- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/12791/24
Провадження 1-кс/991/12862/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення експертного дослідження просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024082030000023 від 04.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2, ч. 3 ст. 307 КК України, у якому 08.08.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, а 19.08.2024 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 3 ст. 307 КК України та ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2024 накладено арешт на майно, яким користується ОСОБА_8, зокрема, на автомобіль «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_1 .
ОСОБА_4 на підставі наказу керівника Запорізької обласної прокуратури від 06.11.2020 призначена на посаду заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та, перебуваючи на вказаній посаді, наділена владою та службовим становищем, що надає їй змогу вживати відповідних заходів, спрямованих на забезпечення прийняття/неприйняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях, контролю перебігу досудового розслідування у відповідних кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється працівниками правоохоронних органів різних рівнів у Запорізькій області.
Детектив зазначає, що 16.09.2024 у заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 виник умисел на одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди для себе та невстановлених третіх осіб за вчинення в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за таких обставин.
Так, 19.09.2024 у період з 14:30 год по 14:47 год під час телефонної розмови у месенджері Telegram з використанням абонентського номеру НОМЕР_2 ОСОБА_4, перебуваючи у невстановленому на даний час досудовим розслідуванням місці, повідомила ОСОБА_8 про те, що спілкувалася із відповідними працівниками правоохоронних органів, які здійснюють досудове розслідування та оперативне супроводження у кримінальному провадженні № 42024082030000023 від 04.04.2024, де він має статус підозрюваного, щодо перспективи даного кримінального провадження. В цей же час, діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 висловила ОСОБА_8 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 40 000 доларів США за вжиття нею завдяки займаній посаді заходів щодо: зміни підслідності у вказаному кримінальному провадженні, а саме направлення його до одного з районних відділів поліції у Дніпропетровській області; скасування арешту майна, а саме «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1, вилученого під час обшуку 07.08.2024 у ОСОБА_8 ; не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за кримінальні правопорушення, передбачені ст. 332, 369-2, 190, 358 КК України.
Також ОСОБА_4 зазначила, що у разі згоди ОСОБА_8 на надання неправомірної вигоди, її безпосередню передачу необхідно здійснити до 23.09.2024, аргументуючи це необхідністю повідомити Офіс Генерального прокурора до 24-25.09.2024 про визначення підслідності у вказаному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 307 КК України до органу досудового розслідування іншої області, зокрема, Дніпропетровської, на виконання відповідного відомчого розпорядження, обов`язкового до виконання прокуратурами усіх рівнів.
При цьому, на запитання ОСОБА_8 щодо надання йому гарантій за результатами надання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 запевнила, що питання щодо скасування арешту з автомобіля буде вирішено протягом найближчого тижня, а після цього нею буде забезпечено процес передачі кримінального провадження за підслідністю до відповідного правоохоронного органу у Дніпропетровській області.
У подальшому, 21.09.2024 у період з 16:00 год по 16:10 год під час телефонної розмови у месенджері Telegram ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_4 про свою згоду на надання неправомірної вигоди. На запитання ОСОБА_8 щодо подальшої долі наявних матеріалів, по яким йому не повідомлено про підозру, ОСОБА_4 запевнила, що ці матеріали будуть знищені або досудове розслідування таких фактів активно здійснюватися не буде, без притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності. Також вона зазначила, що перед зміною підслідності у вказаному кримінальному провадженні необхідно буде скасувати арешт з автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_8 . За результатами вказаної розмови домовилися про зустріч 23.09.2024 у місті Запоріжжя.
На виконання попередньої домовленості, 23.09.2024 о 12:30 год ОСОБА_8 шляхом відправлення текстового повідомлення у месенджері Telegram повідомив ОСОБА_4, що прибув до м. Запоріжжя. В цей же час, під час обміну повідомленнями ОСОБА_4 запропонувала зустрітись після 14:00 год того ж дня, на що ОСОБА_8 зазначив про те, що його викликано на допит у цей час та він може мати відповідні неприємності за неявку до слідчого. Проте, ОСОБА_4 зазначила, що попередила працівників правоохоронних органів про його запізнення, але зауважила, що їй необхідно буде підтвердити їм факт отримання неправомірної вигоди, оскільки вони не впевнені у наданні такої вигоди ОСОБА_8 .
Після цього, 23.09.2024 у період з 14:00 год до 14:30 год відбулась телефонна розмова у месенджері Telegram між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, під час якої остання, з метою унеможливлення викриття її злочинної діяльності, зазначила, що неправомірну вигоду необхідно передати через визначену нею особу, а саме заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_9, замаскувавши його видуманим іменем « ОСОБА_10 », який, з її слів, начебто є працівником СБУ. О 14:18 год ОСОБА_8 відправив ОСОБА_4 повідомлення із посиланням на місцезнаходження кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1, куди необхідно прибути з метою отримання неправомірної вигоди. Далі, о 14:31 год ОСОБА_4 повідомила, що відповідна особа перебуває поряд з кафе та необхідно ОСОБА_8 вийти з кафе для передачі їй неправомірної вигоди. У подальшому, перебуваючи біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_8 на виконання вказівки ОСОБА_9, який діяв за проханням ОСОБА_4, поклав неправомірну вигоду до багажного відділення автомобіля білого кольору марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_9 . При цьому ОСОБА_9, виконуючи вказане прохання ОСОБА_4, не був обізнаний із злочинним характером її дій, зокрема, в частині одержання нею неправомірної вигоди від ОСОБА_8 .
Після цього, ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що передав неправомірну вигоду, а вона зазначила, що у зв`язку з цим, йому необхідно під`їхати до неї за місцем її роботи у Запорізьку обласну прокуратуру для обговорення алгоритму подальших дій у вказаному кримінальному провадженні. При цьому, ОСОБА_4 повідомила, що на даний час слідчий, який здійснює досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні, намагається додзвонитися до адвоката ОСОБА_8 з метою повідомити про перенесення допиту його клієнта на 15-30 год та зазначила на необхідності адвокату вийти на зв`язок зі слідчим.
Посилаючись на викладені обставини, детектив зазначає, що 23.09.2024 приблизно о 14:30 год, ОСОБА_4 одержала на свою користь та користь третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) доларів США, що за курсом Національного банку України складає 1 653 924 грн (один мільйон шістсот п`ятдесят три тисячі дев`ятсот двадцять чотири гривні), за вжиття нею завдяки займаній посаді заходів щодо: зміни підслідності у вказаному кримінальному провадженні, а саме направлення його до одного з районних відділів поліції у Дніпропетровській області; скасування арешту майна, а саме Toyota Land Cruiser, д.н.з. НОМЕР_1, вилученого під час обшуку 07.08.2024 у ОСОБА_8 ; не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за злочини, передбачені статтями 332, 369-2, 190, 358 КК України тощо.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в проханні надати неправомірну вигоду та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
08.11.2024 проведено обшук у житлі за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, у ході якого вилучено мобільний телефон Apple iPhone 6 (Model A1586, IMEI НОМЕР_4 ) з сім картою. Мобільний телефон містить систему логічного захисту у виді цифрового коду, який ОСОБА_4 відмовилась повідомити.
Прокурор зазначає, що інформація, що міститься у мобільному телефоні може мати значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а тому у зв`язку із необхідністю проведення комп`ютерно-технічної експертизи задля подолання системи логічного захисту мобільного телефона та огляду наявної в ньому інформації, мобільний телефон був вилучений.
Отже, з метою проведення всебічного, об`єктивного та неупередженого досудового розслідування, надання належної правової оцінки, задля забезпечення можливості ретельного огляду та проведення відповідної судової експертизи мобільного телефона виникла необхідність в накладенні арешту на тимчасове вилучене майно, що вважається доцільним та відповідає передбаченим законодавцем завданням кримінального провадження та завданням арешту.
Детектив ОСОБА_3, який діяв на підставі доручення прокурора, у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Додатково зазначив, що вилучений мобільний телефон не визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він містить систему логічного захисту, а отже органу досудового розслідування не відомо, яка саме інформація на ньому міститься. При цьому не виключається можливість синхронізації даних вилученого мобільного телефону з іншими телефонами. Сім-карта, яка була вилучена разом з мобільним телефона також направлена на експертизу.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з думкою яких погодилась підозрювана ОСОБА_4, у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та зазначили, що вилучений мобільний телефон з сім-карткою не відповідають ознакам речових доказів та не визнані такими відповідною постановою детектива. Сім-картка взагалі ніяк не ідентифікована детективом, а отже виключається можливість накладення на неї арешту. Детективи мали можливість під час проведення обшуку, за участі спеціалістів, скопіювати інформацію з мобільного телефону. Надання детективом експертам дозволу на зміну властивостей об`єкта експертизи (мобільного телефону) є надмірним втручанням у право власності ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 та частиною 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно із частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного бюро 08.11.2024 проведено обшук у житлі за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 та 10.11.2024 засобами поштового зв`язку клопотання з додатками направлено до суду.
Процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку, зокрема на пошту (ст. 116 КПК України).
Отже, з урахуванням вимог кримінального процесуального закону прокурор звернувся до суду з клопотання у встановлений абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правової підстави для арешту майна
Встановлено, що Національне бюро України здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000474 від 16.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження здійснюється, за фактом того, що 19.09.2024 під час телефонної розмови у месенджері «Telegram» ОСОБА_4 висловила ОСОБА_8 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 40000 доларів США за вжиття нею завдяки займаній посаді заходів щодо: зміни підслідності у вказаному кримінальному провадженні, а саме направлення його до одного з районних відділів поліції у Дніпропетровській області; скасування арешту майна, а саме «Toyota Land Cruiser», д.н.з. « НОМЕР_1 », вилученого під час обшуку 07.08.2024 у ОСОБА_8 ; не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за злочини, передбачені статтями 332, 369-2, 190, 358 КК України тощо.23.09.2024 ОСОБА_4 з використанням ОСОБА_9, який прибув у вказане ОСОБА_8 місце, одержала на свою користь та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 40000 доларів США, що складає по курсу Національного банку України 1653924 грн., за вжиття нею завдяки займаній посаді зазначених вище заходів (т. 1 а.с. 9).
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з наданими прокурором у судовому засіданні поясненнями та дослідженими матеріалами, зокрема, копіями: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення; протоколів огляду від 16.09.2024 з додатками, від 24.09.2024; протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 23.09.2024; протоколів обшуку від 23.09.2024 з описом вилучених речей; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.09.2024, від 24.09.2024; протоколів допиту свідка з додатками та інших матеріалів формують у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
24.09.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України (т. 2 а.с. 123-134).
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.10.2024 у справі № 991/11813/24 надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_2, яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4, з метою відшукання та вилучення: щоденників, чорнових записів, які містять записи чи інші відомості щодо обставин висловлення пропозиції та одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди; мобільних терміналів систем зв`язку, електронних та магнітних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, планшетів тощо, у яких містяться відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, що містять листування ОСОБА_4 із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, прокурорами, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42024082030000023, слідчими, які входять до слідчої групи у цьому ж кримінальному провадженні, співробітниками УСБУ у Запорізькій області, які здійснюють (здійснювали) оперативний супровід у цьому кримінальному провадженні ( у т.ч. здійснену за допомогою різноманітного програмного забезпечення - «Skype», «Viber», «Whatsapp», «Line», «Telegram», «Signal», тощо), а також тих, які містять текстові, аудіо- та відео-файли, що можуть бути використанні під час проведення відповідних експертиз, що підтверджується копією судового рішення (т. 2 а.с. 222-227).
У ході проведення 08.11.2024 обшуку житла, за адресою: АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_4, детективами відшукано мобільний телефон Apple iPhone 6 (Model A1586, IMEI НОМЕР_4 ) з сім картою. В подальшому, у телефоні присутнього на обшуці ОСОБА_12 виявлено контакт «Ната доця» з номером НОМЕР_5 . О 10 год 21 хв, з метою перевірки здійснено виклик на цей номер, та отримано виклик на мобільний телефон Apple iPhone 6. Надати код доступу до зазначеного телефону ОСОБА_4 відмовилась. У зв`язку з необхідністю подолання системи логічного захисту та подальшого дослідження вмісту телефона на предмет видалених даних, мобільний телефон з наявною у ньому сім-картою вилучено, що підтверджується протоколом обшуку від 08.11.2024.
Також, матеріали справи містять відомості, які додатково підтверджують користування ОСОБА_4 номером мобільного телефону НОМЕР_6 (т. 2 а.с. 7-12).
Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 11.11.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000474 від 16.09.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, проведення якої доручено експерту-старшому детективу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 . Експерту надано об`єкт дослідження мобільний телефон Apple iPhone 6 (Model A1586, IMEI НОМЕР_4 ).
Вилучення органом досудового розслідування мобільних телефонів та носіїв інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Дійсно, відсутність доступу до мобільного телефону є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду та встановлення наявності достатніх підстав вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, але враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також відмова власника мобільного телефону надати детективам пароль доступу до них, дають обґрунтовані підстави вважати існування ймовірності того, що у мобільному телефоні можуть бути відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на те, що власник майна не надав пароль доступу до мобільного телефону, слідчий суддя вважає, що рішення детектива про необхідність його вилучення разом зі сім-карткою, за наявності якої мобільний телефон було ідентифіковано, з метою проведення експертного дослідження та подолання системи логічного захисту, є виправданим.
Також, слідчий суддя враховує, що істотне значення для кримінального провадження має саме інформація, яка міститься на пристроях, а не сам матеріальний носій інформації. Відсутність доступу до мобільних телефонів є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обумовлює подальше їх утримання з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями можливе подальше подолання системи логічного захисту.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту на майно, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, лише у випадках, якщо воно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив у судовому засіданні та прокурор у клопотанні довели необхідність арешту мобільного телефону з сім-картою, вилучених під час обшуку в житлі за місцем проживання ОСОБА_4, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Посилання захисників щодо відсутності підстав для вилучення мобільного телефону з сім-картою, слідчий суддя оцінює критично, оскільки саме у зв`язку з неповідомленням ОСОБА_4 пароля доступу до мобільного телефону орган досудового розслідування позбавлений можливості встановити, яка саме інформація на ньому міститься у тому числі та, яка має значення для кримінального провадження.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчий суддя враховує, що арешт мобільного телефону з сім-картою є необхідною умовою проведення експертного дослідження, подолання системи логічного захисту, відновлення видаленої інформації та подальшого огляду на предмет наявності відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, знищення, втрати або спотворення інформації, яка має значення для досудового розслідування.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.
Щодо посилань захисників на те, що детективом надано експерту дозвіл на зміну властивостей об`єкта експертизи, то слідчий суддя зазначає, що це питання врегульовано п. 3 ч. 5 ст. 69 КПК України.
Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Задовольнити клопотання.
Накласти арешт на майно, вилучене 08.11.2024 під час проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 6 (Model A1586, IMEI НОМЕР_4 ) з сім картою, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1