- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/11920/24
Провадження 1-кс/991/11989/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4, про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000337 від 29.02.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4, із клопотанням про арешт вилученого 15.10.2024 за результатами проведення обшуку об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, мобільного телефону Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1 .
Клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.10.2024.
Старший детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити клопотання повністю, із викладених у ньому підстав. Додатково зазначив, що на вилученому в ОСОБА_5 мобільному телефоні наявні ознаки видалення даних, наразі телефон направлено для проведення експертного дослідження. Крім того, просив врахувати, що в тексті клопотання допущено технічну помилку в адресі, за якою було проведено обшук, вірною просить вважати - АДРЕСА_2 .
До початку розгляду клопотання по суті на електронну скриньку суду від власника майна ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому він зазначив, що не може прибути в судове засідання, призначене на 18.10.2024, та просив залишити клопотання старшого детектива НАБУ про арешт тимчасово вилученого майна без задоволення і повернути належне йому майно.
Також зазначив, що під час обшуку він надав телефон в розблокованому стані, який було оглянуто (у т.ч. з відеофіксацією) і під час огляду жодних даних, які свідчили б про його причетність до злочинів, які розслідує НАБУ в даному провадженні, та будь-яких інших даних, які можуть бути доказами в цьому кримінальному провадженні, не виявлено.
Заслухавши думку старшого детектива, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Як вбачається з матеріалів судової справи, 15.10.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.04.2024, проведено обшук об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_5 .
Перевіряючи дотримання строків звернення із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя встановив, що клопотання старшого детектива ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна подане через канцелярію суду 16.10.2024 о 09.55, тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з клопотання, воно подане з додержанням вимог ст. 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення відсутні.
Старший детектив вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Встановлено, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000337 від 29.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Як зазначив старший детектив у клопотанні та в судовому засіданні, за версією сторони обвинувачення кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
19.11.2020 між ТОВ «Галактика Логістікс» та Державною організацією Комбінат «Прогрес» Державного агентства резерву України (далі - Комбінат «Прогрес») укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Комбінат «Прогрес» купив частку нежитлових будівель загальною площею 1941,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . За погодженням сторін продаж здійснено за 9 583 500 грн.
Надалі 25.05.2021 між ТОВ «Галактика Логістікс» та Комбінат «Прогрес» укладено наступний договір купівлі-продажу, за умовами якого Комбінат «Прогрес» купив частку нежитлових будівель загальною площею 1941,0 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . За погодженням сторін продаж здійснено за 9 583 500 грн.
Відповідно до п. 7.3. укладених договорів відчужуване нерухоме майно візуально оглянуто представником покупця до оформлення договорів.
19.11.2020 та 25.05.2021 відповідно, між ТОВ «Галактика Логістікс» та Комбінатом «Прогрес» укладено акти №1 приймання-передачі нежитлового приміщення до вищеназваних договорів купівлі-продажу. За умовами укладених актів Комбінат «Прогрес» прийняв нежиле приміщення, яке виступало предметом угоди за договорами купівлі-продажу.
З боку Комбінату «Прогрес» договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі підписано представником за довіреністю ОСОБА_6 .
Таким чином, за результатами укладення зазначених договорів купівлі-продажу грошові кошти в сумі 19 167 00 грн були перераховані з рахунку Комбінату «Прогрес» на рахунки ТОВ «Галактика Логістікс», яке у свою чергу отримало можливість вільно розпорядитись вказаними коштами.
Разом з тим, орган досудового розслідування зазначає, що нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, ТОВ «Галактика Логістікс» ніколи не належало. Вказане майно шляхом вчинення незаконних дій та використання підроблених документів у серпні 2020 року вибуло із законного володіння ТОВ «ХДМ-Сервіс» та було оформлено на ім`я ТОВ «Галактика Логістікс», яке через деякий час після цього начебто продало вказаний об`єкт нерухомості Комбінату «Прогрес».
Більше того, старший детектив зауважує, що службовим особам Комбінату «Прогрес» після укладення договору купівлі-продажу від 25.05.2021 були достовірно відомі обставини вибуття нерухомого майна з володіння його законного власника в особі ТОВ «ХДМ-Сервіс» та неможливість володіти, користуватись та розпоряджатись вказаним майном як своєю власністю.
Не зважаючи на це, службові особи Комбінату «Прогрес» продовжували здійснювати щомісячні платежі на користь ТОВ «Галактика Логістікс» за начебто купівлю вказаного нерухомого майна за рахунок ввірених їм державних коштів.
Встановлені на підставі досліджених слідчим суддею матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання та поясненнями старшого детектива у їх співставленні з диспозицією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, формують у слідчого судді переконання про наявність достатніх підстав вважати, що метою укладення договорів купівлі-продажу з ТОВ «Галактика Логістікс» було не вчинення законної господарської операції, направленої на набуття активів у вигляді нерухомого майна у власність, а розтрата ввірених державних грошових коштів у сумі 19 167 00 грн.
Відтак, слідчий суддя погоджується, що вказані обставини можуть свідчити про вчинення службовими особами Комбінату «Прогрес» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Водночас слід зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв`язку з яким вирішується питання про арешт майна.
15.10.2024 у кримінальному провадженні № 42024000000000337 від 29.02.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.09.2024 проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Як вбачається з протоколу обшуку від 15.10.2024, у ході обшуку оглядалися речі та документи, а також мобільні телефони ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . У ході огляду мобільного телефону ОСОБА_5 - Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1, виявлено, що мобільний телефон перебував у вимкненому стані. ОСОБА_5 надав код-пароль доступу « НОМЕР_2 ». Серед останніх дзвінків міститься дзвінок з абонентського номеру, що належить детективу, який проводить обшук, що свідчить про те, що ОСОБА_5 вимкнув мобільний телефон після дзвінка детектива.
У ході огляду зазначеного мобільного телефону також виявлено застосунки для спілкування «WhatsApp», «Telegram», «Signal», «Line» «Threema» та інші, які забезпечують конфіденційне та зашифроване спілкування між абонентами.
У контактній книзі мобільного телефону виявлено контакти осіб « ОСОБА_8 », « ОСОБА_9 », у тому числі сліди спілкування з останнім у застосунку «Line».
Враховуючи виявлення на вказаному мобільному телефоні відомостей, які становлять інтерес для досудового розслідування, та необхідності проведення експертних досліджень для відновлення видалених даних, детективами прийнято рішення про вилучення мобільного телефону Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1 . Перед вилученням мобільний телефон переведено в режим «Політ».
Таким чином, орган досудового розслідування зазначає, що вказаний мобільний телефон містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема про зв`язок ОСОБА_5 з окремими службовими особами Державного резерву, іншими особами, у тому числі щодо питань, пов`язаних з фабулою даного кримінального правопорушення, а також необхідним є проведення його детального огляду та експертного дослідження, у тому числі з метою відновлення видаленого листування.
Згідно постанови старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 15.10.2024 вилучений під час обшуку 15.10.2024 мобільний телефон Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У поданому до суду клопотанні власник майна ОСОБА_5 зазначив про відсутність визначених ст. 168 КПК України підстав для вилучення мобільного телефону, з огляду на те, що під час обшуку мобільний телефон було надано в розблокованому стані, оглянуто, у тому числі з відеофіксацією, та не виявлено будь-яких даних, що можуть бути доказами в даному кримінальному провадженні.
Положеннями абз. 1-3 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Із протоколу обшуку від 15.10.2024 дійсно вбачається, що ОСОБА_5 повідомив пароль доступу до свого мобільного телефону.
Водночас старший детектив стверджує про неможливість отримання доступу до інформації, що зберігається в пам`яті такого телефону, оскільки така інформація захищена системою логічного захисту, що унеможливлює повне копіювання відомостей, які зберігаються в пам`яті телефону.
Так, в ході огляду мобільного телефону за участю спеціаліста, який проведено 16.10.2024, телефон підключено до робочої станції спеціаліста, після чого за допомогою програмного засобу Cellebrite UFED проведено копіювання доступної частини даних із телефону (створено часткову копію, до якої зокрема не увійшли дані додатків «Telegram», «Signal», пошта тощо).
Встановлення у ході проведення огляду наявної системи логічного захисту доступу до інформації та неможливість повного копіювання відомостей, які зберігаються у пам`яті мобільного телефону, унеможливлює дослідження вмісту пам`яті телефону без подолання системи логічного захисту доступу.
Таким чином, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилученому мобільному телефоні, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні відповідного експертного дослідження, що потребує застосування спеціальної техніки, спеціальних знань та навичок експертів, фахівців з відповідних галузей знань, зокрема з питань подолання систем логічного захисту доступу та встановлення значення пароля доступу до мобільного телефону чи з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в його пам`яті.
За наведеного, постановою заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 17.10.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій мобільного телефону Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1 .
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги, що вилучений мобільний телефон Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1, міг використовуватися для комунікації з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, оскільки містить контакти ОСОБА_10, ОСОБА_6 та сліди спілкування із ними, слідчий суддя вважає, що такий електронний пристрій може містити відповідне листування, фото- та відеофайли, документи, у тому числі приховані чи/та видалені файли, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.
За наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 мобільний телефон Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься в його пам`яті може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
За наведеного, слідчий суддя вважає, що наразі в контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду мобільного телефону, у тому числі шляхом проведення експертного дослідження, що дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні файли, так і ймовірно видалені. У такому випадку суттєвим для доступу до такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта.
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення речей до часу розгляду клопотання про арешт майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості здійснити їх огляд, провести копіювання наявної інформації та відновити видалену.
На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого старшим детективом у клопотанні майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, так як вилучений мобільний телефон може містити інформацію та відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилученому електронному пристрої. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому. Зважаючи на такі ризики, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону володіння, користування та розпоряджання вказаним майном.
Водночас слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.
На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вилучений 15.10.2024 за результатами проведення обшуку об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, належний ОСОБА_5 мобільний телефон Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до постанови старшого детектива від 15.10.2024 визнаний речовим доказом, є об`єктом експертного дослідження, відповідно до постанови старшого детектива від 17.10.2024, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у ньому за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, для встановлення кола фізичних осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час є підстави для накладення арешту на вилучений в ході обшуку об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, мобільний телефон Iphone 13 Pro, серійний номер НОМЕР_1, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
За наведеного, клопотання старшого детектива підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт шляхом тимчасового позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на майно, вилучене 15.10.2024 за результатами проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_2, а саме на:
-мобільний телефон іphone 13 Pro серійний номер НОМЕР_1 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1