- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/7868/23
Провадження 1-кп/991/99/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 листопада 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про закриття на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України кримінального провадження № 52022000000000228, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кам`янське (колишня назва - Дніпродзержинськ) Дніпропетровської обл., громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_11, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Павлоград Дніпропетровської обл., громадянки України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_12, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Дніпропетровськ, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
ОСОБА_13, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Дніпропетровськ, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_14, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Кам`янське (колишня назва - Дніпродзержинськ) Дніпропетровської обл., громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_15,
обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
захисників ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_20,
секретаря судового засідання ОСОБА_21 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.До Вищого антикорупційного суду вказаний обвинувальний акт надійшов 06 вересня 2023 року. Судове провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
2.Під час підготовчого судового засідання у порядку пункту 2 частини 1 статті 314 КПК України 07 грудня 2023 року від захисника ОСОБА_6, 24 червня 2024 року від захисника ОСОБА_7, 21 жовтня 2024 року від захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4, 11 листопада 2024 року від захисника ОСОБА_8 та ще одне клопотання від захисника ОСОБА_4 надійшли клопотання про закриття кримінального провадження.
2.1.В судових засіданнях 21 жовтня та 11 листопада 2024 року суд заслухав ці клопотання.
3.Проаналізувавши доводи заявлених клопотань, на переконання захисників, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 закінчився строк досудового розслідування 23 квітня 2021 року, оскільки строк розслідування продовжувався неуповноваженим суб`єктом - Генеральним прокурором. Після 01 липня 2020 року строк розслідування більше, ніж на 3 місяці мав продовжуватися слідчим суддею.
4.Як зазначив захисник ОСОБА_6 у своєму клопотанні, що продовження строку розслідування прокурорами було передбачено редакцією ст. 294 КПК, яка діяла до 16 березня 2018 року. До цієї дати КПК дійсно передбачав повноваження Генерального прокурора з прийняття рішення про продовження строків розслідування. Проте, Законом № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року до ст. 294 КПК було внесено зміни, відповідно до яких запроваджувався судовий контроль за продовженням строку розслідування більше, ніж на 3 місяці. Відповідні повноваження передані від прокурорів до слідчих суддів.
4.1Так, на переконання захисника, питання про продовження строку розслідування понад 3 місяців у провадженні № 12017040000000531 відносилося до компетенції слідчих суддів, що підтверджується тим, що провадження було об`єднаним кримінальним провадженням, що містило відомості про кримінальні правопорушення, внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року. Починаючи з 01 липня 2020 року строк розслідування у провадженнях понад 3 місяців продовжується виключно слідчими суддями.
4.2Щодо того, що провадження є об`єднаним захисник зазначив, що постановою прокурора від 11 січня 2021 року були об`єднані матеріали проваджень № 12017040000000531 та № 42018100000000448. При цьому, провадження № 42018100000000448 містило виключно епізоди, внесені до ЄРДР 11 травня 2018 року та 18 вересня 2018 року, тобто після запровадження судового контролю за продовженням строків проваджень.
4.3Крім того, детективами НАБУ 27 січня 2021 року розпочаті провадження № 52021000000000040 та № 52021000000000041, які 16 лютого 2021 року були об`єднані з провадженням № 12017040000000531. У цих первинних провадженнях було повідомлено про підозру підозрюваним.
4.4Таким чином, захисник зауважує, що кримінальне провадження № 12017040000000531 станом на 19 квітня 2021 року (дата винесення постанови про продовження строку досудового розслідування Генеральним прокурором) було об`єднаним та містило відомості про кримінальні правопорушення, внесені до ЄРДР після 16 березня 2018 року.
4.5На переконання захисника, у об`єднаних провадженнях мають застосовуватись правила продовження строків досудового розслідування, передбачені після 16 березня 2018 року.
4.6Також захисник зазначив, що після 01 липня 2020 року строк досудового розслідування більше, ніж на 3 місяці продовжується виключно слідчими суддями. Порядок і підстави проведення процесуальної дії і прийняття процесуального рішення визначаються положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а не датою внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Тобто, підлягає застосуванню та редакція, яка була чинна на момент виникнення правовідносин з продовження строку розслідування. На підтвердження своїх доводів захисник посилається на постанову ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року.
4.7Враховуючи зазначене, на переконання захисника, строк досудового розслідування у провадженні № 12017040000000531, та, як наслідок, у провадженні № 52022000000000228, закінчився 23 квітня 2021 року, оскільки він не був продовжений уповноваженим суб`єктом - слідчим суддею.
4.8На підставі викладеного, захисник просить закрити кримінальне провадження № 52022000000000228 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
5.Інші, подані захисниками клопотання про закриття по суті ґрунтуються на тих самих нормах, тому аналіз всім доводам захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 буде надано далі в ухвалі.
5.1.Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань захисників, на обгрунтування своїх доводів подав письмові заперечення.
5.2.Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.
6.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання сторони захисту та заперечення прокурора, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотань захисників з огляду на таке.
6.1.Колегія суддів зазначає, що правовий інститут строку досудового розслідування у 2018 році зазнав суттєвих змін у частині законодавчого регулювання його обчислення, продовження та наслідків спливу цього строку, а тому, оцінюючи доводи сторони захисту, вважає за необхідне проаналізувати хронологію цих змін з метою визначення норм права, які підлягають застосуванню у цьому кримінальному провадженні.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
До 15 березня 2018 року включно діяли такі норми КПК України, які регулювали питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні:
1) п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України - досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру;
2) п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України - строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому § 4 гл. 24 КПК України, при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;
3) п. 3 ч. 2 ст. 294 КПК України - якщо досудове розслідування злочину неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України, до 12 місяців Генеральним прокурором чи його заступниками;
4) ст. 296 КПК України - задоволення прокурором клопотання про продовження строку досудового розслідування;
5) ст. 297 КПК України - відмова прокурора у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування.
З 16 березня 2018 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147) було змінено норми КПК України, якими регулюється питання продовження строку досудового розслідування:
1) п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України - досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення про підозру у вчиненні злочину;
2) п. 3 ч. 2 ст. 219 - строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому § 4 гл. 24 КПК України, при цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати 12 місяців із дня повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину;
3) ч. 3 ст. 294 КПК України - якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений в п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України, він може бути продовжений в межах строку, встановленому п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України: до трьох місяців заступником Генерального прокурора; до шести та дванадцяти місяців - слідчим суддею.
Крім того, законодавець впровадив строки досудового розслідування у так званих «фактових провадженнях», тобто таких у яких жодній особі не повідомлялось про підозру.
Крім того, новою редакцією частини 3 статті 219 КПК України передбачалось, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
При цьому в п. 4 § 2 Прикінцевих положень Закону № 2147 вказано, що п.п. 11-27, 45 п. 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.
Варто зауважити, що до підпунктів, яких стосується це застереження, відносяться: п.п. 14 - в якому частини 1,3 ст. 219 КПК України викладені в новій редакції; п.п. 20 - в якому статті 294, 295 КПК України викладені в новій редакції; п.п. 21 - яким виключено статті 296, 297 КПК України; п.п. 22 - яким доповнено гл. 24 ст. 296-1 КПК України.
З викладеного суд робить висновок, що до справ, відомості про які вносились до ЄРДР після введення в дію цих змін, застосовуються у новій редакції ч. 1 та ч. 3 ст. 219, ст. 294 та ст. 295, а також ст. 297-1 КПК України, яка доповнила главу 24, і не можуть бути застосовані ст. 294 та ст. 295 КПК України, які були виключені.
6.2.Аналізуючи наведені у п. 6.1 цієї ухвали зміни у правовому регулюванні обчислення, продовження та наслідків спливу строку досудового розслідування, колегія суддів звертає увагу, що виключення норми з тексту закону не завжди має наслідком автоматичну втрату нею чинності на майбутнє, оскільки в окремих випадках така норма може продовжувати свою дію, зокрема тоді, коли про це прямо зазначено у законі.
У Законі № 2147-VIII законодавець прямо визначив, що до різних кримінальних проваджень повинні застосовуватись різні порядки продовження строку досудового розслідування:
- до кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР до 15 березня 2018 року включно, застосовуються норми, передбачені попередньою редакцією відповідних статей КПК України (редакція 2012 року зі змінами, внесеними Законом № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року);
- до кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР починаючи з 16 березня 2018 року, застосовуються норми у редакції Закону № 2147-VIII.
Отже, законодавець передбачив одночасну дію двох порядків обчислення строків досудового розслідування, кожен з яких передбачений відповідною редакцією норм КПК України та поширюється на окремі категорії кримінальних проваджень.
Враховуючи, що кримінальне провадження № 12017040000000531 (з якого виділено провадження № 52022000000000228) було внесене до ЄРДР 06 березня 2017 року, до нього не застосовуються норми Закону № 2147-VIII щодо обчислення строку досудового розслідування, а отже з цього випливає висновок, що відсутність у тексті КПК України ст. 296 та 297, якими визначалися повноваження прокурора щодо розгляду клопотання слідчого та продовження строку досудового розслідування на момент винесення відповідних постанов, не свідчить про фактичну втрату чинності вказаними статтями стосовно цього кримінального провадження.
6.3.Оцінюючи доводи захисників щодо необхідності застосування до цього кримінального провадження змін, внесених Законом № 2147-VIII, колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності є невід`ємним складовим елементом принципу верховенства права, оскільки дозволяє суб`єкту права передбачити наслідки своїх дій.
Цей принцип включає в себе такі складові як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав, законність очікування - право у своїх діях розраховувати на сталість наявного законодавства, а отже незворотність закону й неможливість застосування закону про існування якого відомо не було.
Кардинальна зміна законодавчого підходу до врегулювання правового інституту строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких триває досудове розслідування, вочевидь, створила б для сторони обвинувачення перешкоди для ефективної реалізації своїх функцій та досягнення мети кримінального провадження, передбаченої ст. 2 КПК України. Адже, здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні, плануючи процесуальні заходи в умовах існуючого правового режиму, сторона обвинувачення повинна мати можливість передбачити наслідки своїх дій.
На переконання колегії, збереження для кримінальних проваджень правового порядку, який існував на момент початку досудового розслідування, тобто забезпечення сталості правового регулювання, сприяє досягненню мети кримінального провадження.
6.4.Слід зауважити, що збереження дії попередньої редакції норм кримінального процесуального закону при прийнятті нової редакції та, фактично, їх одночасна дія і поширення на окремі категорії кримінальних проваджень не є новелою сучасного кримінального процесуального законодавства. Такий підхід застосувався законодавцем під час прийняття чинного КПК України, Перехідні положення якого передбачали застосування попередньої редакції КПК України 1960 року до певних кримінальних проваджень навіть після набрання чинності Кодексом 2012 року.
Такий підхід цілком відповідає принципу правової визначеності, адже є запорукою впевненості учасників кримінального провадження у правових наслідках своїх дій в умовах динамічних змін процесуального законодавства.
6.5.Колегія суддів також вважає за необхідне акцентувати увагу на особливостях темпоральної дії процесуального закону. На відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливими для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 17 грудня 2015 року № 5-205кс15, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 937/2480/20.
Отже, доводи щодо необхідності застосування норм в редакції Закону № 2147-VIII є безпідставними.
7.Разом із тим, кримінальне провадження, яке перебуває на розгляді, було об`єднано кримінальними провадженнями, внесеними до ЄРДР і після 16 березня 2018 року. Отже постає питання щодо можливості застосування змін, внесених Законом № 2147-VIII, до тих кримінальних проваджень, у яких було об`єднано кримінальні провадження, внесені до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року.
7.1.У цьому випадку кримінальні провадження з різним правовим режимом щодо строку досудового розслідування об`єднуються в одне ціле, що, вочевидь, вимагає з`ясування, який порядок має застосовуватися до об`єднаного кримінального провадження.
Кримінальний процесуальний закон у випадку, коли декілька кримінальних проваджень мають спільні складові елементи (кримінальні правопорушення чи особу, яка підозрюється у їх вчиненні), передбачає можливість їх об`єднання в одне кримінальне провадження (ч. 1 ст. 217 КПК України).
У цьому випадку об`єднане кримінальне провадження процесуально стає єдиним цілісним кримінальним провадженням, яке має свій номер, дату початку, визначених слідчих та процесуальних керівників та, відповідно, свій єдиний порядок обчислення строку досудового розслідування. Законодавець не передбачив жодних процесуальних можливостей розглядати його як сукупність складових елементів, які можуть мати окремі, відмінні від об`єднаного провадження, процесуальні ознаки та реквізити.
При об`єднанні матеріалів досудових розслідувань (частина перша статті 217 КПК України), об`єднаному кримінальному провадженню присвоюється номер раніше розпочатого провадження (Положення про порядок ведення ЄРДР № 139 та № 298).
Слід зазначити, що аналогічним чином відбувається виділення матеріалів в окреме провадження на стадії судового провадження (частина 1 статті 334 КПК). Тобто на стадії досудового розслідування та на стадії судового провадження встановлено єдиний алгоритм виділення матеріалів кримінального провадження.
Із врахуванням вищенаведеного, якщо у виділеному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 16 березня 2018 року, то правовий режим в такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про провадження, з якого було виділено матеріали (за порядком обліку в ЄРДР).
Факти кримінальних правопорушень, за якими було пред`явлено обвинувачення у кримінальному провадженні № 52022000000000228, були виявлені у різних кримінальних провадженнях, а їх об`єднання в ході досудового розслідування здійснювалося на виконання вимог КПК та Положення про порядок ведення ЄРДР.
7.2.Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлюючи винятки для застосування Закону № 2147-VIII, а саме незастосування його норм до окремої категорії кримінальних проваджень, законодавець не врегулював особливості його застосування у випадку об`єднання кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року № 536/2475/14-к, при тлумаченні норм права суд має застосовувати також цільове (телеологічне) тлумачення, адже воно дозволяє встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві.
Колегія суддів виходить з мети встановлених законодавцем застережень щодо застосування норм Закону № 2147-VIII (п. 6.1. цієї ухвали). Ці застереження покликані забезпечити підвищення стандартів додержання прав підозрюваного шляхом запровадження судового контролю в сфері продовження строку досудового розслідування з одночасним збереженням сталості правового режиму та дотримання принципу правової визначеності.
Об`єднання кримінальних проваджень є важливим правовим інститутом, який забезпечує можливість всебічного та повного досудового розслідування багатоепізодних чи багатосуб`єктних кримінальних правопорушень. Використання цього інституту стороною обвинувачення не може змінювати правовий режим продовження строку досудового розслідування, адже виконання вимог ст. 214 КПК України в частині реєстрації відомостей про виявлені кримінальні правопорушення у ЄРДР з наступним їх об`єднанням з первинним кримінальним провадженням не змінює ані дати початку досудового розслідування, ані інших його ознак.
7.3.Оцінюючи доводи сторони захисту в частині застосування у цьому кримінальному провадженні висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі №753/12578/19, колегія суддів виходить із наведених у п. 6.1. норм, що регламентують загальний порядок їх застосування.
Колегія суддів не вбачає підстав для застосування аналогічного підходу у цьому кримінальному провадженні, оскільки:
- по-перше, ці висновки фактично передбачають зміну порядку продовження строку досудового розслідування кримінальних проваджень, яка відбувається постфактум, тобто сторона обвинувачення, керуючись у своїх діях чинним на той час кримінальним процесуальним законом та суворо дотримуючись його букви, не передбачала та не могла передбачити, що згодом її дії можуть бути розцінені як незаконні, адже сфера застосування Закону № 2147-VIII була чітко та однозначно регламентована законодавцем;
- по-друге, така зміна не узгоджується з такими завданнями кримінального провадження, як «захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень», а також «забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини» (ст. 2 КПК України), адже може призвести до закриття широкого кола кримінальних проваджень з причин, які не залежали ані від поведінки сторони обвинувачення, ані від фактичних обставин, ані від волі законодавця.
Колегія суддів має сумніви у тому, що законодавець мав на меті унеможливлення здійснення стороною обвинувачення покладених на неї функцій у певній категорії кримінальних проваджень та зведення нанівець зусиль органів досудового розслідування.
7.3.1.Водночас, на переконання колегії суддів, такий підхід не має автоматично поширюватися на всі без виключення випадки об`єднання кримінальних проваджень, адже він не здатен у повному обсязі гарантувати захист від можливих зловживань стороною обвинувачення своїми процесуальними правами. Враховуючи, що відповідно до ст. 217 КПК України рішення про об`єднання кримінальних проваджень належить до виключних дискреційних повноважень прокурора та не підлягає оскарженню, такий підхід може давати можливість прокурору штучно змінювати правовий режим кримінального провадження, внесеного до ЄРДР після 16 березня 2018 року, шляхом його безпідставного об`єднання з іншим, внесеним раніше.
А тому, під час визначення порядку, який має застосовуватися до об`єднаного кримінального провадження, необхідно встановлювати зв`язок кримінальних проваджень та відсутність ознак штучного характеру такого об`єднання.
Оцінюючи зв`язок кримінальних проваджень, які згодом були об`єднані у кримінальне провадження № 12017040000000531, колегія суддів дійшла наступних висновків.
7.3.2.Судом на підставі досліджених матеріалів встановлено, що 06 березня 2017 року розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017040000000531 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364-1 «Службові особи ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», яке є юридичною особою, зловживаючи повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи всупереч інтересам вказаного товариства, не маючи законних фінансових підстав, уклали додаткову угоду № 498 від 02 грудня 2016 року до договору про розрахунок коштів № С3/198 від 29 грудня 2005 року, згідно якої договір доповнено п.1.2 «За користування коштами, розміщеними клієнтом на депозитному рахунку, банк одноразово сплачує винагороду. Розрахунок, нарахування та сплата винагороди здійснюється банком у валюті в дату повернення вкладу або іншу дату, яку сторони узгоджують укладаючи угоди до цього договору» та 16 грудня 2016 року безпідставно перерахували згідно угоди грошові кошти у вигляді начислення індексації на рахунок ПрАТ СК «Інгосстрах» гроші, внаслідок чого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» спричинено тяжкі наслідки, як більш ніж у двісті разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян».
16 березня 2017 року розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000801 за ч. 5 ст. 191 КК за фактом розтрати посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» майна банку шляхом проведення операцій з пов`язаними особами.
У цей же день розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000000802 за ч. 2 ст. 364 КК за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» шляхом видачі на невигідних умовах кредитів юридичним особам, що мають ознаки фіктивності.
22 березня 2017 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000876 за ч. 5 ст. 191 КК за фактом розтрати коштів банку шляхом здійснення операцій з пов`язаними особами - ТОВ «ПриватОфіс» та «Ключове рішення».
13 квітня 2017 року кримінальні провадження № 42017000000000801, № 42017000000000802 та № 42017000000000876 об`єднано з провадженням № 42014000000001261. Об`єднаному провадженню присвоєно номер останнього.
13 червня 2017 року з кримінального провадження № 42014000000001261 виділено матеріали щодо посадових осіб Приватбанк, які розтратили майно банку шляхом проведення операцій з пов`язаними особами. Виділено провадженню присвоєно номер 42017000000001897.
Також виділено матеріали по епізоду розтрати коштів банку шляхом здійснення операцій з пов`язаними з особами - ТОВ «ПриватОфіс» та «Ключове рішення». Виділеному провадженню присвоєно номер 42017000000001898.
06 липня 2017 року провадження № 42017000000001897 та № 42017000000001898 об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер першого.
24 липня 2017 року матеріали кримінальних проваджень № 12017040000000531 та № 42017000000001897 об`єднані в одне провадження, якому присвоєно номер першого.
11 травня 2018 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000448 за ч. 5 ст. 191 та № 42018010000000450 за ч. 2 ст. 205 КК за фактом привласнення майна ПАТ КБ «Приватбанк». Провадження об`єднані і присвоєно номер першого.
18 вересня 2018 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000870 за фактом розтрати службовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» майна банку в особливо великих розмірах на користь Claresholm Marketing LTD.
21 жовтня 2020 року об`єднано кримінальні провадження № 42018100000000448 та № 42018100000000870. Об`єднаному провадженню присвоєно номер першого.
11 січня 2021 року провадження № 12017040000000531 та № 42018100000000448 об`єднанні. Об`єднаному провадженню присвоєно номер першого.
27 січня 2021 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000040 за фактом підробки протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 15 січня 2014 року.
У цей же день розпочато розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000041 за фактом підробки протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 16 грудня 2016 року, що спричинило банку тяжкі наслідки у вигляді виплати винагороди ПрАТ «СК «Інгосстрах».
16 лютого 2021 року провадження № 12017040000000531, № 52021000000000040 та № 52021000000000041 об`єднані в одне, якому присвоєно номер першого.
22 лютого 2021 року у кримінальному провадженні № 12017040000000531 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
Цього ж дня, повідомлено про підозру ОСОБА_22 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 та 2 ст. 366 КК та ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
15 липня 2022 року повідомлення підозрюваним про нову та змінену підозру.
19 серпня 2022 року постановою прокурора матеріали за підозрою ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13 виділені в окреме провадження № 52022000000000228.
7.3.3.Таким чином, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року були об`єднані матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень, відомості про які були внесені як до 16 березня 2018 року, так і після зазначеної дати.
Дослідивши витяг із ЄРДР у кримінальному провадженні № 12017040000000531, колегія суддів встановила, що він містить відомості про кримінальне провадження із описом обставин, які були відомі стороні обвинувачення на час їх внесення. Наведені в обвинувальному акті обставини інкримінованої злочинної діяльності мали місце у різний період часу. Відомості про наступні кримінальні провадження містять також детальний та конкретизований опис цих та додаткових обставин, які були встановлені в ході досудового розслідування.
Тобто судом встановлено, що відомості про кримінальні правопорушення (внесених до ЄРДР після 16 березня 2018 року), були виявлені окремо, але всі схожі між собою фактичними обставинами. У сукупності ці відомості кореспондують обставинам вчинення кримінальних правопорушень, викладеним у обвинувальному акті.
За таких обставин, зв`язок первинного та наступних кримінальних проваджень не викликає сумніву, адже вони стосуються одних і тих самих обставин, які пов`язані як суб`єктним складом, так і часовим проміжком. Викладене свідчить про відсутність ознак безпідставного об`єднання кримінальних проваджень з метою штучної зміни їх правового режиму.
8.Під час розгляду цього клопотання, суд врахував такі правові позиції Верховного суду.
8.1.Так, за висновком ОП ККС ВС: (1) пункт 10 застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16.03.2018, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати; (2) пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо статті 5 КПК і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі статті 5 КПК. Норма пункту 4 § 2 є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена (постанова ОП ККС ВС від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18).
8.2.У кримінальному провадженні, у якому відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР як до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (у тому числі й п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК), так і після набрання чинності вказаними нормами, ні подальше об`єднання цих кримінальних проваджень, ні зміна правової кваліфікації у кримінальному провадженні жодним чином не впливають на імперативний характер вказівки у примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК про дію приписів цього пункту лише щодо справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року. А тому закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК щодо кримінальних правопорушень, відомості по яких внесено до ЄРДР до введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, суперечить імперативним приписам примітки до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК (постанова ККС ВС від 10.10.2023 у справі № 753/10155/22).
8.3. Правило пункту 4 § 2 є особливим випадком застосування загального правила статті 5 КПК, який визначає ознаку, за якою застосовується різний правовий режим, притаманний будь-якій зміні законодавства: момент внесення відомостей про правопорушення до ЄРДР. Таке уточнення ознаки, за якою застосовується стаття 5 КПК, не може вважатися дискримінаційним. Очевидно, що проспективне або ретроспективне застосування процесуального правила не має нічого спільного з дискримінацією за «захищеними» ознаками (ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою (стаття 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), віку, інвалідності, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання (стаття 1 Протоколу № 12 до Конвенції, стаття 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»)). У даному випадку різний правовий режим застосування Пункту 10 не залежить від будь-яких ознак осіб, а залежить лише від певних фактів кримінального провадження. Тому поширювати на це питання тему дискримінації є неправомірним (постанова ККС ВС від 11.04.2023 у справі № 201/3571/20).
8.4.Початок досудового розслідування щодо інкримінованого злочину збігається з моментом внесення відомостей, які можуть свідчити про цей злочин, до ЄРДР (частини 1 та 2 статті 214 КПК). Якщо відомості про конкретне кримінальне правопорушення були внесені в ЄРДР до набрання чинності пунктом 10 (до 16.03.2018), то положення цього пункту не можуть застосовуватися до кримінального провадження, у межах якого здійснюється досудове розслідування. Об`єднання або виділення матеріалів кримінального провадження не впливає на визначення початку досудового розслідування (постанова ККС ВС від 11.04.2023 у справі № 201/3571/20).
8.4.1.Отже, висновок, про те, що на кримінальне провадження № 52022000000000228 від 19 серпня 2022 року поширюється правовий режим згідно Закону № 2147-VIII є помилковими, оскільки воно було виділене з кримінального провадження № 12017040000000531, яке було внесено до набрання чинності змінами до кримінального процесуального закону.
Крім того, при виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються шляхом застосування функції «Виділення правопорушника». Новоствореному кримінальному провадженню автоматично присвоюється новий номер, а ознака правопорушення «врахувати» (використовується для статистичних цілей) заповнюється значенням «виділено». (пункт 11 глави 4 розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 298 від 30 червня року, чинного станом на 19 серпня 2022 року). Із врахуванням вищенаведеного, якщо у виділеному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після 15 березня 2018 року, то правовий режим в такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про провадження, з якого було виділено матеріали (за порядком обліку в ЄРДР).
8.5.Для вирішення питання про застування пункту 10 слід виходити з суті розпочатого кримінального провадження та часу внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким особа притягується до кримінальної відповідальності у справі (постанова ККС ВС від 28.11.2023 у справі №641/6379/18). Аналогічний підхід застосував ККС ВС у постанові від 12.05.2021 у справі № 243/14924/19.
9.Отже, продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 Генеральним прокурором відповідало умовам, які були визначені розд. 4 Прикінцевих положень та розд. 6 Прикінцевих положень Закону України № 2147-VIII, оскільки такі рішення приймались у справі, у якій відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію таких змін та це входило до їх повноважень, тобто було здійснено уповноваженими суб`єктами в межах строків, визначених КПК України.
9.1.Крім того, 01 січня 2024 року та станом на момент розгляду клопотання набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», відповідно до якого ч. 1 ст. 219 КПК України викладено у новій редакції, та визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження та виключено ч. 8 ст. 615 КПК України, згідно якої була наявна прив`язка обрахування строку досудового розслідування до вручення підозри у кримінальному провадженні.
Пунктом 20-8 розділу XI «Перехідні положення» визначено, що положення ч. 1 ст. 219 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КПК України та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 3 ст. 1 КПК України).
Відтак вимоги Закону України № 3509-IX від 08 грудня 2023 року є складовою кримінального процесуального законодавства України, які слід застосувати з тією особливістю, які прямо ним визначені.
Закон №3509-IX від 08 грудня 2023 року є обов`язковим для виконання, та має застосовується як такий, який був прийнятий пізніше та з урахуванням ст. 5 КПК України діє на момент прийняття процесуального рішення. Станом на момент розгляд клопотання, пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК України діє та не визнаний за рішенням Конституційного Суду України неконституційним, а тому підстави для його не застосування відсутні.
10.Також однією із підстав для закриття кримінального провадження захисники зазначали необхідність застосування положень КПК України із врахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617 від 22 листопада 2018 року, які набрали чинності з 01 липня 2020 року.
11. Аргументуючи складення обвинувального акта поза строком досудового розслідування, сторона захисту посилалась на частину 3 статті 294 КПК України в редакції Закону № 2617, яка передбачає, що, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
11.1.Таким чином, з набранням чинності Законом № 2617, який діє з 01 липня 2020 року, в частині врегулювання порядку продовження строків досудового розслідування злочинів набула чинності нова редакція ч. 3 ст. 294 КПК України, відмінна від положень процесуального закону в редакції Закону № 2147 від 03 жовтня 2017 року, який діяв з 16 березня 2018 року до 01 липня 2020 року. При цьому, жодних обмежень щодо порядку застосування положень Закон № 2617 не містить.
11.2.На переконання сторони захисту, комплексний аналіз введених змін свідчить про необхідність застосування положень щодо продовження строків досудового розслідування слідчим суддею в об`єднаних провадженнях у межах повноважень, визначених положеннями як Закону № 2147, так і Закону № 2617.
12.Як вже зазначав суд, внесені Законом № 2147-VIII зміни, зокрема до ст. 294 КПК України, підлягали застосовуванню виключно до справ по яким відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 16 березня 2018 року.
12.1.01 липня 2020 року набули чинності зміни до ст. 294 КПК України, які внесені Законом № 2617.
Нова редакція ст. 294 КПК України, порівняно із редакцією Закону № 2147, не зазнала суттєвих змін, крім складу суб`єктів продовження строку досудового розслідування до трьох місяців. Вона не стосувалась суб`єктів продовження строку досудового розслідування до шести та дванадцяти місяців.
Більше того, з набранням чинності Законом № 2617, пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147 залишився чинним, а отже положення ст. 294 КПК України щодо продовження строків досудового розслідування прокурором застосовуються до кримінальних проваджень, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до 16 березня 2018 року.
13.Складність обрання відповідної редакції ст. 294 КПК України для визначення порядку продовження строку досудового розслідування виникає тільки у випадку об`єднання кількох кримінальних проваджень, у частині яких відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 15 березня 2018 року (включно), а в іншій частині - з 16 березня 2018 року.
13.1.Кримінальне провадження, яке перебуває на розгляді, було об`єднано з іншими, внесеними до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року. Отже, у цій справі кримінальні провадження з різним правовим режимом щодо строку досудового розслідування були об`єднані в одне ціле.
Для суду є очевидним, що після об`єднання досудових розслідувань у одне кримінальне провадження, всі вони мають єдиний (загальний) строк досудового розслідування, який у випадку необхідності повинен продовжуватись у єдиному порядку.
Отже, колегія суддів вважає, що попри внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення під час дії різних редакцій ст. 294 КПК України, після об`єднання цих проваджень у них повинен бути єдиний (загальний) строк досудового розслідування, продовження якого повинно було відбуватись внаслідок прийняття єдиного процесуального рішення.
13.2.Як вже зазначалось про нову редакцію ст. 294 КПК України, яка набрала чинності 16 березня 2018, законодавець передбачив застереження щодо її дії у часі, визначивши можливість застосування лише щодо тих кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 16 березня 2018 року, вказане застереження продовжило свою дію й після набрання чинності Законом № 2617.
На дату прийняття Генеральним прокурором України рішень про продовження строку досудового розслідування були чинними положення ч. 7 ст. 217 КПК України, згідно з якими днем початку досудового розслідування у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше. Однак, зазначена норма застосовувалась до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань з 16 березня 2018 року.
Згідно із ч. 6 ст. 219 КПК України, в редакції Закону № 1950-VIII, загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: 1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; 2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.
У даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснювалось в один проміжок часу, у зв`язку з чим загальний строк досудового розслідування при їх об`єднанні має визначатися шляхом поглинання меншого строку більшим.
При цьому не можна між собою протиставляти «дату початку досудового розслідування» та «дату внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення». Адже такий підхід суперечить положенням частини 1 та 2 статті 214 КПК України, відповідно до якої досудове розслідування розпочинається з моменту внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Виходячи з буквального тлумачення тексту цієї статті, момент початку досудового розслідування щодо певного злочину співпадає з моментом внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про цей злочин. Відомості, що стосуються розслідування, у тому числі інформація про об`єднання або виділення матеріалів кримінального провадження не змінюють дату внесення до ЄРДР відомостей про це кримінальне правопорушення (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі № 201/3571/20).
Таким чином, датою початку досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 12017040000000531 є 06 березня 2017 року.
14.Враховуючи, що відомості про це кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до 16 березня 2018 року, з урахуванням чинності «Прикінцевих положень» Закону № 2147 до нього не може бути застосована редакція Закону № 2617, яка передбачала продовження строку досудового розслідування слідчим суддею.
14.1.Таким чином, підстави для закриття даного кримінального провадження, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК відсутні, відтак у задоволенні клопотань захисників про закриття кримінального провадження № 52022000000000228 слід відмовити.
Керуючись статтями 284, 314, 369-372 КПК суд, постановив:
1.Клопотання захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження № 52022000000000228 на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_23