Document No. 122426211

Справа № 991/11849/24

Провадження № 1-кс/991/11915/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

його захисника адвоката ОСОБА_4,

детектива ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть скарги

1.1. 14 жовтня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій адвокат ОСОБА_4 просив скасувати повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_3 11 серпня 2024 року у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146.

Адвокат зазначив, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 квітня 2024 року за № 42024110000000146 (1) щодо обставин одержання заступником Міністра енергетики ОСОБА_3, який є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6, довіреною особою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» неправомірної вигоди у сумі 300 000 доларів США, що є особливо великим розміром, за вчинення дій щодо передачі вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля», засновником та органом управління якого також є Міністерство енергетики України, що кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України (2) та за фактом того, що громадяни України, маючи вплив на посадових осіб вугільної галузі, запровадили протиправну схему з отримання неправомірної вигоди в особливо великих розмірах, що кваліфіковано за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У межах цього кримінального провадження 11 серпня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

На думку адвоката, зазначене повідомлення про підозру не обґрунтоване достатніми доказами на підтвердження викладених у ньому обставин, а тому підлягає скасуванню з таких підстав:

- у повідомленні про підозру наведені детективом нормативні акти щодо повноважень ОСОБА_3, як заступника Міністра енергетики України, за своїм змістом вказують на те, що здійснення контролю підприємств вугільно-промислового комплексу, що належить до сфери управління Міністерства, та вжиття заходів стосовно забезпечення ефективності їх роботи, не відноситься до організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, оскільки ними наділені безпосередньо керівники підприємств, зокрема ДП «Селидіввугілля» та ДП «Волиньвугіллля»;

- у повідомленні про підозру також не конкретизовано твердження про наділення ОСОБА_3 . владою (владними повноваженнями) щодо керівництва таких підприємств;

- матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів стосовно можливості ОСОБА_3, як заступника Міністра енергетики України, відповідно до своїх повноважень втручатися в господарську діяльність як ДП Селидіввугілля», так і ДП «Волиньвугіллля», їхні договірні відносини як суб`єктів господарювання, а отже впливати на можливість передачі від одного підприємства іншому на зберігання з подальшим використанням вугільно видобувного обладнання;

- матеріали кримінального провадження не містять достатніх письмових доказів на підтвердження обставин ініціювання у лютому 2024 року радником Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_9 перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля», оскільки не зазначено, в якій формі виявлялась така ініціатива ОСОБА_9, яких конкретних державних шахт східних областей України вона стосувалася та якого конкретного обладнання;

- матеріали кримінального провадження не містять достатніх доказів щодо наявності між ОСОБА_3, виконуючим обов`язки генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 «злочинної змови» з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9, та у чому ця «злочинна змова» виявлялась;

- матеріали справи не містять достатніх та об`єктивних доказів, що 25 березня 2024 року у ресторані «ВАО» за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 14/1, ОСОБА_7 повідомляв ОСОБА_9 про необхідність надання для нього, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди за можливості передачі вугільно видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля»;

- матеріали справи не містять достатніх та об`єктивних доказів, що з ОСОБА_3 узгоджувався розмір неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США двома частинами по 250 000 доларів США, а також доказів обізнаності ОСОБА_3 про домовленості між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 щодо їх зустрічей 18 та 22 липня 2024 року;

- матеріали справи не містять достатніх та об`єктивних доказів, що ОСОБА_3 мав на меті отримати неправомірну вигоду, адже у нього не було виявлено жодних попередньо ідентифікованих грошових коштів.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав скаргу з наведених у ній мотивів.

Підозрюваний ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника. Наполягав, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють, не вчиняв і неправомірної вигоди не отримував.

2.2. Детектив ОСОБА_5 заперечив проти задоволення скарги. На переконання детектива, докази на підтвердження цих обставин на цій стадії кримінального провадження є достатньо вагомими, в тому числі і за стандартом доказування «достатні докази», «обґрунтована підозра». Крім того, акцентував увагу на тому, що саме повідомлення про підозру не є остаточним та може бути змінене в результаті здійснення подальшого розслідування з урахуванням всіх встановлених обставин. На підтвердження своїх доводів долучив письмові заперечення з матеріалами кримінального провадження, якими, на його переконання, обґрунтовується підозра ОСОБА_3 у межах цього кримінального провадження.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши скаргу, письмові заперечення, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Частина 1 ст. 276 КПК України визначає обов`язок сторони обвинувачення повідомити особі про підозру у випадку:

- затримання її на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

- обрання до неї одного з передбачених кримінальним процесуальним законом запобіжних заходів;

- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості:

- прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

- анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

- найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

- зміст підозри;

- правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

- права підозрюваного;

-підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ст. 278 КПК України).

На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України).

Кримінальний процесуальний закон не визначає окремих підстав скасування повідомлення про підозру, втім системний аналіз норм, які передбачають вимоги до рішень органів досудового розслідування та прокурора, зокрема і до повідомлення про підозру як одного з таких рішень, дозволяє виокремити такі особливості цього інституту оскарження та вимоги до повідомлення про підозру, а також вимоги до повідомлення до підозру, недотримання яких може бути підставою для його скасування:

- суб`єктом оскарження є підозрюваний, його захисник чи законний представник (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України);

- строк оскарження безпосередньо визначений п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та є спеціальним по відношенню до загального строку оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. Повідомлення може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

- повідомлення про підозру має бути складене уповноваженим суб`єктом;

- підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК України);

- повідомлення про підозру має бути обґрунтованим, що передбачає наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України);

- зміст повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ст. 277 КПК України. Адже викладена в письмовому повідомленні підозра слугує підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, а відповідність його змісту вимогам кримінального процесуального закону є гарантією дотримання права на захист. Лише за умови належного повідомлення особі у вчиненні якого саме кримінального правопорушення вона підозрюється, сторона захисту отримує можливості ефективно реалізовувати своє право та спростувати позицію сторони обвинувачення;

- визначені законом строки оскарження повідомлення про підозру, зокрема заборона подання скарги раніше двох місяців з дня повідомлення, орієнтують слідчого суддю враховувати тривалість перебування особи у статусі підозрюваного, зокрема виправданість продовження досудового розслідування, виходячи з існуючих для підозри підстав, та причин неухвалення одного з рішень, яким закінчується кримінальне провадження, що передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України.

3.3.Відповідність повідомлення про підозру вимогам кримінального процесуального закону та додержання порядку його вручення

З долученого до скарги повідомлення про підозру від 11 серпня 2024 року вбачається, що його зміст відповідає формальним вимогам КПК України щодо змісту та форми повідомлення про підозру, передбаченим п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України. Зокрема, містить відомості про особу, яка його склала, та особу, яка повідомляється про підозру, їх підписи, ідентифікуючі ознаки кримінального провадження, зміст підозри та виклад фактичних обставин, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Поряд з цим, повідомлення про підозру викладено чіткою та зрозумілою мовою, а фактичні обставини мають достатній ступінь деталізації для розуміння змісту підозри та її кваліфікації.

Адвокат ОСОБА_4 не навів доводів щодо порушення порядку вручення повідомлення про підозру та не спростував факту його одержання підозрюваним.

3.4. Зміст повідомлення про підозру

11 серпня 2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.

Так, заступник Міністра енергетики України ОСОБА_3 в силу займаної посади був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України та наділений владою (владними повноваженнями) щодо керівництва таких підприємств, у тому числі - щодо державних підприємств «Селидіввугілля» та «Волиньвугілля», засновником та органом управління яких є Міністерство енергетики України.

За версією органу досудового розслідування, у лютому 2024 року радник Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_9 ініціював перед Міністерством енергетики України питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання, яке використовується на державних шахтах на території східних областей України, до ДП «Волиньвугілля» з метою його збереження та забезпечення можливості використання для збільшення об`ємів видобування вугілля на шахтах, які знаходяться на території західних областей України.

Під час неодноразових зустрічей, які відбулися упродовж березня-липня поточного року між радником Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_9, заступником Міністра енергетики України ОСОБА_3, виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6 та довіреною особою ОСОБА_3 - ОСОБА_7, обговорювалися питання щодо можливості передачі вугільно-видобувного обладнання до ДП «Волиньвугілля» та його переліку.

У лютому - березні поточного року (більш точна дата на цей час не встановлена, проте не пізніше 25 травня 2024 року) заступник Міністра енергетики України ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з виконувачем обов`язки Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6 та довіреною особою ОСОБА_3 . ОСОБА_7, з метою одержання неправомірної вигоди від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_9 за передачу на зберігання, з можливістю використання вугільно-видобувного обладнання з шахт ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля».

Згідно досягнутої між співучасниками згоди на ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 покладалася роль пособників, а саме - забезпечення комунікації з ОСОБА_9 щодо одержання від нього неправомірної вигоди, одержання такої вигоди та подальшої її передачі ОСОБА_12 .

Під час зустрічі, яка відбулася між ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_7, 25 травня 2024 року в ресторані «ВАО» ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9, що для позитивного вирішення питання щодо передачі обладнання до ДП «Волиньвугілля» необхідно буде надати для нього, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, неправомірну вигоду.

Під час чергової зустрічі, яка відбулася 18 липня 2024 року у ресторані за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе, 2, довірена особа заступника Міністра енергетики України ОСОБА_3 - ОСОБА_7 під час обговорення з ОСОБА_9 можливості передачі вугільно-видобувного обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» озвучив узгоджену з ОСОБА_3 умову такої передачі обладнання, а саме - надання ОСОБА_9 коштів у сумі 500 000 доларів США двома частинами, по 250 000 доларів США кожна.

22 липня 2024 року ОСОБА_3 шляхом надсилання повідомлення через месенджер «WhatsApp» повідомив ОСОБА_9 про необхідність зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину цього ж дня.

Під час зустрічі, яка відбулася 22 липня 2024 року у ресторані «ВАО», між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 узгоджено, що сума неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США, передбачена за передачу обладнання з ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля», через значні розміри буде передаватися ОСОБА_9 протягом наступних 5 тижнів у частках по 100 000 доларів США кожна щотижнево, через директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6 .

Цього ж дня, у ресторані «ВАО» ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_3 про домовленість з ОСОБА_9 щодо порядку передачі останнім грошових коштів у сумі 500 000 доларів США. ОСОБА_3 погодився з відповідним рішенням, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків.

На виконання вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_7, 25 липня 2024 року довірена особа ОСОБА_9 - ОСОБА_13 у період часу з 14 год 47 хв до 14 год 50 хв у приміщенні готелю «Україна» за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4, передав виконувачу обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Наступного дня, 26 липня 2024 року о 11 год 54 хв ОСОБА_6, виконуючи роль пособника, одержані від ОСОБА_13 кошти у пакеті червоного кольору передав ОСОБА_7 у приміщені ресторану «МОССО» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4 .

Крім того, ОСОБА_7 під час зустрічі останнього з ОСОБА_3 та ОСОБА_9, яка відбулася 03 серпня 2024 року у ресторані «Фабіус» за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 70, діючи з відома та за згодою ОСОБА_3, повідомив ОСОБА_9 про необхідність передачі наступної частини неправомірної вигоди наближеній до ОСОБА_7 особі - ОСОБА_14 . Таким чином, за версією досудового розслідування, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до своєї злочинної діяльності також залучили ОСОБА_8 .

03 серпня 2024 року ОСОБА_13 передав довіреній особі ОСОБА_7 - ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_8 поїхав на зустріч з ОСОБА_7 в ресторан «Fenix», де передав ОСОБА_7 одержані від ОСОБА_13 грошові кошти.

У подальшому, 08 серпня 2024 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9, що наступну (третю) частину неправомірної вигоди необхідно знову передати ОСОБА_8 .

На виконання цієї вказівки, 10 серпня 2024 року ОСОБА_13 передав довіреній особі ОСОБА_7 - ОСОБА_8 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США.

Одразу після одержання третьої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_8 поїхав на зустріч з ОСОБА_7 в ресторан «Фабіус» за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 70 .

Під час зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 10 серпня 2024 року органом досудового розслідування була припинена їх злочинна діяльність шляхом їх затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.

Крім того, цього ж дня також були затриманні ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Отже, за версією органу досудового розслідування, упродовж 25 липня - 10 серпня 2024 року заступник Міністра енергетики України ОСОБА_3, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора ДП «Селидіввугілля» ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_9 за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10 серпня 2024 року становить 12 297 000 грн, та відповідно до п.1 примітки до ст. 368 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_3 в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 4 ст. 368 КК України.

3.5. Межі оцінки

Слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування - це діяльність уповноважених суб`єктів, спрямована на встановлення та дослідження обставин з метою надання таким обставинам кримінально-правової оцінки у подальшому. Повідомлення про підозру - це формалізоване відповідним чином твердження сторони обвинувачення про можливу причетність особи до вчинення кримінального правопорушення. Таке повідомлення здійснюється на підставі встановлених обставин та зібраних на їх підтвердження доказів. Вочевидь, враховуючи, що в ході досудового розслідування ступінь повноти з`ясованих обставин може змінюватися в часі, деталізуватися, підтверджуватися чи спростовуватися зібраними доказами, формулювання повідомлення про підозру як позиція сторони обвинувачення також може змінюватися протягом досудового розслідування.

За таких обставин, враховуючи, що адвокат ОСОБА_4 не спростував викладених у повідомленні про підозру обставин, а його доводи полягають виключно їх у правовій оцінці, слідчий суддя надасть оцінку лише доводам, викладеним у скарзі та повідомленим стороною захисту у судовому засіданні, щодо наявності підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_3 .

3.5.1. З долученого захисником повідомлення про підозру від 11 серпня 2024 року вбачається, що підставою вручення підозри ОСОБА_3 була наявність достатніх доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Оцінюючи наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя зауважує, що цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження щодо неї досудового розслідування.

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Переконуючи слідчого суддю у достатності доказів для повідомлення ОСОБА_3 про підозру, детектив обґрунтовував свою позицію такими матеріалами:

- заявою ОСОБА_13 від 15 квітня 2024 року щодо незаконних дій ОСОБА_7 ;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_13 від 15 квітня 2024 року, від 01 серпня 2024 року, у яких зафіксовано показання останнього щодо обставин передачі ним ОСОБА_6 та ОСОБА_8 трьох частин неправомірної вигоди по 100 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25 липня 2024 року, у якому зафіксовані обставини висунення умов щодо надання неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США за передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля»;

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 764-р «Про призначення ОСОБА_3 заступником Міністра енергетики України»;

- протоколом від 09 серпня 2024 року за результатами огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (надалі - НСРД), а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час якого зафіксовано розмову 25 березня 2024 року між ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_3, у ході якої ОСОБА_7 у присутності ОСОБА_3 вказував ОСОБА_9 на необхідність надання неправомірної вигоди;

- протоколом від 09 серпня 2024 року, у якому зафіксовано результати огляду матеріалів, зібраних у межах кримінального провадження від 17 жовтня 2023 року за № 42023110000000353, зокрема, протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, під час проведення якого зафіксовано розмову 28 березня 2024 року між ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, у ході якої вони обговорюють між собою розмір неправомірної вигоди, яку вони планують одержати від ОСОБА_9 за передачу обладнання;

- протоколом від 18 липня 2024 року за результатами проведення НСРД, а саме аудіо-, відеоконтролю особи, за результатами яких зафіксовано розмову 18 липня 2024 року у ресторані за адресою: м. Київ, обухівський район, с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе, буд. 2 між ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, у ході якої ОСОБА_7 надає вказівку всім прибрати телефони, що слідчий суддя розцінює як вказівку від ОСОБА_7, спрямовану на вжиття заходів з метою конспірації;

- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 від 07 серпня 2024 року, за результатами проведення якого зафіксовано надходження від ОСОБА_3 повідомлення 22 липня 2024 року про призначення зустрічі в ресторані «ВАО» на 18 годину;

- протоколом від 22 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), у якому якого зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 22 липня 2024 року, під час якої вони обговорюють можливість надання неправомірної вигоди п`ятьма частинами по 100 000 доларів США щотижнево, а у подальшому - між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, в ході якої ОСОБА_7 повідомив про досягнуту з ОСОБА_9 домовленість щодо передачі неправомірної вигоди у сумі 500 000 доларів США щотижнево по 100 000 доларів США, упродовж наступних 5 тижнів, з чим ОСОБА_3 погодився, проте висловив пересторогу щодо великих ризиків такого формату розрахунків;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами проведення яких зафіксовано розмову 24 липня 2024 року у ресторані за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 14/1 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, під час якої вони обговорюють фінансові взаємовідносини, у тому числі заплановане одержання неправомірної вигоди через ОСОБА_6 ;

- протоколом від 25 липня 2024 року огляду «заявника» (свідка), ксерокопіювання грошових коштів та вручення «заявнику» (свідку) грошових коштів, відповідно до якого ОСОБА_13 вручено першу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 25 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту), у ході якого зафіксовано факт передачі ОСОБА_13 25 липня 2024 року у приміщенні готелю «Україна» за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_6 першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 26 липня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_15 . з ОСОБА_16 під час передачі йому першої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 07 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за громадянином України у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час якого зафіксована передача 26 липня 2024 року ОСОБА_6 ОСОБА_7 одержаних від ОСОБА_13 коштів, що знаходились у пакеті червоного кольору;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами огляду та вручення грошових коштів залученій до проведення НСРД особі, відповідно до якого ОСОБА_13 вручено другу частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом від 03 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту), у ході якого зафіксовано факт передачі ОСОБА_13 03 серпня 2024 року в автотранспорті на парковці торгового центру « River Mall » за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12, ОСОБА_11 другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (аудіо-, відеоконтролю особи), за результатами яких зафіксовано розмову ОСОБА_15 . з ОСОБА_8 при передачі йому другої частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- протоколом від 04 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (спостереження за річчю у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження), під час проведення якого зафіксовано як 03 серпня 2024 року ОСОБА_8 після одержання частини неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США поїхав на зустріч з ОСОБА_7 ;

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10 серпня 2024 року, відповідно до якого цього дня ОСОБА_13 вручено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США, зокрема, ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом за результатами проведення упродовж 10-11 серпня 2024 року обшуку в автомобілі «Toyota Camry», який використовує ОСОБА_8, під час якого виявлено та вилучено третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 тисяч доларів США, зокрема, попередньо ідентифіковані 1000 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом обшуку упродовж 10-11 серпня 2024 року, проведеного в будинку за місцем проживання ОСОБА_7, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 2000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 20 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом обшуку від 11 серпня 2024 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_6, у якому зафіксовано виявлення та вилучення коштів у сумі 40 000 доларів США з першої частини неправомірної вигоди, зокрема, попередньо ідентифіковані 400 купюр по 100 доларів США кожна;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 11 серпня 2024 року, у якому підозрюваний повідомив обставини вчинення ним та іншими підозрюваними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

- протоколом обшуку від 12 серпня 2024 року за результатами проведення НСРД (контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту), під час проведення якого зафіксовано як 10 серпня 2024 року ОСОБА_13 передає ОСОБА_8 третю частину неправомірної вигоди у сумі 100 000 доларів США;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, в цілому підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для обґрунтованого припущення, що кримінальне правопорушення було вчинене. Зафіксовані у долучених детективом матеріалах відомості про зміст та обсяг дій усіх ймовірних співучасників, в т.ч. і ОСОБА_3, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що встановлені на даному етапі досудового розслідування обставини з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням і для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та вчиненим злочином.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами скарги та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи з наданих матеріалів досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для повідомлення про підозру ОСОБА_3 щодо вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин.

Водночас, у контексті доводів сторони захисту слід відзначити, що в межах розгляду скарги на повідомлення про підозру доцільно перевірити твердження захисника ОСОБА_4 щодо неправильної оцінки органом досудового розслідування наявності у підозрюваного ОСОБА_3 повноважень та наділення владою (владними повноваженнями) щодо керівництва діяльністю ДП «Селивіввугілля» та ДП «Волиньвугілля», а також можливості розпорядження майном цих підприємств.

Так, інкримінована ОСОБА_3 ч. 4 ст. 368 КК України передбачає відповідальність службової особи за одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, дій з використанням влади та службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Слідчим суддею встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2023 року № 764-р ОСОБА_3 призначено заступником Міністра енергетики України.

Разом з тим, відповідно до статуту ДП «Селидіввугілля», затвердженого наказом Міненерго від 17 листопада 2022 року № 387, встановлено, що вказане підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики України (надалі - Уповноважений орган управління).

Пунктом п. 4.6. Статуту передбачено, що підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених чинним законодавством, за рішенням Уповноваженого органу управління.

Згідно п. 4.5. Статуту контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством майна здійснює Уповноважений орган управління.

Крім того, Розділами 7 та 8 Статуту також визначені повноваження Уповноваженого органу управління щодо контролю за керівництвом державного підприємства, його діяльністю та розпорядженням майном підприємства. Зокрема, відповідно до пп. 20 п. 8.1. Уповноважений орган управління приймає рішення про надання згоди на передачу майна підприємства.

Натомість, відповідно до пп. 4 п. 9 зазначеного Наказу Міністерства енергетики України від 11 вересня 2023 року № 276«Про підпорядкування структурних підрозділів апарату Міністерства енергетики України та розподіл обов`язків між керівним складом Міністерства», заступник Міністра енергетики України ОСОБА_3, серед іншого, контролює діяльність підприємств вугільно-промислового комплексу, що належить до сфери управління Міністерства та вживає заходів стосовно забезпечення ефективності їх роботи.

Отже, з вказаних положень Статуту ДП «Селидіввугілля» та Наказу Міністерства енергетики України від 11 вересня 2023 року № 276 вбачається наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 в силу своїх службових повноважень та наданої йому влади вірогідно міг впливати на прийняття рішень Міністерства енергетики України, зокрема, з питань щодо контролю над діяльністю вказаного державного підприємства та щодо погодження питань розпорядження майном підприємства. Поряд з цим, ОСОБА_3, використовуючи авторитет займаної посади та надану йому владу, вірогідно міг впливати на іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6, який у своїх показаннях від 11 серпня 2024 року стверджує про причетність ОСОБА_3 до систематичного отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 та сприйняття його як свого безпосереднього керівника.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовим висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який у постановах від 25 жовтня 2022 року у справі_№ 695/2947/19 та від 19 листопада 2019 року у справі № 332/2723/15-к зазначив, що кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких дій, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Враховуючи викладене, надані ОСОБА_3 повноваження, а також пов`язані із цим можливості надавали йому потенційну змогу безпосередньо чи через залучених ним осіб впливати на прийняття рішення про надання згоди на передачу майна підприємства ДП «Селидіввугілля». За таких умов, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 дійсно міг використовувати надану йому владу та службове становище задля отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_17 за сприяння вирішення питання про передачу обладнання до ДП «Волиньвугілля».

Разом з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що повні відповіді на порушені стороною захисту питання на цій стадії розслідування (чи міг впливати ОСОБА_3 на ОСОБА_6, господарську діяльність ДП «Селивіввугілля» чи ДП «Волиньвугілля», з урахуванням зайнятої ним посади, існуючим на той час розподілом повноважень, наданих свідком ОСОБА_9 показаннь, а також недостатньої конкретизації певних фактів, якими обґрунтовано повідомлення про підозру) у повній мірі стосуються питань доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_3 . Розв`язання таких питань потребує аналізу та оцінки всіх наявних у справі доказів, з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності, встановлення складу кримінального правопорушення, визначення правильної кваліфікації кримінального правопорушення, а отже має здійснюватись судом на стадії судового провадження та не належить до повноважень слідчого судді.

3.7. Висновки слідчого судді

Підсумовуючи аналіз доводів сторони захисту, слідчий суддя констатує:

- за своєю формальною складовою повідомлення про підозру від 11 серпня 2024 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України;

- сторона захисту не спростовувала викладених в ній обставин.

Отже, враховуючи, що слідчим суддею не встановлено підстав для скасування повідомлення про підозру, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на повідомлення про підозру - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошено 21 жовтня 2024 року о 17 годині 25 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1