- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/12218/24
Провадження 1-кс/991/12293/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, старшого детектива ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_4, про арешт майна у межах кримінального провадження № 42024000000000598 від 23.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що народний депутат України Верховної Ради України ІХ скликання ОСОБА_5 міг набути у власність активи, вартість яких більше ніж на 30 млн грн перевищує його законні доходи.
Зокрема, встановлено, що 17.06.2022 ОСОБА_6 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 набув право власності на таке нерухоме майно: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3223155400:05:028:0184; земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3223155400:05:028:0185.
Виконавчий напис вчинений у зв`язку з погашенням заборгованості за договором позики від 15.02.2020, за умовами якого ОСОБА_6 позичив колишньому власнику вказаного нерухомого майна ОСОБА_8 кошти у розмірі 250 000 доларів США строком до 01.07.2021.Водночас, вартість набутого за виконавчим написом нерухомого майна є очевидно вищою за суму позики, яку ОСОБА_6 начебто передав ОСОБА_8 .
Також встановлено, що 25.08.2022 ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу набув право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ V 250, 2016 року випуску, за ціною 1 620 000 грн.
Детектив зазначає, що упродовж короткого періоду на ім`я ОСОБА_6 оформлено право власності на рухоме та нерухоме майно сукупною вартістю, згідно з оформленими документами, 8 933 725 грн. Однак ринкова вартість такого майна є значно вищою.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що до 26.09.2017 ОСОБА_6 займав посаду директора ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід», учасником якого був ОСОБА_5, а з 04.10.2017 - посаду заступника директора зазначеної юридичної особи та отримував дохід від ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід» до І кварталу 2023 року.
На переконання органу досудового розслідування, отримані ОСОБА_6 доходи за період з 1998 по 2024 роки свідчать про недостатність у нього коштів, достатніх для набуття у власність вказаного майна.
Детектив зазначає, що ОСОБА_5 передав дружині - ОСОБА_9 свою частку у статутному капіталі ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід», та згідно з відомостями журналістського розслідування, опублікованого на вебсайті «bihus.info», ОСОБА_5 та ОСОБА_9 активно користувались майном, набутим на ім`я ОСОБА_6, зокрема автомобілем MERCEDES-BENZ V 250.
Посилаючись на викладені обставини, детектив стверджує, що ці обставини можуть свідчити про фактичне набуття ОСОБА_5 активів у виді нерухомого та рухомого майна та його оформлення з метою приховання джерела походження коштів на такі придбання на ім`я ОСОБА_6 . Тобто, народний депутат України ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
Крім того, органом досудового розслідування розслідується факт можливого внесення народним депутатом України ОСОБА_5 до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік завідомо недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на більш ніж 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Так, встановлено, що 24.06.2024 слідчими Державного бюро розслідувань під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3, яку займає ОСОБА_5 . Під час обшуку слідчими виявлено та вилучено: годинник марки «ROYAL OAK OFF SHOR (AUDEMARS PIGUET)» з числовим написом « НОМЕР_1 »; мобільні телефони марки Iphone; грошові кошти у розмірі 171 550 доларів США та 150 000 євро.
Також, 27.06.2024 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_4, де проживає ОСОБА_9 . Під час обшуку слідчими виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 320 000 доларів США та 240 100 євро та мобільні телефони марки Iphone.
Згідно зі щорічною декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої ОСОБА_5, останнім задекларовано значну суму готівкових коштів, наявних станом на кінець звітного періоду безпосередньо у нього та його дружини ОСОБА_9 . Дружиною отримано доходи від здійснення нею підприємницької діяльності, що, у свою чергу, може свідчити про законність походження готівкових коштів, вилучених у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 під час обшуків у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024.
Водночас, отримані у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024000000000598 від 23.04.2024 докази ставлять під обґрунтований сумнів як наявність законних доходів у ОСОБА_5 та ОСОБА_9, достатніх для накопичення цих коштів, так і відповідно законність набуття у власність коштів, які були вилучені в останніх слідчими Державного бюро розслідувань.
Оглядом інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи органом досудового розслідування встановлено, що за період з 1 кварталу 1998 року по 2 квартал 2024 року ОСОБА_5 отримав доходи у розмірі 7 543 395,07 грн, його дружина - ОСОБА_9 за цей період отримала доходи у розмірі 42 669 870,21 грн. Водночас, за період з 2012 року (перші відомості про отримані доходи) по 2018 рік включно дохід ОСОБА_9 склав лише 304 050,46 грн.
Детектив звертає увагу, що через декілька днів після набуття ОСОБА_5 повноважень народного депутата України IX скликання (29.08.2019), а саме 03.09.2019 ОСОБА_9 була зареєстрована як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування та її доходи почали різко зростати. Зазначена тенденція сформувалась та зберігається з початку набуття ОСОБА_5 депутатських повноважень по теперішній час. Разом із цим, після набуття ОСОБА_5 депутатських повноважень ОСОБА_9 почала отримувати істотний дохід від операцій з нерухомим майном.
Також, у ході огляду доходів ОСОБА_10 - батька ОСОБА_9 встановлено, що він за період з 1 кварталу 1998 року по 2 квартал 2024 року отримав доходи у розмірі 12 519 914,18 грн, з яких за період з 2000 року по 2019 рік включно - 212 289,54 грн. ОСОБА_10 02.09.2020 був зареєстрований як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, після чого його доходи також почали різко зростати. Зазначена тенденція сформувалась та зберігається з початку набуття ОСОБА_5 депутатських повноважень по теперішній час.
Детектив зазначає, що з 2016 року ОСОБА_9, а з 2017 року і ОСОБА_10 отримували дохід від ТОВ «Інфосстайл» (податковий номер НОМЕР_2, поточна назва - ТОВ «Компанія «Конкорд»), одним із бенефіціарних власників якого був ОСОБА_5, що свідчить про їх пов`язаність та тривале знайомство, починаючи із вказаного періоду.
На переконання органу досудового розслідування аналіз вказаних даних може свідчити про наявність типової ситуації, за якої доходи від нібито підприємницької діяльності близьких родичів використовуються народними депутатами або державними службовцями для придання вигляду законності можливим майбутнім доходам, джерело походження яких буде неможливо пояснити іншим законним шляхом.
При цьому, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, ОСОБА_5 задекларовано 32 позиції у розділі 5 «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», 2 автотранспортних засоби марки «Mercedes-Benz», які перебувають у власності суб`єкта декларування та його дружини, на придбання яких очевидно витрачались кошти від задекларованих доходів.
Однією з обставин, яка досліджується під час досудового розслідування, є джерело походження коштів на придбання вказаного нерухомого та рухомого майна, а також наявність у ОСОБА_5 інших активів, які перевищують його законні доходи.
21.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведений тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні Державного бюро розслідувань, з вилученням: мобільних телефонів, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_4 .
Детектив зазначає, що в органу досудового розслідування є підстави вважати, що вилучені мобільні телефони містять або можуть містити відомості про обставини набуття народним депутатом України ОСОБА_5 або його дружиною ОСОБА_9 у власність майна, яке є предметом незаконного збагачення, містити сліди спілкування з іншими особами, з якими останні обговорювали як джерело походження незаконних активів, так і спосіб їх подальшого оформлення на третіх осіб, інші відомості, які можуть бути використані як докази у вказаному кримінальному провадженні.
Вилучені речі є матеріальними об`єктами, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні і визнано таким відповідною постановою детектива від 22.10.2024.
Арешт вилученого майна потрібен з метою збереження речового доказу, оскільки не накладення арешту може призвести до його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
У судовому засіданні старший детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Власник майна - народний депутат ОСОБА_5 у судове засідання не прибув, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172, абз. 4 ч. 2 ст. 482-2 КПК України).
Заслухавши пояснення старшого детектива, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України, а саме за фактом того, що народний депутат України ОСОБА_5 упродовж 2022 року набув активи, вартість яких більше ніж на 30 млн грн перевищує його законні доходи (епізод 1); а також, що ОСОБА_5 вніс до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних більш ніж на 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (епізод 2) (т. 1 а.с. 7).
На обґрунтування вчинення кримінального правопорушення до клопотання додано копії матеріалів досудового розслідування, які дослідженні у судовому засіданні, зокрема: договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8045/2022/3354910 від 25.08.2022; договору позики від 15.02.2020; виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 17.06.2022; публікації у мережі Інтернет на вебсайті « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід» № 26/09/2017 від 26.09.2017; відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи стосовно: ОСОБА_6 за період з 1998 по 2023 роки, ОСОБА_5 за період з 2002 по 2024 роки, ОСОБА_9 за період з 2012 по 2024 роки, ОСОБА_10 за період з 2000 по 2024 роки; витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Римід», ТОВ «Компанія «Конкорд», та стосовно ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_9 ; поданих ОСОБА_5 щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022, 2023 роки; протоколу огляду від 26.08.2024 та інші матеріали.
Дослідження цих матеріалів, враховуючи викладену у клопотанні фабулу кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь їх вини.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Встановлено, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу від 01.10.2024 у справі № 991/7893/24, якою надав тимчасовий доступ до речей, які перебувають у володінні Державного бюро розслідувань (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15) у матеріалах кримінального провадження № 12024041650001048 від 20.06.2024, шляхом їх вилучення, а саме: мобільного телефону марки Iphone чорного кольору без ідентифікаційних ознак, вилученого 24.06.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; мобільних телефонів марки Iphone 14 Pro Max та Iphone 15 Pro Max без ідентифікаційних ознак, вилучених 27.06.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 ; мобільного телефону Iphone 15 Pro Max чорного кольору та мобільного телефону Iphone темно-синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, вилучених 24.06.2024-25.06.2024 під час огляду вестибюлю житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_5 . Копія судового рішення міститься у матеріалах справи (т. 1 а.с. 92-97).
У мотивувальній частині ухвали слідчим суддею зазначено, що слідчими Головного слідчого управлінні Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 127 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 365 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. ч. 2, 4 ст. 296 КК України. Також встановлено, що у вказаному кримінальному провадженні проведені такі слідчі дії, а саме: 24.06.2024 обшук квартири за адресою: АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_5, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, мобільний телефон марки Iphone чорного кольору без ідентифікаційних ознак; 24.06.2024-25.06.2024 огляд вестибюлю житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_5, зокрема ту його частину, де до початку огляду сидів народний депутат України ОСОБА_5, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, мобільні телефони: Iphone 15 Pro Max чорного кольору та Iphone темно-синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_3, які були розбиті їх власником ОСОБА_5 до початку огляду; 27.06.2024 обшук квартири за адресою: АДРЕСА_4, де проживає ОСОБА_9, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, мобільні телефони марки Iphone 14 Pro Max та Iphone 15 Pro Max без ідентифікаційних ознак.
Встановлено, що 21.10.2024 детективом Національного бюро на підставі ухвали слідчого судді від 01.10.2024 проведений тимчасовий доступ до речей і документів, які перебували у володінні Державного бюро розслідувань, та вилучено: мобільний телефон Iphone (за візуальними ознаками схожий на модель 15 Pro Max) у корпусі чорного кольору. Мобільний телефон має сліди суттєвих механічних пошкоджень та не вмикається. Ідентифікаційні ознаки мобільного телефону на його корпусі відсутні; мобільний телефон Iphone у корпусі темно-синього кольору. Мобільний телефон має сліди суттєвих механічних пошкоджень та не вмикається. Ідентифікаційні ознаки мобільного телефону на його корпусі відсутні; мобільний телефон Iphone у корпусі чорного кольору. На задній кришці телефону наклеєна паперова бірка № НОМЕР_4 . Мобільний телефон не має слідів механічних пошкоджень, знаходиться у вимкненому стані. Ідентифікаційні ознаки мобільного телефону на його корпусі відсутні. Згідно з наявними відомостями вказаний мобільний телефон було вилучено ДБР під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; мобільний телефон Iphone у корпусі білого кольору (за візуальними ознаками схожий на модель 14 Pro Max). Мобільний телефон не має слідів механічних пошкоджень, знаходиться у вимкненому стані. Ідентифікаційні ознаки мобільного телефону на його корпусі відсутні; мобільний телефон Iphone у корпусі сірого кольору (за візуальними ознаками схожий на модель 15 Pro Max). Мобільний телефон не має слідів механічних пошкоджень, знаходиться у вимкненому стані. Ідентифікаційні ознаки мобільного телефону на його корпусі відсутні. Згідно з наявними відомостями вказаний мобільний телефон було вилучено ДБР під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.10.2024 та описом до нього (т. 1 а.с. 98-102).
Постановою заступника керівника Першого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 22.10.2024 вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024, оскільки є підстави вважати, що вони містять відомості про обставини набуття народним депутатом України ОСОБА_5 або ОСОБА_9 у власність майна, яке є предметом незаконного збагачення, спілкування з іншими особами, з якими останні обговорювали як джерело походження незаконних активів, так і спосіб їх подальшого оформлення на третіх осіб, інші відомості, які можуть бути використані як докази у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується копією постанови (т. 1 а.с. 103-108).
Окрім цього постановами старшого слідчого Головного слідчого управління Держаного бюро розслідувань ОСОБА_13 від 21.10.2024 у кримінальному провадженні № 12024041650001048, зокрема речі вилучені за місцем проживання ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон «Iphone» чорного кольору, мобільний телефон «Iphone 15 Pro Max» без ідентифікаційних ознак (пошкоджений ОСОБА_5 ), мобільний телефон темно-синього кольору «Iphone» ІМЕІ НОМЕР_3 з сім-карткою оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 (пошкоджений ОСОБА_5 ); а також вилучені у період з 17 год 35 хв 27.06.2024 по 01 год 42 хв 28.06.2024 за місцем проживання ОСОБА_9 мобільні телефони Apple «Iphone» 14 Pro Max та Apple «Iphone» 15 Pro Max визнано такими, що втратили статус речових доказів у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024. Копії постанов містяться у матеріалах справи.
Так, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024, а також небезпідставне припущення, що у мобільних телефонах може бути наявна інформація, яка має значення для досудового розслідування (листування, обговорення, фотографії), дають обґрунтовані підстави вважати, що мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а саме можуть містити відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім цього, не залишається поза увагою слідчого судді те, що ОСОБА_5 під час проведення обшуку пошкодив мобільні телефони, а ОСОБА_9 не повідомила паролі для подолання логічного захисту мобільних телефонів.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на те, що з мобільних телефонів також могла бути видалена інформація, яка має значення для досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що рішення про необхідність їх вилучення з метою, зокрема можливого проведення експертного дослідження у майбутньому, є виправданим.
Також, слідчий суддя враховує, що істотне значення для кримінального провадження може мати саме інформація, яка міститься на пристроях, а не сам матеріальний носій інформації. Відсутність доступу до мобільних телефонів є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обумовлює подальше їх утримання з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями, можливе подальше подолання системи логічного захисту.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту на майно, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, слідчий суддя дійшов висновку, що детективом доведено необхідність арешту мобільних телефонів, вилучених тимчасовим доступом до них, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя обізнаний з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26 січня 2021 року (справа № 127/25394/18, провадження №51-2133км20), згідно з яким докази, пов`язані з вилученням предметів, здобуті в результаті проведення слідчих дій в іншому кримінальному провадженні, з яким кримінальне провадження не об`єднувалось та не виділялось, унеможливлює подальше використання цих доказів в кримінальному провадженні та є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими.
Однак, слідчий суддя вважає, що зазначені висновки Верховного Суду не є релевантними до обставин кримінального провадження № 42024000000000598 від 23.04.2024, оскільки (1) відомості про кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні за ст. 368-5 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань раніше ніж відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 за ст. 127, 146, 296 та 365 КК України; (2) наслідком наявності двох кримінальних проваджень є питання підслідності, визначеної ст. 216 КПК України, а саме: досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024 здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України, тоді як у кримінальному провадженні № 12024041650001048 від 20.06.2024 - слідчі органи Державного бюро розслідувань; (3) у цих кримінальних провадженнях здійснюється досудове розслідування кримінальних правопорушень, до яких може бути причетний народний депутат України ОСОБА_5 ; (4) хоча майно, питання про арешт якого вирішується, і вилучене у ході проведення слідчими Державного бюро розслідувань обшуків у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, воно має значення і визнано небезпідставно речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024000000000598 від 23.04.2024; (5) у межах кримінального провадження № 12024041650001048 від 20.06.2024 майно, питання про арешт якого вирішується, втратило статус речового доказу; (6) не накладення арешту на майно у межах кримінального провадження № 42024000000000598 від 23.04.2024 матиме наслідком повернення вилученого майна його володільцю, що може зашкодити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки у судовому засіданні доведено, що майно, питання про арешт якого вирішується, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності ОСОБА_5 .
Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження відчуження, розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).
Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не застосування обмежень щодо відчуження, розпорядження та користування тимчасово вилученим майном може призвести до вжиття власником майна заходів до знищення, сховання майна, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.
Тому, враховуючи доведеність наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження, розпорядження та користування вилученим майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності.
Отже, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт на майно, вилучене 21.10.2024 під час тимчасового доступу до речей і документів, яке перебувало у володінні Державного бюро розслідувань, а саме:
- мобільний телефон Iphone (за візуальними ознаками схожий на модель 15 Pro Max) у корпусі чорного кольору зі слідами суттєвих механічних пошкоджень;
- мобільний телефон Iphone у корпусі темно-синього кольору зі слідами суттєвих механічних пошкоджень;
- мобільний телефон Iphone у корпусі чорного кольору;
- мобільний телефону Iphone у корпусі білого кольору (за візуальними ознаками схожий на модель 14 Pro Max);
- мобільний телефон Iphone у корпусі сірого кольору (за візуальними ознаками схожий на модель 15 Pro Max).
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1