- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/3943/24
Провадження 1-кп/991/49/24
УХВАЛА
10 жовтня 2024 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4 (участь в режимі відеоконференції),
обвинуваченої ОСОБА_5 (участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619 за обвинуваченням
ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Конотоп Сумської області, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, є адвокатом, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвалою Суду від 16.05.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні 10.10.2024 прокурором порушено питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 .
2. Доводи клопотання
02.02.2024 рішенням слідчого судді до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Одночасно з цим названим рішенням визначено, що у випадку внесення застави на ОСОБА_5 строком до 30.03.2024 включно покладаються такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6, а також будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.11.2021 крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
У зв`язку із внесенням застави 07.02.2024 ОСОБА_5 звільнено з-під варти. Таким чином з 07.02.2024 ОСОБА_5 вважається такою, до кого застосовано запобіжний захід у виді застави, з одночасним покладенням на неї вищевказаних обов`язків.
Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 ОСОБА_5 продовжено до 15.10.2024 такі обов`язки: 1) не відлучатись за межі України без дозволу прокурора, суду; 2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ; 4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
Стверджуючи, що ризик переховування ОСОБА_5 від суду та ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні продовжують існувати, прокурор просить продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк дії вищезазначених обов`язків на два місяці.
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Наполягав на необхідності продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 строк дії обов`язків на два місяці. Пояснив, що їх застосування до обвинуваченої є дієвим у контексті запобігання її позапроцесуальній поведінці. Зауважив, що за наслідками дослідження матеріалів кримінального провадження під час судового розгляду, не було встановлено відомостей, які б явно свідчили про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри. Крім цього стверджував, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик переховування обвинуваченої від суду та ризик незаконного впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.
Обвинувачена ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. Зауважила, що наявність ризиків, на які посилається прокурор, не підтверджується жодними фактичними даними. Наполягала на тому, що не має наміру переховуватися від суду. Крім цього наголосила, що жодного тиску на свідків не здійснювала. Додатково пояснила, що свідок ОСОБА_6 на даний час має відбувати покарання, що унеможливлює навіть теоретичний вплив на нього. Крім цього зазначила, що на її майно ухвалами слідчих суддів накладено арешти, що виключає його використання з метою переховування від суду. Водночас наголосила, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон здала до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, нового не отримувала та не планує. Просила відмовити у задоволенні клопотання.
Захисник ОСОБА_4 підтримала позицію обвинуваченої ОСОБА_5 Додатково пояснила, що обвинувачена за весь час не порушила жодного зобов`язання. Наполягала на тому, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання, неактуальні на сьогодні. Просила відмовити у задоволенні клопотання.
4. Оцінка та висновки суду
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, обвинуваченої та її захисника, Судом встановлено таке.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.02.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Одночасно з цим названою ухвалою ОСОБА_5 визначено як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 242 240 грн. У разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави на неї строком до 30.03.2024 включно покладалась низка обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
07.02.2024 за ОСОБА_5 внесено заставу у зв`язку з чим останню звільнено з-під варти. За таких обставин ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на неї обов`язків.
У подальшому покладені на обвинувачену ОСОБА_5 ухвалою від 02.02.2024 обов`язки неодноразово продовжувалися. Востаннє такі обов`язки як: 1) не відлучатись за межі України без дозволу прокурора, суду; 2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ; 4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України, продовжені ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 строком на два місяці.
Наразі, у зв`язку із зверненням прокурора з відповідним клопотанням, виникла необхідність у вирішення питання щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 .
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цьому ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на вищевикладені законодавчі положення, зважаючи на особливості порядку продовження строку дії обов`язків, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені слідчим суддею ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
З приводу обґрунтованості підозри Суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 скерований до суду, та здійснюється судовий розгляд, повідомлена їй підозра у вчиненні кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 .
Розглядаючи питання наявності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми судовими рішеннями встановлена наявність існування ризику можливого переховування обвинуваченої від суду, який за твердженням прокурора дотепер продовжує мати місце.
Ознайомившись з клопотанням, вислухавши доводи прокурора, Суд погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про продовження існування зазначеного ризику виходячи з такого.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України. Один із згаданих злочинів, кримінальна відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 369 КК України, у відповідності до приписів кримінального законодавства України є тяжким та карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. При цьому згідно примітки до ст. 45 КК України згаданий злочин належить до числа корупційних, а тому до обвинуваченої не можуть бути застосовані передбачені чинним законодавством пільгові інститути звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. А тому, у разі визнання ОСОБА_5 винною в інкримінованому злочині, остання повинна буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі.
Наведена обставина про безальтернативність та тяжкість покарання у виді позбавлення волі, на переконання Суду, може спонукати особу до переховування.
Разом з тяжкістю можливого покарання та неможливістю застосування «пільгових» інститутів кримінального права Судом береться до уваги, те що у ОСОБА_5 є донька, яка проживає за кордоном. Вказана обставина, на переконання Суду, свідчить про наявність у ОСОБА_5 соціальних зв`язків в іншій країні та можливістю, у випадку непродовження обов`язків, безперешкодно залишити Україну.
В контексті ризику переховування Суд також враховує, що обвинувачена має дійсний паспорт для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 з терміном дії до 15.07.2030. Повернення такого паспорту обвинуваченій, у сукупності з тягарем можливого покарання та міцними соціальними зв`язками за межами України, значно підвищує ризик можливого її переховування від суду. Адже такий документ надає можливість безперешкодно покинути територію України навіть незважаючи на те, що в Україні введено воєнний стан.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності свідчать, що зазначений ризик продовжує мати місце і дотепер.
Таким чином, Судом встановлена актуальність існування ризику можливого переховування обвинуваченої від суду. У зв`язку з чим, з метою його нівелювання, Суд вважає за необхідне продовжити строк дії таких обов`язків: 1) не відлучатись за межі України без дозволу прокурора, суду; 2) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
В оцінці ризику впливу на свідків Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із наближенням стадії допиту свідків ризик незаконного впливу на них актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань. За наведених обставин Суд погоджується із прокурором, що ОСОБА_5 будучі обізнаною про перелік свідків, за відсутності обмеження у спілкуванні із ними, може здійснити на свідків вплив з метою спонукання їх до ненадання або зміни вже наданих показань, перекручування або спростування обставин, які їм можуть бути відомі.
При цьому Суд відхиляє, як недоведені, посилання обвинуваченої на відсутність у неї змоги вплинути на свідка ОСОБА_6 через перебування останнього у місцях відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Жодних доказів зазначеного факту Суду надано не було.
Крім цього Суд наголошує, що навіть у випадку якщо свідок знаходиться у колонії, можливість опосередкованого впливу на нього не може бути виключена повністю. Обвинувачена з 20.05.2011 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надавала правничу допомогу в сфері кримінального права. З 03.11.2023 є засновником Адвокатського об`єднання «ДРУЧЕНКО ТЕТЯНИ». Вказане свідчить про те, що обвинувачена протягом тривалого часу є діючим адвокатом, а тому могла здобути авторитет та налагодити товариські відносини зі службовими особами державних органів, що не виключає можливість використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Вищевикладене переконує Суд в актуальності ризику незаконного впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні, що обумовлює необхідність продовження обов`язку «утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ».
Підсумовуючи Суд зазначає, що обов`язки, необхідність продовження яких встановлена у судовому засіданні, за своїм характером не є занадто обтяжливими для обвинуваченої, водночас здатні запобігти реалізації встановлених ризиків. У зв`язку з цим, на переконання Суду, клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:
1)не відлучатись за межі України без дозволу прокурора, суду;
2)повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3)утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ;
4)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали встановити до 10 грудня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_7