Document No. 122771157

Справа № 991/12170/24

Провадження 1-кс/991/12245/24

У Х В А Л А

25.10.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000222,

за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 24.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн, з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52024000000000222.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, а також недостатністю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ч. 1 ст. 183 КПК України).

2.10.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

2.11.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

2.12.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2.13.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні;

-запобіжний захід, який слід застосувати;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів;

-інші питання, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.1.Відповідно до витягу з ЄРДР, кримінальне провадження № 52024000000000222 розпочато 07.05.2024 за ч. 4 ст. 368 КК України про те, службові особи місцевих органів державної виконавчої влади вимагають неправомірну вигоду у особливо великому розмірі /а.с. 13 т. 1/.

3.2.24.10.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - проханні надати йому як службовій особі, яка займає відповідальне становище, для себе неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, в особливо великому розмірі.

3.3.За змістом підозри, орієнтовно на початку 2024 року (точного часу слідством не встановлено) ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» (код ЄДРПОУ 34884355) звернулось до Дніпропетровської обласної державної адміністрації із клопотанням про виділення лісової ділянки державної власності орієнтовною площею 19,0 га, розташованої на території Піщанської територіальної громади Новомосковського району Дніпропетровської області, у довгострокове тимчасове користування лісами для рекреаційних цілей.

Листами від 29.01.2024 №3-323/0/261-24, від 22.03.2024 №3-323/1/261-24 Департаменту екології та природніх ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» відмовлено у виділенні зазначеної лісової ділянки.

Орієнтовно у квітні 2024 року (точного часу слідством не встановлено, але не пізніше 02.05.2024) представник ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» на ім`я ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_8, та просив допомогти з`ясувати причини, з яких ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», незважаючи на повний комплект документів, відмовлено у виділенні зазначеної земельної ділянки.

ОСОБА_8, будучи знайомим з першим заступником Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_3, 02.05.2024 зустрівся із ним, сказав, що представляє інтереси ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» та поцікавився, чи відомо ОСОБА_3 з яких причин вказане підприємство отримує відмови у задоволенні вищезазначених клопотань.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 сказав ОСОБА_8, що обізнаний про розгляд Дніпропетровською ОДА зазначених клопотань ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» та що тільки він, враховуючи його службові повноваження як першого заступника голови Дніпропетровської ОДА та виконання ним обов`язків голови ОДА на час його відсутності, уповноважений прийняти відповідне рішення та задовольнити клопотання ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ».

Продовжуючи свої дії, направлені на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання йому ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США за видачу розпорядження про виділення лісової ділянки державної власності у довгострокове тимчасове користування ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ». При цьому ОСОБА_3 зазначив, що відповідне рішення він у будь-якому разі має погодити із Головою Дніпропетровської ОДА ОСОБА_9

14.05.2024 під час зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, останній розповів про механізм подачі документів щодо виділення земельних ділянок ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», повторно зазначив про необхідність погодження даного питання із головою Дніпропетровської ОДА ОСОБА_9, озвучив можливий розподіл суми неправомірної вигоди між ним та ОСОБА_9 .

Згодом, 30.05.2024 ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8, що ним погоджено із головою Дніпропетровської ОДА ОСОБА_9 виділення земельних ділянок ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», та що відповідні документи будуть підписані трохи пізніше, щоб уникнути підозр стосовно ухвалення позитивного рішення після декількох відмов по цьому ж питанню.

У подальшому, 25.06.2024 під час зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, останній зазначив що для видачі розпорядження щодо виділення ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» у довгострокове тимчасове користування суміжних лісових ділянок державної власності потрібно дочекатись сприятливого моменту. Також ОСОБА_3 повторно зазначив, що тільки він уповноважений задовольнити це клопотання.

Разом з тим, після висловлення ОСОБА_3 прохання щодо отримання від ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» неправомірної вигоди 18.07.2024 головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації - начальником обласної військової адміністрації видано розпорядження № К-109/0/5-24, на підставі якого з 22.07.2024 до 25.08.2024 ОСОБА_3 було надано відпустку, в останній день якої його було звільнено.

Зважаючи на викладене, висловивши відповідне прохання щодо отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 не отримав таку неправомірну вигоду у зв`язку із власним звільненням із займаної посади.

3.4.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.5.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.6.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.7.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

3.8.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.9.Обґрунтованість підозри підтверджується документами, долученими до клопотання, зокрема, копіями:

-заяви ОСОБА_8 від 07.05.2024 про вчинення злочину, відповідно до якої заступник голови Дніпропетровської ОДА ОСОБА_3 вимагає у ОСОБА_8 неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США за видачу розпорядження про виділення в довгострокове користування лісової ділянки державної власності площею 19 га та додатково виділення ще 16,5 га землі державної власності /а.с. 18, 19 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 07.05.2024, яким підтверджуються обставини, викладені у повідомленні про підозру щодо зустрічі ОСОБА_8 із представником ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» ОСОБА_7, прохання останнього допомогти з`ясувати у ОСОБА_3 причини відмови у виділенні у довгострокове тимчасове користування лісової ділянки державної власності, обставини зустрічі ОСОБА_8 із ОСОБА_3 з цього приводу та висловлення останнім прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США за видачу відповідного розпорядження, зокрема, останній зазначив, що таке розпорядження відноситься виключно до його компетенції та за це йому необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США, однак, у будь-якому разі це має бути погоджено із головою Дніпропетровської ОДА ОСОБА_9 /а.с. 20-24 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 14.05.2024 у сукупності із даними копії протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д) - аудіо-, відеоконтролю особи від 03.06.2024, якими підтверджуються викладені у повідомленні про підозру обставини зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 14.05.2024, під час якої ОСОБА_8 повідомив, що представники ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» погодились на висунуті ОСОБА_3 умови щодо надання неправомірної вигоди та довіреністю уповноважили ОСОБА_8 на представництво їх інтересів, а на запитання ОСОБА_3 щодо того, яку частину неправомірної вигоди ОСОБА_8 планує залишити собі, останній, для надання природності їх спілкуванню зазначив, що 30%, що становить 45 000 доларів США, а надалі ОСОБА_3 розповів про механізм подачі документів щодо виділення земельних ділянок ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», висловив побоювання, щодо власного викриття, зазначив про необхідність погодження питання виділення земельних ділянок ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» із Головою Дніпропетровської ОВА ОСОБА_9, після чого надасть подальші вказівки /а.с. 25-29, 42-49 т. 1/;

-протоколу огляду від 14.05.2024 листування ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у месенджері «Telegram» 14.05.2024, під час якого ОСОБА_3 зазначив про можливий розподіл суми неправомірної вигоди між ним та ОСОБА_9, зокрема, ОСОБА_3 о 15 год 39 хв надіслав повідомлення такого змісту: «Поки тихо», о 15 год 40 хв також зазначив: «До речі, я голові скажу суму, мені звідти 20% залишиться», а ОСОБА_8 своєю чергою запропонував: «Тоді давай наполовину все, що нам залишиться», на що ОСОБА_3 відповів: «Давай подивимось. Зараз проговоримо з ним» /а.с. 35-38 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 06.06.2024 у сукупності із даними копії протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 03.06.2024, якими підтверджуються викладені у повідомленні про підозру обставини зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 30.05.2024, під час якої ОСОБА_3 повідомив, що погодив із ОСОБА_9 виділення земельних ділянок ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», та що відповідні документи будуть підписані трохи пізніше, щоб уникнути підозр стосовно ухвалення позитивного рішення після декількох відмов по цьому ж питанню /а.с. 30-34, 50-52 т. 1/;

-протоколу огляду від 06.06.2024 листування ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у месенджері «Telegram» 05.06.2024 під час якого зафіксовано, що 05.06.2024 о 17 год 15 хв ОСОБА_3 надіслав ОСОБА_8 повідомлення такого змісту: «Привіт. Якщо підпишу - ти коли будеш?», на що ОСОБА_8 о 18 год 29 хв відповів: «Зараз дізнаюсь», після чого о 19 год 28 хв додав: «Як підпишеш, мені одного дня достатньо доїхати до тебе. Командуй» /а.с. 39-41 т. 1/;

-протоколу за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи від 26.06.2024, у якому зафіксовано обставини зустрічі між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, яка відбулась 25.06.2024, під час якої ОСОБА_3 зазначив ОСОБА_8, що для видачі розпорядження щодо виділення ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» у довгострокове тимчасове користування суміжних лісових ділянок державної власності потрібно дочекатись сприятливого моменту, а також ОСОБА_3 повторно зазначив, що тільки він уповноважений задовольнити це клопотання /а.с. 53-55 т. 1/.

3.10.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000222 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

3.11.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.12.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.13.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин.

3.14.Так, у ч. 4 ст. 368 КК України встановлена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

3.15.Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України за вчинення корупційних кримінальних правопорушень не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

3.16.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з позбавленням усього належному йому на праві власності майна.

3.17.Слід зауважити, що у зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543-ХІІ), Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правила перетинання державного кордону).

3.18.Проте такі не поширюються на підозрюваного, адже у нього є троє неповнолітніх дітей /а.с. 164-166 т. 1/.

3.19.До того ж, відповідним правом підозрюваний під час дії воєнного стану користувався, адже з 05.09.2024 по 18.09.2024 перебував за межами України /а.с. 159 т. 1/.

3.20.З цього приводу слідча суддя ураховує, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.21.Вирішуючи щодо можливостей підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду слідча суддя бере до уваги відомості про майновий стан підозрюваного.

3.22.Так, у період з 1998 по 2024 рік офіційний дохід підозрюваного ОСОБА_3 склав 31 029 292 грн, з яких 30 251 826 грн підозрюваний набув упродовж 2015 - 2024 років /а.с. 87 т. 1/.

3.23.Водночас, дохід його дружини за період 1998 - 2024 років склав 26 994 603 грн, а за 2011 - 2024 роки, тобто перебування у шлюбі з підозрюваним - близько 26 889 183 грн /а.с. 87, 88 т. 1/

3.24.Поряд з цим, згідно з даними його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої перед звільненням, станом на 25.08.2024 грошові активи підозрюваного становили 70 000 доларів США, 1 525 831 грн, а його дружини ОСОБА_10 12 194 191 грн (з яких 6 038 900 грн поворотна фінансова допомога) та 12 574 євро /а.с. 130, 131 т. 1/.

3.25.Окрім того, підозрюваному належать на праві власності садовий (дачний) будинок площею 175,8 кв. м та земельна ділянка площею 1200 кв. м у Київській області, зареєстровані за ним 10.07.2015 на підставі договору купівлі-продажу /а.с. 70, 71 т. 1/.

3.26.Його дружині ОСОБА_10 належать на праві власності будинок для відпочинку котеджного типу площею 145,1 кв. м та земельна ділянка площею 0,04 га в Одеській області, набуті 07.10.2019 та 16.02.2018 відповідно на підставі договору купівлі-продажу /а.с. 73, 74 т. 1/, земельна ділянка у Київській області площею 0,12 га, набута 28.08.2015 /а.с. 74 т. 1/ та автомобіль BMW X6 M50I, 2021 р.в., набутий у власність 30.09.2022 /а.с. 86 т. 1/.

3.27.Також ОСОБА_10 належать частки у статутних капіталах ТОВ «Аркуш Юей», ТОВ «Агрофірма Залісся» та у компанії «Aurora Mag. Pro, s.r.o.», яка зареєстрована у Словацькій Республіці, загалом у розмірі 266 382 грн /а.с. 129 т. 1/.

3.28.Згідно з даними протоколу обшуку за місцем проживання підозрюваного на подвір`ї детективи виявили автомобілі BMW X7 та Toyota Land Cruiser, які зі слів підозрюваного перебувають у його користуванні та загалом це підтверджується відомостями його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, у ній зазначено, що автомобіль BMW орендується його дружиною у ТОВ «Нортек Авто», а автомобіль Toyota Land Cruiser - підозрюваним у ОСОБА_5 /а.с. 129, 150-156 т. 1/.

3.29.Окрім того, підозрюваний задекларував цінне рухоме майно, зокрема, 4 годинники «Hublot», «Patek Philippe», «Parmigiani», «Bovet», які належать йому на праві власності, а також цінне рухоме майно дружини: 3 годинники «Rolex», «Chopard», «Ulysse Nardin», 2 сумки «Dior», «Louis Vuitton», та 2 шуби жіночі з хутра норки та соболя /а.с. 127, 128 т. 1/.

3.30.З цього приводу, слідча суддя зауважує, що обов`язок декларування цінного рухомого майна виникає у суб`єкта декларування згідно з п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

3.31.За таких обставин, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 визначений у розмірі 3 028 грн, вартість кожної із перелічених речей становить щонайменше 302 800 грн.

3.32.Водночас, слід врахувати, що згідно з протоколом обшуку житла підозрюваного 24.10.2024 детективи виявили та вилучили 3 годинники «Hublot», «Parmigiani», «Bovet», а також кошти у сумі 24 600 доларів США, також 4 600 доларів США, які зі слів ОСОБА_3 належать його 8-річному сину /а.с. 150-156 т. 1/.

3.33.Поряд з цим, відомостей про арешт такого майна слідчій судді не надано, однак вочевидь наразі таке відсутнє у розпорядженні підозрюваного.

3.34.Незважаючи на ці обставини, слідча суддя, оцінюючи майновий стан підозрюваного бере до уваги не лише можливість розпоряджатися майном, а спроможність його набути у власність.

3.35.Також, слідча суддя бере до уваги, що матері підозрюваного - ОСОБА_11 належать на праві власності 1 квартира загальною площею 150,2 кв. м та 2 машиномісця загальною площею 17,1 кв. м у м. Києві, зареєстровані за нею 30.03.2017 відповідно до свідоцтва про право на спадщину /а.с. 78, 79 т. 1/.

3.36.З цього приводу слідча суддя бере до уваги повідомлені у судовому засіданні відомості підозрюваним про те, що наразі останній доглядає за матір`ю, отже, може здійснювати витрати щодо утримання і майна, належного їй на праві власності.

3.37.За таких обставин, наявні у підозрюваного майнові ресурси, ураховуючи можливості підозрюваного його придбати, доглядати за ним та сплачувати витрати, пов`язані з його утриманням, на переконання слідчої судді, здатні забезпечити його тривале життя в умовах розшуку.

3.38.Окрім того, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ним. Адже, очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Натомість, у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

3.39.З цього приводу слушними є доводи сторони обвинувачення про те, що наявність нерухомого майна на тимчасово окупованій території України, зокрема, у м. Донецьк, підвищує такий ризик.

3.40.Так, підозрюваному, його матері та брату на праві власності (частка власності 1/3 у кожного) належить квартира у м. Донецьку загальною площею 71 кв.м /а.с. 71, 72, 80, 81 т. 1/, а його дружині ОСОБА_10 - дві квартири загалом площею 295,1 кв.м, 1/4 частина квартири загалом площею 71,3 кв.м та два машиномісця /а.с. 74, 125 т. 1/.

3.41.Окрім того, матері підозрюваного ОСОБА_11 належать 1 квартира площею 50,7 кв. м, а також 1 машиномісце площею 14,9 кв. м у м. Донецьку /а.с. 79, 80 т. 1/, його батькові ОСОБА_3 - квартира у м. Донецьку площею 128,2 кв. м /а.с. 77 т. 1/;

3.42.Брату підозрюваного ОСОБА_12 - 1/3 квартири площею 71 кв. м та квартира загальною площею 54,5 кв. м у м. Донецьку, а також 2 будинки загальною площею 114,9 кв. м і 2 земельних ділянки загальною площею 0,3859 га у Донецькій області /а.с. 82-85 т. 1/.

3.43.Отже, маючи змогу користуватись та розпоряджатись таким майном, а також загалом значні фінансові ресурси підозрюваний може вдатись до переховування і на тимчасово окупованій території України.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні

3.44.З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.45.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.46.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.47.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.48.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.49.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.50.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.51.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 за час перебування на посаді першого заступника Голови Дніпропетровської ОДА міг набути стійкі зв`язки серед працівників, у т.ч. керівного складу Дніпропетровської ОДА, тому може використати відповідні можливості для незаконного тиску на свідків шляхом схиляння до давання вигідних йому показань. До того ж, виходячи із обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення, свідками у цьому кримінальному провадженні можуть бути службові особи, до посадових обов`язків яких входили питання, пов`язані із виділенням лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ» чи іншим особам.

3.52.Поряд з цим, слідча суддя виходить також з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання детектива, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа, може вчиняти дії, покликані на примушення свідків, до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.53.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що існує ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3.54.Водночас, у клопотанні детектива зазначено, що підозрюваний у силу наявних у нього зв`язків серед працівників Дніпропетровської ОДА, у т.ч. його керівництва, може впливати і на інших, окрім свідків, учасників кримінального провадження, не зазначивши, поряд з цим, їх конкретного переліку.

3.55.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ураховує наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

3.56.Отже, КПК України визначено чіткий перелік учасників кримінального провадження, можливість незаконного впливу на яких слідчий суддя зобов`язаний врахувати при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.57.Поряд з цим, доказів залучення будь-якої особи як потерпілого у цьому кримінальному провадженні слідчій судді не надано та загалом це не є релевантним обставинам цього провадження.

3.58.Також у кримінальному провадженні повідомлено про підозру лише ОСОБА_3 .

3.59.Слідча суддя зауважує, що особи, які можуть набути процесуальний статус підозрюваного або потерпілого у кримінальному провадженні, однак нині його не набули можуть бути свідками у цьому кримінальному провадженні. Отож, слідча суддя, вирішуючи щодо можливостей підозрюваного незаконно впливати на таких осіб, включає це в ризик впливу на свідків.

3.60.Долучені до клопотання матеріали не містять відомостей і про залучення сторонами спеціалістів у кримінальному провадженні або ж призначення експертиз.

3.61.Водночас, хоча така ймовірність нині й існує, проте сторона обвинувачення не навела яким чином набуті підозрюваним зв`язки серед працівників та керівництва Дніпропетровської ОДА можуть посприяти його незаконному впливу на спеціалістів та експертів у цьому кримінальному провадженні.

3.62.За таких обставин, ризик впливу на інших учасників кримінального провадження, окрім свідків, сторона обвинувачення не довела.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.63.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.

3.64.Адже нині у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3 .

3.65.З огляду на те, що лише 24.10.2024 ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку із чим йому достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також він ознайомився із доказами, якими його підозра обґрунтована, зокрема, що долучені до цього клопотання, він може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.

3.66.З цього приводу слідча суддя бере до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, зокрема, вжиття заходів щодо приховування його слідів.

3.67.Так, під час зустрічі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 30.05.2024, останній повідомив, що хоч і погодив із головою Дніпропетровської ОДА питання щодо виділення земельних ділянок ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», однак зазначив, що задля уникнення підозр стосовно ухвалення позитивного рішення після декількох відмов по цьому ж питанню відповідні документи будуть підписані трохи пізніше /а.с. 30-34, 50-52 т. 1/.

3.68.З наведеного слідує, що загалом підозрюваний схильний до реалізації названого ризику.

3.69.Отже, такий на переконання слідчої судді доведений стороною обвинувачення.

Запобіжний захід, який слід застосувати

3.70.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.

3.71.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належному йому на праві власності майна.

3.72.Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні у розпорядженні слідчої судді немає.

3.73.Поряд з цим, слідча суддя зважає на розмір неправомірної вигоди, яку просив надати підозрюваний, що становить 200 000 доларів США.

3.74.Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 44 роки /а.с. 62 т. 1/, він одружений /а.с. 64 т. 1/, має трьох неповнолітніх дітей /а.с. 164-166 т. 1/ та матір пенсійного віку /а.с. 167-169 т. 1/. Окрім того, слідча суддя бере до уваги відомості про стан здоров`я останньої та батька дружини підозрюваного /а.с. 170-177 т. 1/.

3.75.У судовому засіданні підозрюваний повідомив, що наразі не працевлаштований.

3.76.Також слідча суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного, про що зазначалось в цій ухвалі.

3.77.Незважаючи на те, що підозрюваний нині не працює, інші відомості про сімейний та майновий стан, родинні зв`язки підозрюваного переконують слідчу суддю у наявності міцних соціальних зв`язків за місцем його проживання.

3.78.Водночас, установлені слідчою суддею ризики не нівелюються зазначеним.

3.79.З урахуванням встановлених під час розгляду клопотання детектива обставин, запобігти встановленим ризикам, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.

3.80.Адже тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а прокурор не довела, що запобігти встановленим ризикам можна виключно шляхом застосування такого запобіжного заходу. Натомість, враховуючи ступінь ймовірності їх настання, запобігти їм можливо саме за допомогою застави.

3.81.До того ж, слідча суддя враховує, що відповідно до матеріалів клопотання, органом досудового розслідування підозрюваного не було затримано, хоча за змістом п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України це було можливо за наявності підстав вважати, що можлива втеча підозрюваного. Наведене свідчить, що навіть сторона обвинувачення на момент повідомлення про підозру вважала малоймовірною втечу підозрюваного ОСОБА_3 .

3.82.Оцінюючи ж можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, а саме особиста порука та особисте зобов`язання, не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. Адже, у випадку їх застосування відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Щодо розміру застави

3.83.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

3.84.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

3.85.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

3.86.Під час розгляду клопотання захисник стверджував, що сума застави, яку підозрюваний спроможний внести становить 6 000 000 грн.

3.87.Проте, виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

3.88.Слідча суддя переконана, що застава застосовується у першу чергу задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

3.89.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину.

3.90.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення та розмір предмета кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.

3.91.Проте, слідча суддя звертає увагу, що будь-якого доходу від вчинення кримінального правопорушення підозрюваний не отримав, адже підозрюється лише у проханні, а не одержанні неправомірної вигоди.

3.92.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

3.93.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.94.За таких обставин, майновий стан підозрюваного у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

3.95.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України

3.96.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.97.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрюваного слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, на строк два місяці - тобто, до 25.12.2024 включно, а саме: (1) прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва на першу вимогу; (2) не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утриматись від спілкування зі свідком ОСОБА_8 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_9, працівниками та засновниками ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», працівниками Дніпропетровської обласної державної адміністрації; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

3.98.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

3.99.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.

3.100.Водночас, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторони захситу, з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - НОМЕР_1, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_2, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки:

-прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва на першу вимогу;

-не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматись від спілкування зі свідком ОСОБА_8 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема: ОСОБА_9, працівниками та засновниками ТОВ «АЛЬФА ВЕАХАУЗ», працівниками Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1