- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/8884/24
Провадження 1-кп/991/101/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 жовтня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючої судді ОСОБА_1,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з власних засобів), ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з власних засобів), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції з власних засобів),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42023230000000116 від 28.02.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Каховка, Херсонської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Херсон, громадянки України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Гола Пристань Херсонської області, громадянина України, зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Історія провадження
11 вересня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023230000000116 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191,ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 12.09.2024 призначено підготовче судове засідання у справі на 24.09.2024, яке було відкладено за клопотанням сторони захисту на 10.10.2024.
До початку підготовчого судового засідання до Вищого антикорупційного суду в системі «Електронний суд» надійшов цивільний позов Херсонської обласної державної адміністрації, а від захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до 400000 грн (вх .№ 42024/24).
Відповідно до статей 314 і 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) в підготовчому судовому засіданні 10.10.2024 на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).
В порядку ч. 3 ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні також поставлено на вирішення питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 в частині зменшення розміру застави.
Позиція учасників кримінального провадження
Прокурор вважав, що кримінальне провадження підсудне ВАКС, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України та складання досудової доповіді, прокурор вказав, що обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні, угода з обвинуваченими про визнання винуватості не укладалась, можливості для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування не вбачає. Пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, оскільки матеріали кримінального провадження не містять відомостей, які можуть бути підставою для проведення закритого судового засідання. Не заперечував проти прийняття цивільного позову до розгляду разом з обвинувальним актом. Щодо свідків вказав, що їх перелік буде сформовано при визначенні порядку дослідження доказів на початку судового розгляду. Не заперечував щодо проведення судового розгляду суддею ОСОБА_1 одноособово.
Разом з тим прокурор заперечував щодо зміни запобіжного заходу, вважав, що застава у визначеному розмірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_6 . Вважав, що враховуючи матеріальний стан обвинуваченої, який на переконання прокурора не погіршився, застава у розмірі 80000 грн не є надмірною для обвинуваченої.
Захисники обвинуваченої ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 висловили спільну позицію щодо призначення справи до судового розгляду. Вказали, що обвинувальний акт формально відповідає вимогам статті 291 КПК України, угоди у кримінальному провадженні не укладались, відсутні підстави для повернення або закриття кримінального провадження. Не заперечували про призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Клопотання про допит свідків сторони захисту мають намір заявити на відповідній стадії судового розгляду під час встановлення порядку дослідження доказів. Не заперечували проти розгляду цивільного позову разом з обвинувальним актом. Підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченій з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник ОСОБА_8 додатково пояснив, що ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу його підзахисній на теперішній час нівельовані або суттєво зменшились, враховуючи стадію судового провадження. Під час досудового розслідування обвинувачена жодного разу не порушила покладені на неї обов`язки. Звернув увагу, що строк дії обов`язків прокурор не продовжував, тому в силу ст. 42 КПК України обвинувачена має єдиний обов`язок з`являтись до суду за вимогою, який не має намір порушувати в майбутньому. З моменту обрання запобіжного заходу матеріальний стан обвинуваченої є незначним та погіршився, бо її дитина разом з бабусею мешкає у м. Одесі з метою убезпечення дитини від активних бойових дій в орендованій квартири та почала відвідувати школу, тому затрати на її утримання збільшились. Крім того, чоловік обвинуваченої не працює. Більш того, заставу вносила обвинувачена особисто, але частина грошових кошів вона отримала від інших осіб, які необхідно повертати. Також звернув увагу суду, що встановлений розмір застави забезпечував виконання обвинуваченою обов`язків, перелік яких з моменту застосування запобіжного заходу суттєво скоротився, тому в силу загального принципу, з урахуванням сплину часу, сума застави має бути зменшена.
Захисник ОСОБА_9 додатково зазначила, що незважаючи на те, що обвинувачена продовжує працювати, матеріальний стан обвинуваченої погіршився, враховуючи зміни до законодавства в частині збільшення податків на військовий збір. Також вважала, що цивільний позов не обґрунтований, бо поданий не уповноваженою особою, тому що Херсонська обласна державна адміністраціє не потерпілим у цій справі в силу не винуватості її підзахисної.
Захисник ОСОБА_10 звернула увагу, що застосована до обвинуваченої ОСОБА_6 застава триває 6 місяців, однак обвинувачена пересувається по території України у зв`язку з періодичним службовим відрядженням та відвідуванням доньки у м. Одесі, тому витрати значно збільшились.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала своїх захисників, не заперечувала щодо призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, одноособово. Просила зменшити розмір застави до 400000грн.
Захисник обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_10 зазначила, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, не заперечувала проти призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні разом з цивільним позовом, який вважала необґрунтованим.
Обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_5 підтримали свого захисника.
Представник потерпілого Херсонської обласної державної адміністрації ОСОБА_11 не заперечував щодо призначення справи до розгляду, просив долучити цивільний позов та розглянути разом з обвинувальним актом.
Мотиви та висновки суду, щодо можливості призначення судового розгляду
Дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, заслухавши думку учасників провадження, вирішуючи питання, передбачені ч. 3 ст. 314, 314-1 КПК України, суд виходить із такого.
За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
За наслідками підготовчого судового засідання судом встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення суд не повідомляли і сторони кримінального провадження. За таких обставин підстави для прийняття судом рішення, передбаченого п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Підстав для закриття кримінального провадження судом, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК не встановлено, а відповідне клопотання стороною захисту не заявлялось.
Судом було досліджено питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Підстав для прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору у відповідності до ст. 314 КПК України, суд не встановив. Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, до нього надано додатки, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України.
Кримінальне провадження № 42023230000000116 від 28.02.2023 підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України.
З метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинувачених, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі (ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України).
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином, відповідно до норм ст. 12 КК України, санкція зазначеної частини статті передбачає позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відтак, оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відсутні підстави для надання органу з питань пробації доручення про складання досудової доповіді.
Також у підготовчому судовому засіданні Херсонською обласною державною адміністрацією заявлено цивільний позов до обвинувачених про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення в сумі 9 392 886,80 грн.
За результатами вивчення цивільного позову судом не встановлено його невідповідності ст. 128 КПК України, ст. 175-177 ЦПК України та підстав для його повернення, передбачених ст. 185 ЦПК України.
За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42023230000000116 від 28.02.2023 та перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
Вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
З метою підготовки до судового розгляду, з`ясувавши думки учасників судового засідання, керуючись ч. 2 ст. 316 КПК України, суд вирішив призначити судовий розгляд на 17.10.2024 року о 13:00.
Клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило. Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України судом не встановлено. З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку про розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою цієї статті. Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачені та їх захисники клопотання про здійснення колегіального розгляду кримінального провадження не заявляли.
Відтак, судовий розгляд слід здійснювати головуючою суддею ОСОБА_1, за участю уповноваженого прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого/цивільного позивача..
Питання про здійснення судового виклику свідків до суду для допиту будуть вирішуватися під час судового розгляду в порядку ст. 349 КПК України, через відсутність відповідних клопотань від учасників провадження.
Щодо клопотання про зміну обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу
Захисник у клопотанні вказав на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного cуду від 11.04.2024 у справі № 991/2965/24 (провадження № 1-кс/991/2998/24) до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у сумі 800000 (вісімсот тисяч) грн з покладенням низки процесуальних обов`язків, а саме: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) без дозволу детектива, прокурора або суду не відлучатися з Миколаївської, Херсонської, Одеської областей; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; 4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.
У клопотанні захисник зазначив, що на виконання ухвали суду ОСОБА_15 внесено відповідні грошові кошти на рахунок Вищого антикорупційного суду.
Надалі ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2024 у справі № 991/4910/24 покладені на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, продовжено на 2 місяці до 11.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024 по справі № 991/6688/24 обов`язки, покладені на ОСОБА_6, продовжені на два місяці до 07.10.2024, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатися з території України без дозволу слідчого (детектива) прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування із ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_14 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру від 09.04.2024; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, завершився 07.10.2024
У клопотанні захисник просить змінити запобіжний захід в частині зменшення розміру застави до 400000 грн, бо на переконання сторони захисту саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення балансу між правами обвинуваченої та завданнями кримінального провадження.
В обґрунтування свого клопотання захисник посилався на ті обставини, які, на його переконання, обумовлюють можливість зміни запобіжного заходу щодо його підзахисної, а саме: 1) відсутність ризиків переховування, знищення або спотворення доказів, впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадження; 2) позитивна характеристика обвинуваченої, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, міцні соціальні зв`язки, перебування на утриманні неповнолітньої дитини. Крім того, захисник просив врахувати майновий стан обвинуваченої, дохід якої за 8 місяців становить 569 812,80 гривень, при цьому в обвинувальному акті не йдеться мова про заволодіння коштами у сумі 7738264, 00 гривень або їх частиною.
На переконання захисника наведені ним факти, з урахуванням позитивної характеристики ОСОБА_6 та її особистих якостей, свідчать, що подальше застосування застави в сумі 800000 грн як запобіжного заходу, буде необґрунтованим, бо її належна процесуальна поведінка та виконання процесуальних обов`язків з`являтись до суду в майбутньому можуть бути забезпечені шляхом застосування застави у розмірі 400000грн.
Мотиви суду при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу
Дослідивши зміст клопотання сторони захисту, заслухавши пояснення прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого/цивільного позивача, суд дійшов до висновків.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Разом з тим, загальними підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Суд враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
З долучених захисником в системі Електронний суд копій документів встановлено, що 11.04.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 800000 грн (справа № 991/2965/24) із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України. 12 квітня 2024 на виконання ухвали суду обвинуваченою ОСОБА_6 внесено відповідні грошові кошти на рахунок Вищого антикорупційного суду, що підтверджується долученими квитанціями.
Під час застосування запобіжного заходу і визначення розміру застави судом враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, у тому числі: вагомість доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення; тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченій; матеріальній стан; міцність соціальних зв`язків; працевлаштування на посаді директора Департаменту розвитку територій Херсонської ОДА; наявність на утриманні неповнолітньої доньки; відсутність судимостей.
В подальшому, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені обов`язки щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувалися, зокрема останній раз - ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2024 до 07.10.2024 (справа № 991/6688/24).
На час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, строк дії визначених ОСОБА_6 обов`язків, закінчився. Сторона обвинувачення не зверталась до суду про їх продовження. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану, обвинувачену були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Таким чином, на день розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави у розмірі 800000 грн, що відповідно до вимог п. 1 ч.7 ст. 42, ч. 5 ст.194 КПК України зобов`язує обвинувачену прибувати за кожною вимогою до суду.
Досліджуючи долучені захисником документи, судом встановлено, що ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11.06.2024 та 07.08.2024 встановлено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України. Для встановлення необхідності зменшення розміру застави, судом буде проаналізовано питання продовження існування саме ризику переховуванння та ризику впливу на свідків.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що стороною захисту не надано доказів, які б підтверджували, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 та продовження строку дій обов`язків перестали існувати, або що з`явилися нові обставини, які можуть свідчити про необхідність зменшення застави.
Суд вважає, що на даний час ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати, хоча і в значно меншому обсязі, ніж на час застосування запобіжного заходу. При цьому суд враховує міцність соціальних зв`язків обвинуваченої, яка одружена, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 07.09.2012 серія І-КГ 074012, актовий запис № НОМЕР_1 ; має на утриманні неповнолітню доньку, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 02.07.2013 та те, що обвинувачена на теперішній час продовжує перебувати на посаді директора Департаменту Херсонської ОДА, що підтверджується розпорядженням начальника Херсонської обласної міської адміністрації від 12.06.2023 року № 254-ос.
Водночас, ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, в особливо тяжкому корупційному злочині, а саме, у тому, що будучи службово особою Херсонської ОДА організувала та вчинила заволодіння чужим майном - коштами з резервного фонду державного бюджету, виділеними для відновлення об`єктів критичної інфраструктури та об`єктів соціальної сфери у Херсонській області, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає основне покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років, та додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Порівнюючи обставини станом на зараз та ті що були станом на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, очевидно, що залишається фактор тяжкості кримінального правопорушення і суворості покарання за нього, з урахуванням корупційного складу такого злочину. Важливим аспектом є те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК України, як правило, не передбачено (ст. 69, 75 КК). До такого висновку суд доходить з огляду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04): «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
Суд враховує, що ОСОБА_6 працює у Херсонській ОДА тривалий час та займає керівну посаду з 13.06.2023, у зв`язку з чим набула широке коло зв`язків серед представників органів державної влади. Усвідомлюючи тяжкість покарання і невідворотність кримінальної відповідальності, може використати наявні у неї засоби і можливості для переховування від правоохоронних органів та суду як на території України так і за її межами з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до довідки, виданої УДМС України в Херсонській області, обвинувачена має діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2, виданий 03.05.2019, терміном дії до 03.05.2029, орган видачі 6512. При цьому суд критично відноситься до тверджень захисника, що обставиною, яка спростовує ризик переховування, є те що обвинувачена здала на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон, і після спливу строку дії обов`язків не повертала його. На переконання суду обвинувачена має можливість отримати вказаний паспорт в будь-який момент та використати його за призначенням у зручний час, бо строк дії обов`язків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України закінчився, а будучи необтяженою певним процесуальним обов`язком, може вжити заходів для залишення території України.
Більш того, місто Херсон територіально наближене до окупованої території України, де державні органи України, в тому числі правоохоронні органи, об`єктивно позбавлені можливості у повній мірі виконувати свої функції. В умовах, військової агресії Російської Федерації проти України, у обвинуваченої збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також в контексті існування ризику переховування суд бере до уваги майновий стан обвинуваченої, яка працюючи на посаді директора Департаменту розвитку територій Херсонської ОДА, в період з 01.01.2024 по 31.08.2024 отримала заробітну плату в сумі 707842,09 грн, що підтверджується довідкою, виданою Департаментом розвитку територій Херсонської обласної ради від 19.09.2024 № 27-01-11-1523/0/24-27-01-01, а з урахуванням сплачених податків, її дохід становить 569 812, 80 грн, тобто більше ніж 75 000 гривень на місяць. Враховуючи, що за даними Пенсійного фонду України середня заробітна плата в України, зокрема у червні 2024 року, складає 18806,63 грн, дохід обвинуваченої не виглядає не значним.
При цьому збільшення військового збору, неможливість чоловіка обвинуваченої утримувати родину та понесення обвинуваченою додаткових витрат у зв`язку з навчанням та проживанням доньки в іншому місті, не є обставинами, які обумовлюють зменшення розміру застави.
Також не заслуговують на увагу аргументи захисників стосовно погіршення матеріального стану обвинуваченої у зв`язку з відряженнями, і як наслідок необхідність у зменшені розміру застави.
Питання щодо направлення у відрядження працівників державних органів, а також підприємств, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, регулюються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 (далі - Інструкція № 59). Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат (у межах України - у національній валюті, за кордон - у валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження). Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв`язку з службовими відрядженнями (частина перша статті 121 Кодексу законів про працю України).
Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також документи, визначені Податковим кодексом України та цією Інструкцією. Стороною захисту обвинуваченої ОСОБА_6 не підтверджено жодним документами, по-перше, перебування обвинуваченої у будь-яких відрядженнях, по-друге, відсутність відшкодування передбачених законом витрат, що могло спричинити значне погіршення матеріального стану ОСОБА_6, і як наслідок потребувало би зменшення розмуру застави.
Крім того, з огляду на ймовірність одержання обвинуваченою частини коштів, якими вона у співучасті з іншими ймовірно заволоділа, дає обґрунтовані підстави вважати, що у обвинуваченої наявні інші, одержані у такий спосіб доходи, що можуть зберігатись у невстановленому органом досудового розслідування місці.
Посилання сторони захисту на те, що в обвинувальному акті не йдеться про заволодіння ОСОБА_6 коштами у сумі 7738264,00 гривень або їх частиною, та те, що проведена за ініціативою сторони обвинувачення економічна експертиза на підтвердження збитків, за результатами якої був складений висновок № СЕ-19/116-23/17260-ЕК від 07.11.2023 є неналежним доказом, підлягають дослідженню судом виключно під час судового розгляду шляхом дослідження процесуальних документів та відповідних доказів. Відповідно до ст. 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. 89, 94 КПК України.
За таких обставин, на переконання суду обвинувачена має ресурси для переховування як та території України так і за її межами.
Тому наведені вище обставини в сукупності дають достатні підстави вважати про продовження існування ризику переховування обвинуваченої ОСОБА_6 з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження під час збирання доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження, а тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченої, свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.
Відповідно, суд вважає, що ризики, зазначені у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Поряд з цим, встановлені ризики не нівелюються наявністю міцних соціальних зв`язків, позитивною характеристикою з місця роботи та наявністю почесних грамот.
Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
До того ж не заслуговують на увагу суду твердження захисника про те, що хоча застава внесена на рахунок Вищого антикорупційного суду особисто обвинуваченою, частина грошових коштів отримана у інших осіб, бо жодних підтверджень цим доводам сторона захисту не надає. При цьому суд звертає увагу, що специфіка застави як запобіжного заходу не пов`язує наявність застави або зміну її розміру з фінансовим становищем як обвинуваченого так і особою, яка виступає заставодавцем.
Водночас метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Також належна процесуальна поведінка ОСОБА_6 та дотримання нею умов запобіжного заходу протягом проведення досудового розслідування не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу. На теперішній час, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, єдиним обов`язком для обвинуваченої є зобов`язання прибувати за кожною вимогою до суду. Разом з тим, застава є заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення обвинуваченою покладеного на неї обов`язку, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд вважає, що фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченою покладеного на неї процесуального обов`язку та є засобом запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність з боку обвинуваченої будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, за умови застосування до неї запобіжного заходу, сумлінне виконання нею покладених на неї обов`язків, не є достатньою підставою для зменшення розміру застави. Втім, зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує її належну процесуальну поведінку.
Підтвердження факту того, що обвинувачена раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, у розпорядженні суду на теперішній час відсутні, а стороною захисту ці обставини також не підтверджені.
Суд вважає, що обраний щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі, на теперішній час буде співмірним з існуючими ризиками, та достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
З урахування продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не наведенням стороною захисту інших обставин для зміни вже застосованого запобіжного заходу, суд вважає, що на теперішній час слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі, що становить 800000 грн, і на переконання суду саме такий запобіжний захід на цьому етапі є достатньо дієвим, тому відмовляє у задоволенні клопотання сторони захисту.
Будь-яких інших клопотань, передбачених пунктами 4, 5 ч. 2 ст. 315 КПК України, від учасників судового провадження не надходило.
З урахуванням викладеного вище та керуючись статтями 314-316, 371, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42023230000000116 від 28.02.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України); ОСОБА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А) на 17.10.2024 о 13:00.
Судовий розгляд здійснювати одноособово суддею ОСОБА_1, за участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обвинувачених та їх захисників, представника потерпілого/цивільного позивача, з викликом свідків.
Цивільний позов Херсонської обласної державної адміністрації до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 в частині зменшення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Суддя: ОСОБА_1