- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/4493/23
Провадження № 1-кп/991/64/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
17 жовтня 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у розгляді судової справи № 991/4493/23.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_12,
секретаря судового засідання ОСОБА_13 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) перебуває об`єднане кримінальне провадження № 52023000000000043 від 27 січня 2023 року та № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_6 .
2.У судовому засіданні 17 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_4 заявив відвід прокурору ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
3.Обґрунтовуючи заяву, захисник доводив суду, що прокурор ОСОБА_5 виявив упередженість у цій справі за таких обставин. Так, в судовому засіданні, яке відбулось 19 вересня 2024 року, суд розглядав клопотання про тимчасовий доступ до кримінального провадження № 42016100000000329 та протоколу допиту свідка ОСОБА_16, який був проведений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) в травні 2016 року. Під час розгляду клопотання, прокурором ОСОБА_5 зазначено, що в межах кримінального провадження № 42016100000000329 допит свідка ОСОБА_16 не проводився, а також не міститься в матеріалах вищевказаного провадження.
Водночас, листом САП від 25 вересня 2024 року повідомлено, що 17 травня 2016 року під час досудового розслідування кримінального провадження № 52016000000000113 прокурором ОСОБА_17 допитано ОСОБА_16 у процесуальному статусі свідка. В подальшому за рішенням прокурора від 21 червня 2016 року вказане кримінальне провадження об`єднано із кримінальним провадженням № 42016000000000329, яке 20 листопада 2020 року було закрито. Отже, протокол допиту свідка ОСОБА_16 міститься в матеріалах кримінального провадження №42016000000000329.
Захисник зауважив, що прокурор ОСОБА_5 ухилився від надання прямих та чітких відповідей на запитання колегії суддів, що викликає сумніви у його доброчесності та неупередженості, адже останньому нічого не перешкоджало надати суду інформацію щодо наявності в матеріалах кримінального провадження №42016100000000329 протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 17 травня 2024 року, хоч останній і був допитаний в межах іншого кримінального провадження. Вказані обставини свідчать, на переконання заявника, що прокурор ОСОБА_5 навмисно приховав від сторони захисту та суду інформацію щодо знаходження протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 17 травня 2024 року в матеріалах кримінального провадження № 42016100000000329.
3.1.Крім цього, адвокат просив врахувати обставини фальсифікації процесуальних документів прокурором ОСОБА_5 . Так, під час ознайомлення з клопотанням детектива про обрання запобіжного заходу ОСОБА_14 ним було виявлено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 27 січня 2023 року за підписом прокурора ОСОБА_5, а також додаток до вказаної постанови - перелік матеріалів досудового розслідування, що підлягають виділенню з кримінального провадження № 52017000000000717. Пунктом 2 вказаної постанови визначено: «Виділенню підлягають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25.10.2017 року згідно з переліком, що додається». Зокрема, в переліку містяться посилання на документи, які не могли існувати на момент винесення постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 27 січня 2023 року, а саме: копія доручення про проведення досудового розслідування від 31 січня 2023 року, повідомлення про початок досудового розслідування від 31 січня 2023 року, постанова про визначення групи прокурорів від 01 лютого 2023 року, постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 01 лютого 2023 року, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 01 лютого 2023 року, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 01 лютого 2023 року, протокол допиту підозрюваного від 02 лютого 2023 року, клопотання про продовження строку тримання під вартою від 02 лютого 2023 року, протокол огляду від 01 лютого 2023 року.
Таким чином, захисник дійшов до висновку, що прокурор ОСОБА_5 не міг винести постанову про виділення матеріалів кримінального провадження 27 січня 2023 року, адже слідчі (розшукові) та процесуальні дії від 31 січня, 01 лютого та 02 лютого 2023 року свідчать про те, що постанова про виділення могла бути фактично винесена не раніше ніж 02 лютого 2023 року. В подальшому прокурор надав сфальсифіковану, на переконання адвоката, постанову від 06 лютого 2023 року про виправлення описки, допущеної у переліку матеріалів, що підлягають виділенню. Вказане, на переконання адвоката ОСОБА_4, свідчить про те, що постанова про виділення була прийнята не раніше 02 лютого 2024 року та підписана «заднім числом».
4.Захисник ОСОБА_11 підтримав заяву про відвід прокурора.
4.1.Захисник ОСОБА_12 також підтримала заяву. Зазначила, що прокурор не може надавати неправдиву інформацію.
4.2.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заяву. Зауважив, що прокурор ОСОБА_5 систематично надає суду неправдиву інформацію.
4.3.Прокурор ОСОБА_5 просив урахувати, що під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ він повідомив суду, що у кримінальному провадженні № 42016100000000329 свідок ОСОБА_16 не допитувався. Це ж підтверджується відповіддю САП, яку надав захисник. Неузгодженостей між його виступом під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ та відповіддю САП немає. Крім цього, він не брав участі як прокурор, ні у кримінальному провадженні № 52016000000000113, ні у кримінальному провадженні №42016100000000329. Зважаючи на викладене, просив відмовити у задоволенні заяви про відвід.
5.Заслухавши доводи сторін та дослідивши заяву, суд дійшов до висновку про неможливість її задоволення з огляду на таке.
6.Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
6.1.Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження (ч. 3 ст. 80 КПК України).
6.2.Статтею 77 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу), зокрема прокурора.
6.3.Так, п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні. якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
6.4.Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
7.Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст. 77 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
7.1.Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого прокурора, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував прокурор достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
7.2.Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний прокурор був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
8.Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов до переконання про відсутність підстави стверджувати, що прокурор ОСОБА_5 виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки прокурора ОСОБА_5, безпосередньо пов`язаної зі здійсненням підтримання обвинувачення у суді, чи висловлювань прокурора у кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення до ОСОБА_14 або його захисників. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.
9.За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність прокурора. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного прокурора об`єктивно виправдані.
9.1.Стосовно доводів заявника про маніпулювання прокурором ОСОБА_5 відповідями на запитання суду під час розгляду клопотань про тимчасовий доступ суд зазначає таке.
Під час розгляду клопотання про тимчасовий доступ до кримінального провадження № 42016100000000329 та протоколу допиту свідка ОСОБА_16, який був проведений прокурором САП ОСОБА_17 в травні 2016 року, прокурор ОСОБА_5 довів до відома суду, що ОСОБА_16 дійсно допитували у іншому кримінальному провадженні, не № 42016100000000329. Вказану інформацію він отримав від детективів НАБ України. Проте, у межах якого провадження відбувся цей допит прокурор ОСОБА_5 не зазначив з огляду на відсутність у нього цієї інформації.
Отже, стосовно того, у якому провадженні був допитаний ОСОБА_16 у травні 2016 року та у якому провадженні зберігається протокол допиту ОСОБА_16, прокурор ОСОБА_5 не висловлювався. Вказане спростовує доводи захисника про те, що прокурор ОСОБА_5 повідомляв суду про відсутність протоколу допиту ОСОБА_16 кримінальному провадженні № 42016100000000329, чим увів колегію суддів та сторону захисту в оману.
Під час розгляду заяви відомостей про те, що прокурор ОСОБА_5 міг або був обізнаний про проведення допиту ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 52016000000000113, подальше його об`єднання з провадженням № 42016100000000329 та зберігання протоколу допиту свідка саме у цьому провадженні, суд не встановив адже зі слів прокурора він не здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цих провадженнях та у той період взагалі не працював прокурором. Підстав вважати, що прокурор ОСОБА_5 був обізнаний про рух, проведені слідчі та процесуальні дії у кримінальних провадженнях № 52016000000000113 та № 42016100000000329 заявником не доведено. З огляду на це доводи про те, що прокурор ОСОБА_5 приховав від суду інформацію, яка міститься у кримінальних провадженнях № 52016000000000113 та № 42016100000000329, суд відхиляє.
9.2.Стосовно доводів про упередженість прокурора ОСОБА_5 унаслідок фальсифікації документів суд зазначає таке. Відповідно до ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором.
Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (стаття 110 КПК України).
Отже, кримінальний процесуальний закон не зобов`язує прокурора у випадку прийняття ним дискреційного рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування долучати до такого процесуального рішення у формі постанови будь-які додатки із переліком виділених матеріалів. Водночас, виготовлення та долучення до постанови додатку з переліком виділених матеріалів не забороняється, отже є правом прокурора. Прокурор може самостійно визначити форму, зміст та час виготовлення додатків до протоколу. Таким чином, будь-які недоліки у таких додатках не свідчать про порушення прокурором процедури процесуального оформлення рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування .
Більше того, з доданої до заяви про відвід постанови прокурора про виправлення описки від 06 лютого 2023 року суд пересвідчився у тому, що прокурор ОСОБА_5 встановив: «як вбачається із додатку до зазначеної постанови, посилання на окремі із наведених у переліку документів, датованих після винесення постанови від 27.01.2023, які не виділялися із кримінального провадження №52017000000000717 разом з іншими матеріалами досудового розслідування в якості доказів, є очевидною опискою, у зв`язку з чим вони підлягають виключенню із відповідного переліку, зокрема: 1) в томі 1 - копія доповідної записки про виявлення ознак кримінального правопорушення, арк. 76-77, копія доручення про проведення досудового розслідування від 31.01.2023, арк. 78, повідомлення про початок досудового розслідування від 31.01.2023, арк. 79, постанова про визначення групи прокурорів від 01.02.2023, арк. 80-81, постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 01.02.2023, арк. 82-84, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 01.02.2023, арк. 85-87, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 01.02.2023, арк. 88-90; 2) в томі № 2 - протокол допиту підозрюваного від 02.02.2023, арк. 88-94, клопотання про продовження строку тримання під вартою від 02.02.2023, арк. 227-239; 3) в томі 179 - протокол огляду від 01.02.2023 з додатками (ЄДРПОУ), арк. 69-85.»
Зважаючи на викладене, цією постановою прокурор ОСОБА_5 постановив: «виправити описку в додатку до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 27.01.2023: перелік матеріалів досудового розслідування, що підлягають виділенню з кримінального провадження, де інформацію про зазначені документи із відповідного переліку виключити», що нівелює доводи заявника про ознаки підроблення.
Окрім того, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, 17 березня 2023 року за результатом розгляду заяви про відвід прокурора ОСОБА_5 в справі №991/2041/23 (провадження №1-кс/991/2073/23) слідчим суддею ВАКС постановлена ухвала, якою відмовлено у задоволенні заяви про відвід прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27 січня 2023 року, з огляду на таке: «3.3. Сумнів у неупередженості прокурора ОСОБА_5 обґрунтований адвокатом ОСОБА_11 змістом постанови від 27 січня 2023 року, тобто за своєю суттю його доводи є незгодою з процесуальним рішенням прокурора. Втім, незгода з процесуальним рішенням прокурора має втілюватися у його оскарженні або обґрунтуванні цієї незгоди під час оцінки відповідних процесуальних наслідків цього рішення. Така незгода не може бути витлумачена як прояв упередженості прокурора, а тому не може бути підставою для його відводу. 3.4. До того ж, незгода захисника із постановою прокурора обумовлена ознаками її підробки, про що свідчать наявні в ній посилання на документи, яких не могло існувати на момент її винесення. Водночас, ці доводи спростовані прокурором ОСОБА_5, який пояснив, що зазначені суперечності у постанові від 27 січня 2023 року були обумовлені технічною помилкою та станом на теперішній час усунені шляхом винесення постанови про виправлення описки. За таких обставин, наведені адвокатом доводи не викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5, а тому у задоволенні заяви про відвід має бути відмовлено».
З таких же мотивів захист вже заявляв відвід прокурору ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52023000000000043 до об`єднання судових справ (ухвала колегії суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_18, суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 від 07 березня 2024 року), якою відмовлено у задоволенні заяви.
10.Відтак, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід прокурора, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, суд дійшов до висновку, що захисником ОСОБА_4 не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії та рішенні прокурора ОСОБА_5 упередженими. У зв`язку із цим заява про відвід прокурора від участі у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 77, 81, 369-372, 375, 376 КПК України, суд постановив:
1.Залишити без задоволення заяву захисника ОСОБА_4 про про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у розгляді судової справи № 991/4493/23.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_21