- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/8422/24
Провадження 1-кп/991/97/24
У Х В А Л А
19 листопада 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду в місті Києві скаргу захисника ОСОБА_7 на рішення прокурора у кримінальному провадженні та клопотання захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного 25 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000435, за обвинуваченням:
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Правдине Білозерського району Херсонської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Болград Одеської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.Історія провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно із ч. 1 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами 2 та 3 цієї статті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 для розгляду кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Ухвалою Суду від 05.09.2024 у провадженні призначено підготовче судове засідання, під час проведення якого 17.09.2024 постановлено ухвалу про задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про колегіальний розгляд кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 сформовано склад суду у кількості трьох суддів, для розгляду кримінального провадження.
2.Доводи клопотань про закриття кримінального провадження
У клопотання захисник ОСОБА_7 стверджує, що у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 закінчився строк досудового розслідування, а тому вказане провадження має бути закрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Свою позицію адвокат обґрунтовує тим, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений неуповноваженою особою (заступником Генерального прокурора) та на підставі клопотання неуповноваженого суб`єкта (слідчого ГСУ НП України). Таким чином захисник резюмує, що постанова заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 28.03.2023 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 до трьох місяців є незаконною. Вказане стало наслідком того, що на думку сторони захисту, з 02.09.2022 кримінальне провадження відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України стало підсудне Національному антикорупційному бюро України та мало бути передано за підслідністю. Однак цього зроблено не було.
Ба більше при зверненні до прокурора із клопотанням про продовження строку досудового розслідування слідчим ГСУ НП України не дотримано вимоги ч. 3 ст. 295 КПК України.
Крім цього захисник стверджував, що з 16.01.2023 слідчі ГСУ НП України не мали права приймати рішення, в тому числі щодо продовження строку досудового розслідування, адже рішенням керівника Національного антикорупційного бюро України за погодженням із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури матеріали кримінального провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022 були витребувані. Втім замість виконання рішення керівника Національного антикорупційного бюро України від 16.01.2023 постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 від 13.06.2023 підслідність у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 визначено за слідчими СУ ГУ НП в Одеській області.
За наведених обставин захисник стверджує, що продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 відбулось з грубим порушенням вимог КПК України, що виключає законність постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 28.03.2023. У зв`язку з цим, за твердженням адвоката, незаконним є і подальше продовження строку досудового розслідування кримінального провадження слідчими суддями. Наслідком незаконності таких рішень є звернення до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Одночасно з клопотанням про закриття кримінального провадження захисник звернувся до Суду зі скаргами, в яких з тих самих підстав, що і в клопотанні про закриття кримінального провадження, стверджував про незаконність рішень заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 28.03.2023 та прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 від 13.06.2023. У зв`язку з цим порушив питання про їх скасування.
Так само на продовженні строку досудового розслідування у кримінальному провадженні з істотним порушенням вимог КПК України наполягав у своєму клопотанні про закриття кримінального провадження і адвокат ОСОБА_6 . Свою позицію захисник також обґрунтував тим, що строк досудового розслідування продовжений неуповноваженими суб`єктами через порушення правил підслідності.
Порушення правил підслідності і, як наслідок, порушення порядку продовження строку досудового розслідування, за твердженням захисника, негативно вплинуло на права ОСОБА_8 . У зв`язку з цим просив закрити кримінальне провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022.
3.Позиції учасників судового засідання
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття кримінального провадження. Пояснення надав аналогічні викладеним у клопотанні. Звернув увагу на висновок комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи № 636, якою встановлено розмір матеріальної шкоди на суму понад 7 000 000 грн. Наголосив, що з моменту отримання такого висновку, тобто з 02.09.2022, мало б бути вирішено питання про передачу кримінального провадження за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України. Однак цього зроблено не було.
Додатково акцентував увагу на невиконанні рішення керівника Національного антикорупційного бюро України від 16.01.2023, яким витребовувались матеріали кримінального провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022, та відсутність з цієї дати повноважень у слідчих ГСУ НП України на досудове розслідування цього кримінального провадження.
Підсумував, що внаслідок порушення правил підслідності продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні відбулось неуповноваженим на те суб`єктом та без дотримання вимог ч. 3 ст. 295 КПК України. За наведених обставин наступні продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчими суддями відбулись із порушенням законодавства.
Таким чином, з урахуванням незаконності продовження строку досудового розслідування, захисник стверджував, що з обвинувальним актом у кримінальному провадженні прокурор звернувся поза межами строку досудового розслідування. У зв`язку з чим просив закрити кримінальне провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Додатково просив врахувати доводи, наведені у цьому клопотанні, як заперечення на ухвали слідчих суддів, якими продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також звернув увагу, що з цих самих підстав стороною захисту ОСОБА_9 подано скарги на постанови від 28.03.2023 та 13.06.2023.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання про закриття кримінального провадження, подане адвокатом ОСОБА_7 . Повідомив, що має власне клопотання, доводи якого частково збігаються із клопотанням захисника ОСОБА_9 Наголосив на тому, що кримінальне провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022 має бути закрите за ознаками не лише ч. 2 ст. 364 КК України, а й інших кримінальних правопорушень. Адже кримінальне провадження № 4202216000000393 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України, яке надалі об`єднане з кримінальним провадженням № 12022000000000435 від 25.05.2022, до моменту об`єднання так само було підслідно Національному антикорупційному бюро Україну.
Свою позицію пояснив тим, що 05.01.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення і наявною була умова, передбачена п. 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Таким чином як мінімум з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_8 строк досудового розслідування мав продовжуватися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду за клопотанням детектива Національного антикорупційного бюро України, погодженим прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зазначив, що порушення правил підслідності спричинило вирішення питання про продовження строку досудового розслідування як у кримінальному провадженні № 12022000000000435, так і у провадженні № 4202216000000393, з порушенням норм законодавства. Таким чином, до моменту об`єднання у названих кримінальних провадженнях сплили строки досудового розслідування. Посилаючись на вищевикладене, просив кримінальне провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022 закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали доводи клопотань своїх захисників та просили такі клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотань про закриття кримінального провадження. Долучив письмові заперечення на клопотання захисника ОСОБА_7 та на його скаргу. Щодо порушення ч. 3 ст. 295 КПК України пояснив, що копія клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 була скерована обвинуваченому ОСОБА_9, однак останній не скористався правом подати заперечення на таке клопотання. Наголосив на тому, що неможливо порушити право обвинуваченого, яким останній не скористався. На спростування твердження про те, що копія відповідного клопотання не була скерована захиснику ОСОБА_7, зазначив, що останній скористався своїм правом подати заперечення на клопотання слідчого.
Щодо необхідності передачі матеріалів кримінального провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022 до Національного антикорупційного бюро України прокурор зазначив, що сама сторона захисту не визнавала результати такої експертизи, у зв`язку з чим і була призначена додаткова товарознавча експертиза. Додатково прокурор наголосив, що стороною захисту надано свій експертний висновок, яким встановлено, що збитки взагалі відсутні. Таким чином неможливо стверджувати, що з 02.09.2022 кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України.
Зауважив, що жодних спорів про підслідність у кримінальному провадженні не виникало, а стороною захисту не оскаржувалась бездіяльність слідчого щодо невиконання вимог ч. 2 ст. 218 КПК України.
Спростовуючи твердження захисника ОСОБА_6 щодо підслідності з 05.01.2023 кримінального провадження № 4202216000000393 детективам Національного антикорупційного бюро України, прокурор зазначив, що ні в обвинувальному акті, ні у матеріалах кримінального провадження не йде мова про те, що ОСОБА_8 підбурював до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди прокурору, який би відповідав критеріям зазначеним у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Крім цього звернув увагу на практику Верховного Суду в частині, що стосується необхідності врахування впливу порушень правил підслідності на процесуальні права та інтереси осіб, які стверджують про такі порушення.
4.Оцінка та висновки Суду щодо вирішення клопотань
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали клопотань та скарги, Суд дійшов такого.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України закріплено право суду у підготовчому судовому засіданні закрити провадження, зокрема у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України
Пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено положення, згідно з яким кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
За своєю правовою природою закриття кримінального провадження як процесуальне рішення уповноважених державних органів є формою закінчення кримінального провадження, яка виключає правомочність правоохоронного органу щодо розслідування обставин, за яким ухвалено рішення про закриття. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність щодо особи повністю закінчується, подальший рух провадження виключається. За таких обставин необхідним є ретельне дослідження та встановлення беззаперечних фактів, які дають підстави для закриття кримінального провадження.
Із змісту клопотання та скарги захисника ОСОБА_7, а також наданих у судовому засіданні пояснень Судом встановлено, що факт закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 останній пов`язує з тим, що як ініціювання питання про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, так і прийняття рішення про таке продовження, відбулись неуповноваженими суб`єктами. Вказане стало наслідком порушення правил підслідності, передбачених ст. 216 КПК України.
Факт порушення правил підслідності адвокат пов`язує з отриманням 02.09.2022 органом досудового розслідування висновку комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи № 636, якою встановлено розмір матеріальної шкоди на суму, яка є критерієм віднесення кримінального провадження до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Передумовою реалізації прокурором повноважень щодо зміни підслідності має бути здійснення відповідним органом, визначеним у ст. 216 КПК України, досудового розслідування у кримінальному провадженні та встановлення за наслідками такого розслідування достатніх обставин, які свідчать про підслідність цього кримінального провадження іншому органу досудового розслідування. При цьому без наявності достатньої правової підстави прийняття процесуального рішення про зміну підслідності у кримінальному провадженні суперечитиме завданням кримінального провадження, в частині що стосується забезпечення швидкого розслідування, перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у розумні строки.
Як встановлено у судовому засіданні реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 дійсно містить посилання на висновок комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи № 636 від 02.09.2022. Водночас з досліджених матеріалів судового провадження Судом встановлено, що сторона захисту наполягала на тому, що такий висновок ґрунтується на завідомо неправдивих даних.
Так, у запереченнях на клопотання про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців захисник зазначає, що висновок експертизи № 636 від 02.09.2022 є недопустимим та неналежним доказом, адже містить посилання на нерепрезентативні джерела інформації, з яких здійснювався аналіз ринку подібних товарів. Твердження аналогічного змісту містяться у всіх наступних запереченнях на клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022.
Зі змісту клопотання про продовження строку досудового розслідування, а також ухвал слідчих суддів, якими вирішено питання про його продовження, Судом встановлено, що однією з обставин, яка обумовлювала необхідність у додатковому часі розслідування, є необхідність у висновку призначеної комплексної економічної та товарознавчої експертизи.
Як свідчить обвинувальний акт ОСОБА_9 і ОСОБА_8 інкримінується завдання майнової шкоди на суму 9 207 085,19 грн. Зазначена сума відрізняється від розміру завищення ринкової вартості продукції, яка міститься у висновку комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи № 636 від 02.09.2022.
Вказане у сукупності із поясненнями прокурора про те, що розмір матеріальних збитків у кримінальному провадженні не встановлюється на підставі висновку комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи № 636 від 02.09.2022 спростовує твердження захисника про наявність у розпорядженні сторони обвинувачення станом на 02.09.2022 достатньої правової підстави для прийняття процесуального рішення про зміну підслідності у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, згідно з вимогами процесуального законодавства до моменту направлення обвинувального акта до суду слідчий та прокурор уповноважені оцінити докази з точки зору належності, допустимості та достатності. У випадку встановлення обставин, які можуть свідчити про невідповідність певних доказів зазначеним критеріям, слідчий та прокурор у межах строку досудового розслідування не позбавлені права повторно вчинити слідчі (розшукові) дії, застосувати заходи забезпечення кримінального провадження.
Зважаючи на те, що у межах кримінального провадження висновок комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи № 636 від 02.09.2022, не використовується як доказ на підтвердження розміру матеріальних збитків, то в силу вимог ч. 1 ст. 94 КПК України щодо оцінки доказів слідчим, прокурором, неможливо стверджувати, що з 02.09.2022 кримінальне провадження підслідне Національному антикорупційному бюро України.
При цьому Суд відхиляє доводи захисника про те, що з 16.01.2023 слідчі ГСУ НП України не мали права приймати рішення, в тому числі щодо продовження строку досудового розслідування, з огляду на рішення керівника Національного антикорупційного бюро України за погодженням із керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яким матеріали кримінального провадження № 12022000000000435 від 25.05.2022 були витребувані.
Зазначене пояснюється тим, що відповідно до ст. 36 КПК України виключне право вирішувати питання про зміну підслідності у кримінальному провадженні має прокурор (прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники).
Зі свого боку рішення Директора Національного антикорупційного бюро України про витребування кримінального провадження, прийняте у відповідності до положень п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», не змінює підслідність кримінального провадження та, відповідно, не припиняє повноваження органу досудового розслідування, спрямоване на з`ясування фактичних даних для прийняття подальшого процесуального рішення.
На підставі викладеного, зважаючи, що обставини, на які посилався адвокат ОСОБА_7 в обґрунтування клопотання про закриття кримінального провадження та скарги на постанови від 28.03.2023 та 13.06.2023, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, Суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.
Із змісту клопотання захисника ОСОБА_6, а також наданих у судовому засіданні пояснень Судом встановлено, що факт закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4202216000000393 останній пов`язує з тим, що як ініціювання питання про продовження строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, так і прийняття рішення про таке продовження, відбулись неуповноваженими суб`єктами. Вказане стало наслідком порушення правил підслідності, передбачених ст. 216 КПК України.
Порушення правил підслідності адвокат пов`язує з тим, що 05.01.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, і наявною була умова, передбачена п. 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Таким чином з цього моменту кримінальне провадження було підслідне Національному антикорупційному бюро України.
Суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_6 про підслідність кримінального провадження № 4202216000000393 Національному антикорупційному бюро України з моменту повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Зазначене пояснюється тим, що за змістом ч. 5 ст. 216 КПК України детективам Національного антикорупційного бюро України підслідне кримінальне провадження, в тому числі щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Водночас, жодної із цих умов Судом не встановлено.
Так, за змістом обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища. Розмір неправомірної вигоди, мова про який йде в обвинувальному акті, є 35 000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на 09.12.2022 становило 1 279 901 грн. Службова особа, якій таку неправомірну вигоду підбурювали надати, - «особа, уповноважена на прийняття рішення щодо притягнення чи непритягнення особи до кримінальної відповідальності».
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України для підслідності кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, розмір неправомірної вигоди має у п`ятсот і більше разів перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 грудня дорівнював 2684 гривні.
Таким чином для віднесення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, до підслідності Національного антикорупційного бюро України розмір неправомірної вигоди мав перевищувати 1 342 000 грн.
Так само «особа, уповноважена на прийняття рішення щодо притягнення чи непритягнення особи до кримінальної відповідальності» не належить до службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 КК України та у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України. Адже такою особою під час досудового розслідування згідно з положеннями ст. 290, 291 КПК України є прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.
За наведених обставин умова, передбачена п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, відсутня.
На підставі викладеного, Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, а тому у його задоволенні належить відмовити.
Керуючись статтями 284, 314, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 на рішення заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 28.03.2023 у формі постанови про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022 до трьох місяців.
Відмовити у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 на рішення прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 від 13.06.2023 у формі постанови про визначення підслідності та місця проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000435 від 25.05.2022.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 та захиснка ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного 25 травня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000435.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3