- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/12717/24
Провадження № 1-кс/991/12789/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
28 листопада 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження № 52024000000000242 від 23 травня 2024 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
За ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 191.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні за № 52024000000000242 від 23 травня 2024 року.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
11 листопада 2024 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, який є представником власника майна - ОСОБА_3, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 52024000000000242 від 23 травня 2024 року.
Своє клопотання адвокат ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року було накладено арешт на майно, вилучене 19 вересня 2024 року під час обшуку в приміщенні
Сумської торгово-промислової палати за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон президента Сумської ТПП ОСОБА_3 - Samsung Galaxy A55, модель SM-A556B/DS, IMEI: НОМЕР_1, IMEI: НОМЕР_2 .
Зі змісту клопотання також видно, що 20 вересня 2024 року мобільний телефон визнано речовим доказом, а постановою від 26 вересня 2024 року стосовно цього мобільного телефона призначено проведення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій.
На думку адвоката, потреба у подальшому арешті вищевказаного мобільного телефона відсутня, оскільки з моменту вилучення мобільного телефону сплинуло майже два календарні місяці, тобто достатньо часу для фіксації та дослідження одного мобільного телефону, що свідчить про відсутність підстав для продовження арешту.
У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт мобільного телефону Samsung Galaxy A55 5G, модель SM -
A556B/DS, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, який належить президенту Сумської торгово - промислової палати ОСОБА_3, накладений у рамках справи № 991/11331/24.
На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані ордер на надання правової допомоги та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
У судовому засіданні 20 листопада 2024 року ОСОБА_5 слідчому судді була надана копія постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 26 вересня 2024 року, а також ухвалу Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року.
26 листопада 2024 року від адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому останній просив провести судове засідання без його участі.
28 листопада 2024 року детектив ОСОБА_6 подав до суду заяву, у якій також просив розглянути клопотання без його участі.
У судове засідання адвокат ОСОБА_4 та детектив ОСОБА_6 не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, а також повідомлення детектива.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів».
Відповідно до вимог абз.1-2 ч. 3 ст. 170 КПК України: «У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано».
Зі змісту вказаної вище норми видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо іншим власником або володільцем майна буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У поданому клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2024 року, з мобільного телефону Samsung Galaxy A55 5G, модель SM -A556B/DS, IMEI НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, оскільки вважає, що потреба у подальшому арешті цього майна відсутня.
Зі змісту ухвали слідчого судді від 01 жовтня 2024 року видно, що зміст інформації, яка міститься в мобільному телефоні ОСОБА_3 може співвідноситься з обставинами, що перевіряються в межах цього провадження, при цьому відомості про необхідність відновлення видалених файлів та копіювання інформації зафіксовані у протоколі обшуку та постанові про призначення експертизи, у зв`язку з чим у органу досудового розслідування наявна потреба в перевірці усього змісту цього носія, у тому числі за допомогою експертів. Слідчий суддя в ухвалі також зазначив про необхідність накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи адвоката про відсутність потреби у подальшому арешті мобільного телефона з огляду на те, що з дня його вилучення минуло майже два місяці, оскільки наявність лише цієї обставини не може бути підставою для скасування арешту майна. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до п. 1.13. Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. А тому, потреба в подальшому застосуванні цього заходу не відпала.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що арешт на мобільний телефон був накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, які, у випадку надання їх суду, мають бути досліджені безпосередньо, відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 КПК України.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 52024000000000242 від 23 травня 2024 року - відмовити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1