позбавляє сторону обвинувачення повноважень на прийняття будь-яких процесуальних рішень, окрім закриття кримінального провадження.

За твердженням ініціатора скарги, факт спливу строку досудового розслідування підтверджується судовими рішеннями, які набули чинності та пройшли перевірку усіх трьох судових інстанцій. Зокрема, серед інших, посилається на ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_15 від 21 вересня 2023 року у справі №991/7961/23 та ухвалу АП ВАКС від 28 листопада 2023 року у цій самій справі у складі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 (т. 2, а.с. 28-39, 40-47, 78-79, 93-94).

Опонуючи ініціаторам скарги в частині спливу строку досудового розслідування в межах цього кримінального провадження, детектив надав судові рішення слідчого судді ВАКС та колегії суддів АП ВАКС, які також набули чинності та в яких констатовано факт дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування. Зокрема, серед інших, посилається на ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_19 від 23 серпня 2024 року у справі №991/7118/24 про продовження строків досудового розслідування до 6 місяців (т. 5, а.с.78-87) та ухвалу АП ВАКС від 30 січня 2024 року у справі №991/10576/23 у складі колегії суддів ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_18 (т. 10, а.с. 51-61).

Дослідивши надані судові рішення, слідчий суддя констатує, що вони дійсно стосуються одних і тих правовідносин, набули чинності, але є кардинально протилежні в оцінці підрахунку строків досудового розслідування та застосуванні одного чи іншого підходу Верховного Суду.

Враховуючи власний суддівський досвід, усвідомлюючи неможливість ухвалення свавільних рішень, з огляду на наявність рішення (ь) суду апеляційної інстанції та піддавання сумніву судових рішень, що набрали законної сили, у тому числі суддею (ми), які їх постановили поза межами процедур перегляду та оскарження судового рішення, хочу зазначити, що, відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст.129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.534 КПК України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Постановою Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №390/757/16-к (провадження №51-1734 км 18) визначено, що диспозиція ч.1 ст.382 КК України передбачає відповідальність, зокрема за невиконання судового рішення особою (суб`єктом злочину), яка повинна його виконати.

Проаналізувавши предмети дослідження колегіями суддів АП ВАКС в межах наданої учасниками сукупності судових рішень, вбачається, що висновок, який був зроблений колегією суддів АП ВАКС у складі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в ухвалі АП ВАКС від 28 листопада 2023 у справі №991/7961/23 під час перегляду ухвали слідчого судді ОСОБА_21 від 21 вересня 2023 року за клопотанням детектива НАБУ про арешт майна підозрюваного ОСОБА_3 стосовно відсутності (не містять) належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи сторони обвинувачення про продовження строків досудового розслідування ні кримінального провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, ні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року, залишається актуальним в частині прав скаржника ОСОБА_3 та вручення йому підозри (07 вересня 2023 року) після спливу строків досудового розслідування. Залишається актуальним і твердження цієї колегії суддів АП ВАКС, на яке звертав увагу захисник у судовому засіданні, стосовно того, що: «Судова влада фактично втратить підстави для свого існування, якщо під страхом осуду, згенерованим бездіяльністю органу досудового розслідування, буде приймати судові рішення, які не ґрунтуються на вимогах закону, що буде наслідком створення не правової держави, а поліцейської».

Слідчому судді не були надані інші відомості, правові позиції колегії (й) суддів АП ВАКС, які б спростовували та/або змінювали твердження колегії суддів АП ВАКС у складі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 в частині прав скаржника ОСОБА_3 .

Надані детективом рішення АП ВАКС безпосередньо не стосуються прав ОСОБА_3, зокрема ухвала АП ВАКС від 30 січня 2024 року у справі №991/10576/23 у складі колегії суддів ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_18 стосувалася прав ОСОБА_22 під час перегляду ухвали слідчого судді ВАКС від 11 грудня 2023 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (т.10, а.с.51-61).

Ухвала суддів АП ВАКС від 05 червня 2024 року у складі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 стосувалася прав ОСОБА_10 під час перегляду ухвали слідчого судді ВАКС від 22 травня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру. Як вбачається з тексту цього рішення, предметом дослідження колегії суддів не було питання строків досудового розслідування, що також не може свідчити про зміну висловленої попередньої позиції стосовно спливу строків досудового розслідування (т.10, а.с.26-33).

Також слідчому судді не було надано відомостей, що колегія суддів АП ВАКС у складі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 змінила своє попереднє бачення стосовно строків досудового розслідування кримінального провадження №12017040000000531 за спливом часу, законодавства, інших обставин (динамічний підхід) та/або інша колегія суддів АП ВАКС зазначила про свій підхід до строків досудового розслідування в межах апеляційного перегляду рішень, які стосуються безпосередньо прав заявника ОСОБА_3 .

Надана ухвала колегії суддів від 03 вересня 2024 року у складі суддів ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 у справі №991/7118/24 (т.10, а.с.2-6), як можливо побачити з її змісту, стосувалася закриття провадження у справі за апеляційними скаргами з причин встановлення того, що оскарження ухвали слідчого судді в апеляційному порядку з підстав можливого закінчення строків досудового розслідування на час її постановлення 26 серпня 2024 року діючим законодавством не передбачено, а тому клопотання прокурора про закриття апеляційного провадження у цій частині підлягає задоволенню з врахуванням положень ч.9 ст.295-1 КПК України. Звісно, слідчий суддя може помилятися в оцінці мотивувань колегії суддів під час перегляду ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_19 від 26 серпня 2024 року стосовно продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №№12017040000000531 від 06 березня 2017 року, оскільки це виключна прерогатива складу суду, який постановляв певне рішення, але в будь-якому випадку дане рішення не містить відсилання на рішення від 28 листопада 2023 у справі №991/7961/23 (інші рішення АП ВАКС за 28 листопада 2023 року в межах цього провадження), як і не містить жодного підрахунку строків досудового розслідування, посилання на позиції рішень Верховного суду тощо.

Сприймаючи наявність достатньо чіткої позиції апеляційного суду в частині прав заявника ОСОБА_3 стосовно того, що строки у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та/або у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року не продовжувалися у належний спосіб, а фактично сплили, хочу висловити власну позицію стосовно питання дотримання строків досудового розслідування, яка неодноразово висловлювалася мною у судових рішеннях, у тому числі в межах цього кримінального провадження. Вважаю, що питання обчислення строків досудового розслідування, у якому, між іншим, відсутня стала судова практика, їх недотримання в контексті можливого допущення у зв`язку з цим істотних порушень прав особи (у випадку здійснення поза їх межами значимих процесуальних дій, які мають юридичні наслідки для кримінального провадження), на переконання слідчого судді, може бути вирішено виключно колегією суддів при оцінці отриманих відомостей в нарадчій кімнаті з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та балансу інтересів сторін (особи, суспільства та держави) (ухвала від 19 липня 2024 року у справі №991/4433/24, ухвала від 29 квітня 2024 року у справі №991/1642/24, ухвала від 05 березня 2024 року у справі №991/5/24, інші). Крім того, схожу думку висловив Верховний суд в межах цього провадження в постанові від 14 травня 2024 року про скасування окремої ухвали АП ВАКС від 28 листопада 2023 року. При цьому, зазначений підхід жодним чином не свідчить, що при наявності однозначних свідчень про порушення строків досудового розслідування, орган досудового розслідування може збирати докази, а особи, які фігурують в межах провадження, нести суттєві обтяження.

Підсумовуючи, слідчий суддя на даному етапі не встановив будь-яких істотних порушень прав заявника ОСОБА_3 та/або прийняття органом досудового розслідування значимих процесуальних дій, які суттєво впливали на його права (відсутність запобіжних заходів, арешту майна на підставі рішення слідчого судді тощо), у тому числі через зупинення досудового розслідування.

Водночас, у контексті розгляду цього клопотання, констатуючи дискреційні повноваження слідчого/прокурора, які є самостійними у своїй процесуальній діяльності, так само самостійно організовують розслідування кримінального провадження з урахуванням строків досудового розслідування, оцінюють процес збору доказів у конкретному провадженні з врахуванням судової практики, у тому числі найвищого суду у системі судоустрою та виправдано можуть розраховувати у майбутньому на визнання всього або певної частини обсягу зібраних доказів допустимими і, як наслідок, досягти завдань кримінального провадження, але вже на цьому етапі розслідування кримінального провадження №12017040000000531 незалежний, об`єктивний та достатньо обізнаний (поінформований) спостерігач в межах справедливості його перебігу в цілому задав би наступне питання, на яке необхідно буде надати відповідь суду, який розглядатиме цю справу по суті (якщо вона раніше не буде закрита) та/або процесуальному керівнику на стадії досудового розслідування, зокрема: «Які правомірні очікування (обставини) зорієнтували орган досудового розслідування не враховувати (ігнорувати) висновки, що містяться у рішеннях АП ВАКС від 28 листопада 2023 року, та після їх постановлення продовжувати підтримувати зупинений стан кримінального провадження №12017040000000531 на підставі постанови від 02 листопада 2023 року, у тому числі з урахуванням наявності в процесуальному законодавстві відповіді на обставини в яких опинився орган досудового розслідування, зокрема ч.7 ст.295-1 КПК України?» (т.10, а.с.117).

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги громадянина Ізраїлю та громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_3 (т.10, а.с.103)на постанову про зупинення досудового розслідування від 14 серпня 2024 року, а захист порушених прав, про які було зазначено захисниками у судовому засіданні, необхідно здійснювати у інший спосіб, у тому числі шляхом виключення інформації з обліків тощо.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя не враховував висновки слідчих суддів ВАКС, які також є протилежними в частині наявності/відсутності строку досудового розслідування, оскільки зазначені позиції суперечать висновкам різних складів суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1