Document No. 123102230

Справа № 991/7868/23

Провадження 1-кп/991/99/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про стягнення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000228.

Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

захисників ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

представника потерпілого ОСОБА_19,

секретаря судового засідання ОСОБА_20 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000228 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

2.26 вересня 2024 року через канцелярію суду від прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 надійшло клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченої ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

3.Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачена ОСОБА_10 не прибула у судові засідання, призначені 22 квітня та 24 червня 2024 року. Про дату, час та місце розгляду кримінального провадження обвинувачена повідомлялась належним чином, проте про причини неприбуття заздалегідь не повідомила, чим допустила неявки у зазначені судові засідання без поважних причин, що вказує на неналежне виконання ОСОБА_10 покладених на неї процесуальних обов`язків. Прокурор зазначає, що наразі, у цьому кримінальному провадженні, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 001 290 гривень із покладеними на обвинувачену ОСОБА_10 процесуальними обов`язками не спроможні забезпечити досягнення мети застосування вказаного запобіжного заходу та є недостатніми для належної процесуальної поведінки ОСОБА_10, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені у ст.177 КПК. За таких обставин, прокурор переконаний у наявності обґрунтованих доказів та вагомих підстав для звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченої ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, в сумі 75 700 000 гривень, що з урахуванням майнового стану обвинуваченої не є завідомо непомірним для неї, а також покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

4.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у ньому.

5.Захисник ОСОБА_12 заперечував щодо поданого прокурором клопотання. Зазначив, що прокурор у своєму клопотанні посилається на дві дати судових засідань, у які начебто не прибула ОСОБА_10 без поважних причин, а тому підлягає стягненню застава внесена за неї. Разом з цим, ОСОБА_10 долучено до матеріалів справи документи, що підтверджують поважність причини неприбуття у судове засідання 22 квітня 2024 року, оскільки її донька 21 квітня 2024 року була госпіталізована у лікарню, тому ОСОБА_10 не мала змоги приймати участь у засіданні навіть онлайн. Щодо засідання 24 червня 2024 року, то ОСОБА_10 намагалась доєднатись до відеоконференції, проте система не працювала. Вказані спроби під`єднання відображені у журналі судового засідання 24 червня 2024 року. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.

6.Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала доводи свого захисника. Також зазначила, що вона постійно з`являється у судові засідання, використовуючи засоби відеозвязку. На обґрунтування поважності неприбуття у судове засідання 22 квітня подала до суду клопотання 26 вересня 2024 року із долученими копіями документів. Просила їх врахувати. Щодо засідання 24 червня, то дійсно намагалась доєднатись до відеоконференції, проте система чомусь не працювала і вона не змогла цього зробити.

7.Заставодавець - ТОВ «Фінтех Бенд» - належним чином повідомлялось про дату та час проведення судового засідання, проте представник не прибув.

8.Відповідно до ч. 9 ст. 182 КПК питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора в судовому засіданні за участю обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

8.1.Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання прокурора за відсутності заставодавця, який був належним чином повідомлений.

9.Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить із такого.

10.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

11.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

12.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

13.Отже, суд вважає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

14.Так, згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

15.Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК застава є запобіжним заходом.

16.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

17.Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

18.Таким чином, суд доходить висновку, що у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності звернути заставу (її частину) в дохід держави.

19.Запобіжний захід у вигляді застави повинен забезпечує виконання обвинуваченою як обов`язків, які передбачені пунктами 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК та покладаються на неї судом, так і загальних процесуальних обов`язків, встановлених та покладених на неї процесуальним законом, зокрема, п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК. Неявка належним чином повідомленої обвинуваченої за викликом до суду без поважних причин та/або не повідомлення суду про причини своєї неявки, є підставами для звернення застави в дохід держави, що зокрема, прямо передбачено вимогами ч. 8 ст. 182 КПК.

20.Отже, для об`єктивного вирішення заявленого клопотання, суду належало вирішити, чи порушила обвинувачена ОСОБА_10 умови застосованого до неї запобіжного заходу.

21.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2021 року до підозрюваної ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 22 027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 гривень та покладено на неї на строк два місяці - до 26 травня 2021 року такі обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; (2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, та свідками ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 ; (5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з країни та в`їзд до України.

22.31 березня 2021 року за обвинувачену ОСОБА_10 була внесена застава в розмірі 50 001 290 гривень заставодавцем ТОВ «Фінтех бенд» на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, що підтверджується платіжним дорученням № 747.

23.Також обвинувачена ОСОБА_10 повідомлена судом про необхідність виконання нею обов`язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, що підтверджується пам`яткою про права та обов`язки особи (обвинуваченого), який бере участь у судовому розгляді.

24.Щодо невиконання обвинуваченою ОСОБА_10 обов`язків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 42 та ч. 8 ст. 182 КПК, суд зазначає таке.

25.Обвинувачена не прибула у судові засідання: 22 квітня та 24 червня 2024 року, про дату, час та місце проведення цих судових засідань повідомлялась належним чином, причини неприбуття заздалегідь не повідомила, що є порушенням її обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст.42 КПК.

26.Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 22 квітня захисниками обвинуваченої у судовому засіданні подано клопотання ОСОБА_10 про відкладення судового засідання. Клопотання обґрунтовано тим, що 21 квітня 2024 о 20 годині її доньці ОСОБА_27 у клініці м. Відень було зроблено складну хірургічну операцію по видаленню пухлини. Вказане хірургічне втручання було терміновим та позаплановим, тому вона не може приймати участь у судовому засіданні. Разом з тим, до вказаного клопотання не долучено жодних підтверджуючих документів.

27.Суд бере до увагу ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_10 надала підтверджуючі документи щодо поважності причин неприбуття у судове засідання 22 квітня лише після поданого прокурором клопотання - 26 вересня 2024 року. Вказану поведінку обвинуваченої суд розцінює як недобросовісну, проте не буде визнавати вказану неявку у судове засідання як неповажну.

28.Щодо неприбуття обвинуваченої у судове засідання 24 червня 2024 року, то суд звертає увагу на таке.

29.Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання. У разі технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку в учасника кримінального провадження, участь якого є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд (частина 6 статті 336 КПК).

30.Відтак, законодавець чітко встановив обов`язок учасника кримінального провадження у належному стані підтримувати зв`язок та справність технічного засобу, за допомогою якого здійснюється підключення. Порушення вказаного обов`язку може слугувати забороною приймати учать у судовому засіданні з власних технічних засобів.

31.З огляду на викладене суд констатує, що ОСОБА_10 має обов`язок прибувати до суду в приміщення, проте їй надана можливість за її клопотанням дистанційно приймати участь у кримінальному провадженні з власних технічних засобів. Вона мала врахувати вказані ризики з підключенням і зробити усе можливе щоб прибути до суду, проте 24 червня 2024 року вказане не було здійснено. Тому суд визнає неповажною причину неявки ОСОБА_10 у судове засідання 24 червня 2024 року.

32.Ба більше, суд звертає увагу на ту обставину, що 24 червня 2024 року система ВКЗ працювала у нормальному, штатному режимі, оскільки інші обвинувачені ОСОБА_6 (перебуває закордоном), ОСОБА_7 (перебуває закордоном), ОСОБА_8, ОСОБА_9, та захисник ОСОБА_18 мали змогу підключитись і проблем зі зв`язком у них не було. Також обвинувачена ОСОБА_10 постійно приймає участь у судових засіданнях через систему ВКЗ і жодного разу проблем з підключенням у неї теж не було, а саме: 08 лютого, 08 квітня, 27 вересня, 21 жовтня, 11 листопада 2024 року.

33.За таких обставин, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_10 не з`явилась без поважних причин у судове засідання 24 червня 2024 року, що є порушенням нею обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, та є підставою для звернення застави в дохід держави, яка визначена ч. 8 ст. 182 КПК, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави.

34.На переконання колегії суддів, належною реакцією суду на порушення обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов`язків буде звернення частини сплаченої за неї застави, а саме у розмірі 5 000 000 грн.

35.Суд вважає, що такий вид та обсяг кримінально-процесуальної відповідальності узгоджується з принципом пропорційності, адже при цьому враховано обставини допущених порушень (їх тривалість, повторність, ступінь і форму вини, кількість порушених обов`язків, негативних наслідків для кримінального провадження, що настали чи могли настати від таких порушень тощо) та мети, заради якої застосовувались відповідні обов`язки. Також враховано і майновий стан ОСОБА_10, описаний у п. 44.4 цієї ухвали.

36.На переконання суду, навіть одноразове порушення обов`язку є підставою притягнення до кримінально-процесуальної відповідальності.

37.Щодо другої частини клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі, то суд зазначає таке.

38.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2021 року до підозрюваної ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 22 027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 гривень та покладено на неї на строк два місяці - до 26 травня 2021 року обов`язки, які зазначені судом вище по тексту.

39.Станом на день розгляду клопотання прокурора - 11 листопада 2024 року - строк дії обов`язків, покладених судом на обвинувачену ОСОБА_10, сплив.

40.Прокурор, обґрунтовуючи клопотання про застосування до обвинуваченої ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, посилався на те, що наразі продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (2) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

41.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

42.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

43.Отже, перш за все, суду належить перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.

(1) Ризик переховування від суду.

44.Так, на переконання колегії суддів, ймовірна можливість переховування ОСОБА_10 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченої переховуватись від суду.

44.1.За інформацією з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» ОСОБА_10 протягом 2018-2022 років здійснила 87 перетинів державного кордону України, у тому числі користуючись приватними літаками, у 2022 році здійснила 5 перетинів кордону, а саме 26 березня 2022, 23 липня 2022, 17 серпня 2022, 24 серпня 2022 та 30 жовтня 2022 року.

44.2.Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 03 жовтня 2023 року встановлено, що 30 жовтня 2022 року об 11 год 45 хв ОСОБА_10 перетнула державний кордон України у напрямку на виїзд у пішому порядку через пункт пропуску «Шегені» з кордоном Республіки Польща та до теперішнього часу на територію України не поверталась.

44.3.Відповідно до відомостей, зазначених обвинуваченою у своєму клопотанні, яке надійшло до суду 26 вересня 2024 року, вона на даний час проживає у Японській Державі.

44.4.Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, встановлено, що за період 1 кварталу 1998 року по 2 квартал 2024 року включно ОСОБА_10 на території України отримала дохід в розмірі 102 925 062 грн.; обвинувачена з 2017 по 2024 рік отримала дохід від діяльності ТОВ «Фінтех Бенд» у розмірі 92 720 467 грн. (том 18, а.с. 191-205). Також їй на праві власності належать: квартира у АДРЕСА_1 площею 234,4 кв.м., дві земельні ділянки у місті Дніпро площею 0,1006 га кожна, квартира у АДРЕСА_2 площею 16,8 кв.м. (том 19, а.с. 1-8); автомобілі PORSCE CAYENNE, MERCEDES-BENZ ML 350, ГАЗ 24 (том 19, а.с. 8-15); кошти на депозитному рахунку банку в сумі 261 050 доларів США (том 19, а.с. 44-56).

44.5.Як встановлено судом з додатків до клопотання прокурора ОСОБА_10 та її рідні володіють значними майновими активами, що може свідчити про достатність ресурсів для життя обвинуваченої тривалий час за кордоном.

44.6.Вищевказані обставини зумовлюють підвищений ступінь ймовірності переховування обвинуваченої від суду.

(2) Ризик незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого, експерта у цьому кримінальному провадженні.

45.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченою на свідків, обвинувачених, експертів, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст.224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

45.1.Суд вважає, що ризик впливу на свідків, обвинувачених, експертів, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом. Колегія суддів переконана, що саме застава в більшому розмірі із покладеними на ОСОБА_10 обов`язками застерігатимуть обвинувачену від впливу на свідків, інших обвинувачених та експертів.

45.2.Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочато, а свідки сторони обвинувачення, експерти та обвинувачені судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_10, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

(3) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

46.Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом не прибуття за викликом до суду, суд виходить із такого.

47.Обвинувачена ОСОБА_10 допускала неявки в судові засідання, а саме: 22 квітня та 24 червня 2024 року, завчасно не повідомляла про неможливість її прибуття до суду, що є порушенням нею обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК.

48.У контексті клопотання, що розглядається, суд сприймає поведінку обвинуваченої, яка полягала у неприбутті за викликом до суду, як перешкоджання кримінальному провадженню (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК), адже це призвело до відкладення судового засідання і як наслідок до невиправданого затягування судового провадження.

49.Ураховуючи це, колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування ризику того, що обвинувачена ОСОБА_10 може перешкоджати кримінальному провадженню.

50.Аналіз положень статей 177, 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим, ним забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього законом та/або рішенням суду процесуальних обов`язків, і відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.

51.Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

52.Як зазначалось вище, наразі сплив строк дії додаткових обов`язків, які покладались на ОСОБА_10 ухвалою слідчого судді.

53.Водночас, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_10 ухвалою слідчого судді від 26 березня 2021 року у вигляді застави продовжує діяти, адже ним на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК забезпечується виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, перелік яких наведений у ч. 7 ст. 42 КПК. Ці обов`язки почали діяти для ОСОБА_10 з моменту набуття нею статусу підозрюваної, а згодом обвинуваченої і припиняться лише з моменту набрання законної сили ухвали суду про закриття щодо нього кримінального провадження або набрання законної сили вироком суду.

54.Згідно з частинами 1, 2 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які також свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

55.Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків.

56.Оскільки ОСОБА_10 уже висунуто обвинувачення, яке суд зобов`язаний розглянути, застосовуючи, зокрема такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, суд вважає, що на цій стадії він не вправі ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого проти ОСОБА_10 обвинувачення, адже такі питання суд вирішує лише у вироку.

57.Зважаючи на усі обставини цього кримінального провадження, наведені у попередніх розділах ухвали, колегія суддів переконана, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачена ОСОБА_10 ймовірно може: (1) переховуватись від суду; (2) незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, експертів; (3) перешкоджати цьому кримінальному провадженню іншим чином.

58.Окрім того, суд встановив, що попередній запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_10 ухвалою слідчого судді у вигляді застави у розмірі 50 001 290 гривень із покладенням додаткових обов`язків, не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченої. Тобто запобіжний захід не був дієвим, а тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_10, аніж застава у більшому розмірі, не запобігатиме ризикам, про існування яких суд зазначав раніше.

59.Визначаючись щодо розміру застави, суд виходить із такого.

59.1.Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

59.2.Згідно з п. 3 та абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

59.3.У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

59.4.Згідно з ч. 10 ст. 182 КПК у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7ст.194 КПК.

59.5.Зважаючи на це, при визначенні розміру застави, суд враховує: наведені вище норми КПК, принцип пропорційності та попередню неналежну процесуальну поведінку обвинуваченої. Суд вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б останню від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на неї обов`язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку, та не був надмірним. При цьому суд також враховує, що застава може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.

59.6.Також, при визначенні розміру застави, суд бере до уваги обставини, наведені у ст.178 КПК, зокрема: вік, стан здоров`я, майновий та сімейний стан обвинуваченої ОСОБА_10 тощо.

59.7.Разом з тим, колегія суддів вважає, що прокурор належним чином не обґрунтував розмір застави, який він просить визначити - 75 700 000 гривень.

59.8.Суд, проаналізувавши усі суттєві дані, пов`язані із заявленим клопотанням, прийшов до висновку, що визначення застави у розмірі 17 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 51 476 000 грн буде достатньою для належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

59.9.Враховуючи, що суд прийняв рішення про стягнення лише 5 000 000 грн із попередньо визначеного розміру застави, розмір застави, яку фактично необхідно внести обвинуваченій чи за неї, слід обраховувати з урахуванням застави, яка залишається внесеною на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2021 року.

60.Суд також вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також свідками ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 стосовно обставин даного кримінального провадження; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України, окрім паспорта громадянина України.

61.Щодо виконання обов`язків не відлучатись за межі Дніпропетровської області та здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон, то суд зазначає таке. Кримінальне провадження, у тому числі щодо ОСОБА_10, здійснюється у загальному порядку. Наразі рішення щодо in absentia суд не приймав у даній справі. Відтак, вищезазначені обов`язки обвинувачена буде зобов`язана виконувати за умови повернення на територію України.

62.На переконання суду, застава в сумі 51 476 000 гривень не є завідомо непомірною для ОСОБА_10 разом з покладеними обов`язками, буде здатна забезпечити належне виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, запобігти встановленим ризикам.

63.З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 131, 177, 182, 315, 369-372, 375, 376 КПК України суд постановив:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про стягнення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000228, задовольнити частково.

2.Звернути в дохід держави частину застави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України суму в розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень, внесену заставодавцем ТОВ «Фінтех Бенд» за обвинувачену ОСОБА_10, згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 березня 2021 року.

3.Застосувати стосовно ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровськ, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 17 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 51 476 000 грн та покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, а також свідками ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 стосовно обставин даного кримінального провадження;

-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України, окрім паспорта громадянина України.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2

ОСОБА_3