- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/12419/24
Провадження 1-кс/991/12493/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
31.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга на бездіяльність уповноваженої особи, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за його заявою від 31.10.2024.
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_3 вказує, що 21.10.2024 направив заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 369 КК України, яка була отримана уповноваженою особою НАБУ 24.10.2024.
Втім, станом на день подання скарги відсутня інформація щодо розгляду заяви заявника не повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР щодо обставин, викладених у заяві та не надано витяг з ЄРДР, що є порушенням кримінального-процесуального законодавства, адже відомості не внесені у 24-годинний строк.
При цьому, адвокат вказує, що при розгляді скарги не повинні встановлюватися обставини, зокрема, чи містить заява склад злочину або досліджувати докази про наявність в діяннях кримінального правопорушення.
Тому, враховуючи вказані обставини, адвокат просить розглянути його скаргу та задовольнити, зобов`язавши уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України негайне внести відомості до ЄРДР за його заявою.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання адвокат не з`явився, однак надіслав заяву, в якій підтримав вимоги скарги та просив розглядати за її відсутності.
Представник НАБУ в судове засідання також не з`явився, однак до його початку надіслав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні поданої скарги та розглянути її за його відсутності. В обґрунтування своїх пояснень детектив зазначив, що у провадженні детективів НАБУ перебуває кримінальне провадження №52024000000000474 від 16.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що 19.09.2024 у період з 14 год. 30 хв. по 14 год. 47 хв. під час телефонної розмови у месенджері «Telegram» ОСОБА_4 висловила ОСОБА_5 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 40 000 доларів США за вжиття нею заходів щодо зміни підслідності у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5, скасування арешту майна з автомобіля, не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за кримінальні правопорушення. Як вказує детектив, 23.09.2024 ОСОБА_4 з використанням ОСОБА_6, одержала на свою користь та користь третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 40 000 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 653 924 грн за вжиття нею вищевказаних заходів.
Таким чином, детектив стверджує, що установлені під час досудового розслідування факти нерозривно пов`язані із обставинами, викладеними у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, правова оцінка яких буде надана у рамках кримінального провадження. Про таке рішення детектива заявник повідомлений листом №512-296/32002 від 29.10.2024.
З огляду на вказане, детектив вважає відсутніми підстави для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки викладені у заяві обставини долучені до матеріалів кримінального провадження і у його межах будуть перевірені.
3.Мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований КПК України. Зокрема, право на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено статтею 303 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв`язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов`язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п.4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
З поданої скарги та долученої до неї заяви вбачається, що адвокат порушує питання про необхідність внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за фактом пособництва у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_7 та ОСОБА_8 службовій особі, а саме ОСОБА_4 .
З аналізу матеріалів кримінального провадження адвокат дійшов переконання, що ОСОБА_7 залучався ОСОБА_5 до передачі неправомірної вигоди, адже був на зустрічі, усвідомлював про таку передачу, призначення коштів, домовленість відбулася за його безпосередньої участі та допомоги. Втім, ОСОБА_7 не звернувся до правоохоронних органів та не був обізнаний про факт участі працівників НАБУ та не залучався до конфіденційного співробітництва. Таке неповідомлення про злочин працівників правоохоронних органів свідчить про його участь у наданні неправомірної вигоди.
Зокрема, у заяві адвокат наводить хронологію подій, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України. Адвокат ОСОБА_3, будучи захисником у кримінальному провадженні виявив ознаки вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а саме було з`ясовано, що після затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, саме ОСОБА_7 комунікував із ОСОБА_4, у якої запитував про хід кримінальної справи і саме йому було повідомлено про можливість вирішення питання за кошти у сумі 40 000 доларів США, які в подальшому були передані за його участі.
На переконання адвоката, такі дії свідчать про вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України.
Аналізуючи зазначені відомості та заяву, а також беручи до уваги відомості, викладені у письмових запереченнях детектива, слідчим суддею не наведено обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що зазначені у заяві відомості пов`язані з обставинами кримінального провадження №52024000000000474 від 16.09.2024, у межах якого ОСОБА_10 яка вказує сам адвокат, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України. тобто, слідчий суддя бере до уваги той факт, що викладені у заяві обставини уже є предметом досудового розслідування, а повідомлені заявником відомості будуть предметом оцінки у межах уже розпочатого кримінального провадження, про що повідомив заявника детектив листом №512-296/32002 від 29.10.2024.
Як встановлено з позицій сторін, відображені у заяві відомості про залучення ОСОБА_7 та ОСОБА_11 до подій 18, 23 вересня 2024 року, у ході яких імовірно відбулися події щодо погодження та передачі неправомірної вигоди ОСОБА_4 за вчинення нею дій щодо непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та скасування арешту з майна останнього у кримінальному провадженні. Втім, на даному етапі досудового розслідування сторона обвинувачення вбачає ознаки складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Позиція адвоката полягає у незгоді з відповідною версією обвинувачення, для оспорювання якої фактично подану вказану скаргу.
У цьому контексті, слідчий суддя наголошує, що оцінка законності та обґрунтованості рішень, вирішення питання про оцінку діяння осіб та обставин злочину, який розслідується у межах існуючого кримінального провадження, належить до повноважень детектива, який здійснює у ньому досудове розслідування та процесуального керівника - прокурора. Викладені у заяві доводи очевидно потребують аналізу низки взаємопов`язаних обставин у кримінальному провадженні №52024000000000474 від 16.09.2024, і вимагають оцінки та дослідження стороною обвинувачення.
Враховуючи, що відповідні обставини уже є предметом досудового розслідування, то у даному випадку невиправданим є застосування механізму кримінального переслідування та процесуального примусу для дослідження інформації, зазначеної у поданій ОСОБА_3 заяві. Паралельне досудове розслідування щодо одних й тих же фактичних обставин в рамках різних кримінальних проваджень, суперечило б принципу правової визначеності як елементу засади верховенства права та може перешкоджати ефективному досягненню завдань кримінального провадження, визначених в статті 2 КПК.
Тому, на переконання слідчого судді, ініціювання кримінального провадження за відповідними фактами може призвести до безпідставного залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також необґрунтованого витрачання сил і засобів правоохоронних та судових органів.
Керуючись статтями 214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня її оголошення.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1