Document No. 123300888

Справа № 991/2364/23

Провадження 1-кп/991/135/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

захисників ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26,

представників цивільних відповідачів - адвокатів ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисників про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_32, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_33, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Слов`янськ, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6,

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Донецьк, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7,

ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Годунівка, Яготинського району, Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9, проживає за адресою: АДРЕСА_10,

ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_11,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_6, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Києві, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_12,

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у місті Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_13,

ОСОБА_10, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у місті Свердловськ Луганської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_14,

ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 у селі Бортники Фастівського району Київської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_15

ОСОБА_13, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Києві, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_16,

ОСОБА_15, який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 у місті Енергодарі Запорізької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_17,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

установив:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває об`єднана справа № 991/2364/23 за матеріалами кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022.

Учасники судового провадження з боку сторони захисту звернулися із клопотаннями про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 на підставі п. 9-1, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу «ne bis in idem» (заборона притягувати двічі до кримінальної відповідальності), закріпленому у ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 61 Конституції України та ст. 19 КПК України.

Так, захисник обвинувачених ОСОБА_34 та ОСОБА_35 - адвокат ОСОБА_23, захисник обвинуваченого ОСОБА_35 - адвокат ОСОБА_18, захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_19, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_20, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_21, захисник обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_16 та обвинувачений ОСОБА_15 вважають, що наявні підстави для закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_26 - кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Узагальнені обґрунтування клопотань захисників зводяться до такого:

(1) протягом строку досудового розслідування у межах кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 об`єднані матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до 15.03.2018 так і після цієї дати. Так, станом на 19.12.2018 досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні здійснювалось за кримінальними правопорушеннями: за ч. 2 ст. 364 КК України (№ 52017000000000209 від 24.03.2017), за ч. 2 ст. 364 КК України (№ 52018000000000158 від 26.02.2018), за ч. 5 ст. 191 КК України № 52018000000000159 від 26.02.2018 та за ч. 2 ст. 364 КК України (№ 52018000000000429 від 05.05.2018).

(2) 08.08.2019 в об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 ОСОБА_36, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_37, ОСОБА_11, ОСОБА_14 - про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

(3) ОСОБА_37 та ОСОБА_36 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно записів/епізодів у Єдиному реєстрі досудових розслідувань є першим, а саме щодо дій службових осіб НКРЕКП, які прийняли постанову № 289, якою до формули розрахунку прогнозованої ОРЦ електроенергії включено необґрунтовані і непідтверджені витрати, що призвело до завдання тяжких наслідків суспільству на суму більше 19 млрд грн (епізод 1). У той же час, у кримінальному провадженні № 52018000000000429 від 05.05.2018, матеріали досудового розслідування якого об`єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 07.08.2017 (після об`єднання став записом/епізодом 4), здійснювалось досудове розслідування щодо обставин прийняття головою та членами НКРЕКП за попередньою змовою з представниками « ДТЕК » та іншими службовими особами Постанови № 289, якою затверджено Порядок формування прогнозованої ОРЦ електроенергії, та затвердження прогнозованої ОРЦ постановами НКРЕКП від 28.04.2016 № 721, від 24.06.2016 № 1178, від 20.12.2016 № 2326, від 23.03.2017 № 337, від 28.12.2017 № 1513, яка розраховувалась у відповідності до вказаного порядку, що спричинило тяжкі наслідки. Тобто, обвинувачення фактично і змістовно пред`явлено особам в записі/епізоді 4. Про зазначені обставини також свідчить і зазначене в обвинувальному акті у формулюванні обвинувачення стосовно ОСОБА_35 твердження про одержання останнім неправомірної вигоди не лише для ГК ТЕС, в т.ч. ДТЕК, а і вчинення зловживання особами з метою отримання вигоди групою компаній ICU. Водночас про такі обставини не зазначалось у повідомленні про підозру від 08.08.2019. Також у обвинувальному акті міститься посилання на можливе вчинення ОСОБА_38 дій щодо надання неправомірної вигоди групі компаній ICU. Окрім цього зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що і слідчі, і процесуальні дії, які проводилися для доведення обвинувачення, сформульованого в обвинувальному акті, проводились слідством щодо епізодів 5, 6, 7, які стосуються групи компаній ICU. Отже, є всі підстави стверджувати, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_36 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, стосується не лише епізоду 4, а і епізоду 5, відомості про кримінальне правопорушення за яким внесено 05.05.2019.

(4) Строк досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 неодноразово продовжувався лише прокурором, а саме 02.12.2019, 03.02.2020, 31.03.2020 та 01.06.2020, востаннє продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 08.08.2020. У межах кримінального провадження неодноразово приймались рішення про закриття кримінального провадження, які у подальшому були скасовані, та про зупинення та відновлення досудового розслідування.

(5) З урахуванням змін до КПК України, які внесені Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 щодо порядку продовження строків досудового розслідування, у об`єднаному кримінальному провадженні № 512017000000000209 від 24.03.2017 прокурор з 16.03.2018 мав можливість продовжувати строк досудового розслідування лише до трьох місяців з дня повідомлення особі про підозру, у всіх інших випадках - слідчий суддя. Тобто, у разі об`єднання в одному кримінальному провадженні матеріалів досудового розслідування кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до, так і після 15.03.2018, строк досудового розслідування мав продовжуватись слідчим суддею. Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема постановою від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19, яка є релевантною до обставин у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017. Отже, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 продовжувався неналежним суб`єктом та закінчився 08.11.2019.

(6) 20.05.2021 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_39 виніс постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки на той час строк досудового розслідування закінчився, позаяк тривав 12 місяців та 3 дні. Зазначена постанова прокурора була оскаржена до Вищого антикорупційного суду, за результатом розгляду скарги слідчим суддею та за результатом апеляційного перегляду ухвали слідчої судді, постанова прокурора залишилася чинною. У подальшому, постановою від 22.09.2022 керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_40 скасував постанову від 20.05.2021 про закриття кримінального провадження. Проте, постанова від 22.09.2022 винесена поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017, який закінчився 25.01.2021, тому, враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 03.04.2023, та норми ч. 6 ст. 36 КПК України керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не мав повноважень на скасування постанов прокурорів нижчого рівня у цьому кримінальному провадженні.

(7) У кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 після повідомлення шістьом особам про підозру тричі скасовувались у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України постанови прокурора про закриття кримінального провадження. Тому, враховуючи висновки Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.04.2023 справа № 367/1335/21, строки між постановою прокурора про закриття кримінального провадження та скасуванням прокурором вищого рівня такої постанови включаються у строк досудового розслідування. Звернули увагу, що кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 жодного разу не було закрито повністю щодо всіх восьми епізодів. Тобто, навіть у періоди, коли досудове розслідування за одними епізодами було закрито, то досудове розслідування за іншими продовжувалось. Захисники вважають, що дні, коли приймались рішення про зупинення та відновлення досудового розслідування, також мають включатись у строк досудового розслідування.

(8) З урахуванням диференційованого підходу до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, перебіг строку досудового розслідування автоматично відновлювався для тієї сторони захисту, яка підтвердила стороні обвинувачення про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

(9) Норми п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягають застосуванню до кримінального провадження № 512017000000000209 від 24.03.2017, оскільки протилежний підхід суперечитиме загальним засадам кримінального провадження (принципу законності) та нормам ст. 5 КПК України, та призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

(10) Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 90 КПК України Вищий антикорупційний суд як суд першої інстанції при вирішенні клопотань про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 не може відступити від позиції Верховного Суду як суду вищої інстанції, зокрема, висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.10.2022 справа № 753/12578/19 та висновку Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.04.2023 справа № 367/1335/21, які є більш пріоритетними ніж висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладені в ухвалі від 14.12.2023.

(11) 22.09.2022 у кримінальному провадженні № 512017000000000209 від 24.03.2017 ОСОБА_36, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_37, ОСОБА_11, ОСОБА_14 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри. У цей же день з об`єднаного кримінального провадження № 512017000000000209 від 24.03.2017 виділено матеріали досудового розслідування щодо всіх кримінальних правопорушень стосовно невстановлених осіб та повідомлено про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 512017000000000209 від 24.03.2017. Виділені матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000278 від 22.09.2022.

(12) У цей же день, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією за ст. 364 КК України - кримінальне провадження № 52022000000000276 та за ст. 367 КК України - кримінальне провадження № 52022000000000277, матеріали досудового розслідування у яких 12.10.2022 об`єднані в одне провадження за № 52022000000000276 від 22.09.2022. Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні № 2022000000000276 від 22.09.2022 надано тимчасовий доступ до оригіналів матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000278 від 22.09.2022. Таким чином матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 стали матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, тобто, змістовно і фактично ці кримінальні провадження є єдиним цілим (дублікатом). Тому, враховуючи ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 є день, коли було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017. Відповідно обчислення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 повинно відбуватись за правилами обчислення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017. Тобто, враховуючи, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 закінчився після повідомлення особам про підозру, всі процесуальні дії у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 мали місце після закінчення строку досудового розслідування.

(13) Сторона обвинувачення здійснювала розслідування одного продовжуваного кримінального правопорушення у двох кримінальних провадженнях № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022, а після передачі кримінальних проваджень до суду прокурор звернувся з клопотанням про об`єднання цих двох кримінальних проваджень у єдину судову справу задля повноти судового розгляду. Тобто, матеріали є «єдиним ймовірним злочином», що розслідувався в різні періоди часу, отже строки здійснення такого досудового розслідування необхідно обчислювати з урахуванням ч. 6 ст. 219 КПК України шляхом додавання строків досудових розслідувань у цих кримінальних провадженнях.

(14) Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 тривало з 22.09.2022 по 31.12.2023, у межах якого 26.10.2022 щодо ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_41, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_42, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_43 складені повідомлення про підозру. У подальшому, 21.12.2022 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_44 продовжено строк досудового розслідування до 26.01.2023. Строк досудового розслідування продовжено неналежним суб`єктом, оскільки керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_40 входив до складу групи прокурорів, які здійснювали нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022. Отже, належним суб`єктом на продовження строку досудового розслідування у цьому провадженні міг бути виключно заступник Генерального прокурора ОСОБА_45, що узгоджується з вимогами ст. 2, 36, 294-295 КПК України та Закону України «Про прокуратуру». Тому, граничним строком досудового розслідування була дата 26.12.2022.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_35 - адвокат ОСОБА_18 також просила врахувати таке:

(1) 16.01.2023, за 10 днів до закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, які продовжені керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_44, дорученням прокурора надана вказівка детективу Національного бюро ОСОБА_46 виконати вимоги ст. 283, 290 КПК України. Факт відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту ОСОБА_35 16.01.2023 не відбувся, оскільки лише 06.02.2023 адвокатом отримано поштове відправлення від Національного бюро з повідомленням про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування. Звернула увагу, що згідно із поштовим штемпелем на конверті відправлення передано на відділення ПАТ «Укрпошти» 24.01.2023. Враховуючи висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати ККС ВС у справі № 216/4805/20 від 21.10.2022, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не обчислювався з 25.01.2023, тобто залишок строку становив 1 день. 26.02.2023 захисником ОСОБА_35 - адвокатом ОСОБА_18 завершено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та підписано відповідний протокол, а 14.03.2023 прокурор здійснив ознайомлення з доказами сторони захисту. Тобто, період ознайомлення стороною захисту ОСОБА_35 з матеріалами досудового розслідування тривав з 25.01.2023 по 26.02.2023, тому цей період не включається в строк досудового розслідування, який закінчувався 27.02.2023. Натомість, сторона обвинувачення продовжувала стадію ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

(2) Стороні захисту ОСОБА_35 станом на дату першого судового засідання не надано обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Так, на доведення виконання вимог ст. 293, 135, 278 КПК України прокурором надано копію опису Ф.107 до поштового відправлення і копію поштового чеку з трек-номером 0304911274433. Однак, ця копія опису Ф.107 не містить відомостей про номер поштового відправлення, що позбавляє можливості встановити зв`язок між описом Ф.107 та чеком з трек-номером. Більш того, перевіркою поштового відправлення за трек-номером 0304911274433 встановлено, що відправлення не вручене та повернуто відправнику. Захисник зазначила, що офіційною електронною поштою адвоката ОСОБА_18 є - ІНФОРМАЦІЯ_14, у той час, як у переліку адрес електронної пошти, на які було відправлено обвинувальний акт, така адреса електронної пошти відсутня. Також прокурором не виконано вимоги ст. 111, 135, 293, ч. 1 ст. 297-5 КПК України стосовно ОСОБА_35

(3) Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_35 складений 30.12.2023, а направлено до суду лише 02.01.2024, тобто поза межами строку досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження у порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Захисник обвинувачених ОСОБА_34 та ОСОБА_35 - адвокат ОСОБА_23 додатково зазначила, що:

(1) 22.09.2022 у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 стороною обвинувачення складено повідомлення про зміну підозри. Захисник стверджує, що її підзахисних - ОСОБА_34 та ОСОБА_35, щодо яких здійснювалось спеціальне досудове розслідування, не викликано належним чином для вручення повідомлення про змінену підозру, а вручення копій процесуальних документів захисникам не підмінює обов`язок викликати підозрюваних у порядку ст. 297-5 КПК України. Також, обвинувачених ОСОБА_34 та ОСОБА_35 не було повідомлено в належний спосіб про закінчення досудового розслідування шляхом публікації на сайті Офісу Генерального прокурора та у офіційному ЗМІ, тому строки досудового розслідування для них не зупинилися 22.09.2022.

(2) Стороною обвинувачення у порушення ст. 291, 297-5 КПК України жодним чином не повідомлено ОСОБА_36 та ОСОБА_37 про необхідність прибуття для виконання процесуальної дії - вручення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022. Таке нехтування нормами КПК України є істотним порушенням і свідчить про не набуття особою статусу обвинуваченого. Також прокурором не вручено обвинувальний акт і захиснику ОСОБА_23, оскільки долучені стороною обвинувачення докази про його направлення засобами поштового зв`язку не підтверджують цей факт, так як долучені копія опису Ф.107 не містить будь-яких номерів поштового відправлення, а отже відсутні підстави стверджувати, що цей опис стосується поштового чеку з трек-номером 0304911274441. Додана роздруківка направлення обвинувального акта з додатками 30.12.2023 на електрону пошту з поштової скриньки прокурора не містить офіційної адреси адвоката ОСОБА_23 . ІНФОРМАЦІЯ_17.

Захисник ОСОБА_16 посилався на те, що йому як захисникові матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 не відкривались у порядку ст. 290 КПК України, оскільки договори про надання правової допомоги між ним та ОСОБА_12, ОСОБА_13 укладено лише 02.05.2023. ОСОБА_12 і ОСОБА_13 повідомлено про завершення досудового розслідування 24.01.2023 (тобто до закінчення строку досудового розслідування залишилось 2 дні), при цьому 30.12.2023 останнім вручено обвинувальний акт, отже останнім днем досудового розслідування було - 31.12.2023, а подання обвинувального акту до суду 02.01.2024 здійснено поза межами досудового розслідування.

Обґрунтовуючи клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, захисники обвинувачених: ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_26, та ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_24 зазначили таке.

(1) 24.03.2017 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі яких зареєстроване кримінальне провадження № 52017000000000209. 08.08.2019 в цьому кримінальному провадженні особам повідомлено про підозру.

(2) 21.01.2021 та 09.04.2021 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_47 були винесені постанови про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України та в частині «фактових» епізодів (про підозру жодній особі не повідомлялося) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_48 за результатом розгляду скарг детективів Національного бюро виніс постанови від 25.01.2021 та від 15.04.2021, відповідно, про скасування зазначених вище постанов від 21.01.2021 та від 09.04.2021.

(3) 20.05.2021 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_49 виніс постанову про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 щодо підозрюваних ОСОБА_35, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_34, ОСОБА_11, ОСОБА_7 у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України).

(4) 22.05.2021 детективами Національного антикорупційного бюро України у порядку ст. 311, 312 КПК України оскаржено цю постанову до в.о. керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_50, який 06.08.2021 повернув скарги разом із доданими матеріалами через сплив визначеного законом триденного строку для їх розгляду.

(5) У подальшому, АТ «Нікопольський завод феросплавів», АТ «Запорізький завод феросплавів», заявник ОСОБА_51 та ГО «Центр протидії корупції» у порядку п. ч. 1 ст. 303 КПК України оскаржили до Вищого антикорупційного суду постанову прокурора від 20.05.2021. За результатами розгляду скарг ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2021 у справі № 991/3849/21, яка змінена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.09.2022, постанова прокурора від 20.05.2021 про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 не була скасована, отже залишилася чинною.

(6) 22.09.2022 керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_40, у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України скасував постанову прокурора від 20.05.2021.

(7) Захисник посилається на ч. 1 ст. 311, ч. 1, 2 ст. 312 КПК України та ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», та доходить висновку, що до прокурорів, які наділені повноваженнями скасовувати постанови прокурорів у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України, не відноситься Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Тому, постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 21.01.2021 та від 09.04.2021 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України є чинними, оскільки не скасовані у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

(8) Постанова від 22.09.2022 винесена поза межами граничного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 520217000000000209 від 24.03.2017, чим істотно порушено засаду обов`язковості судових рішень, оскільки судовим рішенням Вищого антикорупційного суду постанова не скасована. Окрім цього, зазначені обставини суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.04.2023, справа № 367/1335/21.

(9) З огляду на те, що учасниками кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 вичерпано засоби захисту, передбачені ст. 303, 311 КПК України, постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_52 від 20.05.2021 слід вважати остаточним рішенням, такою, яка не була скасована в порядку, передбаченому КПК України;

(10) Кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 може бути закрито відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо існує нескасована постанова про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки невстановлення достатності доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримання, як підстава для закриття кримінального провадження рівноцінна за своїми правовими наслідками закриттю провадження за іншими реабілітуючими підставами, зокрема п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Стверджуючи про наявність підстав для закриття кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_21 та захисник обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_24 посилалися на те, що кримінальне провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 є дублікатом кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017, а отже мають єдиний для всіх епізодів строк досудового розслідування, який закінчився. Тому, сторона обвинувачення була зобов`язана завершити досудове розслідування в межах одного строку, тобто до 25.01.2021.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_22 подала до суду клопотання про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу «ne bis in idem» (заборона притягувати двічі до кримінальної відповідальності), закріпленому у ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 61 Конституції України та ст. 19 Кримінального кодексу України.

(1) Так, клопотання щодо кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 обґрунтовано тим, що таким рішенням є постанова прокурора про закриття кримінального провадження від 20.05.2021. Вказане рішення прокурора ґрунтувалось на тому, що рівень доведеності вини не досягав стандарту «поза розумним сумнівом».

(2) Постанова прокурора від 20.05.2021 оскаржувалась детективами, у порядку ст. 311, 312 КПК України прокурору вищого рівня, заявниками та потерпілими, у порядку ст. 303 КПК України. За результатом судового контролю постанова прокурора від 20.05.2021 залишилась чинною, а отже є остаточним рішенням. Тобто, по суті обвинуваченого ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, що є еквівалентом виправдувального вироку. Разом з тим, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_40, скасувавши 22.09.2022 постанову прокурора від 20.05.2021 про закриття кримінального провадження, фактично ініціював процедуру повторного притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України.

(3) Посилаючись на ст. 4 протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою нікого не буде притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано чи засуджено, сторона захисту ОСОБА_7 уважає, що це кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу «ne bis in idem» (заборони притягувати двічі до кримінальної відповідальності).

(4) На обґрунтування своєї позиції сторона захисту також послалась на практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, рішення Конституційного суду та Європейського суду з прав людини у справі «Mihalache v. Romania».

(5) Оскільки у межах кримінальних проваджень № 52022000000000276 від 22.09.2022 та № 52017000000000209 від 24.03.2017 досудове розслідування здійснювалось за одними і тими же фактами та обставинами, стосовно одних і тих самих осіб, а відмінність полягає лише в розмірі шкоди та розрахунковому періоді завдання такої шкоди, то необхідно врахувати рішення, які прийнятті у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017. Обидва кримінальних провадження ґрунтуються на одних і тих же доказах, обвинуваченим загрожуватиме одне і те саме покарання, досудове розслідування у цих провадженнях здійснювалось не одночасно, а одне за одним. Отже вказані обставини свідчать про те, що кримінальне провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 є дублюванням провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017, а тому підлягає закриттю.

Обвинувачений ОСОБА_15 заявив усне клопотання про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 з підстав, зазначених іншими представниками сторони захисту.

Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.

Адвокат ОСОБА_17, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_35, підтримав клопотання захисника ОСОБА_23 та інших захисників.

Прокурор ОСОБА_53 просив відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022. В обґрунтування своїх заперечень послався на те, що (1) під час розгляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.10.2023, якою закрито кримінальне провадження № 520170000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, були досліджені усі процесуальні документи у цьому кримінальному провадженні, що стосуються строків досудового розслідування, з огляду на що зроблено конкретні висновки та зазначені їх мотиви. Враховуючи положення ч. 2 ст. 21, ч. 3 ст. 415 КПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023 є обов`язковою для суду при новому розгляді цього ж питання. Тобто, кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 не підлягає закриттю в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав, визначених апеляційною інстанцією. Щодо кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 зазначив, що відомості про кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні внесені 22.09.2022 окремо, щодо інших обставин, а отже відсутні підстави стверджувати, що це кримінальне провадження є єдиним з кримінальним провадженням № 52017000000000209 від 24.03.2017. Матеріали досудових розслідувань цих кримінальних проваджень не об`єднувались, а отже відсутні підстави для застосування положень ст. 217 КПК України. Стверджує, що строки досудового розслідування у цих кримінальних провадженнях мають обраховуватися окремо.

(2) Щодо отримання у межах кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 тимчасового доступу до оригіналів документів, наявних у кримінальному провадженні № 52022000000000278 від 22.09.2022, яке виділене з кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017, то він здійснений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не містить будь-яких заборон щодо надання тимчасового доступу до матеріалів досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні.

(3) У кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 усім особам, які на даний час є обвинуваченими, 26.10.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. З огляду на те, що ОСОБА_15 має право на зайняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва від 19.04.2005 № 1388, з метою дотримання гарантій адвокатської діяльності, визначених ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», останньому повідомлено про підозру заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_44, що й стало підставою для зміни групи прокурорів, зокрема включення до її складу ОСОБА_54 . Разом з тим, можливість здійснення керівником органу прокуратури повноважень прокурора у кримінальному провадженні, визначених ч. 2 ст. 36 КК України, не позбавляє останнього права здійснювати й інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

(4) Прокурором виконано вимоги ст. 290 КПК України у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022. Так, 16.01.2022 прокурором надано доручення на виконання вимог ст. 283, 290 КПК України, у цей же день детективом повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування, зокрема безпосередньо повідомлено захисника ОСОБА_24, електронним телекомунікаційним зв`язком повідомлено інших захисників та підозрюваних та 17.01.2023 повідомлення направлено засобами поштового зв`язку. Щодо підозрюваних ОСОБА_34 та ОСОБА_35 детективом 16.01.2023 здійснено замовлення на розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр». Також прокурором виконано вимоги ст. 293 КПК України. У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2023 стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 29.12.2023 включно.

(5) Тому, строк досудового розслідування відновився з 30.12.2023. У цей день частині обвинувачених та їх захисникам вручено обвинувальний акт під розписку, іншим направлено засобами поштового зв`язку. Додатково всім направлено на електронну пошту. Оскільки ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2022 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно обвинувачених ОСОБА_34 та ОСОБА_35, то обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та цивільним позовом відповідно до ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлений їх захисникам засобами поштового зв`язку та на електронні пошти, які були у розпорядженні сторони обвинувачення.

(6) Прокурор зазначає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки у межах цього кримінального провадження не приймались рішення про його закриття. Щодо закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 з цих же підстав прокурор зазначив, що дійсно досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово зупинялось та відновлювалось, закривалось як в частині щодо підозрюваних так і щодо злочинів, водночас ці постанови були у подальшому скасовані у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На переконання прокурора, з урахуванням прийнятих прокурором вищого рівня рішень, відсутні підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні № 5201700000000209 від 24.03.2017 закінчились строки досудового розслідування. При цьому, дні прийняття прокурором постанов про відновлення досудового розслідування кримінального провадження без законних на те підстав, з урахуванням їх скасування рішенням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (прокурором вищого рівня) не можуть враховуватись до строку досудового розслідування, а тому вказані дні слід обраховувати як не використані. Постанови прокурора вищого рівня є остаточними та оскарженню не підлягають.

(7) Не підлягають задоволенню і клопотання захисника про закриття кримінальних проваджень на підставі принципу «ne bis in idem», оскільки у ході досудового розслідування не встановлено фактів реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних правопорушень за обставинами, які розслідували ідентичні, або по суті одні і ті самі факти (одне й те саме місце, один і той самий час, та сама поведінка особи), що підлягали встановленню в межах кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.

Представник ТОВ «ДТЕК Енерго» ОСОБА_29 надав пояснення, у яких, зокрема, зазначив, що на його переконання наявні підстави для закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000209 від 22.09.2022 з підстав, які зазначались захисниками. Додатково звернув увагу на висновки, зроблені Верховним Судом у постанові від 17.07.2024 у справі № 363/459/20 та в постанові від 17.11.2022 у справі № 199/7939/21.

Усім учасникам судового провадження у судовому засіданні була надана можливість виказати свою думку щодо аргументів, наведених у клопотаннях інших учасників провадження. Представники сторони захисту наполягали на закритті кримінального провадження з підстав, викладених у клопотаннях.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотань про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 належить відмовити з таких підстав.

Щодо закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09.10.2023 кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 за обвинуваченням ОСОБА_35, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_34 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Відмовлено у задоволенні решти клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження. Скасовано арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03.10.2023 на майно обвинувачених ОСОБА_35, ОСОБА_7, ОСОБА_11 (т. 21 а.с. 122- 127).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.12.2023 скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 09.10.2023 в частинні закриття кримінального провадження та скасування арештів майна. Призначено новий розгляд в суді першої інстанції (т. 27 а.с. 223-233).

Так, за результатами перегляду ухвали суду від 09.10.2023 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшла висновку, що оскільки, відомості про злочин за ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються підсудні ( ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_14 ), був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000209 - 24.03.2017, тому до цієї справи п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не застосовується.

Як зазначено у мотивувальній частині судового рішення колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду врахувала, у тому числі, що пунктом 10 частина перша ст.284 КПК України доповнена на підставі Закону № 2147 від 03.10.2017, який був введений в дію 15.03.2018 (пункт 19 § 1 розділу 4). Законодавець визначив, що ці зміни не мають зворотньої дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147), тобто з 16.03.2018.

Правило пункту 4 § 2 є особливим випадком застосування загального правила статті 5 КПК України, який визначає ознаку, за якою застосовується різний правовий режим, притаманний будь-якій зміні законодавства: момент внесення відомостей про правопорушення до ЄРДР. Таке уточнення ознаки, за якою застосовується стаття 5 КПК України, не може вважатися дискримінаційним.

Для вирішення питання про застування пункту 10 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду врахувала висновки Верховного Суду, викладені у постанові ОП ККС ВС від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18, постанові ККС ВС від 11.04.2023 у справі № 201/3571/20, постанові ККС ВС від 28.11.2023 у справі № 641/6379/18, постанові ККС ВС від 12.05.2021 у справі № 243/14924/19.

Суд дослідив дані про рух кримінального провадження № 52017000000000209 від моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до направлення до суду обвинувального акта у цій справі, у тому числі:

24.03.2017 за № 52017000000000209 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом прийняття службовими особами НКРЕКП постанови № 289 від 03.03.2016, що (далі - цитата з первісної фабули кримінального правопорушення з витягу з ЄРДР), «призвело до економічно необґрунтованого та не підтвердженого фактичними витратами збільшення ціни придбання електричної енергії ДП «Енергоринок» у енергогенеруючих компаній, які працюють за ціновими заявками, та спричинило тяжкі наслідки для суспільства» (епізод 1).

08.08.2019 в рамках об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 всім підсудним в межах епізоду № 1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури продовжив строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017: (1) постановою від 07.10.2019 - до чотирьох місяців (до 08.12.2019), (2) постановою від 02.12.2019 - до шести місяців (до 08.02.2020), (3) постановою від 03.02.2020 - до восьми місяців (до 08.04.2020), (4) постановою від 31.03.2020 - до десяти місяців (до 08.06.2020), (5) постановою від 01.06.2020 - до дванадцяти місяців (до 08.08.2020).

Враховуючи те, що: (1) в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000209 підсудним про підозру було повідомлено лише за епізодом № 1, відомості про який було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018, а саме - 24.03.2017, (2) ОП ККС ВС у постанові від 31.10.2022 свої висновки щодо необхідності продовження строку досудового розслідування слідчим суддею в кримінальному провадженні, яке об`єднує епізоди розпочаті як до, такі і після 16.03.2018, обґрунтувала розширенням прав підозрюваних в провадженнях, розпочатих після 16.03.2018, в частині можливості їх участі в судовому засіданні при вирішенні слідчим суддею зазначеного питання; (3) в межах об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000209 епізоди провадження, розпочаті після 16.03.2018, були «фактовими» (у них нікому не повідомлялося про підозру) - продовження строку досудового розслідування прокурором не могло порушити прав підозрюваних у цій справі.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 неодноразово зупинялось на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва та відновлювалось у зв`язку з необхідністю вчинення слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Прокурор неодноразово закривав кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України та в частині «фактових» епізодів за ч. 2 ст. 364 КК України (кп № 209 [стало «фактовим» після закриття провадження щодо підозрюваних], кп № 158 та кп № 429), за ч. 5 ст. 191 (кп № 159), за ч. 3 ст. 209 КК України (кп № 722) - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (однією постановою чи двома окремими - щодо осіб та в частині наведених епізодів): (1) 27.08.2020 (цю постанову скасовано ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2020); (2) 21.01.2021 (ці постанови скасував перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постановами від 25.01.2021); (3) 09.04.2021 (ці постанови скасував перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постановами від 15.04.2021); (4) 20.05.2021 прокурор закрив кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 щодо підозрюваних (ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.09.2022 у справі № 991/3849/21 провадження за скаргами на цю постанову було закрито, цю постанову скасував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури постановою від 22.09.2022).

Суд зазначив, що: (1) прокурор жодного разу не закривав кримінальне провадження на підставі Пункту 10; (2) слідча суддя в ухвалі від 27.10.2020 прямо зазначила, що до кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 не може бути застосований Пункт 10, оскільки кримінальне провадження розпочато 24.03.2017 - до моменту набуття чинності відповідним пунктом.

22.09.2022 підсудним повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та цього ж дня прокурор прийняв постанову про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017.

Після виділення матеріалів досудового розслідування кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 стало одноепізодним кримінальним провадженням.

22.09.2022 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування, а 14.03.2023 у цьому кримінальному провадженні складено та затверджено обвинувальний акт.

Наведені в обвинувальному акті обставини в частині вчинення інкримінованих обвинуваченим дій мали місце з 2015 року до 23.03.2017 (дата прийняття постанови НКРЕКП № 337), а в частині спричинення шкоди - з травня 2016 року по грудень 2017 року.

Відображені у повідомленнях про підозру та її зміні, а також в обвинувальному акті обставини вчинення злочину за ч. 2 ст. 364 КК України охоплюються наведеною фабулою кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 52017000000000209 (епізод № 1), внесеного 24.03.2017.

З наведених мотивів, враховуючи те, що: (1) обвинувачення у цій справі стосується розробки, прийняття та застосування у 2016-2017 роках Порядку № 289, що призвело до завдання шкоди споживачам електроенергії на суму понад 19 млрд грн, та ці дії були вчинені в інтересах Групи компаній ДТЕК, крім цього ОСОБА_56 діяв ще й в інтересах ICU; (2) відомості про цей злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018 - 24.03.2017 за № 52017000000000209 за ч. 2 ст. 364 КК України; (3) хоч на стадії досудового розслідування з цим кримінальним провадженням № 52017000000000209 було об`єднано ряд кримінальних проваджень (епізодів), в тому числі розпочатих після 16.03.2018, проте за цими епізодами підозра не пред`являлась та в подальшому всі приєднані епізоди були виділені в окреме провадження; (4) про підозру підсудним було повідомлено в межах первісного кримінального провадження № 52017000000000209, яке було розпочато 24.03.2017; (5) на момент внесення 24.03.2017 до ЄРДР даних про цей злочин всі діяння, у вчиненні яких обвинувачуються підсудні, вже були вчинені - прийняті всі постанови № 289 від 03.03.2016, № 721 від 28.04.2016, № 1178 від 24.06.2016, № 2326 від 20.12.2016, № 337 від 23.03.2017; тяжкі наслідки від цих дій охоплюють період з травня 2016 року по грудень 2017 року та відповідно вони мали місце до 16.03.2018; (6) фактичні обставини обвинувачення, викладені в обвинувальному акті, повністю охоплюються фабулою кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 (епізод № 1), є розвитком та конкретизацією останньої; (7) наступне внесення до ЄРДР кримінального провадження № 52018000000000429 від 05.05.2018 (Епізод № 4) на підставі ухвали слідчого судді відомостей про злочин, який вже розслідувався в межах кримінального провадження № 52017000000000209, не змінює правовий режим кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017, у переданій до суду справі; (8) дані щодо можливого вчинення злочину ОСОБА_38 на користь компанії ICU зазначались в одній із заяв про вчинення злочин, яка була в розпорядженні органу досудового розслідування, до початку розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017, та щонайменше з січня 2018 року розслідування цих обставин в межах первісного кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 було відображене в процесуальних рішеннях - підсудні обвинувачуються у вчиненні злочину, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2017.

Також, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду визнала не релевантними обставинам справи висновки, сформульовані в постанові Об`єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.04.2023 у справі № 367/1335/21, від 10.10.2023 № 753/10115/22.

Обґрунтування клопотань захисників фактично зводились до аналізу висновків, до яких дійшла колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 14.12.2023 у цій же справі № 991/2364/23, та наведенні аргументів на спростування таких висновків.

Однак, згідно з ч. 3 ст. 415 КПК висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Враховуючи позицію Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, що міститься в ухвалі від 14.12.2023, яка є обов`язковою для суду першої інстанції при новому розгляді, та відсутність будь-яких нових доводів, які б не були перевірені під час апеляційного розгляду, колегія суддів доходить висновку, що у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017слід відмовити.

Додаткові посилання захисників на постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 № 755/6898/21 та постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 09.09.2024 № 759/7254/22 колегія суддів не враховує при прийнятті рішення, оскільки ці постанови не є релевантними до обставин цього кримінального провадження, позаяк постанова від 07.10.2024 стосується порядку продовження строків досудового розслідування в об`єднаних або виділених кримінальних провадженнях, у яких початок строку досудового розслідування має місце до 16.03.2018, а постанова від 09.09.2024 - обрахунку строку досудового розслідування у разі скасування прокурором вищого рівня постанови прокурора про закриття, у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України.

Враховуючи висновок про те, що у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України взагалі не застосовуються, питання щодо порядку обчислення та продовження строку досудового розслідування судом не перевіряється.

Щодо закриття у порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити кримінальне провадження, зокрема, у випадку встановлення підстав, передбачених у п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

За ч. 1 ст. 219 КПК України у редакції, яка діяла у період з 22.09.2022 по 01.01.2024, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з пунктом 4 § 2 розділу 4 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147- VIII від 03.10.2017» встановлено, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу (якими внесені зміни, зокрема, до ст. 284 КПК України) - не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

У судовому засіданні встановлено, що 22.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами правоохоронних органів внесено відомості про кримінальні правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом того, що службові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), використовуючи власне службове становище, діючи у змові із представниками групи компаній ДТЕК всупереч завданням та цілям діяльності НКРЕКП з метою надання неправомірної вигоди групі компаній ДТЕК у виді доходів, на які вказані компанії не могли правомірно розраховувати, під час затвердження постанов про ОРЦ на електричну енергію за 2018 і 2019 роки включили до складу державної регульованої ціни на електричну енергію витрати з доставки енергетичного вугілля з-за кордону в завідомо непідтверджених та необґрунтованих обсягах, чим забезпечили неправомірний дохід для компаній ДТЕК в розмірі понад 9 млрд грн та завдали тяжких наслідків громадським і державним інтересам у виді надлишково понесених витрат в розмірі понад 20 млрд грн (кримінальне провадження № 52022000000000276); а також за ч. 2 ст. 367 КК України за фактом того, що члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, прийняли постанову НКРЕКП № 289 від 03.03.2016, якою затвердили методики розрахунку ОРЦ на електричну енергію, що передбачає включення до складу державної регульованої ціни на електричну енергію витрати з доставки енергетичного вугілля з-за кордону в завідомо непідтверджених та необґрунтованих обсягах, а також прийняли наступні постанови про затвердження ОРЦ на електричну енергію за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, якими фактично включили до складу державної регульованої ціни на електричну енергію витрати з доставки енергетичного вугілля з-за кордону в завідомо непідтверджених та необґрунтованих обсягах, чим завдали тяжких наслідків громадським і державним інтересам у виді надлишково понесених витрат в розмірі понад 39 млрд грн (кримінальне провадження № 52022000000000277) (т. 42 а.с. 20-23). Постановою від 22.09.2022 об`єднані в одне провадження матеріали досудового розслідування кримінальних проваджень № 52022000000000276 та № 52022000000000277, що підтверджується матеріалами справи.

Встановлено, що 26.10.2022 у межах кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 повідомлено про підозру ОСОБА_36, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_37 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (т. 35 а.с. 44, т. 42 а.с. 20-23, 36-104).

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_60 від 21.12.2022 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 до трьох місяців, тобто до 26.01.2023 (т. 35 а.с. 35-59).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.10.2022 у справі № 991/4604/22, у межах кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022, надано детективам Національного антикорупційного бюро України тимчасовий доступ до оригіналів матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000278 від 22.09.2022, які перебувають у володінні Національного антикорупційного бюро України з можливістю їх вилучення (т. 35 а.с. 22-26).

16 січня 2023 року прокурором надано доручення детективу Національного антикорупційного бюро України виконати вимоги ст. 283, 290 КПК України (т. 44 а.с. 78-79).

У цей же день детективом Національного антикорупційного бюро України складено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів та направлено Державному підприємству «Редакція газети «Урядовий кур`єр» лист-замовлення на розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр» ОСОБА_36 та ОСОБА_37 про завершення досудового розслідування (т. 44 а.с. 80-82, 83-84).

Також, у цей же день під розписку повідомлено про завершення досудового розслідування захисника ОСОБА_24, про що свідчить його підпис на повідомленні. Повідомлення направлено обвинуваченим ОСОБА_57, ОСОБА_61, захисникам, зокрема ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, у месенджер, а також обвинуваченим та захисникам на електронну пошту. 17.01.2023 засобами поштового зв`язку повідомлення направлено обвинуваченим: ОСОБА_6, ОСОБА_58, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_66, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_57, захисникам, зокрема: ОСОБА_21, ОСОБА_67, ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_19 (т. 44 а.с. 82, 88).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.10.2023 у справі № 991/8376/23 встановлено до 29.12.2023 включно строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52022000000000276 від 22.09.2022 для таких учасників сторони захисту: підозрюваним ОСОБА_58, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та їх захисникам, а також захиснику (захисникам) підозрюваного ОСОБА_68, після спливу якого вони будуть вважатись такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування (т. 35 а.с. 140-150).

30 грудня 2023 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 з реєстром матеріалів досудового розслідування та цивільним позовом під розписку вручено обвинуваченим: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_58, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_57, захисникам, зокрема: ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_69, ОСОБА_25, ОСОБА_70, ОСОБА_26, 01.01.2024 - обвинуваченій ОСОБА_10, захиснику ОСОБА_24 ; 30.12.2023 засобами поштового зв`язку направлено, захисникам: ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20 ОСОБА_23, ОСОБА_24 . Додатково направлено засобами електронної пошти всім обвинуваченим та захисникам, у тому числі ОСОБА_37, ОСОБА_36, ОСОБА_18 за адресою електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_23 - ІНФОРМАЦІЯ_16 та у месенджери (т. 31 а.с. 120-163).

02.01.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 надійшов до Вищого антикорупційного суду (т. 30 а.с. 1).

Отже, відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 52022000000000276 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2022 за матеріалами правоохоронних органів. Матеріали досудового розслідування цього кримінального провадження не виділялись з іншого провадження та не об`єднувались з кримінальним провадженням № 52017000000000209 від 24.03.2017. Тобто, строк досудового розслідування щодо злочинів, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань у межах цього кримінального провадження, почав обчислюватись з 22.09.2022 до повідомлення особам про підозру - 26.10.2022, та після повідомлення особам про підозру до звернення до суду з обвинувальним актом.

Тому колегія суддів вважає посилання захисників щодо необхідності застосування при обчисленні строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 положень ч. 7 ст. 217 та ч. 6 ст. 219 КПК України помилковими.

Доводи захисників про те, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_40 не мав повноважень на продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, оскільки входив до групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, колегією суддів оцінюються критично, з огляду на таке.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень.

Так, у п. 4-1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» (надалі - Закону) встановлено, що прокурором органу прокуратури є заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Відповідно до ч. 3, 9 ст. 39 Закону адміністративними посадами у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, зокрема є посада заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Перебування прокурора на адміністративній посаді у прокуратурі не звільняє його від здійснення повноважень прокурора відповідної прокуратури, передбачених цим Законом.

Тобто, ОСОБА_40, будучи прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обіймає адміністративну посаду, яка передбачає наявність додаткових повноважень, передбачених ч. 8 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру», перелік яких обмежується повноваженнями, передбаченими цим та іншими законами України, та не позбавлений можливості здійснення повноважень прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Отже, враховуючи вимоги ст. 294, 295 КПК України, винесення заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_44 постанови від 21.12.2022 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 до трьох місяців, узгоджується з положеннями кримінального процесуального закону.

Доводи захисників ОСОБА_16, ОСОБА_18 та ОСОБА_23 щодо невиконання стороною обвинувачення вимог ст. 283, 290 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими з таких підстав.

Як встановлено вище, 16.01.2023 захиснику ОСОБА_24 повідомлено особисто під розписку про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження, у цей же день засобами мобільного зв`язку повідомлено інших захисників та обвинувачених. Також 17.01.2024 засобами поштового зв`язку таке повідомлення направлено усім захисникам та обвинуваченим, окрім ОСОБА_71 та ОСОБА_35, оскільки щодо останніх здійснювалось спеціальне досудове розслідування. Разом з тим, детективом 16.01.2023 направлено лист-замовлення щодо здійснення оголошення у газеті «Урядовий кур`єр», яке опубліковане 19.01.2023.

Тобто орган досудового розслідування вчинив всіх дій для належного повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування.

Посилання захисників на те, що стадія завершення досудового розслідування має рахуватись для кожної зі сторін захисту окремо не ґрунтується на нормах закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Колегія суддів враховує висновки Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, виснувані у постанові від 09.10.2024 у справі № 276/900/20 з посиланням на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладений у постанові від 24.10.2022 в справі № 216/4805/20 та висновок Касаційного кримінального суду у постанові від 22.05.2024 в справі № 749/19/22, згідно з якими:

- проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування. До того ж приписи КПК України не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування негайно після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування. День повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати. День направлення або безпосереднього вручення повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначається дата, час та місце ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, рахується у строк досудового розслідування.

- в порядку ст. 290 КПК України мають бути повідомлені про завершення досудового розслідування всі підозрювані та захисники, не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кожного з них. Таким чином, відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів про належне повідомлення одного із учасників кримінального провадження зі сторони захисту про завершення досудового розслідування, не може свідчити про не зупинення перебігу строку досудового розслідування в цілому.

Окрім цього, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 15.02.2023 у справі № 354/1129/20 зазначив, що належним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування і відкриття для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК матеріалів досудового розслідування є або документи, що підтверджують особисте вручення відповідному учаснику кримінального провадження повідомлення про відкриття для ознайомлення матеріалів справи (зокрема, особисті розписки підозрюваного, захисника), або докази про направлення такого повідомлення на адресу, вказану для листування.

Посилання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_23 на неналежне виконання стороною обвинувачення вимог щодо направлення їм обвинувального акту спростовуються матеріалами справи, у яких містяться відомості щодо їх направлення засобами поштового зв`язку та на електронну пошту останніх.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

Тобто, обвинувальний акт вручається підозрюваному особисто під розписку, окрім як у разі здійснення стосовно нього спеціального досудового розслідування.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 297-5 передбачено, що копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

Зазначені захисниками у судовому засіданні обставини щодо відсутності на описі Ф.107 відомостей про номер поштового відправлення конверту не свідчать про невиконання стороною обвинувачення вимог ст. 293 КПК України, водночас можуть бути підставою для перевірки належного виконання працівниками АТ «Укрпошта» своїх службових обов`язків.

Доводи захисника ОСОБА_23 про те, що ОСОБА_55 та ОСОБА_56 мали бути викликані до органу досудового розслідування для вручення обвинувального акта, у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 297-1 КПК України, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки цей порядок передбачений для оприлюднення повісток про виклик, тобто коли участь обвинуваченого є обов`язковою.

Твердження захисників ОСОБА_23 та ОСОБА_18, що останні не користувались електронними поштами, на, які стороною обвинувачення направлявся обвинувальний акт, колегія суддів оцінює критично, з урахуванням того, що у матеріалах справи містяться докази, згідно з якими захисник ОСОБА_23 використовувала електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_16, 2023 роках, направляючи клопотання електронною поштою до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у 2024 - до Вищого антикорупційного суду. Окрім цього вона зазначена була у Єдиному реєстрі адвокатів України (т. 44 а.с. 99-103, 108-117, 123-137, 152-165). Захисник ОСОБА_18 використовувала електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_15 - у 2022, 2023 роках, направляючи клопотання електронною поштою до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у 2024 - до Вищого антикорупційного суду, також вона зазначена у Єдиному реєстрі адвокатів України (т. 44 а.с. 104-107, 118-122, 138-151, 166).

Доводи захисників про те, що кримінальне провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 є дублікатом кримінального провадження № 5201700000000209 від 24.03.2017, спростовуються дослідженими колегією суддів матеріалами справи.

При цьому отримання тимчасового доступу у межах цього кримінального провадження до оригіналів документів, які містяться у виділеному з кримінального провадження № 5201700000000209 від 24.03.2017 матеріалах досудового розслідування, жодним чином не впливає на обрахунок строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022. Цій обставині має бути надана оцінка при дослідженні доказів з точки зору дотримання процесуального порядку їх отримання.

Щодо закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відповідно до ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України.

Водночас, у ст. 284 КПК України визначені підстави, за наявності яких закривається кримінальне провадження.

Так, за пунктом 9-1 частини першої цієї статті кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 ч. 1 цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 ч. 2 цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Тому, питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України може бути вирішеним на стадії підготовчого судового засідання.

Так, при вирішенні питання про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України або відмову у закритті кримінального провадження має бути з`ясовано:

1) наявність нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України;

2) що діяння, яке розслідується у кримінальному провадженні, є тим самим діянням, щодо якого існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3) здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке закрито на одній із підстав, зазначених у п. п. 1, 2, 4, 9 ч. 1 ст. 284 КПК України, на момент його закінчення, із дотриманням вимог щодо підслідності.

У судовому засіданні встановлено, що 21.01.2021 постановою старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_72 кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 за підозрою ОСОБА_35, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_34 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, закрито щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати (т. 38 а.с. 20-29).

Постановою старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_72 від 21.01.2021 кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 в частині епізодів за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (т. 38 а.с. 30-38).

25.01.2021 перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_48, розглянувши скаргу старших детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_73 і ОСОБА_74 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, скасував постанови від 21.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 та п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 38 а.с. 38-54).

У подальшому, постановами від 09.04.2021 старшого прокурора групи прокурорів - в.о. заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_72 кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 в частині епізодів за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, та за підозрою ОСОБА_35, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_34 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, закрито щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати (т. 38 а.с. 55-78).

15.04.2021 перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_48, розглянувши скаргу старших детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_73 і ОСОБА_74, скасував постанови прокурора від 09.04.2021 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 (т. 38 а.с. 79-101).

Доводи захисника ОСОБА_26 про те, що Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_48 не мав повноважень на скасування постанов прокурора від 21.01.2021 та від 09.04.2021, колегія суддів оцінює критично з огляду на таке.

Так, ч. 6 ст. 36 КПК України, зокрема передбачено, що скасування незаконних та необґрунтованих постанов прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до ст. 311 КПК України під час досудового розслідування слідчий, дізнавач, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 312 КПК України скарга слідчого, дізнавача подається прокурору вищого рівня щодо прокурора, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються.

Статтею 8-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема передбачено, що Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури видаються за обов`язковим погодженням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особи, яка виконує його обов`язки).

Як встановлено вище рішення про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 приймались прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, а скарги детективів Національного бюро у порядку ст. 311-312 КПК України були розглянуті прокурором вищого рівня - першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, тобто прокурором вищого рівня, що відповідає вимогам законодавства.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що положення ч. 6 ст. 36 КПК України не виключає норми ст. 311-312 КПК України, які є спеціальними при вирішення питання щодо розгляду поданих детективами скарг.

Окрім цього, колегія суду зазначає, що загальновідомим є те, що у період з 21.08.2020 по 28.07.2022 посада заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури була вакантною.

Отже, підстави для висновку, що постанови від 21.01.2021 та від 09.04.2021 прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_72 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на даний час чинні та не скасовані, відсутні.

Також у судовому засіданні встановлено, що постановою старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_52 від 20.05.2021 кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 за підозрою ОСОБА_35, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_34 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, закрито щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати (т. 38 а.с. 102-113).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2021 у справі № 991/3849/21 розглянуто в межах об`єднаного провадження скарги адвоката ОСОБА_75, що діє в інтересах АТ «Нікопольський завод феросплавів»; адвоката ОСОБА_76, що діє в інтересах «Запорізький завод феросплавів»; ГО «Центр протидії корупції» в особі виконавчого директора ОСОБА_77 ; адвоката ОСОБА_78, що діє в інтересах ОСОБА_79, та за результатами їх розгляду постановлено ухвалу, якою закрито провадження за скаргою ГО «Центр протидії корупції» в особі виконавчого директора ОСОБА_80 . Відмовлено у задоволенні скарг адвоката ОСОБА_75, що діє в інтересах АТ «Нікопольський завод феросплавів», адвоката ОСОБА_76, що діє в інтересах «Запорізький завод феросплавів», адвоката ОСОБА_78, що діє в інтересах ОСОБА_79 (т. 38 а.с. 152-181).

21.09.2022 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, з урахуванням ухвали про виправлення описок від 04.10.2022, скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2021 в частині відмови в задоволенні скарг на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора від 20.05.2021 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017. В цій частині постановлено нову ухвалу, якою провадження за скаргами адвокатів ОСОБА_75 в інтересах Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» та ОСОБА_76 в інтересах Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» закрито. У іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін (т. 38 а.с. 184-196).

Встановлено, що 22.09.2022 постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_60 скасовано постанову прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_81 від 20.05.2021 про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 (т. 5 а.с. 236-242).

Тобто, останнім процесуальним рішенням, яким закрито кримінальне провадження, є постанова старшого прокурора групи прокурорів - прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_52 від 20.05.2021 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 за підозрою ОСОБА_35, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_34 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати.

Доводи захисника про те, що у кримінальному провадженні № 520217000000000209 від 24.03.2017 порушено засаду обов`язковості судових рішень, оскільки постанова від 22.09.2022 винесена поза межами строку досудового розслідування, колегією суддів оцінюється критично, з огляду на таке.

Так, Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає випадки скасування, зокрема постанови прокурора про закриття кримінального провадження прокурором вищого рівня, у разі її оскарження у порядку, визначеному ст. 311, 312 КПК України, а також - за ініціативи керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у порядку ч. 6 ст. 36 КПК України.

Також кримінальним процесуальним законом передбачена можливість оскарження постанови про закриття кримінального провадження слідчому судді, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Тобто, зазначені вище випадки можуть мати місце незалежно один від одного, але за наявності чинної постанови прокурора.

Посилання захисника на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2023 у справі № 367/1335/21, у даному випадку, з урахуванням питання, яке розглядається судом, а саме закриття кримінального провадження у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України за умови існування нескасованої постанови про закриття кримінального провадження, колегія суддів вважає не релевантним. Водночас, доказів того, що постанова заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_60 від 22.09.2022 скасована, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні не встановлено існування нескасованої постанови прокурора про закриття кримінального провадження № 5201700000000209 від 24.03.2017.

Тому підстави для задоволення клопотань захисників про закриття кримінальних проваджень у порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні.

Щодо клопотань про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу «ne bis in idem».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

На стадії підготовчого засідання у судовому провадженні кримінальне провадження може бути закрите з підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.

Натомість, висновки щодо наявності підстав для застосування принципу «ne bis in idem» можуть бути зроблені виключно за результатом розгляду кримінального провадження по суті, тобто в остаточному рішенні суду.

Отже враховуючи, у тому числі положення ст. 314 КПК України, підстави для закриття кримінальних проваджень зі зазначених захисником підстав, відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотань про закриття кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022 належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 284, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотань захисника обвинувачених ОСОБА_34 та ОСОБА_35 - адвоката ОСОБА_23, захисника обвинуваченого ОСОБА_35 - адвоката ОСОБА_18, захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_19, захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_20, обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_21, захисника обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_15 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 та кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_26 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відмовити у задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_26, обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_24 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 та захисників обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_24, обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_21 про закриття кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Відмовити у задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_22 про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 та кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу «ne bis in idem».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3