- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/12874/24
Провадження № 1?кс/991/12953/24
У Х В А Л А
06 грудня 2024 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3,
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива про закриття кримінального провадження,
в с т а н о в и в:
15.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження № 42024050000000574 від 06.08.2024 (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 02.12.2024 вказану скаргу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 66).
Обґрунтування скарги
У своїй сказі ОСОБА_3 указав, що 05.11.2024 він отримав постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі по тексту - НАБ України) ОСОБА_4 від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження № 42024050000000574 від 06.08.2024, що було розпочато за його заявою про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, вчинені, на його думку, суддями Донецького апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
На переконання ОСОБА_3, згадана постанова є необґрунтованою та постановлена без усебічного з`ясування відомостей, що були викладені в його заяві.
А саме, зі змісту постанови слідує, що при закритті кримінального провадження детектив послався лише на протокол допиту заявника від 24.09.2024. Втім, отримані показання та повідомлені відомості про вчинені злочини не були належно перевірені та оцінені органом досудового розслідування. Зокрема, детектив не витребував у порядку ст. 91?93 КПК України копії ухвал Донецького апеляційного суду, на яких наголошував заявник, не призначив відповідні експертизи стосовно вмісту вказаних документів, не допитав осіб, про яких повідомлено в показаннях, не зібрав речові докази, та не надав оцінки діям суддів з об`єктивної сторони складів злочинів, передбачених ст. 364 та 366 КК України.
На думку ОСОБА_3, перевірка наведених ним у заяві про злочини обставин потребувала проведення органом досудового розслідування значного обсягу слідчий (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема встановлення номерів телефонів, якими користувалися згадані судді у 2021 році, отримання тимчасового доступу до інформації про з`єднання таких номерів телефонів, встановлення осіб, з якими спілкувались судді по телефону, включаючи осіб, які не входять до кола посадових та службових осіб, посадових осіб територіального управління Державного бюро розслідувань (далі по тексту - ТУ ДБР), розташованого у м. Краматорськ, прокуратури та поліції, проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно установлених осіб та отримання доступу до їх банківських рахунків.
Однак, детектив не здійснив будь?яких слідчих (розшукових) дій, направлених на збирання, перевірку та оцінку доказів з метою з`ясування обставин отримання неправомірної вигоди суддями Донецького апеляційного суду.
З огляду на наведене, ОСОБА_3 прохав слідчого суддю скасувати згадану постанову про закриття кримінального провадження.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою скаргу на постанову про закриття кримінального провадження підтримав з мотивів, що у ній наведені.
Детектив НАБ України ОСОБА_4, будучи належно повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув. Втім, 20.11.2024 та 25.11.2024 детектив подав письмові заперечення, у яких прохав залишити скаргу ОСОБА_3 без задоволення, та здійснити її розгляд у його відсутність (т. 1 а.с. 10, 20).
За наведених обставин, неприбуття детектива не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України.
Мотиви суду
Вислухавши думку заявника ОСОБА_3, дослідивши матеріали судової справи та закритого кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на таке.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора, а також підстави та порядок їх оскарження до слідчого судді під час досудового розслідування визначені § 1 Глави 26 КПК України (ст. 303?308).
Зокрема, п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні заявник може оскаржити рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
За змістом § 1 Глави 24 КПК України (ст. 283?284) закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, яке здійснюється у силу наявності обставин, які виключають подальше кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Аналіз наведених норм процесуального закону свідчить про те, що метою досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на (і) попередження, запобігання та розкриття кримінальних правопорушень, що досягається за допомогою (іі) збирання, дослідження, перевірки, оцінки та використання доказів, (ііі) встановлення об`єктивної істини, а також (іv) забезпечення правильного застосування закону та охорони прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як убачається з матеріалів закритого кримінального провадження № 42024050000000574, ОСОБА_3 звернувся до Генерального прокурора із заявою від 02.12.2021 про вчинення кримінальних правопорушень (т. 1 а.с. 32 зв., 41).
У своїй заяві ОСОБА_3 указав, що судді Донецького апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_6 учинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України, чим спричинили заявнику значної моральної та матеріальної шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн (що є тяжкими наслідками у розумінні п. 4 Примітки до ст. 364 КК України).
На думку ОСОБА_3, скоєння таких кримінальних правопорушень полягало (виразилось) у тому, що згадані судді незаконно, без поважних і фактичних підстав систематично повертали його апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області (у справі № 234/9743/20), чим свідомо позбавили його доступу до правосуддя та сприяли уникненню від кримінальної відповідальності колишнього начальника та слідчих Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, прокурора Артемівської міської прокуратури, стосовно яких здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62010050000000625 від 31.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Також заявник звернув увагу на те, що згаданими суддями ігнорувались та залишені без задоволення його заяви про відвід від участі у кримінальному провадженні № 62010050000000625, подані у зв`язку з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України, тобто засад автоматизованого визначення судді?доповідача для розгляду його апеляційної скарги.
06.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2022 (у справі № 757/65162/21?к) (т. 1 а.с. 25 зв.) викладені в указаній заяві ОСОБА_3 відомості стосовно незаконних, на його думку, діянь суддів Донецького апеляційного суду внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато два кримінальні провадження:
(І) № 42024050000000574 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (т. 1 а.с. 31);
(ІІ) № 42024050000000575 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України (т. 1 а.с. 42).
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 28.08.2024 матеріали досудових розслідувань у зазначених кримінальних провадженнях об`єднані в одному кримінальному провадженні за № 42024050000000574 (т. 1 а.с. 29 зв.).
Постановою старшого детектива НАБ України ОСОБА_4 від 31.10.2024 означене кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діяннях складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України (т. 1 а.с. 61 зв.).
Як слідує з постанови, під час досудового розслідування здійснено допит у якості свідка ОСОБА_3, який надав показання аналогічні до тих відомостей, що викладені в його заяві, та акцентував увагу на тому, що вважає себе потерпілим у кримінальному провадженні, однак не надав доказів того, що діяння суддів завдали йому істотної шкоди.
У постанові детектив зауважив, що під час досудового розслідування не встановлено факту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, або ж спричинення тяжких наслідків внаслідок того, що судді суду апеляційної інстанції у своїх судових рішеннях виклали обставини конкретної справи, відповідну правову позицію та результати розгляду (вирішення) численних скарг ОСОБА_3 .
Окрім того, під час досудового розслідування встановлено, що ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.01.2022 (у справі № 234/9743/20) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04.10.2021, на протиправності якої, наряду з іншими, наполягав заявник.
З огляду на наведене, мотивами для закриття кримінального провадження відповідно до постанови стало те, що під час досудового розслідування не здобуто відомостей, які б підтверджували протиправність діянь суддів Донецького апеляційного суду та наявності в їх діях ознак стверджуваних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя цілком погоджується з означеними висновками детектива та з рішенням про закриття кримінального провадження.
За змістом ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, установленим матеріалами справи. Зокрема у постанові має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, установлені слідством обставини, які виключають кримінальне провадження і обумовлюють його закриття.
Усупереч твердженням ОСОБА_3, постанова детектива ОСОБА_4 відповідає наведеним вимогам процесуального закону, у тому числі містить відомості про (і) зміст обставин, які стали підставами для її прийняття, та (іі) мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення норм КПК України.
Викладені ж у постанові обставини та висновки ґрунтуються на фактичних даних кримінального провадження.
Так, з матеріалів закритого кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05.07.2021 (у справі № 234/9743/20) відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ, ОСОБА_10 від 22.04.2021 про закриття кримінального провадження № 62020050000000625 від 31.03.2020 (т. 1 а.с. 56 зв.).
У цій же судовій справі 13.07.2020 слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорськ, ОСОБА_11 від 07.05.2020 про відмову у визнанні його потерпілим (т. 1 а.с. 55).
Ухвалою Донецького апеляційного суду (у складі: головуючого ОСОБА_5, суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) від 04.10.2021 ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05.07.2021 та повернуто його апеляційну скаргу (т. 1 а.с. 58).
Зі змісту ухвали слідує, що вперше ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу 22.07.2021, яка цього ж дня ухвалою визнана неприйнятною та повернута апелянту, оскільки містила образливі висловлювання на адресу службових осіб Національної поліції, Державного бюро розслідувань, слідчого судді та учасників слідчий дій.
У подальшому, 22.07.2021, 27.07.2021, 05.08.2021, 12.08.2021, 16.08.2021 та 27.08.2021 ОСОБА_3 повторно звертався до апеляційного суду з апеляційними скаргами на згадану ухвалу слідчого судді, втім кожна з них повернута з тотожних підстав.
Лише 13.09.2021 ОСОБА_3 подав належно оформлену апеляційну скаргу, однак не навів причин, які протягом майже двох місяців перешкоджати йому це зробити.
З наведених мотивів апеляційний суд не вбачав об`єктивних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу ОСОБА_3 .
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду з означеним висновком щодо недопустимості зловживання процесуальними правами погодився та ухвалою від 12.01.2022 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 04.10.2021 (т. 1 а.с. 60 зв.).
Варто зауважити, що заява ОСОБА_3 від 02.12.2021 про вчинення кримінальних правопорушень суддями Донецького апеляційного суду подана до постановлення касаційним судом згаданої ухвали, що вочевидь свідчить про його намагання оскаржити судове рішення у непроцесуальний спосіб.
Загалом наведені ОСОБА_3 у заяві та скарзі доводи зводяться до його незгоди з низкою процесуальних рішень, прийнятих послідовно відповідно до процедури оскарження, а саме (і) з рішенням слідчого про закриття кримінального провадження № 62020050000000625, (іі) з рішенням слідчого судді, який відмовився скасувати цю постанову, (ііі) з рішеннями апеляційного суду, який відмовився поновити строк апеляційного оскарження, убачаючи зловживання процесуальним правом, та врешті (іv) із закриттям кримінального провадження № 42024050000000574, порушеного за його заявою стосовно суддів апеляційного суду, з механізмом проведеного детективом досудового розслідування, його методами, обсягом матеріалів, який був використаний під час розслідування та проведених слідчих (розшукових) дій, та з наданою детективом оцінкою повідомлених заявником обставин.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що, виходячи із закріплених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, держава не наділяє заявників правом припису до правоохоронних органів щодо конкретних норм кримінального матеріального або процесуального законів, у межах яких, на їх думку, повинно здійснюватися провадження.
Ба більше, слідчий (у даному випадку - детектив), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України)..
Наведене цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні по справі «Аль Фаєд проти Франції» від 02.10.2007 зазначив, що розбіжності, що виникали між слідчими та заявником, не вказували на існування недоліків чи перешкод, які б завадили компетентним органам з`ясувати ці обставини. Окрім того, невдоволення заявника рішеннями, схвалюваними суддями?слідчими під час провадження, не були достатньою підставою для визнання несправедливості процесу у контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У силу ч. 2 ст. 92 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Основним засобом збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих (розшукових) дій.
У свою чергу, ч. 1, 2 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Виходячи з наведеного, незгода ОСОБА_3 з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.
Водночас, у постанові про закриття кримінального провадження детектив обґрунтовано зауважив, що ОСОБА_3 не надав доказів та не пояснив, яким чином та у чому виразилось завдання йому шкоди у розмірі 5 000 000,00 грн внаслідок прийнятих суддями рішень, позаяк її наявність є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
За таких обставин категорична позиція ОСОБА_3 стосовно обов`язку органу досудового розслідування доводити розмір шкоди у поєднанні з його категоричним небажанням обґрунтувати факт її наявності у визначеному ним розмірі, по?перше, не узгоджується з нормами ст. 128 КПК України (стосовно можливості вирішення питань, пов`язаних зі шкодою у кримінальному провадженні, шляхом подання цивільного позову), та по?друге, свідчить лише про те, що доводи його заяви та скарги у такій завуальованій формі зводяться виключно до незгоди з судовими рішенням, до бажання здійснити переоцінку певних обставин та доказів, з якими він не погоджується, що у свою чергу суперечить принципу остаточності судового рішення («res judicata»), що є складовою конституційного принципу верховенства права.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов переконання, що детектив у достатньому обсязі провів необхідні процесуальні та слідчі дії та, виходячи із зібраних доказів, дійшов об`єктивного висновку про необхідність закриття кримінального провадження, з приводу чого прийняв умотивовану постанову.
Отже, у задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови детектива від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження № 42024050000000574 від 06.08.2024, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1