- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
Справа № 991/3528/24
Провадження № 1-кп/991/40/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2024 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 обвинуваченогоОСОБА_4 його захисника, адвокатаОСОБА_5 представника потерпілого управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ? адвоката ОСОБА_5 про проведення почеркознавчої експертизи у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський, Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
I.Історія провадження
1.1. 24.04.2024 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою від 24.04.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 04.06.2024 ? судовий розгляд.
1.3. В судовому засіданні від захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ? адвоката ОСОБА_5, надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи документу ? протоколів допиту свідків ОСОБА_7 від 08.11.2018 та ОСОБА_8 від 18.02.2019.
Клопотання обґрунтоване тим, що під час виконання узвали про надання тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 42018000000002581 від 22.10.2018 стороною захисту було встановлено, що протоколи допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не містять підписів особи, яка проводила слідчу (розшукову) дію, тоді як на копіях таких протоколів, які містяться у матеріалах цього кримінального провадження, підпис присутній. Наведене, на переконання захисника, може свідчити про фальсифікацію доказів з боку сторони обвинувачення.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
1.1Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 ? адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
1.21.2 Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання також підтримав з мотивів, викладених його захисником.
1.3 Прокурор проти задоволення клопотання заперечував та вважав його необґрунтованим.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1 Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи клопотання, суд дійшов до таких висновків.
3.2 Відповідно до ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 1 ст. 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Судова почеркознавча експертиза ? це дослідження, що має встановлену законом процесуальну форму, проводиться експертом на базі спеціальних знань у галузі судового почеркознавства відповідно до норм процесуального законодавства, що визначають її призначення та проведення, з метою встановлення фактів (фактичних даних), що мають доказове значення у справах.
3.3. Зі змісту клопотання та наданих стороною захисту пояснень вбачається, що необхідність у проведенні почеркознавчої експертизи обґрунтована необхідністю виявлення фальсифікації документа.
Однак, на переконання суду, ті обставини, про які зазначив у своєму клопотанні захисник, не можуть бути доведені або спростовані шляхом проведення подібного роду експертизи, зважаючи на доказове значення таких протоколів.
3.4. Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Тобто протоколи допиту свідка, у яких фіксується хід і результати проведення процесуальної дії, становлять свою значимість під час досудового розслідування та складають систему доказів, що встановлюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Водночас під час судового розгляду такі протоколи не сприймаються як докази з огляду на закріплення у КПК України такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження показань, речей і документів.
3.5. Таким чином, оскільки потреба у дослідженні судом протоколів допиту таких свідків наразі відсутня, беручи до уваги їх доказове значення для суду, у задоволенні клопотання захисника належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 244, 332, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ? адвоката ОСОБА_5 про проведення почеркознавчої експертизи, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1