Search

Document No. 123368006

  • Date of the hearing: 22/11/2024
  • Date of the decision: 22/11/2024
  • Case №: 991/12875/24
  • Proceeding №: 42019110350000029
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Movchan N.V.

Справа № 991/12875/24

Провадження 1-кс/991/12954/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, старшого детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2024 у справі № 991/1675/24, на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222485901:01:010:5550 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5561 площею 0,178 га, 3222485901:01:010:5559 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5560 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5557 площею 0.06 га, 3222485901:01:010:5558 площею 0,06 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_5 .

Представник власника майна, зазначаючи встановлені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2024 у справі № 991/1675/24 обставини щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, стверджує, що зі змісту вказаного судового рішення не вбачається, що досудовим розслідуванням встановлений спосіб заволодіння підозрюваними земельними ділянками, не встановлено причетності службових осіб ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», на праві постійного користування якого перебували земельні ділянки, до протиправного заволодіння правом на земельні ділянки, відсутні судові рішення, якими визнано договори купівлі-продажу земельних ділянок недійсними чи фіктивними.

Адвокат зазначає, що за договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 03.12.2020 № 5173, 5191, 5185, 5188, 5179, 5182, посвідченими приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, ОСОБА_5 (добросовісний набувач) придбав вказані земельні ділянки у ОСОБА_7 . Цього ж дня приватним нотаріусом внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ці земельні ділянки за ОСОБА_5 .

Досудовим слідством, яке здійснюється у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 вже протягом понад п`яти років, не доведено причетність попереднього власника земельних ділянок ОСОБА_7 до протиправного заволодіння правом на земельні ділянки, а також не встановлено, що останній є особою, яка не мала право на відчуження вищевказаних земельних ділянок. ОСОБА_5 відповідно до вимог законодавства, після перевірочних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був переконаним у тому, що на момент придбання ним земельних ділянок вони не перебувають під забороною чи арештом, в податковій заставі, не укладено будь-яких договорів відчуження з іншими особами, відсутність сервітутів, заборон на продаж, а продавець має цивільну правоздатність та повну дієздатність щодо укладення правочинів.

Також зазначає, що на цей час: ОСОБА_5 не є підозрюваним чи обвинуваченим у будь-якому кримінальному провадженні, яке б стосувалось незаконного заволодіння правом на зазначені земельні ділянки; відсутнє будь-яке судове рішення про витребування придбаних ОСОБА_5 земельних ділянок із чужого незаконного володіння; жодною особою, яка вважає себе власником земельних ділянок, не пред`явлено віндикаційного позову до останнього набувача цих земельних ділянок - ОСОБА_5 з підстав, передбачених ст. 387, 388 ЦК України.

Стверджує про відсутність обґрунтованої потреби у застосуванні арешту на земельні ділянки, оскільки останні як об`єкт нерухомості неможливо фактично викрасти в натурі в силу природних властивостей.

Посилаючись на викладені обставини, представник власника майна зазначає, що арешт на земельні ділянки накладений необґрунтовано та на даний час відпала потреба у його застосуванні, подальше застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження порушує законні права та інтереси ОСОБА_5 щодо володіння, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 клопотання, за наведених у ньому обставин, підтримав, просив задовольнити.

Старший детектив Національного бюро ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки арешт накладено обґрунтовано. Зазначив, що земельні ділянки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, а арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна, що є предметом кримінального правопорушення. Зауважив, що у разі скасування арешту, власник майна може змінити площі земельних ділянок та у подальшому їх приховати, шляхом зміни кадастрових номерів. Також детектив повідомив, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України, тому необхідність у арешті майна продовжує існувати. Письмові заперечення детектива на клопотання про скасування арешту майна долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимоги ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час розгляду клопотання встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження № 52017000000000841 від 29.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, зокрема, розслідуються обставини зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру в Київській області своїм службовим становищем, внаслідок чого з державної власності незаконно вибула земля загальною площею приблизно 300 га, яка перебувала на праві постійного користування у ДП «Науково-дослідний виробничий комбінат «Пуща-Водиця» (код ЄДРПОУ 00849296), чим завдано шкоду державі на загальну суму ринкової вартості вказаних ділянок (приблизно 500 млн грн), що підтверджується матеріалами справи.

У межах цього кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.03.2024 у справі № 991/1675/24 накладено арешт, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222485901:01:010:5550 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5561 площею 0,178 га, 3222485901:01:010:5559 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5560 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5557 площею 0.06 га, 3222485901:01:010:5558 площею 0,06 га, власником яких є ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, зміни категорії та цільового призначення земельних ділянок, здійснення забудови земельних ділянок, що підтверджується копією судового рішення (а.с. 9-15).

Відповідно до мотивувальної частини вказаного судового рішення, досудовим розслідуванням встановлено, що умисними діями, вчиненими за попередньою змовою ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 з метою приховання фактів набуття злочинною організацією земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у період з 09.08.2019 по 31.08.2019 укладено договори купівлі-продажу на користь, зокрема ОСОБА_7, дії яких контролювалися та координувалися ОСОБА_9 та ОСОБА_10, предметом яких були низка земельних ділянок, загальною вартістю 1 099 292 240 грн. 02.11.2020 земельну ділянку кадастровий номер 3222485901:01:010:5230 площею 1,018 га, як перебувала у власності ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2019, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_13, номер у реєстрі 3780, поділено на 13 земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222485901:01:010:5550 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5561 площею 0,178 га, 3222485901:01:010:5559 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5560 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5557 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5558 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5549 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5554 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5553 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5548 площею 0,18 га, 3222485901:01:010:5551 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5555 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5556 площею 0,06 га. У подальшому 03.12.2020 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222485901:01:010:5550, 3222485901:01:010:5561, 3222485901:01:010:5559, 3222485901:01:010:5560, 3222485901:01:010:5557, 3222485901:01:010:5558 від 03.12.2020, зареєстрованих у реєстрі за номерами № 5173, 5191, 5185, 5188, 5179, 5182 відповідно приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, право власності зареєстроване за ОСОБА_5 . Слідчий суддя дійшов висновку, що земельні ділянки з кадастровими номерами 222485901:01:010:5550 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5561 площею 0,178 га, 3222485901:01:010:5559 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5560 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5557 площею 0.06 га, 3222485901:01:010:5558 площею 0,06 га належать до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, а тому є підстави для накладення на них арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. На переконання слідчого судді, накладення арешту на вказані земельні ділянки забезпечить запобіганню можливості їх відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, зміни категорії та цільового призначення земельних ділянок, здійснення забудови земельних ділянок. Слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні земельні ділянки, мають значення для кримінального провадження.

Звертаю увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання, та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

Водночас, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ч. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).

Однак, нових доказів на доведення обставин необґрунтованості накладення арешту на належні ОСОБА_5 земельні ділянки, які не були предметом дослідження слідчого судді Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про арешт майна, адвокатом до клопотання не надано, а доводи представника власника майна щодо необґрунтованості накладеного арешту фактично зводяться до оцінки ухвали слідчого суддів на предмет її невмотивованості.

Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак, враховуючи положення Глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, якою врегульовано питання арешту майна, вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які накладено арешт.

Так, необхідність накладення арешту на земельні ділянки, які є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, та ризики, визначені абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, встановлені слідчим суддею в ухвалі від 08.03.2024 про накладення арешту на майно.

Слідчий суддя звертає увагу, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження та заволодіння землями державної власності, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб, та предметом кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки, які у кримінальному провадженні визнані речовими доказами і їх вартість є обставиною, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України підлягає доказуванню.

Слідчим суддею враховано, що механізм відчуження та заволодіння земельними ділянками державної власності полягав, у тому числі, у зміні їх конфігурації, зокрема, належні ОСОБА_5 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222485901:01:010:5550, 3222485901:01:010:5561, 3222485901:01:010:5559, 3222485901:01:010:5560, 3222485901:01:010:5557, 3222485901:01:010:5558 утворені шляхом поділу на тринадцять частин земельної ділянки 3222485901:01:010:5230 площею 1,018 га, яка перебувала у власності ОСОБА_7 .

Тому, слідчий суддя вважає слушними доводи детектива, що у випадку скасування арешту, існує ризик вчинення подальших спроб відчуження земельних ділянок, що призведе до втрати речових доказів.

Посилання в клопотанні на відсутність у ОСОБА_5, а також попереднього власника земельних ділянок ОСОБА_7, певного процесуального статусу, який би виправдовував подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, є безпідставними, оскільки, арешт майна з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Слідчим суддею враховані надані у судовому засіданні пояснення детектива про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 завершене. Отже, прокурором визнано достатніми зібранні під час досудового розслідування докази.

Водночас, у силу положень ч. 9 ст. 100, п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, питання про долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Жодних доказів, що у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, до клопотання не надано, а із наданих представником власника майна до клопотання матеріалів неможливо це встановити.

Слідчим суддею враховано, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Ступінь втручання у право мирного володіння майном ОСОБА_5, а саме: 3222485901:01:010:5550 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5561 площею 0,178 га, 3222485901:01:010:5559 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5560 площею 0,06 га, 3222485901:01:010:5557 площею 0.06 га, 3222485901:01:010:5558 площею 0,06 га, слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу, а також з огляду на тимчасовий характер цього заходу забезпечення та не обмеження власника у праві користуватися цим майном.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту майна, тому у задоволенні клопотання належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1