- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/9087/24
Провадження №11-сс/991/697/24
У Х В А Л А
30 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 вересня 2024 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 04.09.2024,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернулася до уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України з заявою про вчинення суддею ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 368, 369-2, 382 КК України.
За твердженням ОСОБА_5, суддя ОСОБА_6 отримав неправомірну вигоду від обвинуваченого ОСОБА_7 через свою доньку адвоката ОСОБА_8 з метою умисного порушення строків розгляду кримінальних справ № 305/1937/23 та № 305/3017/23, не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, не застосування до нього запобіжного заходу, безпідставну відмову у незастосуванні заходів безпеки відносно заявниці, членів сім`ї та її майна.
Крім того, у заяві ОСОБА_5 зазначила, що суддя ОСОБА_6 ухвалою суду від 26.09.2023 у кримінальній справі №305/1937/23 за отриману неправомірну вигоду застосував до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в особистому приватному житловому будинку заявниці в с. Голубине. При цьому, на неодноразові її заяви про застосування заходів безпеки суддя ОСОБА_6 безпідставно відмовляв, посилаючись на відсутність доказів та незаконно оприлюднював ухвали про відмову у заходах безпеки в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зазначає, що суддя ОСОБА_6 приховав власний злочин з порушення недоторканості приватної власності і майна адвоката, не видавши їй ухвалу від 26.09.2023.
На переконання ОСОБА_5, за одержану неправомірну вигоду, у тому числі зловживаючи посадовим становищем голови суду, суддя ОСОБА_6 не направив ухвалу від 26.09.2023 у кримінальній справі про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу на виконання Мукачівському ВП ГУНП в Закарпатській області, чим допустив невиконання судового рішення, що містить ознаки злочину за ст. 382 КК України.
Також у заяві про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_5 зазначила про те, що суддя ОСОБА_6 не розглянув у визначений КПК України строк клопотання Тячівської окружної прокуратури від 12.06.2024 про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого у кримінальній справі, повторно зловживаючи владою та посадовим становищем, зловживаючи впливом, втрутився в автоматизовану систему документообігу суду та знищив реєстрацію вхідного документа - клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Крім того, за твердженням ОСОБА_5, у грудні 2023 року до Рахівського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023070000000285 від 26.09.2023 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, який зареєстровано 21.12.2023, а справі присвоєно 305/3017/23. Однак, як припускає заявниця, внаслідок усних вказівок голови Рахівського районного суду ОСОБА_6 у названій справі не здійснювався авторозподіл до того часу, поки суддя суддя ОСОБА_6 не вийшов із відпустки і зазначена кримінальна справа безпідставно і незаконно розподілена 04.01.2024 на нього. На переконання заявниці, зазначене відбулося із втручанням в автоматизовану систему. У подальшому суддя ОСОБА_6 впродовж тривалого часу, з грубим порушенням строків, визначених КПК України, не вирішував питання щодо розгляду справи і лише ухвалою від 29.05.2024 відмовив у об`єднанні кримінального провадження у справі № 305/3017/23 з кримінальним провадженням у справі № 305/1937/23 та передав справу №305/3017/23 до канцелярії суду для автоматизованого розподілу, відповідно до ст. 35 КПК України. Станом на 04.09.2024 суддя Рахівського районного суду Закарпатської області, якому передана кримінальна справа № 305/1937/23, в порушення строків КПК України, таку не розглянув і навіть не завершив підготовче провадження.
Наведене, на переконання заявниці, свідчить про те, що за одержану неправомірну вигоду, суддя ОСОБА_6 свідомо і цілеспрямовано сприяє обвинуваченому ОСОБА_7 уникненню кримінальної відповідальності, незаконному впливі на ОСОБА_5 як заявницю та свідків.
Оскільки відомості про кримінальні правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_5 оскаржила бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України до слідчого судді та просила зобов`язати їх вчинити відповідні дії.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 відмовлено в задоволенні вказаної скарги.
Ухвала мотивована тим, що заява ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення не містить об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення суддею ОСОБА_8 корупційних кримінальних правопорушень, а фактично зводиться до незгоди з прийнятими ним процесуальними діями та рішеннями. Враховуючи, що така заява не є повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення у розумінні ст.214 КПК України, слідчий не наділений обов`язком вносити відомості по ній до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги її скарги.
За твердженням ОСОБА_5 відповідно до ст.214 КПК України внесенню до реєстру підлягають відомості, які можуть свідчити, а не свідчать про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, уповноваженими особами НАБУ не вчинено дій з розгляду її заяви, чим допущено бездіяльність. Вважає, що слідчим суддею не в повній мірі досліджені обставини справи та безпідставно відмовлено в задоволенні скарги.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, ОСОБА_5 подала клопотання про розгляд скарги без її участі, у зв`язку з чим колегія суддів постановила здійснювати апеляційний розгляд за відсутності учасників провадження.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 16.09.2024, обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 отримала копію судового рішення тільки 24.09.2024, а апеляційну скаргу подала 26.09.2024.
Враховуючи, що можливість ознайомитися зі змістом судового рішення виникла у заявниці 24.09.2024, колегія суддів визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування може бути оскаржено, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи з наведених положень закону, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_9 звернулася до уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України з заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ст.368, 369-2, 382 КК України, вчинені суддею Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_6 .
Кримінальне правопорушення, на думку ОСОБА_9, полягає в отриманні суддею неправомірної вигоди від обвинуваченого ОСОБА_7 для умисного порушення строків розгляду кримінальних справ, уникнення ним кримінальної відповідальності, безпідставну відмову в застосуванні запобіжного заходу, незастосування заходів безпеки щодо заявниці, членів її сім`ї та майна.
При цьому, у заяві відсутні посилання на конкретні обставини, які свідчать про одержання суддею ОСОБА_6 неправомірної вигоди (коли одержав неправомірну вигоду, в якому розмірі, тощо).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що заява ОСОБА_5 не містить відомостей про обставини, які б вказували на ймовірність вчинення суддею Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_6 корупційних кримінальних правопорушень. Інші доводи, викладені у заяві ОСОБА_9 щодо невиконання судового рішення, зловживання суддею впливом під час розгляду кримінального провадження не вказують на ознаки корупційних кримінальних правопорушень в діях судді ОСОБА_6 .
Доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 214, 303, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали визнати поважними. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2024 про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3