- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/9211/24
Провадження 1-кс/991/9256/24
У Х В А Л А
23.10.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
в с т а н о в и л а:
1.19.08.2024 ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - суд, ВАКС) зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки така не внесла відомості про кримінальне правопорушення за їх заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) не розпочала досудове розслідування та не проінформувала про це заявників.
2.13.09.2024 скарга надійшла до ВАКС та згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, була передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржників.
4.Представник НАБУ ОСОБА_4 просив розглядати скаргу без участі представників НАБУ. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
6.Скарга мотивована тим, що 05.08.2024 скаржник звернувся до НАБУ із заявою про вчинення суддями Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, і ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 382, ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 364 КК України, а також службовими особами Головного управління Національної поліції в Херсонській області та відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 382 КК України, ч. 1 ст. 356 та ч. 1 ст. 364 КК України.
7.Однак відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були.
8.На запит слідчої судді представник НАБУ повідомив, що заява ОСОБА_3 надійшла до НАБУ та зареєстрована 12.08.2024 за № Д-11351. Листом від 05.09.2024 вих. № 112-050/24430 заявнику повідомлено, що у заяві не викладено об`єктивних та фактичних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим на сьогодні відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
9.Отже, відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР внесені не були.
10.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
11.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
12.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
13.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
14.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
15.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
16.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
17.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
18.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
19.Так, абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення наведених кримінальних правопорушень суддею.
20.Отже, скарга, з огляду на повідомлення про вчинення суддями Миколаївського апеляційного суду кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.
21.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 356, 382 КК України, цими ж особами, а також у співучасті з ними іншими особами, то з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
22.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст.306 КПК України.
23.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
24.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
25.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
26.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
27.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
28.За змістом заяви про вчинення кримінального правопорушення, 04.09.2016 року слідчий Білозерського відділення поліції ГУНП в Херсонській області у межах кримінального провадження № 12016040650002275, розпочатого слідчим Соборного відділення Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу GEELY MR7151А, номерний знак НОМЕР_1, що належить скаржнику на праві власності.
29.Ураховуючи, що скаржнику стало відомо, що арешт на названий автомобіль не накладався, він 07.07.2017 звернувся із заявами до начальника Соборного відділення Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та начальника Білозерського відділення поліції ГУНП в Херсонській області щодо повернення належного йому транспортного засобу, проте відповіді на них не отримав.
30.Своєю чергою Громадська організація «Правозахисник Миколаївської області» на захист порушених прав скаржника, 04.12.2017 звернулась до Білозерського ВП ГУНП в Херсонській області із заявою, щодо вчинення певних дій щодо повернення належного скаржнику транспортного засобу без оплати витрат, пов?язаних з його транспортуванням та зберіганням проте відповіді на неї не одержала.
31.Згідно з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 року в адміністративній справі № 814/764/18 бездіяльність Білозерського ВП ГУНП в Херсонській області визнана протиправною і суд зобов?язав розглянути звернення громадської організації від 04.12.2017 року щодо повернення належного скаржнику транспортного засобу.
32.Проте, посадові особи ГУНП в Херсонській області проігнорували назване рішення суду та 14.05.2019 скаржник звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою про відшкодування за рахунок Державного бюджету майнової шкоди у розмірі 82 000 грн - вартості транспортного засобу GEELY MR7151А, номерний знак НОМЕР_1, що завдані незаконною бездіяльністю посадових осіб ГУНП в Херсонській області, а також моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.
33.Згідно з рішенням судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19.02.2020 у цивільній справі № 487/4174/19 вимоги позову скаржника задоволені частково. Суд постановив списати на користь скаржника 82 000 грн на відшкодування майнової шкоди і 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
34.Однак судді Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 згідно з постановою від 09.09.2020 у справі № 487/4174/19 скасували назване рішення та відмовили в задоволенні відповідного позову, зазначивши, що оскільки автомобіль перебуває на спеціальному майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів та у такому ж стані, що і до його вилучення, вимогу про відшкодування майнової шкоди в розмірі вилученого автомобіля заявлено передчасно, що свідчить про обрання неналежного способу захисту.
35.Скаржник вважає, що вказані судді винесли таку постанову умисно, з метою одержання неправомірної вигоди службовими особами ГУНП в Херсонській області, а також умисно не виконали ряд рішень Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.
36.Поряд з цим, ураховуючи це рішення суду, скаржник 02.12.2020 звернувся до ГУНП в Херсонській області із заявою щодо повернення належного йому транспортного засобу та у відповідь йому повідомили, що йому необхідно звернутися до ініціатора оголошення розшуку транспортного засобу для прийняття останнім відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні із внесенням змін до ІПС "Гарпун" ІПНП щодо зняття транспортного засобу з розшуку.
37.29.12.2020 скаржник звернувся до керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 із заявою, у якій він просив підтвердити, зокрема, факт внесення в ІПС "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції" про розшук транспортного засобу скаржника, ураховуючи, що прокуратурою ще у травні 2017 року слідчому надано вказівку у кримінальному провадженні щодо зняття автомобіля з бази розшуку.
38.Згідно з відповіддю від 25.01.2021 на це звернення, його копію направлено до слідчого відділу Соборного відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для розгляду по суті, вирішення питання про внесення змін до ІПС "Гарпун" ІПНП щодо зняття з розшуку транспортного засобу, проте останній про результати розгляду вказаної заяви у визначені законодавством строки скаржника не повідомив.
39.23.02.2021 скаржник року звернувся до слідчого відділу Соборного відділення поліції Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 з клопотанням про виконання процесуальних дій, а саме: (1) про залучення його до кримінального провадження № 12016040650002275 як потерпілого; (2) про винесення постанови про повернення йому вилученого та незаконно утримуваного належного йому на праві власності транспортного засобу.
40.Проте останній, у порушення вимог ч. 2 ст. 220 КПК України, не повідомив скаржника про результати розгляду його клопотання та не виніс вмотивованої постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання.
41.Згідно з ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25.05.2021 у справі № 201/4913/21, слідчий суддя, частково задовольнивши скаргу скаржника, зобов?язав уповноважену особу ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040650002275 розглянути його клопотання у порядку та строк, визначений КПК України.
42.Однак, станом на 05.08.2024 року вказана ухвала слідчого судді не виконана.
43.Наведене в заяві про вчинення кримінального правопорушення, на переконання скаржника, вказує про наявність в діях суддів Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також службовими особами ГУНП в Херсонській області та Відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 364, ч. 3, 4 ст. 382 КК України.
44.Слідча суддя зауважує, що КПК України в ч. 1 ст. 214 не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, викладеній вище.
45.На переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
46.Адже усі покликання скаржника зводяться фактично до його незгоди із постановою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду у складі суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 від 09.09.2020 у справі № 487/4174/19, а також бездіяльністю, діями та рішеннями службових осіб ГУНП в Херсонській області та Відділення поліції № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області стосовно неповернення йому транспортного засобу, тимчасово затриманого у межах кримінального провадження № 12016040650002275.
47.Поряд з цим, такі обставини, на переконання слідчої судді не дають підстав стверджувати про наявність ознак кримінальних правопорушень, про вчинення яких стверджує скаржник, а також будь-яких інших правопорушень, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
48.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
49.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою.
50.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, 482-2 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1