- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/12460/24
Провадження № 1-кс/991/12535/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
01.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою народного депутата України ОСОБА_4 від 25.10.2024 (зареєстрована в Національному бюро за вхідним ЗГ № Д-14541 від 25.10.2024).
І. Зміст скарги
25.10.2024 ОСОБА_4 подано до Національного бюро заяву (повідомлення) про вчинення суддями Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України.
Станом на 26.10.2024 адвокатами ОСОБА_4 отримано інформацію про те, що до ЄРДР не вносились відомості про обставини, викладені у його заяві про вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, враховуючи вимоги статей 303, 304 КПК України, уповноваженою особою Національного бюро допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, просив зобов`язати Національне бюро невідкладно внести відомості до ЄРДР про вчинення суддями Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України, на підставі заяви ОСОБА_4 від 25.10.2024, розпочати досудове розслідування та вручити заявнику витяг з ЄРДР.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги, просив задовольнити з підстав викладених у ній. Зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42020000000002261 скаржнику стало відомо про надання показань свідком ОСОБА_5 (помічник колишнього народного депутата ОСОБА_6 ). З показань свідка отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 за розгляд його справ неодноразово надавав грошові кошти (неправомірну вигоду) суддям Печерського районного суду міста Києва. Відтак, було проаналізовано загальнодоступні відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено, що за заявами ОСОБА_6 розглядались справи щодо невнесення відомостей до ЄРДР та скарги на бездіяльність слідчих. Зокрема, суддею ОСОБА_8 було задоволено одну із таких заяв та ухвалено рішення про внесення до ЄРДР відомостей щодо відкриття кримінального провадження відносно ОСОБА_9 та його представник вважають, що такі обставини можуть свідчити про погіршення партнерських дипломатичних стосунків між США та Україною. Також, у судовому засіданні ОСОБА_3 процитував допит свідка та зазначив, що прізвища суддів свідок під час допиту не називав.
07.11.2024 до Вищого антикорупційного суду від представника Національного бюро ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності від 24.06.2024 № 61, надійшли пояснення (Вх. 47160/24). У цих поясненнях зазначено, що 25.10.2024 до Національного бюро надійшла заява ОСОБА_4 (зареєстрована 25.10.2024 за № Д-14541), щодо можливих протиправних дій суддів Печерського районного суду міста Києва, які можуть містити ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368, 111, 255 КК України, за обставин наведених у заяві, та з інших питань. За результатами розгляду заяви листом від 06.11.2024 № 01-212/33262 заявнику повідомлено, що у його заяві не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР та ОСОБА_4 не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро. Таким чином, факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро відсутній, а тому права та інтереси заявника не є порушеними. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та розглянути скаргу за відсутності представника Національного бюро.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника Національного антикорупційного бюро України, оскільки це не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
ІІІ. Встановлені обставини, оцінка та мотиви слідчого судді
Дослідивши зміст скарги та долучені до неї матеріали, письмові заперечення представника Національного бюро, заслухавши представника скаржника, слідчий суддя дійшов висновку, що подана ОСОБА_3 скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі обставини.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, настає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення та отримання такої заяви слідчим чи прокурором.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у тісному взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Офісом Генерального прокурора.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу IІ цього Положення, до Реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Аналіз зазначених вище положень законодавства дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають заяви чи повідомлення, в яких заявником порушено перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, тобто ініційовано здійснення дій, визначених КПК України.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20) наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв зазначених вище.
Викладене дає підстави вважати, що внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо відомостей про вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Перевіряючи наявність підстав для зобов`язання уповноважених осіб Національного бюро внести інформацію про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою (повідомленням) ОСОБА_4, слідчий суддя зазначає таке. Із долученої до матеріалів скарги заяви від 25.10.2024 вбачається, що ОСОБА_4 просив Національне антикорупційне бюро України внести до ЄРДР відомості про вчинені кримінальні правопорушення всіма суддями Печерського районного суду міста Києва, передбачених ч. 4 ст. 368, ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України, які брали участь в злочинній організації, отримували неправомірну вигоду від колишнього народного депутата України ОСОБА_6 за ухвалення потрібних рішень для останнього, що призвело до вчинення державної зради суддями.
У заяві зазначено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 за підозрою ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України.
Під час досудового розслідування, 12.11.2023 єдиний свідок (помічник колишнього народного депутата України ОСОБА_6 ) ОСОБА_15 надав покази, із змісту яких чітко вбачається, що судді Печерського районного суду міста Києва отримували неправомірну вигоду від ОСОБА_6 за прийняття судових рішень, вигідних для можливої підривної діяльності в Україні (в інтересах РФ).
На переконання скаржника, у 2020 році судді Печерського районного суду міста Києва брали участь у так званій «кампанії» з дискредитації ОСОБА_16 та ймовірно ухвалювали судові рішення проти президента США.
Зокрема, суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_17 зобов`язала Державне бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР за фактом втручання ОСОБА_18 в діяльність Генерального прокурора ОСОБА_19, який розслідував ймовірну корупційну діяльність ОСОБА_20 та виведення коштів через «Burisma», де працював син ОСОБА_21 ( ОСОБА_22 ). На виконання вимог вказаної ухвали було розпочато досудове розслідування та внесено відомості до ЄРДР про кримінальне провадження № 62020000000000236.
Окрім цього, у квітні 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 зобов`язав відповідною ухвалою Офіс Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за фактом втручання громадянина США ОСОБА_21 в діяльність колишнього Генерального прокурора ОСОБА_23 . За суб`єктивною думкою скаржника, такі судові рішення ймовірно ухвалювались за неправомірну вигоду та в інтересах злочинної організації.
Окрім цього, скаржник наполягає, що не тільки вказані судді ( ОСОБА_8, ОСОБА_17 ) є учасниками ймовірної злочинної організації ( ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ) а й весь, без виключення склад суддів Печерського районного суду м. Києва, що має бути перевірено та встановлено слідством.
06.11.2024 у відповідь на заяву (повідомлення) про вчинення кримінальних правопорушень директор Національного бюро ОСОБА_24 зазначив, що за результатами розгляду в межах компетенції заяви ОСОБА_4 детективами Національного бюро встановлено, що в ній не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим на сьогодні відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Також вказано, що процесуальні акти і дії суддів, які стосуються, зокрема, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Під час судового засідання 20.11.2024 представником скаржника ОСОБА_3 зацитовано протокол допиту свідка ОСОБА_25, де зазначено, що на запитання слідчого про те, куди дівались кошти, які надходили з РФ, свідок відповів таке: «У него (тобто, ОСОБА_6 ) были суды в Киевском Печерском суду, там что-то еще было особисто».
Саме ці показання свідка ОСОБА_25 . заявник ОСОБА_4 вважає такими, що свідчать про вчинення суддями Печерського районного суду м. Києва кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя приходить до висновку, що інформації, яку викладено ОСОБА_4 у поданій ним заяві (повідомленні) про вчинення кримінальних правопорушень, явно не достатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування стосовно всіх суддів Печерського районного суду міста Києва, адже досудове розслідування розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, а в заяві ОСОБА_4 висловлено суб`єктивні припущення про вчинення суддями протиправних дій через оцінку ухвалених рішень про внесення відомостей до ЄРДР та за результатом розгляду скарг на бездіяльність слідчих. У заяві (повідомленні) відсутні конкретні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення суддями Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, про які зазначає ОСОБА_4 .
Викладена у заяві інфо рмація щодо участі суддів у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжкого злочину, та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, одержання службовими особами неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також вчинення ними державної зради, не підтверджена жодними доводами та відомостями, а матеріали скарги не містять відповідного документального підтвердження події вчинення кримінальних правопорушень. Твердження про вчинення кримінального правопорушення є виключно суб`єктивною думкою скаржника, яка має характер припущення, тому не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення кримінальних правопорушень і що описані у скарзі факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Посилання скаржника ОСОБА_4 на вчинення суддями Печерського районного суду міста Києва кримінальних правопорушень, без інших даних, які можуть підтвердити його твердження, не є безумовною підставою для висновку про необхідність внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного бюро, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Керуючись статтями 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1