- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 500/1889/18
Провадження № 1-кп/991/179/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 жовтня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі в розгляді справи № 500/1889/18.
Судове засідання проведено за участі:
прокурора: ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
секретаря судового засідання: ОСОБА_11 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42017000000002933 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
2.У судовому засіданні 10 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_4 заявила відвід прокурору ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. На думку захисника, прокурор упереджений у даному кримінальному провадженні.
3.Обґрунтовуючи заяву, захист доводив суду, що прокурор ОСОБА_5 виявив упередженість, оскільки надав до суду недостовірні докази, а саме стенограми розмов заявника та ОСОБА_7, які зафіксовані у ході проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи. Прокурор не прослухав аудіозаписи таких розмов та не перевірив їх відповідність протоколу. На підтвердження доводів про недостовірність змісту стенограм надала висновок криміналістичної експертизи відео-, звукозапису. Доводи про упередженість прокурора заявник обґрунтовувала також тим, що сторона обвинувачення, зокрема прокурор ОСОБА_5, приховав та не надав суду докази щодо прокурора ОСОБА_12 . Вказане свідчить про те, що обвинувачення штучно формує склад злочину за ч. 4 ст. 368 КК України.
3.1.Захисники ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 заяву про відвід підтримали.
3.2.Прокурор ОСОБА_5 наголосив на тому, що підтримуючи державне обвинувачення у цій справі він оперує доказами, зібраними під час досудового розслідування, а наданий заявником висновок криміналістичної експертизи ґрунтується на суб`єктивному сприйнятті звукозапису експертом. Просив відмовити у задоволенні заяви.
4.Заслухавши доводи сторін та дослідивши заяву, суд дійшов до висновку про неможливість її задоволення з огляду на таке.
5.Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
5.1.Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 80 КПК України).
5.2.Статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу), зокрема прокурора.
5.3.Так, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні. якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
5.4.Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
6.Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
6.1.Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
6.2.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний прокурор був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
7.Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов до переконання про відсутність підстави стверджувати, що прокурор виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора ОСОБА_5, безпосередньо пов`язаної зі здійсненням підтримання обвинувачення у суді, чи висловлювань прокурора у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення до ОСОБА_6, ОСОБА_7 або їх захисників. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
8.За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об`єктивно виправдані.
8.1.На переконання колегії, доводи адвоката зводяться до незгоди з обсягом та доказами, які сторона обвинувачення надала суду під час судового розгляду кримінального провадження.
Слід зазначити, що протоколи на результатами проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні, як і наданий захисником висновок криміналістичної експертизи відео-, звукозапису, суд буде оцінювати у нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення у цій справі. Предметом перевірки при ухваленні вироку буде й правова кваліфікація дій, які інкримінує сторона обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . З огляду на принцип змагальності, сумніви сторони кримінального провадження в достовірності доказів, які надав її процесуальний опонент, не можуть свідчити про його упередженість чи заінтересованість, про яку йдеться в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України. Те ж саме стосується доводів щодо невірної кваліфікації дій обвинувачених прокурором.
Позаяк, суд врахував, що протоколи за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтролю щодо ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 були складені не прокурором ОСОБА_5, а співробітником СБ України ОСОБА_14 .
Сторони кримінального провадження наділені свободою в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже визначення обсягу доказів, які вони надають суду, є їх дискреційними повноваженнями.
9.Відтак, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід прокурора, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, суд дійшов до висновку, що захисником ОСОБА_4 не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії прокурора ОСОБА_5 упередженими. У зв`язку із цим заява про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 81, 369-372, 375, 376 КПК України, суд постановив:
1.Відмовити у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі в розгляді справи № 500/1889/18.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3