- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/12460/24
провадження № 11-сс/991/884/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 р. про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою, -
в с т а н о в и л а:
21.11.2024 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного надійшла зазначена апеляційна скарга, яку того ж дня призначено до розгляду.
До початку апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_6 подано доповнення до апеляційної скарги.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою останнього від 25.10.2024 року.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про задоволення скарги та зобов`язання уповноваженої особи НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за вказаною заявою.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята всупереч нормам матеріального права, без дотримання норм процесуального права, без об`єктивного з`ясування обставин справи, а відтак, підлягає скасуванню. Посилаючись на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. та приписи ст. 214 КПК України, наголошує, що для внесення відомостей до ЄРДР детектив не повинен здійснювати попередню перевірку доводів заявника, якщо заява містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Вважає, що слідчий суддя не розглянув доводи, наведені у скарзі, належним чином їх не перевірив, мотивованих і обґрунтованих відповідей на їх спростування в оскаржуваній ухвалі не навів, внаслідок чого постановив її з порушенням вимог КПК України.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судове засідання особа, яка подала апеляційну скаргу - адвокат ОСОБА_6, а також представник НАБУ та прокурор САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертались.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 25.10.2024 року ОСОБА_7 подано до НАБУ заяву про вчинення суддями Печерського районного суду м. Києва кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 255 КК України. Оскільки 26.10.2024 року отримано інформацію про невнесення до ЄРДР відомостей щодо обставин, викладених у вищевказаній заяві, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді зі скаргою.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки інформації, яку викладено у заяві про вчинення злочину, явно не достатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування стосовно всіх суддів Печерського районного суду м. Києва, адже досудове розслідування розпочинається на підставі фактів, які свідчать про вчинення злочинів, тоді як у заяві ОСОБА_7 висловлено суб`єктивні припущення про вчинення суддями протиправних дій через оцінку ухвалених ними рішень про внесення відомостей до ЄРДР та за результатом розгляду скарг на бездіяльність слідчих. Крім того, у заяві відсутні конкретні відомості, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірне вчинення ними злочинів, про які зазначає ОСОБА_7 .
При цьому, слідчий суддя наголосив, що викладена у заяві інформація щодо участі суддів Печерського районного суду м. Києва у злочинній організації, створеній з метою вчинення особливо тяжких злочинів, та участі у злочинах, вчинюваних цією організацією, одержання ними неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також вчинення державної зради, не містить належних та достатніх доводів на її обґрунтування, а матеріали скарги не підтверджені документально.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Отже, для внесення відомостей про злочин до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах ККС ВС від 16.05.2019 р. у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 р. у справі № 556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р.
Відповідно до п. 1 розділу 2 зазначеного Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
Відтак, за наявності у заяві чи повідомленні об`єктивних даних (а не суто гіпотетичних чи уявних), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, вони повинні бути внесені до ЄРДР.
Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце та що склад кримінального правопорушення наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що детектив не повинен здійснювати попередню перевірку обставин, викладених у заяві про вчинення злочину, не заслуговують на увагу.
Посилання в апеляційній скарзі на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» також не є слушними, оскільки у відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», врахуванню іншими судами підлягають лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Дослідивши зміст заяви ОСОБА_7 про вчинення злочину, колегією суддів встановлено, що слідчими ГСУ ДБР здійснюється досудове розслідування у провадженні № 42020000000002261 від 24.11.2020 р. за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 111 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 111 КК України. ОСОБА_7 стверджує, що під час розслідування свідок (помічник колишнього народного депутата України ОСОБА_10 ) ОСОБА_12 надав показання, із змісту яких вбачається, що судді Печерського районного суду м. Києва отримували неправомірну вигоду від ОСОБА_10 за прийняття судових рішень, вигідних для можливої підривної діяльності в Україні. На його переконання, у 2020 році судді Печерського районного суду м. Києва брали участь у так званій «кампанії» з дискредитації ОСОБА_13 та ймовірно ухвалювали судові рішення проти нього. Зокрема, суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_14 зобов`язала ДБР внести відомості до ЄРДР за фактом втручання ОСОБА_15 у діяльність Генерального прокурора України ОСОБА_16, який розслідував ймовірну корупційну діяльність ОСОБА_17 та виведення коштів через «Burisma», де працював син ОСОБА_13 . На виконання вказаної ухвали в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження. Крім цього, у квітні 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_18 зобов`язав Офіс Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за фактом втручання громадянина США ОСОБА_13 у діяльність колишнього Генерального прокурора України ОСОБА_16 . Скаржник вважає, що такі судові рішення ухвалювались за неправомірну вигоду та в інтересах злочинної організації. Крім цього, він наполягає, що не тільки окремі судді є учасниками ймовірної злочинної організації, але й весь без виключення склад суддів Печерського районного суду м. Києва, що має бути встановлено слідством.
Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що твердження ОСОБА_7 у вказаній заяві є виключно суб`єктивними, мають характер припущення, а відтак не можуть свідчити про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень.
Так, ст. 255 КК України визначає відповідальність за створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній.
Згідно із диспозицією ст. 368 КК України, кримінально караними є дії, які полягають у прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Обов`язковими складовими події кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, є відомості про місце та час його вчинення.
Натомість, у заяві ОСОБА_7 про вчинення злочину відсутні відомості щодо механізму створення, керівництва, складу, характерних ознак злочинної організації, розподілу ролей між її учасниками, а також послідовності їх реалізації для досягнення поставленої мети. Так само, на підтвердження викладених у заяві обставин щодо причетності колишніх народних депутатів України ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та всіх суддів Печерського районного суду м. Києва до описаних у заяві протиправних діянь, останнім не наведені хоча б якісь факти, які б можливо було перевірити (час та місце зустрічей, предмет неправомірної вигоди, спосіб її передачі, очевидці таких подій, тощо). Натомість, викладені у його заяві відомості щодо вчинення злочинів є лише припущеннями та не містять достатніх даних для того, щоб розпочати досудове розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що у заяві відсутні конкретні відомі заявнику обставини, які можуть свідчити про злочинну змову та вчинення певними особами, в тому числі всіма суддями Печерського районного суду м. Києва, дій, що містять загальні ознаки об`єктивної сторони певного кримінального правопорушення.
Відтак, помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не розглянув тверджень, наведених у скарзі, належним чином не перевірив їх, не навів мотивованих і обґрунтованих спростувань, а тому дійшов передчасних висновків. Самих лише припущень заявника та його незгоди з процесуальними діями та рішеннями вищевказаних осіб недостатньо для висновку про наявність кримінальних правопорушень, а відтак, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала постановлена без дотримання норм матеріального та процесуального права, а також без об`єктивного з`ясування обставин справи, відхиляються колегією суддів.
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.11.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4