- Presiding judge (HACC): Sikora K.O.
Справа № 991/7263/21
Номер провадження 1-кп/991/56/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 жовтня 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
його захисників адвокатів ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
обвинуваченого ОСОБА_9,
його захисника адвоката ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_5 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 24 жовтня 2024 року у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 заявив відвід прокурору ОСОБА_5, про що надав письмову заяву.
В обґрунтування зазначеної заяви захисник ОСОБА_10 зазначив, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора ОСОБА_5, а саме:
- подання заяви про вчинення прокурором ОСОБА_5 у складі групи осіб кримінального правопорушення, відомості за якою були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 370 КК України, за фактом вчинення провокаційних дій щодо обвинуваченого ОСОБА_9 ;
- невручення прокурором ОСОБА_5 . копії обвинувального акта захисникам обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокатам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
- ненадання прокурором ОСОБА_5 відомостей про рух кримінального провадження на запит сторони захисту;
- відсутність у ОСОБА_5 повноважень прокурора на даній стадії судового провадження, з огляду на положення ч. 2 ст. 37 КПК України.
Захисник ОСОБА_10 наголосив, що вищенаведене ставить під сумнів неупередженість прокурора ОСОБА_5, у зв`язку з чим він має бути відведений від участі у розгляді цього кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 підтримав заяву про відвід прокурору та додав, що прокурор ОСОБА_5 перешкодив у реалізації права на захист обвинуваченого ОСОБА_9, адже, не надавши стороні захисту відомості про рух даного кримінального провадження, позбавив останню можливості перевірити законність вчинених процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень органами досудового слідства. Також адвокат ОСОБА_10 зазначив, що обвинувальний акт був переданий до суду виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15, який не мав статусу процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні, а отже не мав повноважень на вчинення цієї процесуальної дії. Крім того, як повідомив захисник, прокурор ОСОБА_5 не вручив під розписку копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування захисникам обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокатам ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та не повідомляв їх про інші процесуальні дії, які мали відбуватися за їх участі.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав подану заяву про відвід та просив її задовольнити з огляду на наведені у ній підстави.
2.2. Обвинувачений ОСОБА_6, його захисники - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поклалися на розсуд суду.
2.3. Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід в зв`язку з її необґрунтованістю та тим, що наразі немає підстав для сумнівів у об`єктивності прокурора. Вважав, що заявлений відвід є спробою затягування судового процесу та зловживанням права на захист, оскільки частина аргументації відводу в заяві дублює доводи, які були висловлені захисником під час розгляду попередньої заяви про відвід прокурору. Також зазначив, що у межах кримінального провадження винесено постанову про зміну групи прокурорів, та він є у переліку прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво. На переконання прокурора, інші твердження захисника (щодо факту внесення відомостей до ЄРДР) не є підставою для сумнівів у неупередженості прокурора, адже такі відомості вносяться виключно зі слів особи та без будь-якої їхньої перевірки.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суд дійшов до таких висновків.
3.2. Правове регулювання
3.2.1. Колегія суддів зазначає, що прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення. За ч. 1 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Частина 2 ст. 36 КПК України передбачає, що прокурор виконує функцію нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Тобто, на прокурора покладається обов`язок організації процесу досудового розслідування, визначення його напрямів, координації проведення процесуальних дій, сприяння створенню умов для нормального функціонування слідчих, забезпечення дотримання під час кримінального провадження вимог законів України.
Здійснення об`єктивного розслідування прокурором є одним із основоположних міжнародних стандартів. Так, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 pоку), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пп. 12, 13). Необ`єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних процесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.
3.2.2. Нормами національного кримінального процесуального законодавства, якими імплементовано гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень, виступають положення ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.
3.2.3. З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору. Варто підкреслити, що ч. 5 ст. 80 КПК України визначає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора, та підтвердити їх належними доказами.
Необхідність доведення підстав для відводу також випливає з практики ЄСПЛ, який зазначав, що відсутність упередженості або прихильності презюмується, поки не надано доказів протилежного. При встановленні неупередженості думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).
3.2.4. Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, за якими критеріями має встановлюватися неупередженість прокурора як ключова складова цього інституту кримінального процесуального права. Лінгвістичний підхід дозволяє визначити її як синонім об`єктивності, тобто надання оцінки фактам та вчинення дій щодо них виключно на підставі їх правової природи за відсутності особистих та позапрофесійних мотивів.
Системний аналіз норм ст. 77 КПК України дозволяє визначити упередженість як зацікавленість службової особи у певних результатах процесуальних дій чи рішень, які вчиняються цією особою. При цьому ця зацікавленість має носити особистий характер, тобто створювати конфлікт публічних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб, і вона повинна мати ступінь, здатний вплинути на об`єктивність прокурора при прийнятті ним рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Водночас упередженість прокурора, яка може бути викликана особистими мотивами, необхідно відмежовувати від його професійної зацікавленості у розгляді кримінального провадження, яка є проявом реалізації ним функцій прокуратури.
3.3. Оцінка доводів сторони захисту
3.3.1. Аналізуючи доводи захисника щодо заявленого відводу колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи свідчать про те, що адвокат ОСОБА_10 вже звертався до суду із заявою про відвід прокурора ОСОБА_5 з частково аналогічних підстав. Так, в ухвалі суду від 25 листопада 2021 року була надана ретельна оцінка доводам сторони захисту щодо таких підстав для відводу прокурора: (1) факт подання обвинуваченим ОСОБА_9 до Державного бюро розслідувань заяви про вчинення прокурором ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КПК України; (2) можливе перешкоджання з боку прокурора участі захисників ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у даному кримінальному провадженні; (3) відмова прокурора надати відомості про рух кримінального провадження на запит сторони захисту.
За таких обставин суд не вважає за доцільне надавати повторну оцінку тим обставинам, сукупність яких вже була проаналізована у наведеній ухвалі та не зазнала змін. При цьому, новий член колегії суддя ОСОБА_3 у ході судового засідання, яке відбулося 24 жовтня 2024 року (таймінг технічного запису 8:39:28-8:39:40), повідомила, що ознайомилась з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
3.3.2. В свою чергу, інші аргументи захисника - подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та факт її реєстрації в ЄРДР, суд не визнає достатніми для відводу прокурора з огляду на таке.
З наданих адвокатом ОСОБА_10 матеріалів встановлено, що Державним бюро розслідувань 22 лютого 2022 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000128 за фактом можливих протиправних дій детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_16, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_5 та ОСОБА_17, що виявилось у провокації за попередньою змовою на одержання ОСОБА_9 неправомірної вигоди за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 370 КК України. Зазначені відомості були внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді.
Втім, слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон не визначає жодних умов для внесення відомостей до ЄРДР за заявою особи, а обов`язок слідчого та прокурора, визначений ст. 214 КПК України, не передбачає жодних попередніх перевірок чи висновків щодо обґрунтованості цієї заяви. Тобто, будь-яка особа має право ініціювати кримінальне переслідування щодо будь-яких фактів, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить жодних обмежень з цього приводу.
До того ж, презумція невинуватості (ст. 17 КПК України) забороняє вважати особу винною у вчиненні кримінального правопорушення до набрання обвинувальним вироком законної сили. Отже, заява про вчинення кримінального правопорушення є оціночним судженням особи щодо наявності в діях інших осіб ознак кримінального правопорушення, і така заява сама по собі не є підтвердженням вчинення злочину. А тому будь-яке твердження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, підтверджене виключно фактом реєстрації кримінального провадження, становитиме порушення презумпції невинуватості.
Отже, ці доводи сторони захисту колегія суддів вважає необґрунтованими.
3.3.3. Також суд вважає надуманим аргумент захисника про відсутність у ОСОБА_5 повноважень прокурора у цьому кримінальному провадженні, оскільки ч. 3 ст. 37 КПК України встановлює дискреційні повноваження керівника прокуратури визначати групу прокурорів у кримінальному провадженні та змінювати її за наявності об`єктивних підстав для цього.
З цього приводу суд зазначає, що на стадії досудового розслідування та під час направлення обвинувального акту до суду у даному кримінальному провадженні була визначена група прокурорів, у якій старшим прокурором групи прокурорів визначено ОСОБА_5 .
Отже, прокурор ОСОБА_5 уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14 вересня 2020 року та володіє в повному обсязі інформацією щодо обставин, на підставі яких було висунуте ОСОБА_9 обвинувачення.
Разом з тим, оцінюючи доводи захисника щодо підписання супровідного листа про направлення до суду обвинувального акта виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15, колегія суддів вважає, що вимоги до обвинувального акта, зокрема, щодо його складання та затвердження, передбачені ст. 291 КПК України, дотримано. Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо порядку його передачі до суду, а тому направлення його разом з супровідним листом, підписаним керівником органу прокуратури, прокурори якої здійснювали процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, не суперечить вимогам КПК України та не порушує прав обвинувачених. Ба більше, наведена обставина жодним чином не свідчить на користь висновку про упередженість прокурора ОСОБА_5 .
3.4. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вказані стороною захисту на обґрунтування заяви про відвід прокурору обставини не містять підстав, передбачених ст. 77 КПК України для відводу, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити з огляду на її необґрунтованість.
Керуючись статтями 75, 77, 81, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3