- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/13474/24
Провадження № 1-кс/13559/36/24
УХВАЛА
про продовження строку дії обов`язків
3 грудня 2024 рокумісто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 52022000000000097.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
03.12.2024 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Так, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_6, будучи службовою особою, діючи всупереч інтересам служби та в порушення чинного законодавства, зокрема принципів максимальної економії та ефективності здійснення публічних закупівель, володіючи відомостями про вартість макаронних виробів на внутрішньому ринку України, за пособництва ОСОБА_7 вчинив зловживання службовим становищем шляхом неправомірного надання переваги ТОВ «Вінсайд Лайт» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів за завищеною вартістю.
На переконання слідства, внаслідок пособництва ОСОБА_4 у зловживанні ОСОБА_8 службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Вінсайд Лайт» використання ним свого службового становища всупереч інтересам служби АТ «Укрзалізниця», що спричинило збитки на суму 35 077 082, 28 грн.
24 серпня 2023 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) 01.09.2023 постановив ухвалу, якою застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді застави в розмірі 93 9400 грн із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 195 КПК. Строк дії таких обов`язків неодноразово продовжувався, востаннє до 08.12.2024.
Також прокурор у своєму клопотанні зазначив, що строк досудового розслідування у цьому провадженні продовжено до 24.02.2024, водночас такий строк неодноразово зупинявся та відновлювався. 18 листопада 2024 у зв`язку із завершенням проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, досудове розслідування у цьому провадженні відновлено.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_9 прокурор у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих обставин для досудового розслідування, які встановлені на їх підставі. На переконання останнього, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Крім того, прокурор наголосив, що ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, продовжують існувати, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для кримінального провадження та незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
До того ж в обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, він вказав, що слідством планується провести ряд допитів відповідних визначених осіб в межах цього провадження та проведення інших слідчих та процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, прокурор просив продовжити підозрюваному ОСОБА_7 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК на два місяці.
(2)Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_10 підтримав доводи клопотання та просив продовжити підозрюваному строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці. Вказав, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК не зменшились та не змінились. Досудове розслідування триває, а тому є необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного.
Зі свого боку захисник ОСОБА_11 та підозрюваний ОСОБА_12 заперечували проти задоволення заявленого клопотання. Зазначили, що ризики, зазначені у клопотанні прокурора, об`єктивно не обґрунтовані.
Крім того, захисник також вказав, що заборона на виїзд за кордон перешкоджає виконанню трудових обов`язків його підзахисного як начальника управління енергетичної генерації ПАТ «Укрнафта», що передбачає постійну необхідність в іноземних відрядженнях.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Частина 5 статті 194 КПК встановлює можливість покладення на підозрюваного додаткових обов`язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
Так, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_7 .?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення?
3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?
4)чи підлягають визначені ОСОБА_7 обов`язки зміні?
5)на який строк необхідно продовжити дію обов`язків?
Зважаючи на викладене, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань, за результатами чого постановити відповідне рішення.
(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_7 .
Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52022000000000097 досудове розслідування у ньому здійснюється за ч. 2 ст. 364 КК України.
24 серпня 2023 року у межах цього провадження ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 364 КК.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.09.2023 у справі № 991/7505/23 до нього застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400 гривень, та покладено такі обов`язки:
-прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу;
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного, визначено у межах строку досудового розслідування - до 24 жовтня 2023 року включно.
18.10.2023 Апеляційна палата ВАКС (справа №991/7505/23) скасувала зазначену ухвала в частині визначення розміру застави та в цій частині постановила нову, якою визначено розмір застави в сумі 2 684 000 гривень.
Надалі строк дії обов`язків неодноразово продовжувався, зокрема востаннє ухвалою слідчого судді ВАКС від 08.10.2024 (справа № 991/11651/24) до 08.12.2024.
(3.2) Щодо обґрунтованості підозри
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначено.
Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Так, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_7 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_19 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення (ч. 5 ст. 27 КК України).
Частина друга статті 364 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у статті 364 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:
-витяг з ЄРДР від 11.05.2022;
-функціональні обов'язки ОСОБА_6
-протокол допиту свідка ОСОБА_20 директора та власника ПП «Віліс»;
-протокол допиту свідка ОСОБА_21 директора ТОВ "Київська макаронна фабрика";
-протокол допиту свідка заступника директора СФГ "БУШТРУК" ОСОБА_22 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_23 директора Агро-Юг-Сервіс;
-запит НАБУ до ПП «Віліс» та відповідь ПП «Віліс»;
-запит НАБУ до ТОВ "Київська макаронна фабрика" та відповідь ТОВ "Київська макаронна фабрика"
-запит НАБУ до СФГ "БУШТРУК" та відповідь СФГ "БУШТРУК";
-листування, щодо виконання доручення детектива;
-лист Мінекономіки України з додатками (функціональні обов`язки ОСОБА_24 )
-запит НАБУ до АТ "Укрзалізниця" та відповідь АТ "Укрзалізниця";
-протокол огляду речей і документів від 17.08.2023 відомостей на сайті АТ "Укрзалізниця";
-рахунки на оплату та первинні бухгалтерські документи в частині реалізації ТОВ «Вінсайд Лайт» макаронних виробів на адресу ОВА;
-довідка аналітика Національного антикорупційного бюро України;
-висновок експерта від 14.03.2023 № 03/23 про проведення товарознавчої експертизи;
-висновок експерта від 10.07.2023 № 86/23 про проведення судової економічної експертизи;
-розписка про отримання клопотання про продовження строку дії обов'язків;
-Протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_16 з контактом ОСОБА_25, з додатками від 15.08.23;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_16 з контактом ОСОБА_26, з додатками від 15.08.23;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_6 з контактом ОСОБА_27, з додатками від 21.08.23;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_16 з контактом ОСОБА_37, з додатками від 14.08.23;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_16 з контактом ОСОБА_28, з додатками від 15.08.23;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_6 з контактом ОСОБА_25, з додатками від 21.08.23;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_16 від 15.08.23 щодо листування у групі «Імпорт прод»;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_16 від 15.08.23 щодо листування із абонентом «Імпорт Від ОСОБА_29 »;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_30 від 06.03.23 щодо листування у месенджерах Signal та Telegram;
-протокол огляду мобільного телефона ОСОБА_31 від 09.11.22 щодо наявності групи «Імпорт продовольства»;
-протокол за результатами проведення НСРД від 03.02.2023 відносно ОСОБА_31 ;
-постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_32 від 16.08.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні;
-постанова прокурора САП Колотила 0. від 17.08.2023 про об`єднання матеріалів досудових розслідувань;
-постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_32 від 22.08.2023 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні;
-постанова прокурора САП ОСОБА_33 від 22.08.2023 про об'єднання матеріалів досудових розслідувань;
-протокол обшуку від 23.11.2022 за місцем проживання ОСОБА_7 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_34 ;
-запит НАБУ до Мінекономіки та відповідь Мінекономіки;
-переклад договорів щодо закупівлі постачальником макаронних виробів у виробників;
-протокол огляду відомостей отриманих від операторів мобільного зв'язку від 28.09.2023;
-повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 24.08.2023;
-ухвала Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_35 від 01.09.2023;
-ухвала Апеляційної палати ВАКС щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_35 від 18.10.2023;
-ухвала Вищого антикорупційного суду щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 від 19.10.2023;
-ухвала Вищого антикорупційного суду щодо продовження строків досудового розслідування від 18.10.2023;
-ухвала Вищого антикорупційного суду щодо продовження дії процесуальних обов`язків від 13.12.2023;
-супровідний лист № 0432-296/1333 від 15.01.2024;
-постанова про зупинення досудового розслідування;
-ухвала Вищого антикорупційного суду щодо продовження дії процесуальних обов`язків від 12.02.2024;
-ухвала ВАКС від 10.04.2024 у справі № 991/2914/24;
-ухвала ВАКС від 10.06.2024 у справі № 991/4902/24;
-ухвала ВАКС від 14.08.2024 у справі N?991/7194/24;
-ухвала ВАКС від 08.10.2024 у справі № 991/11651/24;
-постанова про відновлення досудового розслідування;
З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя доходить переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 вказаного кримінального правопорушення.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження строку дії домашнього арешту.
(3.3) Слідчий суддя вважає частково доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак, слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного.
Обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків необхідно перевірити.
На переконання слідчого судді, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7, суворість можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
Окрім цього, слідчий суддя враховує встановлені у ході досудового розслідування факти неодноразових перетинів підозрюваним кордону та існування в останнього фінансових можливостей для тривалого перебування за межами України.
Такі обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо тверджень прокурора про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слід зазначити таке.
У засіданні не встановлено, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, прокурор заначив, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, останній вчиняв спроби навмисно заблокувати телефон та ноутбук, шляхом багаторазового введення неправильного паролю з метою унеможливлення подальшої перевірки інформації, яка на них міститься та перешкоджанню кримінальному провадженню.
Водночас, слід враховувати, що такі події відбулися у листопаді 2022, та з того часу, прокурором не було встановлено будь-яких дій, направлених на знищення, приховання або спотворення речей і документів.
Прокурором не зазначено, які саме речі та документи ОСОБА_7 може приховати, знищити чи спотворити, що мають значення для розслідування злочину. Не конкретизовано, яким чином підозрюваний може негативно впливати на хід кримінального провадження іншим чином.
Отже, слідчий суддя вважає не доведеним існування насьогодні такого ризику.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями23 та 224 КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наразі ОСОБА_12 не обіймає посаду у Міністерстві економіки України, водночас, з огляду на те, що більшість свідків були його підлеглими або колегами, ризик впливу на останніх є імовірним.
Так, слідчий суддя доходить висновку, що на цьому етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики, передбаченні ст. 177 КПК, а саме - ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, отож, продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
(3.4) Визначені ОСОБА_7 обов`язки не підлягають зміні.
Сторона захисту під час судового засідання заперечила щодо продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків, зокрема, в частині заборони відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Водночас слідчий суддя вважає, що обов`язки, визначені ОСОБА_9, не є для нього обтяжливими, а їх дія є необхідною для мінімізації встановлених слідчим суддею ризиків, описаних у п. 3.3 цієї ухвали. Отож, вони не підлягають зміні.
(3.5) Строк додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, необхідно продовжити на два місяці
Відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 18.10.2023 у справі №991/9013/23 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 24.02.2024.
Постановою детектива НАБУ від 12.01.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено у зв`язку із виконанням процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
10.07.2024 постановою детектива НАБУ досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено і в цей же день зупинено у зв`язку із виконанням процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
Постановою детектива НАБУ від 29.07.2024 для проведення слідчих (розшукових), інших процесуальних дій досудове розслідування у кримінальному провадженні було відновлено та в той же день на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК зупинено.
Надалі досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлювалось та зупинялося відповідно 09.08.2024, 19.08.2024, 20.08.2024.
Постановою детектива НАБУ від 18.11.2024 у зв`язку із завершенням проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, досудове розслідування у цьому провадженні відновлено.
Отож, зважаючи на те, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК не включається у загальний строк досудового розслідування, беручи також до уваги, що є необхідність провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин у межах цього провадження, запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, а строк дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків закінчується 08.12.2024, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку дії обов`язків останньому на два місяці - до 04.02.2025.
На підставі викладеного, суд постановив:
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного задовольнити;
2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, на два місяці до 04.02.2025 включно, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі території України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_36 та ОСОБА_17 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1