- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/11505/24
Провадження №11-сс/991/756/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2024 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2024 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021.
Не погодившись із указаним рішенням, захисник ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2024 та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 52021000000000167 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК України виходячи з наступного:
-детектив та прокурор не наводять конкретні дії, за які, на думку органу досудового розслідування, наступає кримінальна відповідальність;
- ОСОБА_6 не приймав рішення щодо наведених органом досудового розслідування закупівель, не укладав правочини, тому навіть гіпотетично не міг приймати участь у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниці». Крім того, в травні 2018 він не виконував обов`язки начальника Філії «Панютинський вагоноремонтний завод» AT «Укрзалізниця» (далі - Філія), у зв`язку із поновлення на посаді минулого керівника філії;
-докази, на які посилається прокурор, не мають прямого відношення до діяльності Філії або ОСОБА_6 ;
-відповідно до повноважень директора Філії, останній за своїми посадовими обов`язками був позбавлений важелів щодо контролю/примусу закупівель, а в матеріалах провадження відсутні докази, що ОСОБА_6 міг впливати на членів тендерного комітету;
-орган досудового розслідування безпідставно вважає, що ОСОБА_6, на виконання плану організованої групи, довів своєму заступнику ОСОБА_8 - голові тендерного комітету філії про необхідність внесення змін до річного плану закупівель Філії на 2018 рік в частині закупівлі інструментів ручних пневматичних чи моторизованих, на суму 4 800 000 грн із застосуванням процедур закупівлі. На думку сторони захисту, це припущення органу досудового розслідування, оскільки такі питання обговорюються на оперативних нарадах Філії та є частиною виробничого процесу;
-згідно з правовими принципами, кожна особа має право на ефективний захист своїх прав та інтересів в судовому процесі. Але коли підозра формулюється абстрактно, порушується це право, а захисник не може належним чином виконувати свої обов`язки без чіткого розуміння обставин справи;
-повідомлення про підозру не містить будь-яких доказів, що саме ОСОБА_6 забезпечив перемогу окремим товариствам; вчинив будь-який вплив на тендерний комітет або інших працівників Філії;
-слідчий суддя мав постановити ухвалу про задоволення скарги сторони захисту та скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 в кримінальному провадженні № 52021000000000167 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_6, його захисник ОСОБА_5 та прокурор САП ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_7, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Питання повідомлення особи про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України. Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК України запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7)права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Слідчий суддя, дослідивши наявне у матеріалах провадження повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень від 18.06.2024, дійшов висновку про відповідність його змісту вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали стороні захисту в повному обсязі реалізувати своє право на захист.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
З матеріалів провадження убачається, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021, зокрема за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
18.06.2024 детектив НАБУ ОСОБА_9, за погодженням з прокурором САП ОСОБА_10, склав повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52021000000000167 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані як вчинення умисних дій, які виразилися у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах організованою групою, а саме 37 352 188,1 грн без ПДВ.
Сторона захисту не оспорює дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, тому, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 26 КПК України, колегія суддів не перевіряє зазначені обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази та документи:
- висновок судової економічної експертизи від 21.12.2023 №1041/73801, яким визначено розмір завищення вартості закупівлі пневматичних інструментів АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Аналіт-Технобуд» (окремо по кожному структурному підрозділу) у порівнянні з ринковою;
- протокол огляду від 14.06.2024 відповідно до якого досліджено рух товарно-матеріальних цінностей від виробника до кінцевого споживача філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Українська залізниця» за постачальниками ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР» за період з 01.03.2018 по 31.12.2019;
- протокол огляду від 05.05.2023 телефону, вилученого у ОСОБА_11, в якому наявне спілкування із ОСОБА_12 щодо узгоджень про призначення на керівні посади структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» та необхідності виділення коштів для фінансування на придбання товарів та послуг, зокрема таке спілкування містить файл, із змісту якого вбачається план організації та втілення закупівлі пневмоінструментів;
- протоколи огляду від 28.12.2023, від 01.05.2023 телефону ОСОБА_11, у якому зафіксовано спілкування із абонентом, яким може бути ОСОБА_13 і яке свідчить про наявність тісних зв`язків та спільних проектів, а також призначення конкретних осіб на посади у філії АТ «Укрзалізниця», зокрема і ОСОБА_6 на посаду в.о. начальника філії «Панютинський вагоноремонтний завод»;
- протоколи огляду від 03.05.2023 та 02.08.2024 телефону ОСОБА_6, в якому міститься спілкування із наближеною до ОСОБА_14 особою, і ОСОБА_6 вказує, що є людиною ОСОБА_11, що ОСОБА_14 впливає на призначення на посади в Укрзалізниці та те, що ОСОБА_6 систематично отримує гроші від ОСОБА_14 . Також виявлено листування з підлеглим ОСОБА_14 - ОСОБА_15, в якому співрозмовники, зокрема, 18.11.2021 обговорюють запит НАБУ щодо поставки пневматичних інструментів компанією ТОВ «Аналіт Технобуд»;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16, який повідомив, що ОСОБА_11 мав великий вплив на призначення службових осіб в Укрзалізниці та був наближеною особою до ОСОБА_13 ;
- протокол огляду від 10.04.2024 сайту Prozorro, під час якого встановлено публічні закупівлі філії «Панютинський вагоноремонтний завод», де перемогу отримали ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР»;
- протокол огляду від 20.05.2024 відомостей з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», під час якого простежується пов`язаність ТОВ «СТАР ПАК ГРУП», ТОВ «ЄВРОІНСТРУМЕНТ» та ТОВ «НВП «МТК ПОЛІМЕР», зокрема використання ними однакових IP-адрес при поданні звітності, спільну участь у закупівлях;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що наявні в матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження. На цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для подальшого розслідування.
Доводи сторони захисту про некоректність підозри не є беззаперечними, не свідчать про її необґрунтованість та не виключають можливу причетність підозрюваного ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та можуть бути перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
У рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява № 49684/99 від 27.09.2001) (п. 30), Європейський Суд з прав людини відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2024 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52021000000000167 від 01.04.2021, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3