- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/13511/24
Провадження № 1-кс/991/13596/24
УХВАЛА
про арешт майна
4 грудня 2024 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024.
(1)Короткий виклад змісту клопотання
03.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, про арешт майна.
Воно обґрунтовується тим, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використання службовими особами органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Так, за результатом здійснення досудового розслідування у цьому провадженні встановлено, що у травні 2021 та червні 2023 року голова ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 звернувся до голови ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_7 із листами, в яких просив включити об`єкт «Будівництво дороги по АДРЕСА_2» (комунальна дорога місцевого значення) в перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2022 році за кошти обласного (державного) бюджету, та у подальшому об'єкт «Реконструкція дороги по АДРЕСА_2. Коригування» у перелік об'єктів, що будуть фінансуватись у 2023 році за кошти обласного бюджету в сумі 25 млн грн.
Згідно з розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_2, підписаними головою ОСОБА_8, розмір субвенції для ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2021 році становив 12 млн грн, з яких 10 515 704,37 грн було повернуто, та у 2023 році - 25 млн грн, з яких 1 866 740,97 грн було повернуто.
Відповідно до наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 від 2021 року, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, де замовником є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Так, з урахуванням встановлених фактичних обставин, детективами НАБУ було проведено аналіз інформації, наявної у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо юридичних осіб приватного права - ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Також детективами візуально оглянуто об'єкт будівництва дороги на вул. Гірській у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області та об'єкт будівництва відпочинкового комплексу, яке здійснює зазначене товариство.
Оглядом встановлено, що готельно-відпочинковий комплекс розташований в кінці вулиці Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району, на якій було здійснено будівництво дороги, що фактично є єдиним можливим способом транспортного сполучення до нього. Також встановлено наявність незначної кількості домоволодінь, мешканці, яких можуть користуватись цією дорогою, у зв'язку з постійним чи тимчасовим проживанням на вулиці Гірській, що свідчить про недоцільність будівництва вказаного інфраструктурного об'єкту в інтересах мешканців Східницької територіальної громади.
Окрім того, зважаючи на загальний обсяг фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг комунальної власності у Львівській області, що становить 96,7 млн грн для 10 об?єктів, у 2023 році розпорядженням ОСОБА_7 3 25,8 % обсягів річного фінансування спрямовано на будівництво дороги місцевого значення, яка не відіграє суттєвого значення для інфраструктурного розвитку ІНФОРМАЦІЯ_7, а фактично є безальтернативним засобом транспортного сполучення для готельно-відпочинкового комплексу, будівництво якого здійснює ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування, свідчать про те, що службові особи органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використали службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди.
Ухвалою слідчого судді від 29.10.2024 надано дозвіл на проведення обшуку об`єкту нерухомого майна (будинковолодіння - житлового і нежитлового приміщень), за місцем реєстрації ОСОБА_9, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який здійснює керування процесом будівництва на зазначеному об`єкті, а раніше обіймав посаду заступника директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
28.11.2024 за результатами проведення обшуку вказаного приміщення детективами вилучено мобільний телефон XIAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2, під час огляду якого встановлено, що в телефоні наявні контакти ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 .
У телефоні також виявлено додатки «Viber», «Signal», «WhatsApp» і «Telegram». У «WhatsApp» та «Signal» наявні чати із ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо будівництва готелю « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та дороги (АДРЕСА_2) до вказаного готелю та обслуговування. Чати містять велику кількість повідомлень (текстові та графічні), обмін дзвінками. Крім того, є чати із зникаючими повідомленнями.
Усі листування, а також інша інформація, яка може міститися в мобільному телефоні є предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні та може бути використана як доказ суб`єктивної сторони злочину, зокрема, умислу, мотивів та ролі кожної причетної особи.
Отож, як зазначив детектив, під час обшуку було встановлено, що вилучена річ зберегла на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та в ній можуть бути виявлені відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Оскільки вказаний мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), постановою від 29.11.2024 його визнано речовим доказом.
У зв`язку з викладеним, для досягнення завдання цього кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для нього, з метою унеможливлення приховання, втрати або пошкодження вказаного вище речового доказу або настання інших наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню, детектив просив накласти арешт на річ, що була вилучена під час проведення обшуку.
(2) Позиції учасників провадження
У судовому засіданні детектив ОСОБА_14 клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, у ньому зазначених.
ОСОБА_9 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлено належним чином, водночас останній не прибув у судове засідання, про відкладення розгляду не просив.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 172 КПК, неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК встановлено загальні правила їх застосування - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом (перший абзац частини 3 ст. 170 КПК).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
До того ж за змістом ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого:
-правову підставу для арешту майна;
-можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
-наслідки арешту майна для, зокрема, третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених у попередніх абзацах норм КПК вбачається, що арешт майна можливо застосувати якщо:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна;
-майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності осіб, щодо майна яких його дозволено накладати;
-речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт;
-це майно є речовим доказом;
-буде досягнуто завдань, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням;
-наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить такі висновки щодо кожного з них.
(3.1) Детективом доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно з витягом з ЄРДР обставини розслідування стосуються дій службових осіб органу державної виконавчої влади за попередньою змовою із службовими особами органу місцевого самоврядування, умисного, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди.
Шляхом аналізу документів, які додані до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення, про яке зазначається у клопотанні.
Він ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів, зокрема:
-витягу з ЄРДР;
-заяві ОСОБА_15 від 22.05.2024;
-протоколі допиту свідка ОСОБА_15 ;
-рапорті про виявлення кримінального правопорушення;
-ухвалі у справі № 760/12739/24 від 13.06.2024;
-листі ОСОБА_6 від 27.05.2021;
-листі ОСОБА_7 від 08.10.2021;
-розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 від 13.10.2021 та додатку до нього;
-містобудівних умовах та обмеженнях № 4 від 26.05.2021;
-містобудівних умовах та обмеженнях № 2 від 28.08.2021;
-листі ОСОБА_6 від 16.06.2023;
-розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 від 04.08.2023 та додатку до нього;
-розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 від 19.12.2023 та додатку до нього;
-протоколі огляду витягів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
-протоколі огляду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;
-протоколі огляду сторінки ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-протоколі огляду Державного земельного кадастру;
-ухвалі про обшук у справі № 991/12298/24 від 29.10.2024
-протоколі обшуку від 28.11.2024;
-постанові про визнання речовими доказами від 29.11.2024;
-постанові про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 03.12.2024;
-копіях інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
Отож, описані вище обставини дають можливість дійти висновку, що наразі існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Воно носить такий ступінь тяжкості, що дає слідчому судді підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
(3.2) Майно, на яке накладається арешт, перебуває у власності особи, щодо майна якої його дозволено накладати
Арешт задля збереження речового доказу може накладатися на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Встановлено, що мобільний телефон XIAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2 належить саме ОСОБА_9, що підтверджено протоколом обшуку від 28.11.2024 та ухвалою слідчого судді від 29.10.2024.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на майно вказаної особи можливо накласти арешт у цьому випадку.
(3.3) Речі та документи є тими видами майна, на які може бути накладено арешт
Детектив у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільний телефон. Таке майно є рухомим (ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України). Відтак, на нього може бути накладено арешт.
(3.4) Арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Телефон визнано речовим доказам (згідно з постановою про визнання предметів речовими доказами від 29.11.2024).
Мобільний телефон є серед переліку речей та документів, для відшукання якого проводився обшук за відповідною адресою. Його зазначено в ухвалі слідчого судді від 29.10.2024.
Оцінюючи вилучену річ на предмет наявності у неї ознак речового доказу, слідчий суддя доходить таких висновків.
У мобільному телефоні, що належить ОСОБА_16, наявні контакти ОСОБА_10 (вірогідно - кінцевий бенефіціарний власник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та батько ОСОБА_7, який є головою ІНФОРМАЦІЯ_2 та начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_11 (вірогідно -за версією слідства, фактично здійснює управління ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »), ОСОБА_12 (вірогідно -колишній засновник та учасник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »), ОСОБА_13 (вірогідно - керівник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з 16.12.2023) та ОСОБА_6 (вірогідно - голова ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Крім того, виявлено листування у «WhatsApp» та «Signal» із ОСОБА_11 і ОСОБА_13 щодо будівництва готелю « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та дороги (АДРЕСА_2) до вказаного готелю та обслуговування. Чати містять велику кількість повідомлень (текстові та графічні), обмін дзвінками. Також наявні чати із зникаючими повідомленнями.
З долучених детективом матеріалів вбачається, що телефон був увімкнений та наявна система логічного захисту доступу до інформації (пароль відомо).
Слідчий суддя також враховує, що постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 03.12.2024 було призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Експерту, серед іншого, поставлено питання, чи містяться у наданих на дослідження об`єктах, зокрема, видалені файли.
Суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого мобільного телефона, що буде становити предмет дослідження експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5).
Слідчий суддя також враховує те, що з часу вилучення вказаного пристрою до часу прийняття рішення щодо арешту майна минув незначний проміжок часу, що значно утруднювало можливість перевірки змісту вилученого телефону на предмет наявності видалених файлів.
Тому, на переконання слідчого судді, наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
(3.5) Завдяки арешту буде досягнуто завдань, для виконання яких детектив звертається із клопотанням
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування, псування інформації чи самих пристроїв, які були вилучені у ході обшуку.
(3.6) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються, будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власника майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
- клопотання детектива ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити;
- накласти арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон XIAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2, вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024;
-ухвала про арешт виконується негайно;
-копію цієї ухвали вручити/надіслати детективу та власнику майна невідкладно.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК.
На ухвалу слідчого судді впродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1