- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/11791/24
Провадження №11-сс/991/810/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненням, у якій зазначає, що слідчий суддя постановив ухвалу із порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Посилається на таке.
Слідчий суддя не врахував, що норми КПК України не передбачають повноважень прокурора, слідчого здійснювати оцінку обґрунтованості заяви чи повідомлення про злочин, однак встановлюють обов`язок провести фіксацію відомостей про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя не взяв до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені у заяві ОСОБА_6 від 03.10.2024, які є достатніми для реєстрації відомостей про кримінальні правопорушення в ЄРДР та здійснення досудового розслідування.
Слідчий суддя не керувався висновками щодо виконання вимог ст.214 КПК України, викладеними в узагальненнях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» №9-49/0/4-17 від 12.01.2017 та листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» №1640/0/4-12 від 09.11.2012.
Слідчий суддя не мотивував рішення належним чином, не розглянув доводи скарги та дійшов хибного висновку про те, що зміст заяви має загальний характер, у ній відсутні будь-які конкретні об`єктивні дані, які свідчать про злочинну змову та вчинення уповноваженими особами Управління державної охорони України (далі - УДОУ) та Служби безпеки України (далі- СБУ) кримінальних правопорушень, передбачених ст.111, 255, 364 та 368 КК України.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.10.2024 та постановити нову, якою задовольнити скаргу шляхом зобов`язання прокурорів САП внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення від 03.10.2024 та розпочати досудове розслідування.
Представник САП, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі представника САП.
Адвокат ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив задовольнити із викладених у ній підстав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
03.10.2024 ОСОБА_6 звернувся до САП із заявою про вчинення співробітниками УДОУ та СБУ кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111, 255, 364 та 368 КК України.
07.10.2024 представник САП отримав заяву ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення.
11.10.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України на бездіяльність службових осіб САП, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви ОСОБА_6 .
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
У заяві ОСОБА_6 відсутні відомості про злочинну змову працівників УДОУ, СБУ, а також інших осіб, за яку передбачена відповідальність ст.111, 255, 364 та 368 КК України. Також скарга не містить відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, її твердження мають узагальнений, абстрактний характер. З огляду на це відсутня бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому в ЄРДР, як вбачається з п.4 ч.5 ст.214 КПК України, вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положеннями ч.4 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, дійшов до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відтак, внесенню до ЄРДР підлягають не всі заяви про вчинення кримінальних правопорушень, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення саме кримінального правопорушення.
Враховуючи вказане, безпідставним є посилання апеляційної скарги про те, що ст.214 КПК України є імперативною та передбачає безумовне внесення відомостей до ЄРДР за будь-якою заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Зі заяви про кримінальні правопорушення від 03.10.2024 вбачається, що співробітникам СБУ, у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій у період часу з лютого 2019 року до липня 2020 року, за наслідком яких ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.111 КК України, та укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №220200000000000227 від 21.09.2020, стали відомі обставини співпраці тодішнього народного депутата України ОСОБА_9 із представниками гру рф.
На думку заявника, співробітники СБУ, які діяли з відома Голови СБУ та не встановлених осіб Офісу Президента України, не перешкоджали агентурній діяльності рф на території України, не вжили заходів для встановлення співробітників УДОУ, які могли бути причетні до опублікування аудіозаписів розмов перших осіб держави, не провели розслідування з метою встановлення обставин, за яких вказані особи погодилися надати ці аудіозаписи, і за таку бездіяльність отримували неправомірну вигоду, тобто вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.111, 255, 364, 368 КК України.
Заявник вважає, що відомостями, які свідчать про вчинення злочинів, є покази ОСОБА_8 (сторінка №7 протоколу допиту підозрюваного) про те, що ОСОБА_9 отримував від рф кошти, які, як він вважає, спрямовувались на купівлю аудіозаписів, які мають українське походження та надані ОСОБА_9 за винагороду співробітниками УДОУ або власною охороною Президента України ОСОБА_10, і кінцевою метою опублікування цих аудіозаписів, була дискредитація кандидата в президенти США ОСОБА_11, його сина Хантера та п`ятого Президента України ОСОБА_10 . Також проведення співробітникам СБУ негласних слідчих (розшукових) дій у період часу з лютого 2019 року до липня 2020 року співпадає з проведенням ОСОБА_9 трьох прес-конференцій де були опубліковані аудіозаписи розмов кандидата в президенти США Джо Байдена з Президентом України ОСОБА_10, а також розмови Президента України ОСОБА_10 з президентом рф ОСОБА_12 .
Дослідивши подану скаргу, слідчий суддя дійшов висновку, що у заяві ОСОБА_6 не наведені обставини вчинення передбачених законом про кримінальну відповідальність правопорушень, а її відомості зводяться до необґрунтованих припущень, не заснованих на фактичних даних.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, оскільки думка ОСОБА_8, час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та припущення заявника не можуть бути відомостями, що свідчать про вчинення злочинів.
Доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали фактично обмежуються цитуванням висновків слідчого судді та твердженням про необґрунтованість і невмотивованість ухвали, однак не містять посилання на обставини, що можуть спростовувати вказані висновки.
В зв`язку з викладеними колегія суддів вважає твердження про необґрунтованість і невмотивованість ухвали слідчого судді голослівним.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
А тому, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, посилання апеляційної скарги на узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017та лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» №1640/0/4-12 від 09.11.2012, колегія суду не може взяти до уваги відповідно до положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді».
Підсумовуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4