- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/9874/24
Провадження 1-кс/991/9921/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на повідомлення про підозру та на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 12024160000000557 від 30.04.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4 .
Захисник зазначив, що у кримінальному провадженні №12024160000000557, старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 14.06.2024 складене повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень відносно ОСОБА_4, яке погоджене прокурором ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Проте, в порушення вимог ст. 278 КПК України, зазначене повідомлення від 14.06.2024 не вручене ОСОБА_4 ні ст. слідчим ОСОБА_5, ні прокурором ОСОБА_6, отже ОСОБА_4 не повідомлено про підозру у встановлений законом спосіб. До того ж, ОСОБА_4 поставив свій підпис о 04 год 19 хв 14.06.2024, що свідчить про вручення йому повідомлення про підозру в нічний час, що є недопустимим. У подальшому, 05.08.2024 старшим детективом ОСОБА_7 складено повідомлення ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри, яке погоджене прокурором ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, яке в свою чергу також не вручене ОСОБА_4, ні старшим детективом ОСОБА_7, ні прокурором ОСОБА_8 . Натомість таке повідомлення від 05.08.2024 було вручене ОСОБА_4 06.08.2024 об 11 год 30 хв ст. прапорщиком ОСОБА_9, що стверджується відповідною розпискою. Таким чином, на переконання захисника, повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри та роз`яснення процесуальних прав ОСОБА_4 не здійснено у встановлений законом спосіб уповноваженими процесуальними особами.
Окрім того, захисник вказав на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри. Так, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України. Поряд з цим, стороною обвинувачення не зазначено якими доказами підтверджується обґрунтованість підозри. Водночас такі повідомлення не містять посилання на докази, у них відсутнє формулювання об`єктивної, суб`єктивної сторін інкримінованого ОСОБА_4 діяння та не зазначено відомостей про об`єкт такого діяння. До того ж у змісті підозри не конкретизовані дії, не зазначено роль співучасників кримінальних правопорушень та не визначена роль саме ОСОБА_4 . Вказані недоліки та неточності порушують право ОСОБА_4 на дієвий захист своїх прав та позбавляють його можливості захищати себе від необґрунтованого, декларативного та неконкретного обвинувачення.
Окремо захисником зауважено на порушенні порядку вручення повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри.
За наведеного захисник просив суд: 1)прийняти до розгляду дану скаргу на повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024, які вручені ОСОБА_4 ; 2)витребувати для дослідження в суді матеріали кримінального провадження на підставі яких 14.06.2024 та 05.08.2024 було оголошено підозру ОСОБА_4 ; 3)визнати не обґрунтованим, протиправним та не врученим повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень від 14.06.2024 ОСОБА_4 ; 4)визнати не обґрунтованим, протиправним, не врученим та скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 ОСОБА_4 ; 5)зобов`язати старшого детектива 2-го підрозділу детективів 4-го головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8 вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню №12024160000000557 про оголошення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
Розгляд скарги призначений на 03.10.2024, про що належним чином повідомлено учасників.
До початку судового розгляду до суду надійшли клопотання від прокурора ОСОБА_10 (26.09.2024) та від захисника ОСОБА_3 (02.10.2024) про відкладення судового розгляду, з огляду на що, судове засідання було відкладене на 16.10.2024.
16.10.2024 у судовому засіданні приймали участь прокурор ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_3 . Однак, у зв`язку із необхідністю дослідження додаткових матеріалів судове засідання було відкладене на 23.10.2024.
У судових засіданнях 16.10.2024 та 23.10.2024 захисник ОСОБА_3 подану ним скаргу на повідомлення про підозру від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_10 у судовому засіданні 16.10.2024 заперечував проти доводів захисника, просив відмовити в задоволенні скарги. 21.10.2024 прокурор надіслав до суду копії матеріалів кримінального провадження на підтвердження своїх доводів для долучення до справи, розгляд скарги просив проводити у його відсутність.
Поряд з цим, у скарзі та під час судового розгляду захисник просив витребувати для дослідження в суді матеріали кримінального провадження, на підставі яких 14.06.2024 та 05.08.2024 було оголошено підозру ОСОБА_4 .
Стосовно заявленого стороною захисту клопотання щодо витребування у сторони обвинувачення низки документів слідчий суддя зауважує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу (ч.ч.1-3 ст. 22 КПК України).
У той же час слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України).
Таким чином, клопотання сторони захисту не може бути задоволене, оскільки ініційоване захисником питання є порушенням принципу диспозитивності. За наведеного відсутні правові підстави для зобов`язання сторони обвинувачення надати матеріали, про які просить захисник ОСОБА_3 з метою їх дослідження під час судового розгляду скарги захисника, поданої в порядку ст. 303 КПК України.
Стаття 7 КПК України визначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов`язок доказування власних доводів та позиції покладається на сторони.
Поряд з цим, клопотання сторін про долучення документів до матеріалів провадження суд задовольнив, з огляду на необхідність дотримання вимог ст. 22 КПК України.
Окрім того, захисником ОСОБА_3 06.10.2024 до суду подане клопотання про об`єднання в одному провадженні розгляду скарги, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України та поданого захисником ОСОБА_3 клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 в порядку ст. 201 КПК України, що перебуває в провадженні слідчого судді із 04.10.2024.
Відповідно до положень ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
З огляду на те, що обставини, які викладені у скарзі на повідомлення про підозру та клопотанні про зміну запобіжного заходу, хоч і стосуються однієї особи - ОСОБА_4 та подані в рамках одного кримінального провадження №12024160000000557 від 30.04.2024, проте порушені в них питання потребують дослідження різного обсягу обставин та мають з`ясовуватися у порядку, визначеному законодавцем окремо щодо кожного виду скарг та клопотань. Тож таке клопотання захисника задоволенню не підлягає.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Повноваження слідчого судді прямо визначені нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Як вбачається з поданих матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, здійснювалось слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області.
У подальшому, постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 від 25.07.2024, на виконання виключних повноважень, передбачених ст. ст. 216, 218 КПК України, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.
Отже, наразі детективами Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024, в рамках якого ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження 14.06.2024 старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, за погодженням із прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6, склав повідомлення про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
У подальшому, 05.08.2024 старший детектив Національного бюро Другого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, за погодженням із прокурором третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, склала повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
На думку захисника, вказані повідомлення про підозру від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 ОСОБА_4 є необґрунтованими та неврученими у встановленому законом порядку, а тому підлягають скасуванню.
Право на оскарження повідомлення про підозру на досудовому провадженні передбачено п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. При цьому, із такою скаргою підозрюваний чи його захисник можуть звернутися після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Підстави для повідомлення особі про підозру, процедура та строки вручення повідомлення про підозру та вимоги щодо оформлення повідомлення про підозру врегульовані Главою 22 КПК України.
Так відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
Проте з огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначалося вище, оскаржувані повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 складені 14.06.2024 та 05.08.2024 відповідно.
Із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України захисник ОСОБА_3 звернувся до суду 18.09.2024.
На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
У зв`язку із цим слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
Захисник вказав на відсутність складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, які інкримінуються ОСОБА_4, оскільки аналіз змісту повідомлення про підозру від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 разом із матеріалами кримінального провадження №12024160000000557 від 30.04.2024 свідчать про очевидну невідповідність ознак діяння, що інкримінується ОСОБА_4 фактичним обставинам справи, зміст повідомлення про підозру є неповним, незрозумілим, нечітким та таким, що не ґрунтується на доказах. Таким чином, на думку сторони захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 є необґрунтованими незрозумілими та не підтвердженими жодними доказами. Крім того, вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024, за доводами сторони захисту, було здійснено неуповноваженим суб`єктом та з порушенням порядку, встановленого ст. 278 КПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Водночас, надані слідчому судді для огляду матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру ОСОБА_4 від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024.
Із досліджених матеріалів вбачається, що зібрані у кримінальному провадженні докази переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку вони відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України та давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.
Стосовно доводів захисника про те, що з викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, вбачається, що зазначені обставини є суперечливими, не містять встановленого часу інкримінованих ОСОБА_4 дій, слід зазначити, що вказані обставини мають бути перевірені в ході судового розгляду під час оцінки судом всіх доказів у сукупності.
Поряд з цим варто зазначити, що стадія досудового розслідування розпочинається саме з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України). Таким чином відповідні обмеження прав та свобод особи можливі лише за наявності правових підстав в межах кримінального провадження та аж ніяк не поза межами досудового розслідування.
Водночас, дослідивши надані учасниками матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час достатні підстави для висновку щодо пов`язаності ОСОБА_4 із подіями, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.
До того ж захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.06.2024 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 вручені за відсутності достатніх підстав.
Окрім того, обставини повідомлення ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри не вказують на необґрунтованість підозри, оскільки фактично йдеться про одні й ті ж самі події кримінальних правопорушень за участі одних і тих самих осіб.
У свою чергу, слід наголосити, що зміна раніше повідомленої підозри може здійснюватися шляхом внесення корективів як у фактичну сторону розслідуваного кримінального правопорушення, так і в юридичну оцінку вчиненого та виражатися, у тому числі через уточнення або зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення.
За викладених обставин, доводи захисника щодо порушення норм процесуального законодавства при зміні раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 є безпідставними.
Стаття 277 КПК України не ставить до слідчого, прокурора вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому, КПК України не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення.
Аналогічні висновки, викладені у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 578/789/19, провадження № 51-4176км20.
Окрім того, під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваного. Поряд з цим кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином із наданих учасниками матеріалів вбачається, що наведені в повідомленні про підозру ОСОБА_4 від 14.06.2024 та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 докази вказують на причетність ОСОБА_4 до подій, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження та відповідно до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, що виправдовує подальше розслідування.
При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні. За такого, питання про те, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри дії ОСОБА_4 склад злочинів та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
За наведених підстав слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_4 до вищевказаних кримінальних правопорушень за обставин, викладених в тексті повідомленні про підозру від 14.06.2024 та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024.
Окрім того, під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії слідчими суддями неодноразово перевірялась наявність обґрунтованості підозри у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень. До того ж такі ухвали слідчих суддів були переглянуті в апеляційному порядку та за результатами перегляду, колегії суддів дійшли висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Водночас слідчим суддею не приймаються і доводи захисника про те, що ОСОБА_4 не повідомлений про підозру від 14.06.2024 та про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024, у визначений КПК України спосіб, з огляду на наступне.
Як встановлено вище у даній ухвалі, 14.06.2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, за погодженням із прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6, складене повідомлення про підозру ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, яке було вручене ОСОБА_4 в день його складення 14.06.2024 о 04 год 19 хв слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 .
Поряд з цим, відповідно до висновків Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладених у постанові від 05.04.2023 у справі № 683/1200/18, провадження № 51-2911км22, вручення повідомлення про підозру особі у неробочий час не спричиняє недійсність такої процесуальної дії, оскільки положення КПК України покладають на орган досудового розслідування обов`язок виконати цю процесуальну дію в межах відведеного КПК України строку.
Тож такі твердження сторони захисту відхиляються.
Окрім того захисник наголошує на тому, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 05.08.2024 вручене йому згідно розписки 06.08.2024 об 11 год 30 хв.
Поряд з цим варті уваги надані до суду матеріали, а саме: копія відповіді ДУ «Одеський слідчий ізолятор» від 06.08.2024 про неможливість доставлення підозрюваного ОСОБА_4 до слідчих кабінетів 05.08.2024 через стан здоров`я на 2 арк., а також копія рапорту від 06.08.2024.
До того ж, як було з`ясовано судом під час розгляду справи № 991/6685/24, підозрюваний ОСОБА_4 суду пояснив, що дійсно не з`явився до детектива 05.08.2024 на вручення йому копії клопотання про продовження строку тримання під вартою та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри через поганий стан здоров`я, у зв`язку з чим такі документи отримав 06.08.2024 об 11 год 30 хв.
Вказане підтверджується відомостями медичної довідки від 06.08.2024 вих.№364/ОММЧ-21-24-вн, виданої завідувачем Одеської міської медичної частини №21 ОСОБА_13, відповідно до якої згідно запису в Журналі запису звернень про невідкладну медичну допомогу та Журналі передачі змін черговим медичним персоналом, ув`язнений ОСОБА_4 05.08.2024 звертався до медичного персоналу зі скаргами, був оглянутий медичним працівником та йому надана допомога. У подальшому, 06.08.2024 завідувачем ОММЧ №21 проведено огляд ОСОБА_4 із встановленням діагнозу.
Відповідно до змісту супровідного листа за № 13877 керівником ДУ «Одеський слідчий ізолятор» старшому детективу НАБУ ОСОБА_7 направлено розписку ОСОБА_4 про вручення йому копії «Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» та «Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри». Згідно розписки, повідомлення від 05.08.2024 було вручене ОСОБА_4 06.08.2024 об 11 год 30 хв ст. прапорщиком ОСОБА_9 .
У той же час, суд акцентує увагу на тому, що процесуальні строки за своїм функціональним призначенням є засобами реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов`язків. Залежно від цього сплив процесуальних строків тягне за собою різні правові наслідки: закінчення строку реалізації права спричиняє припинення можливості ним скористатися, сплив строку виконання обов`язків не припиняє необхідності виконати цей обов`язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов`язкової дії.
Отже, вручення ОСОБА_4 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, зважаючи на наведені вище обставини, саме 06.08.2024 не спричиняє недійсність вказаної процесуальної дії.
Аналогічні висновки наведені у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 750/5546/21, провадження № 51-3908км22.
Стосовно доводів захисника про повідомлення ОСОБА_4 про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри неуповноваженим суб`єктом, суд вважає за потрібне зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 (справа № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19) дійшла висновку, що вручення повідомлення про підозру іншою уповноваженою особою за умови, що рішення було прийнято та підписано визначеним на це законом суб`єктом, не порушує гарантії суддівської незалежності. Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити слідчому або іншому прокурору вручити повідомлення про підозру. Уповноваження іншої особи на вручення повідомлення про підозру судді, рішення про здійснення якого прийнято належним суб`єктом, на завершальному етапі здійснення такого повідомлення, не призводить до порушення цієї гарантії, передбаченої ст. 481 КПК України.
Аналогічний підхід має бути застосований і до інших суб`єктів.
Тому, оскільки повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 складене ст. детективом НАБУ ОСОБА_7, яка згідно витягу з ЄРДР входить до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, за погодженням із прокурором САП ОСОБА_8, який у свою чергу здійснює процесуальне керівництво у такому кримінальному провадженні, що також вбачається із витягу з ЄРДР, тож вручення повідомлення від 05.08.2024 ОСОБА_4, який утримувався у режимному об`єкті - слідчому ізоляторі працівником такої установи, не є порушенням вимог ст.ст. 277-278 КПК України.
Водночас, наявність повноважень на складення повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.06.2024 у старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 та у прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 захисником не оспорюється. Натомість оспорюється лише факт вручення такого повідомлення від 14.06.2024 саме слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 .
Однак, згідно наведеної вище позиції Великої Палати Верховного Суду визначальним є саме складення та погодження повідомлення про підозру уповноваженою особою.
Водночас, доказів того, що у слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 були відсутні повноваження у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 станом на час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 14.06.2024, захисником не надано.
Натомість, як вбачається із протоколу затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 13.06.2024, здійсненого в рамках кримінального провадження №12024160000000557 від 30.04.2024, такий протокол затримання особи складений саме слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 . Під час затримання ОСОБА_4 був присутній адвокат ОСОБА_14 .
Отже, твердження захисника про відсутність повноважень у слідчого ОСОБА_12 у кримінальному провадженні №12024160000000557 від 30.04.2024 на час повідомлення ОСОБА_4 про підозру є недоведеними.
Таким чином слідчий суддя не знаходить істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
За результатом дослідження наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 14.06.2024 та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 05.08.2024 ОСОБА_4 доказів, як підставу скасування таких, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.
У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Зі змісту повідомлень про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 слідує, що в них логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення начальником Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та Нижнього Дунаю ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України. Водночас, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_4 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри вручені за відсутності достатніх підстав для підозри.
Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1