- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/10459/23
Провадження 1-кп/991/124/23
У Х В А Л А
03 грудня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
обвинуваченого ОСОБА_11,
під час відкритого судового засідання у приміщенні зали суду в м. Києві у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782, за обвинуваченням
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
розглянувши клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладання на обвинуваченого обов`язків,
В С Т А Н О В И В:
Суть провадження
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42018000000001782 від 24.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою суду від 12.09.2024 строк дії обов`язків визначений до 12.11.2024 включно.
01.11.2024 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у даному кримінальному провадженні.
Судові засідання, призначені на 05.11.2024 та 08.11.2024 зняті з судового розгляду у зв`язку з відсутністю складу колегії суддів для розгляду справи.
26.11.2024 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подано до суду зміни до клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого. В змінах до клопотання прокурор просить покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Доводи клопотання прокурора про покладання на обвинуваченого обов`язків
В обґрунтування клопотання від 26.11.2024 прокурор зазначила таке. До обвинуваченого ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та до 12.11.2024 діяли такі процесуальні обов`язки: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон. Підставою для продовження строку дії вказаних обов`язків попередньою ухвалою суду визначено існування ризику переховування ОСОБА_11 від суду та вплив останнього на свідків у даному кримінальному провадженні. Посилаючись на продовження існування наведених ризиків та факт того, що 12.11.2024 сплив строк дії раніше покладених на обвинуваченого обов`язків не залежних від сторін, прокурор просила покласти на ОСОБА_11 обов`язки в тому ж обсязі, що існували на момент закінчення строку їх дії.
Доводи сторін
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язків та зазначила таке. До спливу строку дії попередньо покладених на ОСОБА_11 обов`язків сторона обвинувачена звернулася до суду з клопотанням про продовження строку їх дії. Подане клопотання в межах існуючого строку розглянуто не було та строк дії обов`язків закінчився. На теперішній час до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, проте без покладання додаткових процесуальних обов`язків. Враховуючи існування ризику переховування та ризику впливу на свідків, прокурор просила покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України в тому ж обсязі, що існували у попередній ухвалі суду, а саме: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон. В обґрунтування ризику переховування пояснила, що ОСОБА_11 обвинувачується в особливо тяжкому корупційному кримінальному правопорушенні, за яке останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін. ОСОБА_11 має міцні соціальні зв`язки за кордоном. Зокрема, за кордоном мешкають його діти та мати. Сам ОСОБА_11 також тривалий час мешкав не в Україні. На території України проживає лише його дружина, яка не обмежена у вільному виїзді за кордон. Також у вільному виїзді за кордон не обмежений і сам обвинувачений через наявність у нього трьох неповнолітніх дітей. Ризик впливу на свідків прокурор обґрунтувала тим, що як стороною обвинувачення, так і стороною захисту заявлено численну кількість свідків. До моменту їх допиту в суді ризик впливу на них залишається актуальним. Посилаючись на викладене, просила клопотання задовольнити та покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 вищевказані обов`язки строком на два місяці.
Захисник ОСОБА_9 подав до суду письмові заперечення на клопотання прокурора та в судовому засіданні зазначив наступне. Стаття 2 КПК України вимагає застосування до кожного учасника належної процесуальної процедури. Законодавством не передбачено клопотань, з яким звернулася сторона обвинувачення. Можливим та єдиним вірним рішенням в даному випадку є закриття провадження за клопотанням прокурора оскільки відсутній предмет клопотання.
Захисник ОСОБА_7 послався на практику Вищого антикорупційного суду щодо вирішення аналогічних питань, які є предметом судового розгляду. Зазначив, що судова практика свідчить про прийняття судами рішень про закриття проваджень за аналогічними зверненнями сторони обвинувачення. Наголосив на тому, що КПК не передбачено зміни форми поданого клопотання.
Захисник ОСОБА_8 також послалася на практику Вищого антикорупційного суду. Зазначила, що суди в своїх рішеннях доходили висновку, що конструкція звернення сторони обвинувачення не відповідає приписам КПК та відмовляли у задоволенні клопотань. Водночас, захисник вказала, що поведінка ОСОБА_11 є бездоганною, останній маючи паспорт для виїзду за кордон та не будучи обмежений будь-якими стримуючими факторами для виїзду не ухилився від суду та не покинув територію України. Наполягала на тому, що ризики відсутні. Водночас вказала і на існуючий запобіжний захід у вигляді застави, який у випадку позапроцесуальної поведінки ОСОБА_11 може бути стягнутий в дохід держави.
Захисник ОСОБА_10 підтримав пояснення колег. Вказав на те, що оскільки строк дії обов`язків закінчився, то КПК не передбачає покладання нових обов`язків окремо від обрання запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав позицію захисників.
Представник потерпілого ОСОБА_23 підтримала позицію сторони обвинувачення.
Вивчивши клопотання, заслухавши позиції учасників провадження, колегія суддів дійшла таких висновків
ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 413 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 229 248 492 гривні та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 за клопотанням сторони захисту змінено застосований до обвинуваченого запобіжний захід та зменшено розмір застави з 229 248 492 гривень до 107 127 044, 78 гривень.
Водночас, покладені на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язки неодноразово продовжувалися та востаннє були продовжені ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024 строком до 12.11.2024 включно.
01.11.2024 прокурором подано клопотання до суду про продовження обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 . До 12.11.2024 клопотання про продовження обов`язків не було розглянуто з незалежних від сторін та суду підстав. Тому відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
26.11.2024 прокурор звернулася із заявою про зміну до клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та просила покласти на ОСОБА_11, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, строком на 2 місяці такі обов`язки: 1) повідомляти суд про зміну місця проживання; 2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, Споттісвуд Клер ОСОБА_24, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; 3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон.
Зазначене вказує на те, що після закінчення строків обов`язків 12.11.2024 ухвала від 12 вересня 2024 року про покладені обов`язки на ОСОБА_11 припинила свою дію. Через це суд не має повноважень вирішувати питання про продовження обов`язків. Тому заява прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про зміну до клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави розглядається судом як клопотання про покладення обов`язків на обвинуваченого на підставі ст. 194 КПК України.
Щодо можливості розгляду клопотання про покладання обов`язків
У судовому засіданні сторона захисту заперечувала щодо наявності у Суду повноважень розглядати клопотання про покладання на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, мотивуючи свою позицію тим, що за змістом приписів кримінального процесуального законодавства відповідні питання можуть бути вирішені лише під час розгляду клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого.
Стаття 194 КПК України має назву «Застосування запобіжного заходу». Своєю чергою зміст цієї статті регламентує, як обов`язок суду встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про перелік обставин зазначені у пунктах 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу, так і у випадку застосування запобіжного заходу виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором визначених пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Дослідженими матеріалами кримінального провадження встановлено, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 85 413 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 229 248 492 грн та покладено низку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 за клопотанням сторони захисту змінено застосований до обвинуваченого запобіжний захід та зменшено розмір застави з 229 248 492 грн до 107 127 044, 78 грн.
У подальшому покладені на обвинуваченого ОСОБА_11 обов`язки неодноразово продовжувалися. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2024 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_11, строком до 12.11.2024 року. У цій ухвалі зазначено, що у сукупності викладеного Суд переконаний, що ризик переховування продовжує існувати, хоча він і є значно меншим від початкової стадії досудового розслідування та повідомлення ОСОБА_11 про підозру чи застосування запобіжного заходу.
Окрім продовження існування ризику переховування обвинуваченого від суду Суд зазначив, що залишається актуальним і ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_11 на свідків у цьому кримінальному провадженні.
З урахуванням цього суд зазначає, що умовою покладання обов`язків передбачених ст. 194 КПК України на обвинуваченого повинен бути застосований запобіжний захід. Враховуючи ухвалу Вищого антикорупційного суду від 25.09.2023 до обвинуваченого ОСОБА_11 дотримано цю умову та застосовано запобіжний захід у виді застави розміром 107 127 044, 78 грн, суд має повноваження вирішувати питання про покладення обов`язків на обвинуваченого передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тому перед судом постає питання, чи доведено прокурором необхідність покладання обов`язків зазначених у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Пунктом 3 частини 1 статті 176 КПК України визначено заставу як один із видів запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом.
Частиною 2 статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність покладання процесуальних обов`язків, на ОСОБА_11 суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо існування ризиків
З приводу обґрунтованості підозри (обвинувачення) суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, коли обвинувальний акт стосовно ОСОБА_11 скерований до суду, та на теперішній час здійснюється судовий розгляд, повідомлена ОСОБА_11 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
З приводу необхідності покладання конкретних обов`язків суд має оцінити аргументи прокурора в контексті доведених ризиків та відповідного переліку обов`язків, які будуть запобігати існуючим ризикам у поєднанні із застосованою заставою.
Розглядаючи питання наявності ризиків, суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Судовим рішенням, якими застосовано запобіжний захід, встановлена наявність ризику можливого переховування обвинуваченого від суду, який за твердженням прокурора дотепер продовжує існувати.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного/обвинуваченого, практика ЄСПЛ виходить з того, що тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною або наявність зв`язків в іншому місці.
Колегія суддів констатує, що належна процесуальна поведінка ОСОБА_11 під час досудового розслідування та судового розгляду справи вказує на те, що застосовані до нього заходи забезпечення у повній мірі забезпечують те, що обвинувачений не чинить будь-яких дій, які б перешкоджали розгляду кримінального провадження у суді. Суд бере до уваги наявність у обвинуваченого зв`язків за межами України, а саме: постійне проживання трьох дітей обвинуваченого у Європі, проживання у Європі пасинка, проживання за кордоном матері ОСОБА_11, досвід тривалого проживання самого ОСОБА_11 за кордоном до моменту повідомлення йому про підозру, а також тривале проживання за кордоном його дружини, яка повернулася до України у зв`язку з кримінальним переслідуванням ОСОБА_11, підтримання тісного спілкування обвинуваченого з урядами іноземних країн, що підтверджується неодноразовими запрошеннями ОСОБА_11 до участі в зустрічах на рівні керівників країн. Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про наявність у ОСОБА_11 тісних соціальних зв`язків за межами України.
Суд окремо оцінює ту обставину, що дружина обвинуваченого - ОСОБА_25 на час розгляду клопотання проживає в Україні. Вказана обставина в поєднані з вищеописаними фактами (проживання трьох дітей ОСОБА_11 та сина ОСОБА_25 за межами України) не може бути абсолютним твердженням про відсутність ризику переховування. Як на ОСОБА_11 (у зв`язку з наявністю трьох неповнолітніх дітей), так і на ОСОБА_25 не поширюються обмеження щодо перетину державного кордону України під час дії воєнного стану. Про відсутність обмежень щодо перетину державного кордону обвинувачений зазначив під час розгляду клопотання. Тому за наявними у ОСОБА_11 паспортів для виїзду за кордон останній в змозі виїхати з країни без відома суду та сторони обвинувачення, що може негативно вплинути на хід та строки судового розгляду справи, мету кримінального провадження в цілому.
Окремо від наведеного, при обґрунтуванні ризику переховування, Суд бере до уваги, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. А з огляду на те, що у відповідності до приписів ст. 45 КК України інкримінований ОСОБА_11 злочин відноситься до категорії корупційних, то у разі доведення вини останнього, йому загрожуватиме покарання виключно у виді позбавлення волі. Це на думку колегії суддів, разом майновим станом сім`ї обвинуваченого, переконує суд про достатність підстав вважати про існування ризику переховування. Про достатній майновий стан обвинуваченого вказує і та обставина, що останній утримує трьох неповнолітніх дітей, які на постійній основі останні роки мешкають у Європі. Також про достатньо заможній стан родини ОСОБА_26 свідчать і непоодинокі виїзди ОСОБА_11 на тривалий час за межі України вже під час судового розгляду справи. З пояснень наданих у судовому засіданні вбачається, що хоча ці поїздки пов`язані із відрядженням, проте українська організація від якої він їде у відрядження не здійснює йому виплати на подорож. Враховуючи викладене, Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_11 має певні грошові заощадження, які він у разі необхідності може використати для переховування за межами України.
Суд переконаний, що ризик переховування продовжує існувати, хоча він і є значно меншим від початкової стадії досудового розслідування та повідомлення ОСОБА_11 про підозру чи застосування запобіжного заходу.
Окрім існування ризику переховування Суд вважає, що є актуальним ризик можливого незаконного впливу ОСОБА_11 на свідків у цьому кримінальному провадженні. Наявність зазначеного ризику ґрунтується на тих обставинах, що обвинувачений протягом тривалого часу обіймав керуючу посаду в правлінні НАК «Нафтогаз України», де мав реальну можливість здобути особистий авторитет та товариські відносини з колишніми/теперішніми працівниками НАК «Нафтогаз України», які були або є членами правління, членами наглядової ради НАК «Нафтогаз України» і на теперішній час є свідками у даному кримінальному провадженні. Обізнаність ОСОБА_11 про таких осіб та можлива наявність дружніх стосунків зі свідками, на переконання суду, не виключає можливість використати ним таких зв`язків для впливу на відповідних свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними раніше наданих показань або відмови надавати їх в суді. Одночасно з цим Суд звертає увагу на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Отже, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підсумовуючи вищевикладене, у судовому засіданні встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як правової підстави для покладання обов`язків, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченого від суду та ризик можливого впливу на свідків, що дає суду можливість дійти висновку про необхідність покладання на обвинуваченого обов`язку повідомляти суд про зміну місця проживання, утримуватись від спілкування зі свідками та здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон.
Враховуючи, що завершується стадія дослідження документів сторін та не здійснено допит свідків, покладання вищезгаданих обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою та пересуванням ОСОБА_11 з боку суду та сторони обвинувачення з метою досягнення мети кримінального провадження.
Зазначені висновки судом здійснені на підставі тих документів, які надавалися прокурором та стороною захисту і знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Отже, з урахуванням всього наведеного суд дійшов висновку про необхідність покладання на ОСОБА_11 обов`язки зазначені у клопотанні прокурора на 2 місяці.
Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Задовольнити клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про покладання на обвинуваченого ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) повідомляти суд про зміну місця проживання;
2) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ;
3) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі паспорти для виїзду за кордон.
Строк дії ухвали встановити до 03 березня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 42018000000001782 від 24.07.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_27
Судді
ОСОБА_28