- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідча суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/11489/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/784/24
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
30 жовтня 2024 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2024 року щодо продовження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №42024110000000146,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі здійснюється Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду у зв`язку з отриманням апеляційної скарги підозрюваного, поданої відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчої судді від 02.10.2024, постановленої згідно зі ст. 199 КПК (т. 2 а. с. 50, 59-66, 74-74, 81).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді продовжено підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 30.11.2024 із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 65 000 000 (шістдесят п`ять мільйонів) 00 грн. Зазначено, що у разі внесення застави на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом того, що упродовж 25.07. - 10.08.2024 заступник Міністра енергетики України, за попередньою змовою з виконувачем обов`язків Генерального директора Державного підприємства /далі - ДП/ «Селидіввугілля», а також ОСОБА_8, ОСОБА_10 одержали від радника Генерального директора ДП «Волиньвугілля» за передачу вугільно-видобувного обладнання від ДП «Селидіввугілля» до ДП «Волиньвугілля» неправомірну вигоду у загальній сумі 300 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 10.08.2024 становить 12 297 000 грн та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України /далі - КК/ є особливо великим розміром; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК; (3) існують ризики, передбачені п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК; (4) завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливе з огляду на необхідність проведення дев`яти експертиз, заходів з відшукання невіднайдених коштів, отримання розсекречених матеріалів, ухвал про тимчасовий доступ та інформації й відеозаписів, а також їх огляду, здійснення допиту свідків тощо; (5) застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків; (6) враховуючи відомості щодо майнового стану подружжя ОСОБА_8 й існування ризиків, визначений розмір застави не становитиме надмірного тягаря для підозрюваного та не є непомірним для нього.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі підозрюваний просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу й постановити нову, застосувавши до нього інший запобіжний захід, який не пов`язаний з триманням під вартою, та визначивши заставу в межах граничного розміру передбаченого КПК.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, порушує його права та винесена без урахування об`єктивних обставин справи.
4.2. В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі. Не заперечив, що займався операціями з криптовалютою.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Захисники підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_8 та просили її задовольнити з мотивів, наведених у ній. Зокрема, ОСОБА_6 зазначив, що сторона захисту доводить відсутність ризиків та непомірність визначеного підозрюваному розміру застави. А захисник ОСОБА_7 вказав на необґрунтованість визначення застави у сумі, яка перевищує граничні розміри, передбачені КПК.
5.2. Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги підозрюваного, просив залишити ухвалу слідчої судді без змін як законну та обґрунтовану, оскільки ризики наявні, застава є помірною, а доводи апеляційної скарги повторюють аргументи сторони захисту, яким вже надавалася оцінка під час застосування запобіжного заходу.
V. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
6. Під час надання оцінки висновкам слідчої судді апеляційний суд виходить із такого.
7. На відповідній стадії суд не може надавати іншу оцінку тому чи визначений розмір застави є помірним для підозрюваного, якщо на момент апеляційного перегляду не надано нових доказів, які не подавалися раніше, чи не змінилися обставини, котрі мали місце на момент прийняття первісного рішення про застосування запобіжного заходу, оскільки в протилежному випадку вказане по суті буде повторним переглядом первісного рішення про застосування запобіжного заходу, що суперечить принципу поваги до остаточного судового рішення.
(§1) Щодо дотримання строку на апеляційне оскарження
8. В апеляційній скарзі підозрюваний просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали він отримав 14.10.2024.
8.1. Прокурор не заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження.
8.2. Вирішуючи питання своєчасності подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).
8.3. Разом з тим, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (абз. 1 ч. 3 ст. 395 КПК).
8.4. У ч. 5 ст. 115 КПК вказано, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
8.5. У ході оцінки зазначеного доводу сторони захисту встановлено, що апеляційну скаргу підозрюваний подав із пропуском строку на апеляційне оскарження, оскільки слідча суддя постановила та оголосила резолютивну частину оскаржуваної ухвали 02.10.2024 за участі підозрюваного ОСОБА_8 .
8.5.1. Резолютивну частину він отримав не пізніше 03.10.2024, тобто після її надходження до слідчого ізолятора 02.10.2024, в якому утримується (т. 2 а. с. 50, 54), а тому перебіг строку на апеляційне оскарження для підозрюваного розпочався з наступного дня (04.10.2024) та завершився 08.10.2024 (останній день на подачу).
8.5.2. Отже, звернення до суду з апеляційною скаргою 16.10.2024 відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження (т. 2 а. с. 72-74).
8.6. Однак пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду (ч. 1 ст. 117 КПК).
8.6.1. Переліку обставин, які вказують на наявність поважних причин, через які звернення з апеляційною скаргою відбулося не своєчасно, кримінальний процесуальний закон не містить.
8.6.2. Однак необізнаність особи з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, коли отримано лише його резолютивну частину, а повний текст вручено після спливу строків на апеляційне оскарження, може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18).
8.7. Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із того, що (1) 15.10.2024 довірена особа ОСОБА_8 отримала повний текст оскаржуваної ухвали (т. 2 а. с. 68, 103), після чого (2) 16.10.2024 підозрюваний подав на неї апеляційну скаргу (т. 2 а. с. 72-74).
8.7.1. Тобто підозрюваний реалізував право на апеляційне оскарження упродовж п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали.
8.7.2. Оскільки підозрюваний оскаржує рішення в частині підстав задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, то до проголошення та отримання повного тексту оскаржуваної ухвали ОСОБА_8 не міг знати про мотиви прийнятого рішення, що об`єктивно унеможливило своєчасне звернення з апеляційною скаргою.
8.7.3. Отже підстава несвоєчасного звернення з апеляційною скаргою є поважною, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити.
(§2) Щодо продовження існування ризиків
9. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку, що наявні ризики (а) переховування від органів досудового розслідування та суду, (б) знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (в) незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, (г) вчинення іншого кримінального правопорушення.
9.1. Сторона захисту не погодилася із цим висновком, зазначивши про недоведеність існування ризиків, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків. Підозрюваний вказав, що через відсутність його вдома погіршилась якість успішності навчання сина в школі.
9.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, вказавши про правильність рішення слідчої судді.
9.3. На думку колегії суддів, установлені при застосуванні запобіжного заходу ризики продовжують існувати й надалі.
9.4. Надаючи саме таку оцінку, суд зауважує, що обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, у т. ч. продовжено його застосування, є існування хоча б одного з ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК.
9.5. Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
9.6. Існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинно підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення Європейського Суду з прав людини від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
9.7. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК вбачається, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними, тобто такими, що продовжують існувати, якщо встановлено обґрунтовану ймовірність можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, але вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
9.8. У ході застосування наведеного підходу щодо продовження існування чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
9.8.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати, враховуючи: (1) підозру ОСОБА_8 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого його може очікувати покарання, пов`язане з позбавленням волі на строк від 8 до 12 років (т. 1 а. с. 43-50); (2) наявність в підозрюваного зв`язків у найвищих органах державної влади, які можуть бути використані для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду, ураховуючи, що в цій справі йдеться про вчинення злочину у співучасті із заступником Міністра енергетики України (т. 2 а. с. 18-19, 43-50); (3) вилученням під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 чорнових записів, які вказують про його операції з криптовалютою (т. 1 а. с. 72-84); (4) задокументованим фактом одержання ОСОБА_8 у співучасті з іншими особами коштів у загальній сумі 300 тис дол. США, з яких виявлено та вилучено лише 142 тис дол. США, а місцезнаходження іншої частини коштів не встановлено та вони продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_8, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду (т. 1 а. с. 72-115). Наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про продовження існування зазначеного ризику.
9.8.2. Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що: (1) ОСОБА_8 запропонував іншим особам, які перевіряються на причетність до кримінального правопорушення, під час обговорення їх діяльності прибрати телефони (т. 1 а. с. 200-201), що свідчить про вжиті ним заходи конспірації під час розмови з іншими учасниками кримінального провадження; (2) не віднайдена частина заздалегідь ідентифікованих грошових коштів, переданих у вигляді неправомірної вигоди, які можуть перебувати саме у цього підозрюваного (т. 1 а. с. 72-115); (3) ОСОБА_8 приховується інформація про реальне його майнове становище, зважаючи на відсутність у нього офіційно задекларованих доходів (т. 1 а. с. 33, 72-84, 274).
9.8.3. Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжує існувати, враховуючи: (1) передбачену ст. ст. 23 та 224 КПК процедуру отримання показань свідків, яке передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні; (2) можливість підозрюваного неофіційно впливати на роботу суб`єктів господарювання, засновником яких є Міністерство енергетики України, оскільки він має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України (т. 1 а. с. 196-199); (3) підпорядкованість ОСОБА_8 іншого підозрюваного ( ОСОБА_10 ), зважаючи на надання йому підозрюваним вказівок щодо одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 170-173), а також наявність у нього можливостей впливу на свідка ОСОБА_12 (т. 1 а. с .68-71), якому він надавав вказівки щодо отримання неправомірної вигоди (часу, місця, куди необхідно прибути, куди доставити таку неправомірну вигоду тощо).
9.8.4. Крім того, під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу слідчою суддею встановлено наявність ще й ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується показаннями підозрюваного ОСОБА_12, який стверджував про причетність ОСОБА_8 до систематичного отримання іншим підозрюваним ОСОБА_13 щомісяця неправомірної вигоди (т. 1 а. с. 68-71).
9.9. Ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими доказами, продовження існування встановлених при застосуванні запобіжного заходу ризиків підтвердилося, а також встановлення нового ризику (вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється). Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована. Й сторона захисту не навела фактів, які б вказували, що ймовірність настання ризиків відсутня.
9.9.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_8 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
9.9.2. Тому, колегія суддів відхиляє аргументи щодо недоведеності продовження існування ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.
(§3) Щодо інших доводів апеляційної скарги
10. Також в ході апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено нових обставин, які не були відомі під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 слідчій судді Вищого антикорупційного суду та колегії суддів суду апеляційної інстанції, котрі б дозволяли на цій стадії дійти висновку про необхідність зменшення розміру застави.
11. Із огляду на тривалість кримінального провадження (з 15.04.2024), дати повідомлення ОСОБА_8 про підозру (11.08.2024) (т. 1 а. с. 43-50), не тривалий період знаходження його під вартою (менше 3 місяців) (т. 1 а. с. 34-42), продовження існування раніше встановлених ризиків та появу нового ризику, помірність розміру застави колегія суддів вважає, що підстави для зменшення розміру застави чи зміни виду запобіжного заходу відсутні.
(§4) Висновки
12. Оскільки судом не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу підозрюваного залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 02 жовтня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4