- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/12847/24
Провадження № 1-кс/991/12918/24
У Х В А Л А
06 грудня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника заявника ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій,
в с т а н о в и в :
14.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у нездійсненні процесуальних дій (а.с. 1).
02.12.2024 згідно з протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді для розгляду зазначеної справи визначеного слідчого суддю ОСОБА_1 (а.с. 19).
Обґрунтування скарги
Зі скарги вбачається, що 30.10.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до НАБУ з клопотанням про повернення майна, вилученого під час обшуку, проведеного 08.10.2024. Однак, як стверджує адвокат, детектив не розглянув таке клопотання в належний спосіб, а саме шляхом прийняття вмотивованої постанови.
Відтак, адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій прохає зобов`язати уповноваженого детектива НАБУ розглянути його клопотання від 30.10.2024 у порядку ст. 220 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Позиція та доводи учасників судового провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 свої вимоги підтримав повністю та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у скарзі.
Детектив НАБУ, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, заперечень проти задоволення скарги та доказів на їх підтверджень не надав. Проте, згадана обставина не перешкоджає розгляду скарги в силу ч. 3 ст. 306 КПК України.
Мотиви слідчого судді
Перевіривши скаргу адвоката ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органом досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Згідно положень ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
З аналізу наведеної норми вбачається, що бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Отже, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь?яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Вказаним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.
При цьому, варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Так, згідно з вимогами ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України).
Отже, як свідчить вищевикладена правова норма, про рішення щодо задоволення клопотань учасників процесу немає потреби виносити окрему мотивовану постанову. Так, юридично беззаперечні клопотання учасників процесу задовольняються у передбаченій процесуальній формі. Однак, за повної або часткової відмови в задоволенні клопотання слідчий повинен скласти мотивовану постанову, в якій має аргументувати прийняте рішення. Така постанова має бути доведена до відома особи, яка зверталася із клопотанням.
Вимоги до форми та змісту постанови наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Зокрема, постанова слідчого, прокурора має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Обґрунтовуючи наявність права на звернення до слідчого судді із цим клопотанням адвокат стверджує, що у житлі ОСОБА_5 08.10.2024 проводився обшук та було вилучено мобільний телефон останньої, який до цього часу не повернутий.
Слідчий суддя зазначає, що саме по собі проведення обшуку не наділяє в подальшому статусом особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Водночас, очевидним вбачається вплив постановленої ухвали на особу у випадках, коли під час такого обшуку вилучаються речі або документи, що їй належать. Тому в разі наявності обмежень права власності особи на майно, яке, в тому числі правомірно, вилучене під час обшуку, такий суб`єкт набуває процесуального статусу особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п. 161 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Отже, факт вилучення мобільного телефону під час обшуку, його неповернення до цього часу, дає підстави для висновку про наявність підстав для звернення ОСОБА_5 з відповідним клопотанням до детектива. ОСОБА_5 може бути особою, права та інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, отже є суб`єктом подання клопотання в порядку ст. 220 КПК України, і подане нею клопотання має бути розглянуте по суті.
З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000178 від 16.04.2024.
З протоколу обшуку від 08.10.2024 слідує, що детективами НАБУ проведено обшук житла ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами цього обшуку вилучено мобільний телефон IPhone 15 Pro Max, модель А3106.
30.10.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до НАБУ з клопотанням про повернення вилученого телефону.
04.11.2024 старший детектив Національного бюро п`ятого підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_4, у відповідь на зазначене клопотання, направив адвокату ОСОБА_3 лист вих. № 535.296/33035, яким фактично відмовив адвокату в поверненні вилученого під час обшуку майна, що суперечить положенням ст. 220 КПК України.
На момент судового розгляду детектив НАБУ не надав доказів виконання обов`язку, встановленого ст. 220 КПК України, а саме підтвердження факту винесення вмотивованої постанови у разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання.
На переконання слідчого судді, така бездіяльність детектива НАБУ не відповідає вимогам ст. 220 КПК України, яка зобов`язує останнього розглянути клопотання адвоката в строк не більше трьох днів з моменту подання.
З огляду на викладене, бездіяльність детектива НАБУ суперечить вимогам ст. 220 КПК України, а тому скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 220, 303, 307 КПК України,
п о с т а н о в и в :
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, що полягає у нездійсненні процесуальних дій - задовольнити.
Зобов`язати старшого детектива П`ятого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 30.10.2024 у порядку, визначеному ст. 220 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6