- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/11485/24
Провадження № 1-кс/991/11539/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2023 року за № 52023000000000636,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 01 жовтня 2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 просив скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2024 у справі № 991/3845/24, якою накладено арешт на вилучене 02 травня 2024 року майно за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, модель MU683LL/А, с/н НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 .
Представник власника майна зазначив, що:
- арешт на вказане майно накладено необґрунтовано і на теперішній час у його застосуванні відпала потреба;
- відсутні обґрунтовані підстави вважати, що арештоване майно є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України та має значення для кримінального провадження, зокрема, ОСОБА_4 під час обшуку надав доступ до мобільного телефону, однак ні в протоколі обшуку, ні в ухвалах судів першої та апеляційної інстанцій не вказано, яка саме інформація має таке доказове значення;
- жоден із доказів, наведених як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції за результатами перегляду такої ухвали, не свідчать про причетність ОСОБА_4 до протиправних дій, які є предметом досудового розслідування цього кримінального провадження;
- кримінальне провадження було зареєстроване 28 грудня 2023 року, а обшук та вилучення мобільного телефону здійснено 02 травня 2024 року, і ОСОБА_4 на теперішній час не повідомлено про підозру у вчиненні злочину;
- розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_4, які мали місце 28 листопада та 04 грудня 2023 року, не можуть свідчити про причетність останнього до переміщення тютюнових виробів через державний кордон України, позаяк:
а). органом досудового розслідування не доведено, що співрозмовником ОСОБА_5 був саме ОСОБА_4 ;
b). розмови носять неконкретний характер і не можуть бути однозначно інтерпретовані;
с). у розмовах не йдеться про протиправні дії.
- ОСОБА_4 є начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а за версією органу досудового розслідування обставини, які є предметом досудового розслідування, відбувались на пункті пропуску м. Чоп «Тиса»;
- після вилучення мобільного телефону ОСОБА_4 02 квітня 2024 року у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення експертних досліджень, інших слідчих та процесуальних дій, спрямованих на дослідження вмісту вилученого мобільного телефону, а також копіювання його вмісту.
1.2. 04 жовтня 2024 року до суду надійшли заперечення детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) ОСОБА_6, у яких детектив просив відмовити у його задоволенні.
Повідомив, що упродовж 09 травня 2024 - 14 травня 2024 року було оглянуто мобільний телефон ОСОБА_4 та скопійовано доступну для копіювання частину даних, до якої не увійшли додатки «Пошта», «Signal» та ін.
Постановою від 15 травня 2024 року детектив НАБУ призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
Листом від 29 травня 2024 року № 514-177/15248 детектив НАБУ направив цю постанову до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання. Нині експертиза мобільного телефону Iphone 15 Pro Max, модель MU683LL/А, с/н НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 триває. А тому детектив наполягав, що орган досудового розслідування має потребу у подальшому застосуванні арешту майна, оскільки (1) такий мобільний телефон є речовим доказом та може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження, а також (2) триває експертне дослідження, під час якого може бути отримана додаткова інформація, яка має значення для здійснення досудового розслідування.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з наведених у ньому мотивів. Додатково пояснив, що законність чи незаконність переміщення товарів через кордон України відноситься до обов`язків Державної митної служби України, а не Державної прикордонної служби України. Наголосив, що строк експертного дослідження перевищує 90 днів.
2.2. Детектив ОСОБА_6 у судове засідання не прибув, просив розглянути клопотання за його відсутності.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку представника власника майна, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частина 1 ст. 174 КПК України передбачає право власника або володільця майна заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт може бути скасований ухвалою слідчого судді у випадку, якщо особа доведе наявність принаймні однієї з таких підстав:
- в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- арешт накладено необґрунтовано.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 52023000000000636 за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України та ч. 3 ст. 201-4 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_7 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_4, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання, зокрема, мобільних телефонів, що перебувають у користуванні ОСОБА_4, які містять записи та інші сліди вчинення злочину, пов`язаного з отриманням неправомірної вигоди.
02 травня 2024 року за цією адресою було проведено обшук, під час якого ОСОБА_4 добровільно надав детективу НАБУ власний мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, модель MU683LL/А, с/н НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 та повідомив пароль логічного захисту від нього. Детектив здійснив попередній огляд цього телефону та виявив листування, що може мати значення для кримінального провадження, зокрема, щодо зміни ОСОБА_4 номеру як захід конспірації, а також встановив видалення більшості листування у додатку «WhatsApp». За результатами проведення обшуку детектив прийняв рішення про вилучення такого телефону.
Постановою детектива ОСОБА_6 від 03 травня 2024 року такий мобільний телефон було визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 травня 2024 року з метою забезпечення збереження речових доказів було накладено арешт (шляхом заборони володіти, користуватися та розпоряджатися) на мобільний телефон ОСОБА_4 .
За наслідками апеляційного перегляду ухвалою від 10 червня 2024 року ухвалу слідчого судді від 08 травня 2024 року було залишено без змін.
Упродовж 09 травня 2024 - 14 травня 2024 року було оглянуто та скопійовано доступну для копіювання частину даних цього телефону, до якої не увійшли додатки «Пошта», «Signal» та ін.
Постановою від 15 травня 2024 року детектив НАБУ призначив комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
Листом від 29 травня 2024 року № 514-177/15248 детектив НАБУ направив таку постанову до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання. Як повідомив у запереченнях детектив, таке експертне дослідження триває і нині.
3.3.2. Як вже зазначала слідчий суддя, кримінальний процесуальний закон передбачає дві окремі підстави для скасування арешту. Адвокат ОСОБА_3 наполягав як на необґрунтованому накладенні арешту, так і на тому, що підстави для застосування цього заходу забезпечення відпали.
За результатами розгляду цього клопотання слідчим суддею не встановлено фактичних обставин, які б вказували на необґрунтоване накладення арешту на мобільний телефон ОСОБА_4, що, у тому числі, підтверджується ухвалою від 10 червня 2024 року за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді від 08 травня 2024 року про арешт майна, а тому слідчий суддя відхиляє доводи клопотання у цій частині.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою накладення арешту на мобільний телефон, серед іншого, було забезпечення можливості дослідження його вмісту.
Враховуючи, що станом на теперішній час зазначеної мети не досягнуто, позаяк дослідження вмісту телефону ОСОБА_4 продовжується, відсутні підстави констатувати, що у збереженні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Слідчий суддя відхиляє доводи адвоката ОСОБА_3 щодо невідповідності мобільного телефону ОСОБА_4 вимогам, встановленим ст. 98 КПК України до речових доказів, оскільки слідчий суддя наділений повноваженнями лише надати оцінку відповідним речам чи документам у контексті можливості їх використання як речових доказів, без достеменного встановлення такої відповідності. Належна оцінка можливого використання цього мобільного телефону у якості речового доказу надавалась як слідчим суддею під час постановлення ухвали про арешт майна, так і судом апеляційної інстанції.
Приписи ст. 64-2, 170 КПК України задля застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не вимагають набуття третьою особою статусу підозрюваного. Більше того, інститут повідомлення про підозру ґрунтується на попередньому встановленні уповноваженими особами фактичних обставин, які можуть свідчити про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. А тому, оскільки на даному етапі кримінального провадження продовжує здійснюватися досудове розслідування, а уповноваженими особами вживаються заходи задля зібрання доказів, які можуть стати підставою як для подальшого висунення підозри, так і для припинення застосування заходу забезпечення щодо третьої особи, нині у слідчого судді відсутні підстави для надання оцінки статусу ОСОБА_4 у цьому провадженні.
Крім того, дійсно, п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 передбачає, що строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.
Однак, (1) така Інструкція регламентує, що у разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів, а (2) сама по собі тривалість експертного дослідження не свідчить, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення у вигляді арешту майна відпала потреба.
Таким чином, враховуючи, що адвокат ОСОБА_3 не навів переконливих доводів щодо існування підстав для скасування арешту майна, у задоволенні його клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1