- Presiding judge (HACC AC): Kaluhina I.O.
Справа № 991/11735/24
Провадження № 11-сс/991/793/24
Слідча суддя ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6, подану в інтересах ОСОБА_7, на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2024 про арешт майна в межах кримінального провадження № 52024000000000178 від 16.04.2024,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката ОСОБА_6,
У С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 і 4 ст. 368, а також ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
У межах указаного кримінального провадження, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 20.09.2024 надав дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_9 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7 . Дозвіл на проведення обшуку наданий з метою відшукання та вилучення: оригіналів документів, копії документів, чорнових записів (записні книжки, блокноти, органайзери, чернетки тощо), електронних носіїв інформації, зокрема персональних комп`ютерів (ноутбуки, нетбуки, системні блоки), USB-флешнакопичувачів, накопичувачів на жорстких магнітних дисках, які містять інформацію щодо: ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» та інших, від представників, яких отримував неправомірну вигоду ОСОБА_8, а також інформацію про діяльність цих товариств із порушенням митного законодавства (умисного ухилення від сплати в повному обсязі митних платежів до державного бюджету України); мобільних телефонів з sim-картками (стартовими пакетами), у тому числі з номерами абонентів НОМЕР_1, які використовував ОСОБА_7 для спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 ; документів та записів із відомостями щодо кількості і тривалості отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 та іншими заінтересованими особами, в т.ч ОСОБА_8, а також іншими посадовими особами Рівненської митниці, Центрального апарату Державної митної служби України та іншими правоохоронними органами.
08.10.2024 детективи НАБУ провели обшук житла за вказаною вище адресою в ході якого виявили та вилучили мобільний телефон IPhone 15 Pro, IMEI НОМЕР_2 (далі - мобільний телефон). Цього ж дня вилучений мобільний телефон був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (постанова детектива НАБУ ОСОБА_10 від 08.10.2024).
Надалі, з метою забезпечення збереження речових доказів та подальшого проведення їх експертного дослідження чи подолання їх логічного захисту іншим шляхом, прокурор САП ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотання, в якому просив накласти арешт на мобільний телефон вилучений 08.10.2024 в ході проведення обшуку житла, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7 .
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 16.10.2024 наклав арешт на мобільний телефон, оскільки дійшов висновку, що він відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). В органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Крім того, це майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, доступ до вмісту вилученого мобільного телефону пов`язаний із подоланням системи логічного захисту та наразі існує необхідність в проведенні експертного дослідження.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухвалою слідчого судді від 16.10.2024, адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах ОСОБА_7, звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна в повному обсязі.
Адвокат посилається на те, що слідчий суддя надав дозвіл на обшук з метою відшукання та вилучення мобільних телефонів, які використовував ОСОБА_7 для спілкування лише з підозрюваним ОСОБА_8 . Під час обшуку його клієнт надав доступ (паролі) до мобільних телефонів та вони були оглянуті органом досудового розслідування. Жодних відомості, що стосувалися б кримінального провадження, у тому числі про спілкування/контакт з ОСОБА_8, мобільні телефони не містять та детективи не виявили. Акцентує на тому, що орган досудового розслідування мав можливість здійснити копіювання вмісту мобільних телефонів, однак цього не зробив. Вилучення одного мобільного телефона з посиланням на віднайдення в ньому інформації про контакт з особою, яка не є фігурантом кримінального провадження, є безпідставним та прямо суперечить ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук. Адвокат зазначає, що контакт з цією особою здійснювався у зв`язку з виконанням ОСОБА_7 посадових обов`язків, як службової особи Служби безпеки України.
Разом із тим, на думку адвоката, під час розгляду клопотання слідчий суддя порушив принцип змагальності, оскільки слідчий суддя безпідставно послався на положення ст. 222 КПК України та відмовив у наданні дозволу на ознайомлення з документами, які долученні органом досудового розслідування до клопотання та містять таємницю досудового розслідування. Уважає, що слідчий суддя мав керуватися саме Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України та на підставі письмово вимоги адвоката надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами судової справи в повному обсязі.
З урахуванням зазначеного, адвокат вважає, що вилучений мобільний телефон не відповідає критеріям за якими він може бути визнаний речовим доказом.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальнені доводи особи, яка їх подала
Прокурор САП ОСОБА_11 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу. Уважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
За змістом, посилається на те, що матеріали, в ознайомлені з якими представнику було відмовлено, не є документами, які були раніше оприлюднені та є такими, що містять таємницю досудового розслідування. До того ж вони були вилучені із судової справи й повернуті детективу на підставі його письмової заяви. З метою забезпечення змагальності та рівності під час судового розгляду такі документи не оцінювались слідчим суддею. Зауважує, що у судовому засіданні детектив долучив до матеріалів справи копії витягів із протоколів за результатами проведення оперативно-технічних заходів. Дозвіл на ознайомлення з якими був наданий детективом без права копіювання та фотографування.
Інші доводи адвоката прокурор вважає необґрунтованим. Зазначає, що у кримінальному провадженні ОСОБА_8 03.07.2024 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. За результатами проведення оперативно-технічних заходів детективи, серед іншого, зафіксували спілкування ОСОБА_8 06.07.2024 щодо одержання неправомірної вигоди, її розподілу між працівниками органів Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Національної поліції України, структурних підрозділів Державної митної служби України, а також здобули відомості, що ОСОБА_7, який знайомий із ОСОБА_8 ймовірно має відношення до цих подій. Під час огляду мобільного телефону ОСОБА_8 детективи виявили контакт з абонентом « ОСОБА_12 », який обіймає посаду в.о. начальника Рівненської митниці. Зокрема, зафіксовано спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_13, а також іншими особами, яке відбулось 24.05.2024 з якого слідує, що ОСОБА_8 міг обговорювати із ОСОБА_13 розподіл неправомірної вигоди, яку згідно з повідомленням про підозру, він отримав від невстановленої особи, зацікавленої в безперешкодному митному оформленні товарів для себе та інших невстановлених службових осіб Центрального апарату Держмитслужби України та правоохоронних органів. Водночас оглядом телефону ОСОБА_7 встановлено, що він спілкувався з ОСОБА_13 30.05.2024 - через кілька днів після одержання ОСОБА_8 такої неправомірної вигоди. Враховуючи викладене, на думку прокурора, вилучений мобільний телефон ОСОБА_7 містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат у повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання не прибув. До суду подав письмові заперечення за змістом яких просив розглядати апеляційну скаргу за його відсутності. Зазначив, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою. Вмотивованих доводів для її скасування адвокат не наводить. А тому, на думку прокурора, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи адвоката та, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Поряд із тим, згідно зі ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3 та 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Колегія суддів встановила, що слідчий суддя вирішив правильно всі питання, які підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, у межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити чи є правова підстава для арешту майна та чи можна використовувати майно як доказ у кримінальному провадженні.
Щодо правової підстави для арешту майна
Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на безпідставність накладення арешту на мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_7 08.10.2024 в ході проведення обшуку, оскільки відсутні підстави вважати, що він відповідає ознакам речових доказів. Поряд з цим, представник зауважив, що згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Колегія суддів з такими доводами не погоджується та звертає увагу на таке.
Так, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 і 4 ст. 368, а також ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 369 КК України (повідомлено про підозру 03.07.2024).
За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_8 : у начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці Державної митної служби України ОСОБА_8 виник умисел щодо щомісячного одержання неправомірної вигоди від заздалегідь підшуканих фізичних осіб, які діють в інтересах суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності на території України для забезпечення безперешкодного митного контролю та митного оформлення товарів на Рівненській митниці.
Складовою протиправних дій ОСОБА_8 був узгоджений розподіл загального розміру щомісячної неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, із якої він частину залишатиме собі, а інші частину передаватиме службовим особам Рівненської митниці, департаментів Державної митної служби України, Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України у Рівненській області, Державного бюро розслідувань, для того, щоб останні не вживали заходи, спрямовані на документування і викриття протиправної діяльності представників або директорів заздалегідь підшуканих підприємств-імпортерів, від імені яких розмитнювались товари на Рівненській митниці за різними протиправними схемами, у тому числі протиправних дій ОСОБА_8 в частині отримання ним неправомірної вигоди.
У межах цього кримінального провадження, слідчий суддя 20.09.2024 надав дозвіл на проведення обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_9 та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7, з метою відшукання та вилучення: оригіналів документів, копії документів, чорнових записів (записні книжки, блокноти, органайзери, чернетки тощо), електронних носіїв інформації, зокрема персональних комп`ютерів (ноутбуки, нетбуки, системні блоки), USB-флешнакопичувачів, накопичувачів на жорстких магнітних дисках, які містять інформацію щодо: ТОВ «ЛД Тревелінг», ТОВ «ЄВРО ТРАНС ПОРТАЛ», ТОВ «КВАНТУМ АВТО», ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» та інших, від представників, яких отримував неправомірну вигоду ОСОБА_8, а також інформацію про діяльність цих товариств із порушенням митного законодавства (умисного ухилення від сплати в повному обсязі митних платежів до державного бюджету України); мобільних телефонів з sim-картками (стартовими пакетами), у тому числі з номерами абонентів НОМЕР_1, які використовував ОСОБА_7 для спілкування з підозрюваним ОСОБА_8 ; документів та записів із відомостями щодо кількості й тривалості отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 та іншими заінтересованими особами, в т.ч ОСОБА_8, а також іншими посадовими особами Рівненської митниці, Центрального апарату Державної митної служби України та іншими правоохоронними органами.
Під час проведення 08.10.2024 обшуку на підставі вказаної вище ухвали слідчої судді, згідно з відповідним протоколом, детективи виявили в ОСОБА_7 мобільний телефон. Цей телефон ОСОБА_7 розблокував, проте пароль до нього не надав. Під час огляду мобільного телефону детектив виявив відомості про контакт « ОСОБА_12 » та неодноразові з`єднання з ним. Також, детектив встановив, що у застосунку «Threema» є відомості про п`ять контактів, водночас відсутні чати та діалоги, що вказує на ознаки видалення інформації.
З огляду на наявність у мобільному телефоні інформації, що має значення для досудового розслідування, а також з метою проведення експертного дослідження для відновлення видаленої інформації, детектив прийняв рішення про вилучення мобільного телефону.
08.10.2024 детектив провів огляд мобільного телефону, вилученого під час обшуку житла ОСОБА_7, та виявив, що в пристрої встановлено додатки «WhatsApp» та «Threema», у яких є відомості про контакти, проте відсутнє листування. Серед контактів виявлено контакт « ОСОБА_12 » та записи щодо з`єднань із ним 30.05.2024.
Цього ж дня вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (постанова детектива НАБУ ОСОБА_10 від 08.10.2024).
Разом із тим, 08.10.2024 постановою детектива від 08.10.2024 у кримінальному провадженні щодо вилученого в ОСОБА_7 мобільного телефону призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. На вирішення експерту поставлено питання: чи наявна на наданому мобільному телефоні система логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам`яті, яка вимагає уведення ключа (коду, пароля тощо); чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку, доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій інформації.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду клопотання детектив НАБУ навів, а слідчий суддя перевірив його доводи, які дають підстави вважати, що вилучений матеріальний об`єкт відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Висновки слідчого судді в цій частині є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що незалежно від копіювання вмісту мобільного телефону під час проведення обшуку, його вилучення обумовлене об`єктивними обставинами та вочевидь у цьому не було необхідності саме під час обшуку, як про це йдеться у наведених положеннях ч. 2 ст. 168 КПК України.
Також, на думку колегії суддів, згідно з положеннями ч. 6 ст. 236 КПК України, детектив дотримався і зафіксував відомості, що мають значення для кримінального провадження у протоколі обшуку. Водночас здійснити пошук та фіксацію видалених даних на місці проведення обшуку відповідно вочевидь було неможливим, адже саме з метою їх відновлення детектив вилучив мобільний телефон та призначив відповідну експертизу.
Крім того, представник ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що слідчий суддя ухвалою надав дозвіл на відшукання та вилучення мобільних телефонів, які використовував його клієнт для спілкування лише з підозрюваним ОСОБА_8 . У частині клопотання про дозвіл на відшукання та вилучення мобільних телефонів, які використовував ОСОБА_7 для спілкування з іншими невстановленими співучасниками кримінальних правопорушень слідча суддя відмовила. Таким чином, виявлення в мобільному телефоні відомостей про контакт ОСОБА_7 з « ОСОБА_12 » та подальше вилучення пристрою через вказане, на думку адвоката, суперечить ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку.
Колегія суддів в цій частині погоджується з висновками слідчого суддів, а саме, що вилучений мобільний телефон, може відповідати визначеним в ухвалі про дозвіл на обшук критеріям, з огляду, зокрема, на зв`язок ОСОБА_7 із кримінальним правопорушенням. Це також було встановлено слідчим суддею під час розгляду клопотання детектива про обшук.
Детектив під час обшуку констатував, що деякі дані з мобільного телефону були видалені, для відновлення яких призначив експертизу.
Наразі обставини використання вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону для спілкування із підозрюваним ОСОБА_8 щодо обставин, які є предметом досудового розслідування, перевіряються стороною обвинувачення.
Таким чином, орган досудового розслідування мобільний телефон вилучив відповідно до приписів ч. 2 ст. 168 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на його вилучення, що дослідив та врахував слідчий суддя під час розгляду клопотання.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Представник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі зазначає, що вилучення мобільного телефона з посиланням на віднайдення в ньому інформації про контакт з особою, яка не є фігурантом кримінального провадження, є безпідставним та прямо суперечить ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук. Адвокат зазначає, що контакт з цією особою здійснювався у зв`язку з виконанням ОСОБА_7 посадових обов`язків, як службової особи Служби безпеки України.
Колегія суддів з такими доводами Представник ОСОБА_7 в цій частині зазначає про таке.
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 20.09.2024 надав дозвіл на проведення обшуку у житлі, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7 . Дозвіл на проведення обшуку наданий з метою відшукання та вилучення, зокрема мобільних телефонів з sim-картками (стартовими пакетами), у тому числі з номерами абонентів НОМЕР_1, які використовував ОСОБА_7 для спілкування з підозрюваним ОСОБА_8
08.10.2024 детективи НАБУ провели обшук житла за вказаною вище адресою в ході якого виявили та вилучили в ОСОБА_7 мобільний телефон. Під час огляду мобільного телефону виявлено контакт з абонентом « ОСОБА_12 », який обіймає посаду в.о. начальника Рівненської митниці.
У цьому кримінальному провадженні здійснюється розслідування за фактом того, що ОСОБА_8, перебуваючи на посаді начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Рівненської митниці Державної митної служби України, зокрема, 06.07.2023 одержав від невстановленої особи, на ім`я ОСОБА_14, який діяв у власних інтересах та інтересах ТОВ «ЛД Тревелінг», частину від неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, зокрема 5 000 доларів США, що станом на 06.07.2023 відповідно до курсу Національного банку України складає 182 843 грн, за умисне сприяння ТОВ «ЛД Тревелінг» в умисному ухиленні від сплати в повному обсязі митних платежів та умисно утримався від вжиття заходів направлених на боротьбу з порушеннями митних правил, у тому числі щодо ініціювання направлення запитів до уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих до Рівненської митниці від імені ТОВ «ЛД Тревелінг» під час митного оформлення товарів.
03.07.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
З матеріалів провадження, зокрема копій протоколів за результатами проведення оперативно-технічних заходів та інших документів, колегією суддів висновується, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин.
Так, детективи, серед іншого, зафіксували спілкування ОСОБА_8 06.07.2024 щодо одержання неправомірної вигоди, її розподілу між працівниками органів Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань та Національної поліції України, структурних підрозділів Державної митної служби України, а також здобуто відомості, що ОСОБА_7, який знайомий із ОСОБА_8 ймовірно має відношення до цих подій.
Крім того, детективи зафіксували спілкування ОСОБА_8 із ОСОБА_13, який обіймає посаду в.о. начальника Рівненської митниці, а також іншими особами, яке відбулось 24.05.2024 з якого слідує, що ОСОБА_8 міг обговорювати із ОСОБА_13 розподіл неправомірної вигоди, яку згідно з повідомленням про підозру, він отримав від невстановленої особи, зацікавленої в безперешкодному митному оформленні товарів у вигляді квітів ТОВ «ЛАЙН ОУПЕН» у сумі 500 000 грн для себе та інших невстановлених службових осіб Центрального апарату Держмитслужби України та правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_13 може володіти відомостями щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 та які розслідуються в цьому кримінальному провадженні.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що спілкування ОСОБА_7 із ОСОБА_13 відбулось 30.05.2024 - незадовго після одержання ОСОБА_8 такої неправомірної вигоди.
Доводи адвоката про спілкування ОСОБА_7 з абонентом « ОСОБА_12 » у зв`язку з виконанням ОСОБА_7 посадових обов`язків, як службової особи Служби безпеки України, колегія суддів відхиляє та зауважує, що відповідні обставини мають встановлюватись у сукупності з іншими зібраними стороною обвинувачення відомостями.
Отже, наразі є достатні дані для висновку, що ОСОБА_7 може бути пов`язаним із подіями, які розслідуються, у тому числі через його спілкування із ОСОБА_13, а тому вилучений в нього телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. В органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у ньому містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.
Щодо інших доводів сторін
В апеляційній скарзі адвокат зазначає, що під час розгляду клопотання слідчий суддя порушив принцип змагальності. На його думку, слідчий суддя безпідставно послався на положення ст. 222 КПК України та відмовив у наданні дозволу на ознайомлення з документами, які долученні органом досудового розслідування до клопотання та містять таємницю досудового розслідування.
Однак з матеріалів судового провадження колегія суддів встановила, що слідчий суддя надав представнику ОСОБА_7 можливість ознайомитися з матеріалами справи, які враховувалися під час розгляду клопотання. Матеріали, в ознайомленні з якими представнику було відмовлено, були вилучені із судової справи та повернуті детективу на підставі його письмової заяви й не оцінювалися слідчим суддею під час судового розгляду, через те, що представник власника майна був позбавлений доступу до них. Натомість у судовому засіданні детектив долучив копії витягів із протоколів за результатами проведення оперативно-технічних заходів та надав дозвіл на ознайомлення з ними без права копіювання та фотографування. Представник скористався такою можливістю.
Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК України.
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2024 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4