Document No. 123727798

Справа № 991/5241/24

Провадження 2/991/4/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

Широкої К. Ю. (суддя-доповідач), Олійник О. В., Саландяк О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

представника позивача прокурора Ткача І. М,

представника відповідачів Крайнюкова М. М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшла позовна заява Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Позивач) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - Відповідачі) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

1. Стислий виклад позиції сторін провадження

1.1 Зміст позовної заяви

У позовній заяві прокурор просить визнати необґрунтованим актив: автомобіль «Mercedes-Benz G 400 D», номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., вартістю на день набуття 5 647 926,68 грн та стягнути з ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави Україна автомобіль «Mercedes-Benz G 400 D», номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., який належить їй на праві власності.

Позивач стверджує, що згідно з пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, оскільки у період з 08.04.2016 по 14.11.2023 він займав посаду начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області (далі - ГУ ДМСУ в Одеській області), а з 14.11.2023 по даний час - начальник управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМСУ в Одеській області.

Під час вжиття заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості виявлено факт набуття 25.04.2023 матір`ю ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., вартістю 5 647 926,68 грн в інтересах свого сина ОСОБА_1, який опосередковано вчиняв із таким активом дії, тотожні за змістом праву розпорядження ним.

Щодо зв`язку активів із особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Позивач зазначає, що 27.12.2022 між філією «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто», як Продавцем, та ОСОБА_2, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу автомобіля №0352605030 (далі - Договір), згідно п. 1.1. умов якого Продавець, керуючись рішенням Покупця, який вибрав потрібний йому новий автомобіль Mercedes-Benz із представлених каталогів, зобов`язався передати у власність Покупцеві автомобіль, аналогічний вибраному, а Покупець зобов`язався прийняти переданий автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим Договором.

25.04.2023 між ОСОБА_2 та філією «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» підписано Специфікацію як додаток №3 до Договору від 27.12.2022 №0352605030, видаткову накладну та акт приймання-передачі автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, за ціною 141 472,57 Євро або 5 647 926,68 грн згідно офіційного курсу НБУ на дату підписання Специфікації, засвідчивши таким чином факт здійснення повної оплати та набуття його у власність ОСОБА_2

26.04.2023 у Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях за ОСОБА_2 було зареєстровано відомості про право власності на вказаний транспортний засіб.

Таким чином, 25.04.2023 ОСОБА_2 набула право власності на автомобіль «Mercedes-Benz G 400 D», номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в. вартістю 5 647 926,68 грн.

Водночас, на підтвердження того, що ОСОБА_2 набула право власності на Актив, а її син ОСОБА_1 може прямо чи опосередковано вчиняти щодо Активу дії, тотожні за змістом здійсненню праву розпорядження, Позивач вказав, що ОСОБА_2 після набуття права власності на автомобіль, 18.10.2023 та 12.03.2024 видала на свого сина ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_3 нотаріально засвідчені довіреності щодо автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, у тому числі щодо розпорядження цим транспортним засобом.

Позивач звернув увагу, що ОСОБА_2 на момент придбання автомобіля та після набуття його у власність не мала посвідчення водія жодної з категорій, що підтверджує той факт, що Актив набувався нею не для власного користування, а в інтересах свого сина ОСОБА_1 .

Вказав, що з даних Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України вбачається, що саме ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 притягалися до адміністративної відповідальності при керуванні автомобілем «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, що підтверджує фактичне користування ним ОСОБА_1 та його дружиною. Також за даними КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеса (Центр - 077)» вбачається, що протягом значного періоду часу зафіксовано рух автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3 у м. Одеса (тобто у місті, де працює ОСОБА_1 ), за кермом якого згідно зафіксованих зображень перебували інші, ніж ОСОБА_2, особи.

Таким чином, вказані вище обставини у своїй сукупності на думку Позивача підтверджують набуття Активу у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а саме автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в. вартістю 5 647 926,68 грн. ОСОБА_2, щодо якого її син ОСОБА_1 міг прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

Стосовно необґрунтованості набуття активів Позивач зазначає, що у титульного володільця Активу ОСОБА_2 були відсутні законні доходи достатні для придбання автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, 2023 р.в. вартістю 5 647 926,68 грн., оскільки згідно з інформацією Державної податкової служби України від 06.05.2024 №180, всього за період з 1998 по квітень 2023 року (тобто на день вчинення правочину щодо набуття Активу) ОСОБА_2 отримала законний дохід на загальну суму 1 806 312,82 грн (за вирахуванням податків і зборів - 1 691 314,31 грн). При цьому, згідно вказаних відомостей, доходи ОСОБА_2 у 2023 році склали - 13 843,36 грн, а сукупний розмір отриманих доходів за 2019-2022 роки становив 197 200 грн (з урахуванням податків і зборів).

Водночас витрати, понесені ОСОБА_2 за період з 2012 по 2022 роки лише на придбання нерухомого майна та корпоративних прав склали не менше 2 325 002 грн, не враховуючи витрат на життєдіяльність та супутні витрати на придбання та утримання зазначеного майна, у тому числі Активу (зокрема, лише сума реєстраційного збору за первинну реєстрацію автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D» склала 5% від вартості автомобіля, а розмір доплат за додаткове обладнання становив - 55 197,82 грн), що безумовно підтверджує відсутність у ОСОБА_2 коштів із законних джерел необхідних для придбання 25.04.2023 автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», за ціною 5 647 926,68 грн.

Щодо доходів та витрат ОСОБА_1, то згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік, поданої ОСОБА_1, заощадження станом на кінець звітного періоду не зазначені, однак станом на 31.12.2022 на його рахунку в АТ КБ «Приватбанк» знаходилося 52 628,73 грн. За період з січня по квітень 2023 року включно розмір його законних доходів з урахуванням податків і зборів становив 107 952,21 грн (за вирахуванням податків і зборів - 86 829,08 грн). Водночас розмір його витрат лише по картковому рахунку в АТ КБ «Приватбанк», з 01.01.2023 по дату придбання автомобіля (25.04.2023), склав 189 319,58 грн. Тобто розмір витрат ОСОБА_1 за вказаний період перевищує розмір його законних доходів, тому він не міг використати вказані вище грошові кошти для придбання Активу.

Таким чином, Позивач вважає, що ані у ОСОБА_2, ані у її сина ОСОБА_1, станом на 25.04.2023 не було достатніх законних доходів, необхідних для придбання Активу у вигляді автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», 2023 р.в., за ціною 5 647 926,68 грн.

1.2 Відзив на позовну заяву

21 серпня 2024 року через систему Електронний суд від представника ОСОБА_1 адвоката Крайнюкова М. М. надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України. Відповідач вказує, що сторона позивача в мотивувальній частині позовної заяви посилається на доводи, які фактично являються припущеннями Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, без належного обґрунтування з посиланням на законодавчу та нормативну базу, а також судову практику, яка регулює правовідносини в даному спорі. Позивач зазначаючи, що ОСОБА_2 після набуття права власності на транспортний засіб автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, склала довіреність на ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ототожнює вказані дії з правом розпорядження зазначеним вище транспортним засобом, що не відповідає дійсності. Так як в цивільному праві доручення - це письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 64 ЦК України), але не враховано, що в таких (подібних) справах довіреність не можна розуміти як правочин, передбачений ЦК України, а мається на увазі, що були певні обставини, які свідчать про пов`язаність публічної особи і третьої особи.

Також відповідач зазначив, що ОСОБА_2, на час реєстрації права власності на транспортний засіб - автомобіль Mercedes-Benz G 400 D не повинна мати посвідчення водія з відповідною категорією. Власник майна транспортного засобу автомобілю Mercedes-Benz G 400 D не повинна доводити для яких цілей набулось майно, чи могла вона його використовувати чи передавати в користування третім особам. Це виключне право (воля) власника майна.

Доводи позивача щодо перебування майна транспортного засобу автомобілю Mercedes-Benz G 400 D чи його власника в певному місці у певний проміжок часу, як фактичне здійснення розпорядження права майном третіми особами, являється тільки припущенням. Посилання позивача, на те, що підписи покупця на договорі купівлі-продажу та документах щодо гарантійного обслуговування транспортного засобу не схожі з підписом ОСОБА_2, який міститься у її паспорті, є необґрунтованими. Той факт, що прокурор САП встановлює схожість підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без відповідних спеціальних знань та навиків, якими може володіти тільки експерт, ще раз підтверджує ґрунтування позиції прокурора на припущеннях. Відповідна експертиза зі встановлення належності підписів на договорі купівлі - продажу, документах щодо гарантійного обслуговування транспортного засобу - автомобілю Mercedes-Benz G 400 D ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не проводилась, а клопотання про проведення не заявлялось.

Щодо доходів та витрат ОСОБА_2, де сторона позивача посилається на інформацію Державної податкової служби України, де зазначено, що за період з 1998 року по квітень 2023 року ОСОБА_2 отримала законний дохід на загальну суму 1 806 312 грн 82 коп відповідач вказує, що не враховується те, що вказаний дохід отримувався на протязі 25 років, в різний період. На той час були різні курси валют, в які конвертувався дохід, а також індекс інфляції з відкритих джерел за повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив у серпні 2023 року щодо липня: 98,6%, за період січень - серпень 2023 року: 102,5%, за період січень 1998 року серпень 2023 року: 2038,7%. Враховуючи вищезазначене сукупний дохід за вказаний період з конвертацією національної валюти в більш стійку валюту був більш ніж достатній для накопичення коштів на придбання транспортного засобу - автомобілю Mercedes-Benz G 400 D. Тим більше у ОСОБА_2, у різні проміжки часу були наявні як транспортні засоби, так і нерухоме майно, а також приватне підприємство, яке надавало доходи, та доходи від відчуження транспортних засобів та нерухомого майна, що стороною позивача не враховано при відображенні активів у даному спорі. Перелік вказаного майна, а також доходів від його відчуження, буде надано стороною відповідача в межах строків підготовчого судового засідання.

Крім іншого, на думку відповідача, стороною позивача наведені домисли щодо відсутності у ОСОБА_1, активів для набуття у власність як ним, так і ОСОБА_2 низки об`єктів нерухомого майна та приватного підприємства. Це є припущенням, оскільки ОСОБА_1 почав працювати на державній службі з 2016 року, до цього часу займався підприємницькою діяльністю, мав доходи як засновник юридичних осіб, що давало змогу набувати як нерухоме майно, так і транспортні засоби, які в подальшому були передані його матері ОСОБА_2 . Відтак, Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

1.3 Інші заяви по суті справи

15 липня 2024 року у судовому засіданні прокурором Ткачем І. М. було долучено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просив долучити:

- відповідь на запит приватного нотаріуса Кушнір І. В. від 17.06.2024 № 99/01-16 із додатками у вигляді копії довіреностей нотаріальної справи;

- запит прокурора САП на адресу Головного сервісного центру МВС від 17.06.2024 та відповідь вказаної установи від 19.06.2024 № 31/17323-18588-2024;

- запит прокурора САП на адресу Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 17.06.2024 та відповідь вказаної установи від 19.06.2024 № 85787-2024 від 20.06.2024.

На запит прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ткача І. М. № 07/2-1025-24 від 11.06.2024 приватний нотаріус листом від 17.06.2024 № 99/01-16 надала копії довіреностей, посвідчених нею: 12.03.2024 за реєстровим № 779, 18.10.2023 за реєстровим № 2237 щодо транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель 463A/C723T1/CZAA150A, 2023 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

На запит прокурора САП на адресу Головного сервісного центру МВС від 17.06.2024, надійшла відповідь Головного сервісного центру МВС від 19.06.2024 № 31/17323-18588-2024, згідно з якою повідомлено, що станом на 18 червня 2024 року в Єдиному державному реєстрі МВС відсутня інформація про видачу національного посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 .

На запит прокурора САП на адресу Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 17.06.2024 надійшла відповідь Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 19.06.2024 № 85787-2024 від 20.06.2024, в якій повідомлено відомості щодо притягнення до адміністративної відповідальності станом на 18.06.2024 за даними: «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

16 вересня 2024 року адвокат Крайнюков М. М. подав заяву про приєднання доказів у справі № 991/5241/24, до якої долучено: договір купівлі-продажу від 12.12.2017; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.08.2024, номери інформаційних довідок: 391646048, 391647200, 391641478, 391648474; акт прийому-передачі майна до статутного капіталу ПП «САЛВЕЙВ» від 23.03.2018; протокол № 1 загальних зборів засновників ПП «САЛВЕЙВ» від 27.02.2018; договір дарування від 10.10.2018; акт прийому-передачі до статутного капіталу ПП «САЛВЕЙВ» від 27.02.2018; розписка ОСОБА_5 від 02.04.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ; паспорт гр. України ОСОБА_5 ; квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Валта груп» м. Одеса Відділення № 1 про здійснення валютних операцій (9 шт) № 34 від 12.07.2019, № 24 від 01.03.2017, № 21 від 06.07.2017, № 9 від 08.02.2018, № 17 від 24.01.2019, № 29 від 19.10.2018, № 38 від 29.12.2017, № 18 від 27.12.2019, № 38 від 29.11.2018; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.07.2024, номер інформаційної довідки: 388017859; щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2023 роки та виправлені декларації; довідка ПФУ від 30.08.2024; витяг щодо завершення моніторингу способу життя ОСОБА_1 від 27.08.2024; пояснення за зверненням про хід виконання експертного дослідження.

15 жовтня 2024 року адвокат Крайнюков М. М. подав заяву про поновлення процесуального строку та приєднання доказів у справі, до якої долучено: заяву про проведення комісійної судово - економічної експертизи від 28.07.2024, пояснення за зверненням про хід виконання експертного дослідження від 13.09.2024, супровідний лист від 17.09.2024, лист про надання додаткових доказів від 18.09.2024, супровідний лист від 15.10.2024, висновок комісійної судово - економічної експертизи від 15.10.2024, договір позики від 01.08.2015, попередній договір купівлі - продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021.

Так, для проведення комісійної судово-економічної експертизи у зверненні адвоката Крайнюкова М. М. від 29.07.2024 винесено наступне питання: чи визначається документально підтвердження доходу ОСОБА_2, з урахуванням доходу, отриманого від заробітної плати ОСОБА_1 та вирахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в достатньому розмірі 6 011 500,91 грн для здійснення придбання автомобіля Mercedes-Benz G 400 D VIN НОМЕР_1 та проведення технічного обслуговування та ремонту його та проведення витрат з його державної реєстрації за Договором купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022?

Згідно з висновком експерта, за даними наданих на дослідження документів визначається отримання ОСОБА_2 суми доходу за період з 1998 року по квітень 2023 року в розмірі 14 605 529,30 грн. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму, сума доходу ОСОБА_2 за період з 1998 року по квітень 2023 року складає 14 301 890,30 грн. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму сума доходу ОСОБА_1, отриманого від заробітної плати за період з 1999 року по квітень 2023 року складає 1 457 413,40 грн. Таким чином, загальна сума отриманого доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 1998 по квітень 2023 року складає 15 759 303,70 грн, в тому числі дохід ОСОБА_2 в сумі 14 301 890,3 грн та дохід ОСОБА_1 в сумі 1 457 413,40 грн.

Станом на 27.12.2022, тобто на дату укладання Договором купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022 сума доходу ОСОБА_2 з урахуванням доходу від заробітної плати ОСОБА_1 та вирахуванням прожиткового мінімуму на працездатних осіб, складає 15 759 303,7 грн, з якого сума здійснених витрат на придбання активів складає 5 625 002 грн. Різниця між сумою доходу та здійсненими витратами на придбання активів складає 10 134 301,7 грн.

Відтак, згідно з висновком комісійної судової економічної експертизи № 288/182, складеного 15 жовтня 2024 року, проведеним дослідженням первинних документів, дані яких визначають здійснення отримання доходів та витрат ОСОБА_2 за період з 1998 року по квітень 2023 року, визначається підтвердження отримання доходу ОСОБА_2, з урахуванням доходу отриманого від заробітної плати ОСОБА_1 та вирахуванням прожиткового мінімуму на працездатних осіб, в достатньому розмірі 6 011 500,91 грн для здійснення придбання Mercedes-Benz G 400 D VIN НОМЕР_1 та проведення технічного обслуговування та ремонту його та проведення витрат з його державної реєстрації за Договором купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022.

16 жовтня 2024 року прокурором САП Ткачем І. М. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого долучено запит прокурора САП на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Валта Груп» від 16.09.2024 та відповідь вказаної компанії від 23.09.2024 стосовно надання пояснень про здійснення валютно-обмінних операцій, проведених ОСОБА_2 із зазначенням дати, часу, сум валютно-обмінних операцій, місця здійснення цих операцій, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

На запит ТОВ «Фінансова компанія «Валта Груп» повідомили, що ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 72 не реєструвало операційну касу та не здійснювало ніколи за цією адресою валютно-обмінні операції. Також повідомляємо, що громадянка ОСОБА_2 ніколи не була працівником ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» та не здійснювала операції з купівлі та продажу іноземної валюти.

Стосовно наданих до запиту квитанцій зазначили, що квитанції № 34 від 12.07.2019, № 24 від 01.03.2017, № 21 від 06.07.2017, № 9 від 08.02.2018, № 17 від 24.01.2019, № 29 від 19.10.2018, № 38 від 29.12.2017 ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» не формувались, не роздруковувались, не підписувались та не надавались клієнту.

Також 16 жовтня 2024 року прокурором САП Ткачем І. М. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого долучено запит прокурора САП на адресу ДБР від 15.10.2024 та відповідь на запит від 16.10.2024 із відомостями з державних реєстрів, відомості з ЄДРПОУ самостійно сформовані прокурором. Прокурор запитував інформацію з баз даних, у т.ч. користувачем якої є ДБР, стосовно відомостей ДПС України про доходи ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявних у власності ОСОБА_6 транспортних засобів, відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави і місцевого самоврядування щодо інформації про подання ОСОБА_6 та/або членами його родини декларацій, яка була надана ДБР у відповіді на запит.

2. Заяви, клопотання учасників з процесуальних питань та процесуальні дії у справі

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження (т. 2 а. с. 6-7).

Підготовче судове засідання 15.07.2024 було відкладено на 31.07.2024 у зв`язку з неявкою відповідачів та відсутністю відомостей про їх належне повідомлення про дату засідання.

Після проведення підготовчого судового засідання 15.07.2024 на адресу Вищого антикорупційного суду 15.07.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву до 05.08.2024 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.08.2024 задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 про продовження процесуального строку для подання відзиву за позовною заявою Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Продовжено відповідачу ОСОБА_2 строк для подання відзиву на позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави до 05.08.2024.

Підготовче судове засідання 31.07.2024 відкладено за клопотанням відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Крайнюкова М. М. на 12.08.2024. В підготовчому судовому засіданні 12.08.2024 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Крайнюковим М. М. подано клопотання про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Крайнюкова М. М. про продовження процесуального строку для подання відзиву за позовною заявою Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, продовжено відповідачу ОСОБА_1 строк для подання відзиву на позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави до 22.08.2024.

Як вже вказано в розділі 1.2 цього рішення, 21.08.2024 через систему Електронний суд від представника ОСОБА_1 адвоката Крайнюкова М. М. надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 178 ЦПК України.

У підготовчому судовому засіданні адвокат Крайнюков М. М. вказав, що буде представляти інтереси не лише ОСОБА_1, а й ОСОБА_2 на підтвердження чого надав ордер на представництво ОСОБА_2 серії ВЕ № 1127455 (т. 4 а.с. 192). Також адвокат зазначив, що відповідачі участі в судових засіданнях брати не будуть.

У підготовчому судовому засіданні ані прокурор, ані представник відповідачі не заявили про необхідність допиту свідків. Крім того, в підготовчому судовому засіданні судом були вирішені питання та вчинені процесуальні дії, передбачені ст. 197 ЦПК України, які необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, виконані завдання, визначені ст. 189 ЦПК України. Ухвалою від 16 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

16 вересня 2024 року розпочато розгляд справи по суті.

3. Виклад позицій учасників справи, висловлених в судовому засіданні

Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі, з підстав, які наведені в позовній заяві, наголосив, що ОСОБА_1 може прямо чи опосередковано вчиняти щодо Активу (транспортного засобу, придбаного ОСОБА_2 ) дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, при цьому, ні у ОСОБА_2, ні у її сина ОСОБА_1, станом на 25.04.2023, не було достатніх законних доходів, необхідних для придбання Активу у вигляді автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, 2023 р.в., за ціною 5 647 926,68 грн.

Представник Відповідачів Крайнюков М. М. заперечив проти задоволення позовної заяви прокурора, вказавши, що у ОСОБА_2 було достатньо коштів для придбання спірного активу, посилаючись на висновки експертизи, вказаний транспортний засіб було придбано нею для власного користування.

4. Встановлені фактичні обставини справи, їх оцінка і мотиви суду

В цій справі розглядається позов про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, тобто так звана «цивільна конфіскація» активів. Відповідно до норм ЦПК України при вирішенні справи за позовом про визнання активів необґрунтованими з`ясуванню підлягають такі обставини:

1) чи має суб`єкт, який за твердженням позивача набув необґрунтовані активи, статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

2) чи поширюються на активи, про необґрунтованість яких стверджує позивач, положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»;

3) чи наявний зв`язок активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

4) чи відбулося набуття особою активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, в один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а саме:

(а) особою, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпосередньо у власність

(b) іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що

(і) таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,

або

(ii) особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

5) чи можливо на підставі поданих доказів встановити, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів були набуті за рахунок законних доходів;

6) чи відповідають заявлені позивачем об`єкти ознакам активу у розумінні ч. 2 ст. 290 ЦПК України в контексті різниці між їх вартістю і законними доходами особи;

7) чи є сукупність доказів позивача більш переконливою порівняно з сукупністю доказів відповідача.

4.1 Щодо статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Відповідно до ч. 4 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред`явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Отже, при зверненні до суду з відповідним позовом безпосереднім або опосередкованим суб`єктом, щодо активів якого ставляться ці питання, є особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, необхідно перевірити та встановити факт набуття активу саме відповідним суб`єктом.

Зі змісту матеріалів цивільної справи вбачається, що Відповідач - ОСОБА_1 обіймав посади в Головному управлінні Державної міграційної служби в Одеській області (т. 1 а. с. 22).

Згідно з інформацією з особової картки державного службовця Відповідач 12.05.2015 прийняв присягу державного службовця України (т. 1 а. с. 20).

Наказом від 15.02.2016 № 64-к ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста сектору юридичного забезпечення ГУ ДМСУ в Одеській області в порядку переведення з Головного територіального управління юстиції в Одеській області (т. 1 а.с. 30).

Наказом від 08.04.2016 № 208-к Відповідача призначено на посаду начальника управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМСУ в Одеській області (т. 1 а.с. 31), на якій він перебував до 14.11.2023. В подальшому наказом від 14.11.2023 № 343-к ОСОБА_1 переведено на посаду начальника управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУ ДМСУ в Одеській області (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до примітки до ст. 513 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці категорії «Б» є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. На таких осіб поширюються додаткові заходи здійснення фінансового контролю, визначені ч. 4 ст. 52 цього Закону, зокрема повідомляти про суттєві зміни в майновому стані, а згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 513 Закону їх декларації підлягають обов`язковій повній перевірці. Окрім того, відповідно до ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» щодо ОСОБА_1, як суб`єкта декларування, може здійснюватися вибірковий моніторинг способу життя.

Отже, будучи державним службовцем на момент придбання спірного активу 25.04.2023, ОСОБА_1 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», і щодо його активів може застосовуватися інструмент визнання активів необґрунтованими і їх стягнення в дохід держави.

4.2 Щодо поширення на активи Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів»

Відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦПК України позов пред`являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Зазначений закон набрав чинності 28.11.2019.

Для цілей глави 12 ЦПК України термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України). Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).

Активом, щодо необґрунтованості якого вирішується питання, Позивач зазначає транспортний засіб Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1 .

За приписами ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 27.12.2022 між філією «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто», як Продавцем, та ОСОБА_2, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 (далі - Договір) (т. 1 а.с. 37), згідно п. 1.1. умов якого Продавець, керуючись рішенням Покупця, який вибрав потрібний йому новий автомобіль Mercedes-Benz, замовлення № 0352605030 із представлених в автосалоні Продавця зразків або електронних каталогів, зобов`язується передати у власність Покупцеві Автомобіль, аналогічний вибраному, а Покупець зобов`язується прийняти переданий Автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим Договором.

Згідно п. 2.4. Договору повна ціна Автомобіля зазначається у Специфікації, та відповідно до умов п. 2.4.1. підлягає сплаті Покупцем за цим Договором після доставки Автомобіля в Україну.

Покупець в день отримання рахунку-фактури зобов`язується сплатити на поточний рахунок продавця частину повної ціни Автомобіля в розмірі визначеному Специфікацією («Попередня оплата»). Покупець після письмового повідомлення Продавця про готовність автомобіля до передачі, зобов`язаний протягом строку дії рахунку-фактури, але не пізніше десяти календарних днів з моменту отримання повідомлення по готовність Автомобіля до передачі, сплатити на поточний рахунок Продавця, вказаний у рахунку-фактурі, грошові кошти в розмірі різниці між повною ціною автомобіля та попередньою оплатою станом на день виписки рахунку-фактури (п. 2.4.2. та 2.4.3.).

Тобто укладений Договір передбачав зобов`язання Покупця сплатити попередню оплату за автомобіль, а після його доставки та повідомлення про готовність до передачі - решту його вартості, зазначеної у Специфікації, яка відповідно до п. 2.4.3. підписувалася сторонами на дату остаточного розрахунку за автомобіль.

Після передачі Автомобіля за Актом приймання-передачі та видаткової накладної, Продавець втрачає право власності на Автомобіль, а Покупець приймає Автомобіль у власність та без законодавчих обмежень користується і розпоряджається Автомобілем, зобов`язаний зареєструвати Автомобіль в уповноважених державних органах та оформити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на Автомобіль у порядку та в строки, визначені діючим законодавством України (п. 3.1. Договору).

25.04.2023 між ОСОБА_2 та філією «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» підписано Специфікацію як додаток №3 до Договору купівлі-продажу від 27.12.2022 № 0352605030 (т. 1 а.с. 51), видаткову накладну (т. 1 а.с. 54) та акт приймання-передачі автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 53), за повною ціною з ПДВ 141 472,57 Євро або 5 647 926,68 грн згідно офіційного курсу НБУ на дату підписання Специфікації.

У п. 9 Специфікації від 25.04.2023 було визначено порядок і строки здійснення оплати, та відповідно до цього порядку Покупцем здійснено оплату за автомобіль: 27.12.2022 - 1 105 514,53 грн (т. 1 а.с. 55), 17.04.2023 - 1 910 635,61 грн та 390 000 грн (т. 1 а.с. 56), 20.04.2023 - 2 241 776,54 грн (т. 1 а.с. 57), всього: 5 647 926,68 грн.

Отже, враховуючи що за умовами Договору Покупець приймає Автомобіль у власність після передачі його за Актом приймання-передачі та видаткової накладної, то 25.04.2023 ОСОБА_2 набула право власності на автомобіль «Mercedes-Benz G 400 D», номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в. вартістю 5 647 926,68 грн.

26.04.2023 відомості про реєстрацію право власності за ОСОБА_2 на вказаний транспортний засіб було зареєстровано у Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (т. 1 а.с. 78).

За таких обставин на заявлений актив поширюється темпоральний і змістовний критерій застосування законодавства про визнання активів необґрунтованими та стягнення в дохід держави.

4.3 Щодо зв`язку активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Чинне законодавство не розкриває поняття «зв`язок особи з активом», щодо якого ставиться питання про його необґрунтованість, не визначає критеріїв такого зв`язку. Разом з тим, в світлі обставин цієї справи мова йде про конкретну річ матеріального світу - транспортний засіб. Отже, при визначенні зв`язку активу, про необґрунтованість якого стверджує позивач, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, необхідно дослідити правову або фактичну пов`язаність цієї особи з відповідною річчю.

Як вбачається з матеріалів справи особою, за якою зареєстроване право власності на транспортний засіб автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в. з моменту його придбання є ОСОБА_2 - матір ОСОБА_1, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00044858518 від 06.05.2024 (т. 1 а.с. 152).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, після придбання транспортного засобу ним користувався ОСОБА_1 що підтверджується, зокрема, постановою серії ЕАС № 7162652 від 13.06.2023 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Так, Управлінням патрульної поліції в Одеській області винесено вказану постанову про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та накладено штраф у розмірі 510 грн. Адреса скоєння: АДРЕСА_2 . Стягнено штраф 1020 грн, дата стягнення: 12.09.2023. При вчиненні вказаного правопорушення, ОСОБА_1 перебував за кермом спірного автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, д.н.з. НОМЕР_3 .

В подальшому ОСОБА_2 видала на свого сина ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_7 нотаріально засвідчені довіреності щодо автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, д.н.з. НОМЕР_3, у тому числі щодо розпорядження цим транспортним засобом.

Так, згідно з копією довіреності від 18.10.2023 за реєстровим № 2237 (т. 2 а.с. 29-30) ОСОБА_2 цією довіреністю уповноважує ОСОБА_1., або ОСОБА_8, кожен з яких діє самостійно незалежно один від одного, бути її представником з питань експлуатації та керування транспортним засобом з правом тимчасового виїзду за кордон України, належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5, виданого 26 квітня 2023 року ТСЦ 5141, дата першої реєстрації 26 квітня 2023 року, транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, модель 463A/C723T1/CZAA150A, 2023 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрованим там же тоді ж.

Для чого надає кожному з них право керувати згаданим транспортним засобом, бути її представником в державних, громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в органах митниці, проходити митний контроль, в усіх органах МВС, органах Національної поліції, у відповідному Територіальному відділі управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції, Головному та територіальних управліннях Національної поліції та його відокремлених підрозділах, в тому числі, але не обмежуючись в Управлінні організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, в відповідному Управлінні документального забезпечення, Управлінні патрульної служби ГУ НП, відповідних органах Державтоінспекції з усіх без винятку питань, пов`язаних з експлуатацією транспортного засобу, ремонтом, проходженням технічного огляду, отримувати тимчасовий реєстраційний талон, визначати на власний розсуду місце стоянки транспортного засобу, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, подавати будь-які заяви, укладати договори обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, отримати поліс страхування, сплачувати транспортні податки, а також винувати всі юридично значущі дії, пов`язані з цією довіреністю.

Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 18 жовтня 2026 року.

Також згідно з копією довіреності від 12.03.2024 за реєстровим № 779 (т. 2 а.с. 21-22) ОСОБА_2 цією довіреністю уповноважує ОСОБА_1., або ОСОБА_3, кожен з яких діє самостійно незалежно один від одного, розпоряджатися (продати за ціну та на умовах за своїм розсудом, обміняти, здавати в оренду, передавати в заставу, в тому числі як майновим поручителем, проходити техогляді, страхувати, зняти з обліку в компетентних органах України, за винятком укладення договору дарування від мого імені) та бути її представником з питань експлуатації та керування транспортним засобом, з правом тимчасового виїзду за кордон України, належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5, виданого 26 квітня 2023 року ТСЦ 5141, дата першої реєстрації 26 квітня 2023 року, транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ, модель 463A/C723T1/CZAA150A, 2023 року випуску, тип ТЗ - загальний легковий універсал, колір - чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрованим там же тоді ж.

Для чого надає їм право розпоряджатися, керувати згаданим транспортним засобом, вчиняти юридичні дії в органах нотаріату, комісійних магазинах, бути її представником в державних, громадських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі в усіх органах МВС, органах Національної поліції, у відповідному територіальному відділі управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції, Головному та територіальних управляннях Національної поліції та її відокремлених підрозділах, в тому числі але не обмежуючись в Управлінні організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП, в відповідному Управлінні документального забезпечення, Управлінні патрульної служби ГУ НП, відповідних органах Державтоінспекції з усіх без винятку питань, пов`язаних з експлуатацією, відчуженням транспортного засобу (купівлі-продажу, міни, оренди, передачі в заставу), його переобладнанням (зміна типу і моделі автомобіля, кольору, заміна у встановленому порядку двигуна, кузова, інших деталей), ремонтом, проходженням технічного огляду, отримувати тимчасовий реєстраційний талон, визначати на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, при необхідності зняти з обліку чи поставити на облік у встановленому законом порядку, одержати транзитні номери, подавати та одержувати необхідні довідки та документи, подавати будь-які заяви, в тому числі заяви про її сімейний стан та про належність їй майна на праві особистої приватної власності, укладати від її імені договори цивільно-процесуального характеру щодо розпорядження транспортним засобом, визначаючи на власний розсуд ціну та інші їх умови, укладати договори обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, отримати поліс страхування, одержувати належні їй за результатами згаданих угод грошові суми, у випадку спричинення транспортному засобі пошкодження іншими особами в результаті дорожньо-транспортної пригоди чи заподіяної шкоди повіреною особою іншим транспортним засобом під час керування автомобілем як джерелом підвищеної небезпеки, укладати, якщо в тому буде необхідність від мого імені угоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми в розмірах, згідно із калькуляціями або за домовленістю, отримувати належні їй страхові відшкодування, сплачувати транспортні податки, в також виконувати всі інші юридично значущі дії, пов`язані з цією довіреністю.

Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 12 березня 2027 року.

Отже, зв`язок активу автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, д.н.з. НОМЕР_3, про необґрунтованість якого стверджує Позивач, з ОСОБА_1 (особою, уповноваженою на виконання функцій держави) є очевидним, враховуючи, що після придбання транспортного засобу спочатку ОСОБА_1 користувався ним без довіреності, а в подальшому ОСОБА_2 було видано довіреності на право користування та на право розпорядження останнім на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3

4.4 Щодо набуття активів, про необґрунтованість яких стверджує позивач, в один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України

У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Тобто мова йде про прямий (безпосередній) або опосередкований (через інших осіб) спосіб набуття активів.

Щодо опосередкованого способу набуття активів, то зміст вказаної норми передбачає два варіанти: набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування або особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження означає: 1) можливість контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності; 2) трактується ширше передбаченої статтею 16 ЦК України складової права власності (постанова Верховного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 991/366/22).

Як встановлено під час судового розгляду і не заперечувалося сторонами, в цій справі ОСОБА_1 не був безпосереднім набувачем активу, про необґрунтованість якого стверджує Позивач, власником Транспортного засобу є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (пункт 5.3 цього Рішення).

В позовній заяві Позивач наполягав на тому, що ОСОБА_1 може саме прямо чи опосередковано вчиняти щодо Активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

Отже, оскільки в цій справі має місце факт набуття активів у власність іншою фізичною особою, суд має встановити чи дійсно ОСОБА_1 може прямо чи опосередковано вчиняти щодо відповідного активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

На законодавчому рівні відсутнє як визначення загального терміну права розпорядження як однієї із правомочностей права власності, так і відсутнє визначення поняття «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження».

Колегія суддів враховує, що конструкція «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження» особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування базується на презумпції, що зареєстроване право власності на третю особу є формальним, а фактичним власником є суб`єкт декларування, тому в такому випадку не можна вимагати підтвердження здійснення ним права розпорядження в класичному розумінні.

У такому випадку суд повинен встановити, чи може (або міг) суб`єкт декларування контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності.

Про можливість відповідача прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, можуть свідчити різні обставини, які мають бути оцінені судом у сукупності, зокрема, але не виключно: (1) користування активом, у тому числі без оформлення правових відносин між власником та суб`єктом декларування; (2) систематичність, тривалість, спосіб, обсяг та зміст користування активом суб`єктом декларування (при чому таке користування не обов`язково має бути постійним або безперервним); (3) наявність між власником та суб`єктом декларування родинних, дружніх або інших зв`язків, відносин підпорядкування тощо; (4) набуття активу номінальним власником на підставі правочину, в якому задіяна повірена особа, що діє формально за дорученням від первісного власника та яка одночасно пов`язана із суб`єктом декларування в інтересах якої набувається актив; (5) фінансова спроможність третьої особи самостійно набути актив у власність; (6) створення суб`єктом декларування умов для набуття активів третьою особою; (7 здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням витрат, пов`язаних з утриманням активу; (8) здійснення суб`єктом декларування та/або власником за його дорученням правочинів, пов`язаних з ефективним використанням активу; (9) поліпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби; (10) можливість суб`єкта декларування визначати користування активом іншими особами (наприклад, членами своєї сім`ї); (11) можливість суб`єкта декларування відмовитися від активу; (12) можливість суб`єкта декларування впливати на долю активу, в тому числі шляхом надання відповідного доручення власнику тощо.

Будь-який із зазначених критеріїв як окремо так і в сукупності з іншими може свідчити про спроможність особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчиняти щодо активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження, якщо ця особа здійснює усвідомлений вольовий акт. Без волі особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вчинення таких дій неможливе. Вольовий компонент визначає динаміку відносин особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з активом, необґрунтованість якого презюмується.

Отже, дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження в сенсі визнання активів необґрунтованими, повинні трактуватися ширше передбаченої ст. 316 ЦК України складової права власності.

Оскільки зв`язок активу, власником якого є інша особа, з ОСОБА_1 встановлений (пункт 5.3 Рішення), суду необхідно проаналізувати зміст цього зв`язку в контексті наявності у ОСОБА_1 реальних чи потенційних можливостей розпорядження цими активами.

Докази:

- договір купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022, відповідно до якого Продавець (філія «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто»), керуючись рішенням Покупця ( ОСОБА_2 ), який вибрав потрібний йому новий автомобіль Mercedes-Benz, замовлення № 0352605030 зобов`язується передати у власність Покупцеві Автомобіль, а Покупець зобов`язується прийняти переданий Автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим Договором. За домовленістю повна ціна Автомобіля зазначається у Специфікації (т. 1 а.с. 37);

- специфікація як додаток №3 до Договору купівлі-продажу від 27.12.2022 № 0352605030 ) а повною ціною з ПДВ 141 472,57 Євро або 5 647 926,68 грн згідно офіційного курсу НБУ на дату підписання Специфікації (т. 1 а.с. 51);

- акт приймання-передачі автомобіля № 0352605030 від 25.04.2023 (т. 1 а.с. 53);

- видаткова накладна № 0352605030 (т. 1 а.с. 54);

- платіжне доручення № 4 від 27.12.2022 на суму 1 105 514,53 грн (т. 1 а.с. 55);

- платіжна інструкція № 00010а9а90 від 17.04.2023 на суму 1 910 635,61 грн та № 00010а9а90 від 17.04.2023 на суму 390 000,00 грн (т. 1 а.с. 56);

- платіжна інструкція № 32а8с08а1а від 20.04.2023 на суму 2 241 776,54 грн (т.1 а.с. 57);

- заява № 1229076137 від 26.04.2023 про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 79-80);

- реєстраційна картка транспортного засобу (т. 1 а.с. 121);

- лист ДБР від 13.06.2024, в якому зазначено, що згідно даних ЄДРТЗ МВС відомості про наявність у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами відсутні (т. 1 а.с. 125);

- інформація з Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про адміністративну практику органів поліції за участі транспортного засобу Mercedes-Benz G 400 D, д.н.з. НОМЕР_3 : 1) постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП України від 13.06.2023, 2) постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП України від 29.05.2023, 3) постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України від 18.05.2024, 4) постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України від 16.02.2024, 5) постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП України від 11.10.2023 (Т. 1 А.С. 126-130);

- інформація від КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеса (Центр-077) по автомобілю д.н.з. НОМЕР_3, з долученими знімками з відеофіксації автомобіля від 08.03.2024, 13.01.2024, 04.02.2024, 28.02.2024, 03.03.2024, 04.02.2024, 16.01.2024 (т. 1 а.с. 131-141);

- повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) № 52667900 від 06.05.2024, згідно з яким приватним нотаріусом Кушнір І.В. 18.10.2023 зареєстровано довіреність. Особа, яка видала довіреність: ОСОБА_2, представник: ОСОБА_1, ОСОБА_8, майно: транспортний засіб, автомобіль легковий, номер державної реєстрації НОМЕР_3, Mercedes-Benz модель 463A/C723T1/CZAA150A (т. 1 а.с. 144);

- повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) № 52667897 від 06.05.2024, згідно з яким приватним нотаріусом Кушнір І.В. 12.03.2024 зареєстровано довіреність. Особа, яка видала довіреність: ОСОБА_2, представник: ОСОБА_1, ОСОБА_3, майно: транспортний засіб, автомобіль легковий, номер державної реєстрації НОМЕР_3, Mercedes-Benz модель 463A/C723T1/CZAA150A, на розпорядження транспортним засобом (т. 1 а.с. 145);

- повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) № 52667903 від 06.05.2024, згідно з яким приватним нотаріусом Рязанцевою О.Ю. 30.01.2018 зареєстровано довіреність. Особа, яка видала довіреність: ОСОБА_2., представник: ОСОБА_1, опис: розпоряджатись всім майном з чого б воно не складалося і де б не знаходилося, укладати всі передбачені законом договори по управлінню і розпорядженню майном, та представляти інтереси в будь-яких органах (т. 1 а.с. 146);

- повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) № 52667902 від 06.05.2024, згідно з яким приватним нотаріусом Рязанцевою О.Ю. 19.07.2018 зареєстровано довіреність. Особа, яка видала довіреність: ОСОБА_2, представник: ОСОБА_1, опис: розпорядження всім майном та ведення справ в суді (т. 1 а.с. 146);

- повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) № 52667901 від 06.05.2024, згідно з яким приватним нотаріусом Кушнір І.В. 04.04.2023 зареєстровано довіреність. Особа, яка видала довіреність: ОСОБА_2, представник: ОСОБА_1, опис: на розпорядження транспортним засобом марки BMW, модель 520І, номер державної реєстрації: НОМЕР_6 (т. 1 а.с. 146);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044858564 від 06.05.2024, згідно з яким 23.10.2023 зареєстровано актовий запис № 1915 про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 155);

- витяг ДМС з інформацією про особу ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 146);

- витяг ДМС з інформацією про особу ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 147);

- витяг ДМС з інформацією про особу ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 148);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_1, з відомостями про матір ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 149-151);

- повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб щодо ОСОБА_1, з відомостями про реєстрацію шлюбу 23.10.2023 року з ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 152-155);

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 160-174);

- копія довідки про доходи № 10-36/24 від 14.02.2024 ОСОБА_1 за 2023 рік (т. 1 а.с. 175);

- щорічна декларація ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023 рік (т. 1 а.с.178-187);

- копія довіреності від 12.03.2024 за реєстровим № 779 щодо транспортного засобу (т. 2 а.с. 21);

- копія довіреності від 18.10.2023 за реєстровим № 2237 щодо транспортного засобу (т. 2 а.с. 29);

- відповідь Головного сервісного центру МВС від 19.06.2024 № 31/17323-18588-2024 на запит прокурора САП на адресу Головного сервісного центру МВС від 17.06.2024 про відсутність станом на 18 червня 2024 року в Єдиному державному реєстрі МВС інформації про видачу національного посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 38);

- відповідь Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 19.06.2024 № 85787-2024 від 20.06.2024 на запит прокурора САП на адресу Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 17.06.2024 про відомості щодо правопорушень в системі ІПНП станом на 18.06.2024 за даними: «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 2 а.с. 40-41).

Оцінка зазначених доказів в їх сукупності дає суду можливість дійти висновку, що набуття транспортного засобу власником - ОСОБА_2 могло здійснюватися не для себе. А дії ОСОБА_1 після набуття активу його матір`ю вказують, що він та його дружина мали намір використовувати та використовували придбаний автомобіль.

Так, 27.12.2022 між філією «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто», як Продавцем, та ОСОБА_2, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу автомобіля № 0352605030, згідно п. 1.1. умов якого Продавець, керуючись рішенням Покупця, який вибрав потрібний йому новий автомобіль Mercedes-Benz із представлених каталогів, зобов`язався передати у власність Покупцеві автомобіль, аналогічний вибраному, а Покупець зобов`язався прийняти переданий автомобіль і оплатити його за ціною в розмірі та порядку, визначеному цим Договором (т. 1 а.с. 37).

Після передачі Автомобіля у власність за Актом приймання-передачі та видаткової накладної, Продавець втрачає право власності на автомобіль, а Покупець приймає Автомобіль у власність без законодавчих обмежень користується і розпоряджається автомобілем та зобов`язаний зареєструвати автомобіль в уповноваженим державних органах та оформити свідоцтво

про реєстрацію транспортного засобу (п. 3.1. Договору).

В подальшому, 25.04.2023 між ОСОБА_2 та філією «Автомобільний дім «Одеса» ПрАТ «Одеса-Авто» підписано Специфікацію як додаток №3 до Договору від 27.12.2022 №0352605030, видаткову накладу та акт приймання-передачі автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, за ціною 141 472,57 Євро або 5 647 926,68 грн згідно офіційного курсу НБУ

на дату підписання Специфікації, засвідчивши таким чином факт здійснення повної оплати та набуття його у власність ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 51).

Таким чином, 25.04.2023 ОСОБА_2 набула право власності на автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в. вартістю 5 647 926,68 грн.

26.04.2023 відомості про реєстрацію право власності за ОСОБА_2 на вказаний транспортний засіб було зареєстровано у Регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Принагідно суд звертає увагу, що в заяві № 1229076137 щодо первинної реєстрації нового транспортного засобу Mercedes-Benz G 400 D від 26.04.2023 контактним телефоном зазначено саме номер, який належить не ОСОБА_2, а її сину ОСОБА_1 - «НОМЕР_10» (т. 1 а.с. 79-80). Згідно відомостей картки ДМС України з інформацією про особу ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 146), зазначений номер належить саме ОСОБА_1, що вказує на здійснення саме ним організаційних дій щодо реєстрації транспортного засобу.

Згідно з пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Отже, згідно з чинним законодавством особа може керувати транспортним засобом виключно за наявності посвідчення водія.

Разом з тим, як було встановлено судом, купуючи транспортний засіб, ОСОБА_2 не володіла посвідченням водія, і ані до покупки авто, ані після покупки таке посвідчення не отримувала, що підтверджує відповідь Головного сервісного центру МВС від 19.06.2024 № 31/17323-18588-2024 на запит прокурора САП на адресу Головного сервісного центру МВС від 17.06.2024 про відсутність станом на 18 червня 2024 року в Єдиному державному реєстрі МВС інформації про видачу національного посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 38).

Зазначене очевидно свідчить про відсутність можливості у ОСОБА_2 особисто керувати купленим автомобілем за відсутності національного посвідчення водія.

Викладене також вказує про відсутність наміру у ОСОБА_2 на користування купленим транспортним засобом, оскільки логічним є те, що у випадку наявності наміру керувати автомобілем особа, яка обізнана про відсутність в неї відповідного посвідчення водія, або до покупки, або безпосередньо після покупки авто звернулась би до уповноваженого органу з метою отримати посвідчення на керування транспортними засобами відповідної категорії в установленому порядку, чого за весь час володіння автомобілем ОСОБА_2 так і не було зроблено.

Колегія суддів в контексті викладеного зауважує, що у світовій практиці сформувалося два різновиди конфіскації - проти особи (особиста конфіскація, in personam) та проти речі (речова конфіскація, in rem), при цьому, у конфіскації in rem використовується стандарт «баланс ймовірностей» (balance of probabilities).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що:

- обговорюваний порядок, незважаючи на термінологію, яка використовується у національному законодавстві, має мало спільного з виключно адміністративною конфіскацією, а, навпаки, стосується попередньої наявності кримінального обвинувачення державної посадової особи, і тому за своєю суттю є цивільною процедурою in rem, яка спрямована на повернення майна, набутого незаконним шляхом або походження якого неможливо пояснити і яке належить державним посадовим особам та їхньому близькому оточенню;

- тягар доведення законності походження майна, яке, як стверджувалось, було отримано незаконним шляхом, міг бути законним чином перекладений на відповідачів цих некримінальних проваджень щодо конфіскації, у тому числі цивільних проваджень in rem. У випадку, коли рішення про конфіскацію було видано в результаті цивільного провадження in rem, яке стосувалося доходів від серйозних злочинів, у таких процедурах суду не потрібні докази «поза сумнівом» щодо незаконності походження майна. Натомість доказ щодо балансу вірогідностей або високої ймовірності незаконного походження майна в поєднанні з неможливістю власником цього майна довести протилежне був достатній для перевірки критерію пропорційності відповідно до статті 1 Протоколу № 1 Конвенції. Національні органи влади відповідно до Конвенції надалі отримали свободу дій у питанні застосування конфіскаційних заходів не лише стосовно осіб, безпосередньо обвинувачених у злочинах, а й членів їхніх сімей та інших близьких родичів, які могли володіти та неформально управляти незаконно набутим майном від імені підозрюваних правопорушників, а також будь-кого, хто не мав необхідного статусу добросовісності (bona fide) (рішення ЄСПЛ від 12 травня 2015 року у справі «Gogitidze and others v. Georgia» («Гогітідзе та інші проти Грузії»), заява № 36862/05, § 91, 105).

Українська модель конфіскації in rem отримала своє вираження в конструкції «необґрунтовані активи», що мають досить нетиповий правовий режим. Такий специфічний правовий режим:

- виявляється в досить суттєвих особливостях правового регулювання. Матеріально-правове регулювання конструкції необґрунтованих активів відбувається частково в ЦК України, ЦПК України, Законі України «Про запобігання корупції». У ЦК України міститься тільки фрагментарне регулювання певних аспектів позовної давності, кваліфікації рішення про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави як спростування презумпції правомірності набуття права власності та підстави припинення права власності;

- характеризується суб`єктами, до яких може бути пред`явлений позов про визнання активів необґрунтованими, - публічні особи та «пов`язані» з ними особи (частина четверта статті 290 ЦПК України). Тобто правовий режим необґрунтованих активів є свого роду додатковим обмеженням для публічних фізичних осіб. Натомість для звичайних суб`єктів така конструкція нехарактерна і невластива;

- законодавець не здійснює конструювання правового режиму необґрунтованих активів через використання конструкції недійсності. З урахуванням сутності та призначення конструкції недійсності правочину очевидно, що вона не розрахована на її використання при визнанні необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, оскільки в цьому разі достатньо спростувати презумпцію правомірності набуття права власності (частина друга статті 328 ЦК України).

Наведені правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22, від 16 жовтня 2024 року у справі № 991/366/22.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас в абзаці другому частини другої статті 81 ЦПК України визначено, що у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.

У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (частина четверта статті 89 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що з врахуванням встановленого стандарту доказування у цій категорії справ, Відповідачами не було надано жодних доказів на підтвердження того, що користування придбаним ОСОБА_2 автомобілем Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., здійснювалось безпосередньо ОСОБА_2 .

Разом з тим, як вже було детально зазначено в п. 4.3 цього Рішення, ОСОБА_2 видана довіреність від 18.10.2023 № 2237 (т. 2 а.с. 29), якою вона уповноважує ОСОБА_1 та ОСОБА_8, бути її представником з питань експлуатації та керування транспортним засобом Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., з правом тимчасового виїзду за кордон України.

Також ОСОБА_2 підписала довіреність від 12.03.2024 № 779 (т. 2 а.с. 21), якою уповноважує ОСОБА_1, або ОСОБА_3, розпоряджатися та бути її представником з питань експлуатації та керування транспортним засобом, з правом тимчасового виїзду за кордон України.

Вищевикладеним підтверджується надання ОСОБА_2 своєму сину ОСОБА_1 саме права розпорядження спірним транспортним засобом, що, в свою чергу, повністю відповідає правовій конструкції «можливості прямо чи опосередковано вчиняти щодо цього активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним».

Факт активного користування ОСОБА_1 транспортним засобом, придбаним ОСОБА_2, підтверджується також інформацією щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР при керуванні автомобілем Mercedes-Benz G 400 D, д.н.з. НОМЕР_3 .

Так, на запит прокурора САП на адресу Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 17.06.2024 надійшла відповідь Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 19.06.2024 № 85787-2024 від 20.06.2024, в якій повідомлено, що станом на 18.06.2024 за даними: «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із зазначених у запиті питань в системі ІПНП наявні наступні відомості щодо постанов про адміністративні правопорушення:

постанова серії ЕАС № 7162652 від 13.06.2023 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; постанова серії ЕАТ № 7916391 від 11.10.2023 за ч. 1 ч. 122 КУпАП відносно ОСОБА_8 ; постанова серії ЕНА № 1450718 від 16.02.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3, постанова серії ЕНА № 2174884 від 18.05.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3, постанова про серії ЕНА № 2264002 від 29.05.2024 за ч. 4 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_3 .

Колегія суддів наголошує, що як вже було зазначено вище, Відповідачем не було надано жодних доказів, що користування, розпорядження транспортним засобом Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., д.н.з. НОМЕР_3, здійснювалось саме особою, яка його придбала - ОСОБА_2, а не її сином ОСОБА_1, що підтверджується наданими Позивачем доказами в їх сукупності.

Крім іншого, за інформацією КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження

та відеоаналітики міста Одеса (Центр - 077)» по автомобілю Mercedes-Benz G 400 D, д.н.з. НОМЕР_3 у м. Одеса, з долученими знімками з відеофіксації автомобіля від 08.03.2024, 13.01.2024, 04.02.2024, 28.02.2024, 03.03.2024, 04.02.2024, 16.01.2024 (т. 1 а.с. 131-141) вбачається, що протягом значного періоду часу зафіксовано рух автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D», д.н.з. НОМЕР_3 у м. Одеса (тобто, у місті де працює ОСОБА_1 ), за кермом якого згідно зафіксованих зображень перебували інші, ніж ОСОБА_2, особи.

Вказані вище обставини у своїй сукупності підтверджують не лише безпосередню пов`язаність активу з ОСОБА_1, а й набуття ним Активу у розумінні п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а саме автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в. вартістю 5 647 926,68 грн. ОСОБА_2, щодо якого її син ОСОБА_11 міг прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи Позивача про те, що підписи Покупця на договорі купівлі-продажу, документах щодо гарантійного обслуговування автомобіля «Mercedes-Benz G 400 D» не схожі на підписи ОСОБА_2 які містяться у її паспорті, однак візуально схожі на підпис ОСОБА_1, який міститься у документах його особової справи, як підставу вважати, що організаційні дії з приводу безпосереднього придбання Активу, його гарантійного обслуговування здійснювала не ОСОБА_2, а її син ОСОБА_1 . Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, якою врегульовано питання достовірності доказів, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В цьому випадку питання належності підписів на договорі та документах щодо гарантійного обслуговування ОСОБА_2 або ж іншій особі може бути достовірно встановлено виключно за висновком відповідної почеркознавчої експертизи, яка Позивачем проведена не була, клопотань про її проведення не заявлялось. За відсутності такого висновку експерта, вказані доводи Позивача є лише суб`єктивними домислами, які не можуть бути використані як докази в розумінні ст. 76 ЦПК України.

4.5 Щодо набуття за рахунок законних доходів

У відповідності до ст. 291 ЦПК України суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів. Закон не конкретизує, чиї саме законні доходи мають враховуватися при визначенні необґрунтованості активів. Зрозуміло, що при прямому набутті (коли відповідний актив безпосередньо набуває сама особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) беруться до уваги лише законні доходи цього суб`єкта. Як вже зазначено вище, в цій справі мова йде про опосередковане набуття - Транспортний засіб був придбаний матір`ю суб`єкта декларування. Очевидно, що при опосередкованому набутті суд має дослідити можливість їх набуття і третіми особами за рахунок власних законних доходів. Адже відсутність фінансової спроможності третіх осіб для придбання дороговартісних об`єктів може бути додатковим індикатором їх набуття за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або в її інтересах, коли вона після набуття може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.

Для визначення наявності/відсутності у ОСОБА_2 законних доходів для придбання Транспортного засобу, судом були досліджені надані сторонами докази, зокрема:

- відповідь на запит від 06.05.2024 № 180, що містить Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо доходів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 за період з 1998 по квітень 2023 року (тобто на день вчинення правочину щодо набуття Активу) (т. 1 а.с. 160-174);

- копія довідки № 10-36/24 від 14.02.2024 про доходи ОСОБА_1 з січня по грудень 2023 року (т. 1 а.с. 175);

- щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави і місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2021 рік (т. 1 а.с. 178-180);

- щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави і місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2022 рік (т. 1 а.с. 181-183);

- щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави і місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2023 рік (т. 1 а.с. 184-187);

- лист АТ Комерційний банк «ПриватБанк» від 20.05.2024 № 20.1.0.0.0/7-240515/21054 з долученими на диску відомостями про рух коштів по рахункам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 до 07.05.2024 (т. 1 а.с. 190-191);

- договір купівлі-продажу від 26.01.2022 про передачу у власність покупцю ОСОБА_2 12/100 часток домоволодіння, загальною площею 152,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 265 200,00 грн (т. 1 а.с. 194-196);

- договір купівлі-продажу від 22.12.2017 про передачу у власність покупцю ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,0331 га за ціною 200 000,00 грн (т. 1 а.с. 199-200);

- договір купівлі-продажу від 22.12.2017 про передачу у власність покупцю ОСОБА_2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,0331 га за ціною 49 000,00 грн (т. 1 а.с. 204-205);

- мовою оригіналу: «договор № 16/ІІ от 04 марта 2016 года о порядке выкупа пая (машиноместа), сумма пая 572 000,00 грн, включая НДС, что в эквиваленте в иностранной валюте составляет 22 000,00 долларов США» (т. 1 а.с. 208-211);

- підтвердження про отримання від ОСОБА_2 572 000,00 грн за умовами договору № 16/ІІ (т. 1 а.с. 212);

- мовою оригіналу: «договор № 16 от 13 августа 2015 года о порядке выкупа пая (квартира), сумма пая 1 238 802,00 грн, включая НДС, что в эквиваленте в иностранной валюте составляет 52 715,00 долларов США» (т. 1 а.с. 215-219);

- підтвердження про отримання від ОСОБА_2 1 238 802,00 грн за умовами договору № 16 (т. 1 а.с. 220);

- протокол № 1 Загальних зборів засновників Приватного підприємства «САЛВЕЙВ» від 27 лютого 2018 року, де постановлено створити ПП «САЛВЕЙВ», статутний капітал 2 000 000,00 грн, зокрема, ОСОБА_2 вносить нерухоме майно на загальну суму 1 000 000,00 грн, що складає 50% часток в статутному капіталі Підприємства та голосів на Загальних зборах засновників Підприємства: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 50 000,00 грн; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,0331 га, вартістю 350 000,00 грн; машиномісце № НОМЕР_7 за адресою АДРЕСА_1 вартістю 50 000,00 грн; квартира за адресою АДРЕСА_5 вартістю 100 000,00 грн; земельна ділянка площею 0,0659 га за адресою АДРЕСА_6 вартістю 100 000,00 грн; земельна ділянка площею 0,0329 га за адресою АДРЕСА_7 вартістю 200 000,00 грн; земельна ділянка площею 0,0074 га за адресою АДРЕСА_8 вартістю 50 000,00 грн; 35/100 будівлі магазину за адресою АДРЕСА_8 вартістю 100 000,00 грн (т. 1 а.с. 221-223);

- акт прийому-передачі майна до статутного капіталу Приватного підприємства «САЛВЕЙВ» від 27.02.2018 року (т. 1 а.с. 224-226);

- акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Приватного підприємства «САЛВЕЙВ» від 12 серпня 2022 року (т. 1 а.с. 228);

- протокол № 8 Загальних зборів Учасників Приватного підприємства «САЛВЕЙВ» від 12 серпня 2022 року (т. 1 а.с. 229);

- акт прийому-передачі майна до статутного капіталу Приватного підприємства «САЛВЕЙВ» від 23.03.2018 року (т. 4 а.с. 72);

- протокол № 1 Загальних зборів Учасників Приватного підприємства «САЛВЕЙВ» від 27.02.2018 року (т. 4 а.с. 73-74);

- договір дарування від 10.10.2018 (т. 4 а.с. 75-79);

- розписка ОСОБА_5 від 02.04.2023 (т. 4 а.с. 83);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (т. 4 а.с. 84-85);

- паспорт гр. України ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 86-88);

- квитанція № 17 про здійснення валютної операції від 24.01.2019 (т. 4 а.с. 89);

- квитанція № 26 про здійснення валютної операції від 19.10.2018 (т. 4 а.с. 89);

- квитанція № 38 про здійснення валютної операції від 29.12.2017 (т. 4 а.с. 90);

- квитанція № 9 про здійснення валютної операції від 08.02.2018 (т. 4 а.с. 90);

- квитанція № 21 про здійснення валютної операції від 06.06.2017 (т. 4 а.с. 91);

- квитанція № 24 про здійснення валютної операції від 01.03.2017 (т. 4 а.с. 91);

- квитанція № 34 про здійснення валютної операції від 12.07.2019 (т. 4 а.с. 92);

- квитанція № 18 про здійснення валютної операції від 27.12.2019 (т. 4 а.с. 92);

- квитанція № 38 про здійснення валютної операції від 29.11.2018 (т. 4 а.с. 93);

- довідка ПФУ від 30.08.2024 (т. 4 а.с. 178-188);

- висновок комісійної судової економічної експертизи від 15.10.2024 (долучено в Електронному суді);

- договір позики від 01.08.2015 (долучено в Електронному суді);

- попередній договір купівлі продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021 (долучено в Електронному суді);

- запит прокурора САП на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Валта Груп» від 16.09.2024 та відповідь вказаної компанії від 23.09.2024 стосовно надання пояснень про здійснення валютно-обмінних операцій, проведених ОСОБА_2 із зазначенням дати, часу, сум валютно-обмінних операцій, місця здійснення цих операцій, а саме за адресою: АДРЕСА_1 (т. 4 а.с. 218-218-221);

- запит прокурора САП на адресу ДБР від 15.10.2024 та відповідь на запит від 16.10.2024 із відомостями з державних реєстрів, зокрема, ДПС України про доходи ОСОБА_6, відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявних у власності ОСОБА_6 транспортних засобів, відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави і місцевого самоврядування щодо інформації про подання ОСОБА_6 та/або членами його родини декларацій, яка була надана ДБР у відповіді на запит (т. 4 а.с. 228-239, т. 5 а.с. 1-19).

Приписами п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначені види доходу, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Серед іншого, це:

- доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);

- частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу;

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом тощо.

Згідно з інформацією Державної податкової служби України від 06.05.2024 № 180 (т. 1 а.с. 160-174), всього за період з 1998 по квітень 2023 року (тобто на день вчинення правочину щодо набуття Активу) ОСОБА_2 отримала законний дохід на загальну суму 1 806 312,82 грн (за вирахуванням податків і зборів - 1 691 314,31 грн). При цьому, згідно вказаних відомостей, доходи ОСОБА_2 у 2023 році склали - 13 843,36 грн, а сукупний розмір отриманих доходів за 2019-2022 роки становив 197 200 грн (з урахуванням податків і зборів).

Відповідач у відзиві наполягав на необхідності врахування того, що вказаний дохід отримувався на протязі 25 років, в різний період. На той час були різні курси валют, в які конвертувався дохід. В подальшому представником Відповідачів у якості доказів долучено, зокрема, квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Валта груп» м. Одеса Відділення № 1 про здійснення валютних операцій (9 шт) № 34 від 12.07.2019, № 24 від 01.03.2017, № 21 від 06.07.2017, № 9 від 08.02.2018, № 17 від 24.01.2019, № 29 від 19.10.2018, № 38 від 29.12.2017, № 18 від 27.12.2019, № 38 від 29.11.2018 (т. 4 а.с. 89-93).

Разом з тим, 16 жовтня 2024 року прокурором САП Ткачем І. М. подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого долучено запит прокурора САП на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Валта Груп» від 16.09.2024 та відповідь вказаної компанії від 23.09.2024 стосовно надання пояснень про здійснення валютно-обмінних операцій, проведених ОСОБА_2 із зазначенням дати, часу, сум валютно-обмінних операцій, місця здійснення цих операцій, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

На запит ТОВ «Фінансова компанія «Валта Груп» повідомили, що ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 72 не реєструвало операційну касу та не здійснювало ніколи за цією адресою валютно-обмінні операції. Також повідомили, що громадянка ОСОБА_2 ніколи не була працівником ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» та не здійснювала операції з купівлі та продажу іноземної валюти.

Стосовно наданих до запиту квитанцій зазначили, що квитанції № 34 від 12.07.2019, № 24 від 01.03.2017, № 21 від 06.07.2017, № 9 від 08.02.2018, № 17 від 24.01.2019, № 29 від 19.10.2018, № 38 від 29.12.2017 ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» не формувались, не роздруковувались, не підписувались та не надавались клієнту.

Відтак, колегія суддів не враховує посилання Відповідача на конвертування доходу, що підтверджується квитанціями ТОВ «Фінансова компанія «Валта груп» про здійснення валютних операцій, оскільки вказане Товариство заперечило як свою реєстрацію та місцезнаходження за адресою, вказаною у квитанціях (м. Одеса, вул. Преображенська, 72), так і формування, підписання та видачу зазначених квитанцій.

На підтвердження отримання доходу представником ОСОБА_2 було долучено попередній договір купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021 (в Електронному суді), згідно з яким ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали Попередній Договір, за яким зобов`язуються укласти в майбутньому протягом трьох років з дня підписання цього Договору, Основний договір про купівлю-продаж частки в розмірі 100% корпоративного права в статутному капіталі Приватному підприємстві «САЛВЕЙВ», належного ОСОБА_2 на день укладання попереднього договору за сумою у 14 000 000,00 грн. Обов`язок щодо укладення Основного договору виникає за умови настання наступних подій в сукупності: внесення ОСОБА_2 в повному обсязі свого внеску до статутного капіталу Товариства, внесення змін до Статуту у зв`язку з відступленням частки корпоративного права ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 . ОСОБА_6 зобов`язується в момент укладання цього Договору передати ОСОБА_2 сім авансових платежів кожний розміром 2 000 000,00 грн. На день підписання даного договору ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_2 прийняла авансові платежі на загальну суму 12 000 000,00 грн.

Суд не може визнати достовірними та підтвердженими доводи представників відповідачів про те, що до доходу ОСОБА_2 слід віднести додатково 12 000 000,00 грн, отримані нею на підставі попереднього договору купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021, оскільки жодних доказів фактичного отримання нею вказаних коштів в сумі 12 000 000,00 грн. Відповідачем на обґрунтування своєї позиції не надано, зокрема розписок, банківських виписок тощо, як і не надано доказу укладення сторонами в подальшому Основного договору, передбаченого умовами.

Як вірно наголосив представник Позивача в судовому засіданні, відсутня інформація про зміну учасників в Приватному підприємстві «САЛВЕЙВ», що підтверджує відсутність зміни власників корпоративних прав.

Представник Відповідачів адвокат Крайнюков М. М. у відкритому судовому засіданні на запитання суду щодо порядку здійснення розрахунків в сумі, як вказували Відповідачі 12 000 000,00 грн, вказав, що через банківські установи вказані розрахунки не проводились, податки з вказаної суми сплачені не були. Зазначив, що кошти в сумі 12 000 000,00 грн ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 готівкою, однак, жодних підтверджень передачі цих коштів (розписки, акту тощо) немає.

Враховуючи відсутність будь-яких доказів як реалізації попереднього договору купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021, тобто, укладання основного договору фактичного продажу, так і здійснення розрахунку по цьому договору, підстави для врахування доходу в сумі 12 000 000,00 грн відсутні.

Також на підтвердження отримання доходу надано розписку ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 83), згідно з якою ОСОБА_5 27.03.1995 набув у власність транспортний засіб BMW 520і НОМЕР_8 02.04.2023 року, за що передав ОСОБА_2 до укладення угоди суму вартості транспортного засобу у розмірі 25 000 доларів США, після чого отримав у розпорядження до укладення договору купівлі-продажу вищевказаний транспортний засіб, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.04.2023 на ім`я ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 84-85), копія паспорту останнього з застосунку Дія (т. 4 а.с. 86-88).

Разом з тим, Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що вказаний транспортний засіб BMW 520і НОМЕР_8 02.04.2023 року належав ОСОБА_2 перед продажем його ОСОБА_5 .

У судовому засіданні представник Відповідачів вказав, що транспортний засіб BMW 520і НОМЕР_8 належав ОСОБА_1, однак, продажем авто займалась його мати ОСОБА_2 .

Разом з тим, такі відомості жодним доказом не підтверджуються, адвокатом не надано підтвердження належності на праві власності вказаного автомобіля ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 . Більше того, це не узгоджується з відомостями в деклараціях ОСОБА_1, оскільки відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 за 2019 рік задекларував автомобіль BMW 520і 2016 року лише на праві користування (т. 4 а.с. 146, 152), власника авто не зазначено, а за 2020, 2021, 2022 роки також задекларував право користування автомобілем BMW 520і 2016 року (т. 4 а.с. 158), власником вказано ОСОБА_12 . Отже, згідно з поданими деклараціями, власником автомобіля BMW 520і 2016 року була гр. ОСОБА_12 .

За відсутності доказів належності вказаного транспортного засобу на праві власності ОСОБА_2, колегія суддів не може врахувати як доказ доходу ОСОБА_2 у сумі 25 000,00 доларів США від продажу вказаного транспортного засобу, оскільки неможливим є отримання доходу від продажу майна, власником якого вона не була.

При оцінці наявності у ОСОБА_2 законних доходів для набуття активу Суд також не враховує висновок експерта за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи за зверненням адвоката Крайнюкова М. М. від 15.10.2024 № 288/182 (долучено в Електронному суді). Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається із висновку, на вирішення судової економічної експертизи було поставлене, зокрема, таке питання:

чи визначається документально підтвердження доходу ОСОБА_2, з урахуванням доходу, отриманого від заробітної плати ОСОБА_1 та вирахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в достатньому розмірі 6 011 500,91 грн для здійснення придбання автомобіля Mercedes-Benz G 400 D VIN НОМЕР_1 та проведення технічного обслуговування та ремонту його та проведення витрат з його державної реєстрації за Договором купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022?

Згідно з висновком експерта, за даними наданих на дослідження документів визначається отримання ОСОБА_2 суми доходу за період з 1998 року по квітень 2023 року в розмірі 14 605 529,30 грн. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму, сума доходу ОСОБА_2 за період з 1998 року по квітень 2023 року складає 14 301 890,30 грн. З урахуванням розміру прожиткового мінімуму сума доходу ОСОБА_1, отриманого від заробітної плати за період з 1999 року по квітень 2023 року складає 1 457 413,40 грн. Таким чином, загальна сума отриманого доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за період з 1998 по квітень 2023 року складає 15 759 303,70 грн, в тому числі дохід ОСОБА_2 в сумі 14 301 890,3 грн та дохід ОСОБА_1 в сумі 1 457 413,40 грн.

Станом на 27.12.2022, тобто на дату укладання Договором купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022 сума доходу ОСОБА_2 з урахуванням доходу від заробітної плати ОСОБА_1 та вирахуванням прожиткового мінімуму на працездатних осіб, складає 15 759 303,7 грн, з якого сума здійснених витрат на придбання активів складає 5 625 002 грн. Різниця між сумою доходу та здійсненими витратами на придбання активів складає 10 134 301,7 грн.

Відтак, згідно з висновком комісійної судової економічної експертизи № 288/182, складеного 15 жовтня 2024 року, проведеним дослідженням первинних документів, дані яких визначають здійснення отримання доходів та витрат ОСОБА_2 за період з 1998 року по квітень 2023 року, визначається підтвердження отримання доходу ОСОБА_2, з урахуванням доходу отриманого від заробітної плати ОСОБА_1 та вирахуванням прожиткового мінімуму на працездатних осіб, в достатньому розмірі 6 011 500,91 грн для здійснення придбання Mercedes-Benz G 400 D VIN НОМЕР_1 та проведення технічного обслуговування та ремонту його та проведення витрат з його державної реєстрації за Договором купівлі-продажу автомобіля № 0352605030 від 27.12.2022.

Таким чином, в ході проведення дослідження експертами було об`єднано суми доходів ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_1 в контексті достатності цих доходів для покупки спірного автомобіля. Разом з тим, такий підхід жодним чином не обґрунтований, оскільки відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 всі свої доходи протягом досліджуваного часу віддавав матері ОСОБА_1, або що автомобіль був придбаний за спільні кошти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Жодних доказів того, що ОСОБА_1 передавав весь свій дохід матері Відповідачами не надано, таку версію не було озвучено ані в судових засіданнях, ані у відзиві, що свідчить про відсутність підстав для обрахування їх сумарного доходу для висновку про достатність коштів для покупки автомобіля.

До того ж, експертами було враховано в якості доходу ОСОБА_2 в сумі 12 000 000,00 грн згідно попереднього договору купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021, однак, підстави відхилення можливості врахування вказаного доходу вже викладені судом вище. Аналогічно був врахований експертами дохід від продажу автомобіля BMW 520і НОМЕР_8 02.04.2023 року, в той час як судом вказаний доказ отримання доходу було відхилено з мотивів, наведених вище.

Також при здійсненні дослідження, експертами від доходу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було вирахувано прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу. Експертами жодним чином не обґрунтовано застосування сум прожиткового мінімуму, оскільки жодним чином не підтверджується, що вказаної суми вистачало Відповідачам для забезпечення своїх щоденних потреб, як і не було обґрунтовано, чому в такому випадку застосовувався прожитковий мінімум на одну людину, якщо дохід рахувався сукупний двох осіб.

Вищевикладене свідчить про те, що питання, поставлене експерту, було некоректно сформульоване, а проведене дослідження не є обґрунтованим, що позбавляє можливості врахувати висновки останнього в межах цієї справи.

Крім іншого, суд також звертає увагу, що, незважаючи на відсутність у ОСОБА_2 законодавчого обов`язку відображати всі свої доходи, в питанні цивільної конфіскації законодавець орієнтує правозастосування на дослідження саме «законних доходів», які в свою чергу є доходами, отриманими із законних джерел зі сплатою передбачених законом податків і зборів та/або офіційно відображеними в передбачених законом базах даних.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що сукупний дохід ОСОБА_2 за період з 1998 по квітень 2023 року, які передували купівлі Транспортного засобу, склав 1 806 312,82 грн, в той час як вартість активу - автомобіля Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., на день набуття склала 5 647 926,68 грн, що свідчить про відсутність у ОСОБА_2 фінансових можливостей для його набуття.

Принагідно суд також звертає увагу, що очевидно, ОСОБА_2 за досліджуваний період мала витрати на життєдіяльність, побут тощо, крім іншого, мала ряд суттєвих покупок майна, зокрема: 12/100 часток домоволодіння, загальною площею 152,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 вартістю 265 200,00 грн (т. 1 а.с. 194-196), земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,0331 га за ціною 200 000,00 грн (т. 1 а.с. 199-200), житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 0,0331 га за ціною 49 000,00 грн (т. 1 а.с. 204-205), машиномісце за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 572 000,00 грн (т. 1 а.с. 208-211), квартира 81,1 м2 вартістю 1 238 802,00 грн за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 215-219).

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено, що актив або грошові кошти, необхідні для придбання активу, щодо якого поданий позов про визнання необґрунтованим, були набуті за рахунок законних доходів ОСОБА_2

4.6 Щодо різниці між вартістю активів і законними доходами особи (необґрунтованості активів)

У ч. 2 ст. 290 ЦПК України йдеться про різницю між вартістю необґрунтованих активів і законними доходами, яка у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 28.11.2019 (день набрання чинності Законом № 263-IX), але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 КК України.

Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.07.2019 встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2007 грн. Тобто мінімальна різниця між вартістю активів та законними доходами особи у даній справі має становити 1 003 500 грн.

Ст. 368-5 КК України встановлена максимальна межа такої різниці - шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу ІV ПК України для відповідного року; при цьому податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Актив, який Позивач вважає необґрунтованим, набутий 25.04.2023. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи складав 2684 грн.

Тобто відповідно до ст. 290 ЦПК України верхнє значення різниці вартості активів та законних доходів особи у 2023 році становить 8 723 000 грн.

За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач, крім фактичних даних, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов`язаний навести у позові їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. Для визначення вартості активів застосовується вартість їх набуття, а у разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття (ч. 3 ст. 290 ЦПК України).

В свою чергу, відповідно до п. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме:

-отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи;

-наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах.

Отже визначення різниці між вартістю активів і законними доходами особи (і відповідно необґрунтованість активів) відбувається за такою формулою:

Р = ЗД (ОД+НГА) - ВА,

де

Р - різниця між вартістю активів і законними доходами особи

ЗД - законні доходи

ОД - отримані суб`єктом декларування та членами його сім`ї доходи

НГА - наявні у суб`єкта декларування та членів його сім`ї грошові активи

ВА - вартість активу, щодо якого заявлений позов

ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Правильність і прозорість відображення відомостей в декларації презюмується. Отже, суд при обрахунку його законних доходів звертається до інформації, зазначеної в деклараціях, та інших офіційних даних. Судом досліджені надані сторонами докази, зокрема:

- декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Декларації), подані ОСОБА_1 за 2021-2023 роки (т. 1, а.с. 178-188);

- довідка про доходи (т. 1 а.с. 160-174).

Спірний транспортний засіб набутий у власність 25 квітня 2023 року за 5 647 926,68 грн. У своїй щорічній декларації за 2022 рік ОСОБА_1 зазначив про такі активи:

- земельна ділянка, набута 31.12.2017, загальною площею 2797 м2;

- автомобіль BMW 520і 2016 року випуску, набутий 22.03.2018, в користуванні ОСОБА_1, власник - ОСОБА_12 .

Декларація за 2022 рік подана 03.11.2023 і містить відомості станом на останній день звітного періоду, тобто, відомості станом на 31 грудня звітного року. Відповідно станом на останній день звітного періоду (тобто, станом на 31.12.2022) у ОСОБА_1 були відсутні грошові активи.

Щодо доходів, то за 2022 рік ОСОБА_1 задекларовано:

- заробітна плата отримана за основним місцем роботи 387 597,00 грн.

Враховуючи, що спірний актив (Транспортний засіб) був набутий 25.04.2023, суд також враховує, що згідно з копією довідки про доходи № 10-36/24 від 14.02.2024 ОСОБА_1 за 2023 рік (т. 1 а.с. 175), за період з січня по квітень 2023 року включно, розмір його законних доходів з урахуванням податків і зборів становив 107 862,21 грн.

Тобто загальний розмір доходів ОСОБА_1 за 2022 рік та січень-квітень 2023 року становить 495 459,20 грн.

При цьому, колегія суддів не враховує доходи дружини Відповідача ОСОБА_3, оскільки шлюб з останньою укладено лише 23.10.2023, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00044858564 від 06.05.2024 (т. 1 а.с. 155), тобто, вже після набуття у власність спірного активу, а в декларації за 2022 рік вказана особа не зазначена, отже, станом на 31.12.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не проживали спільно, не були пов`язані спільним побутом та не мали взаємних прав і обов`язків.

Отже законні доходи ОСОБА_1 у розумінні ст. 290 ЦПК України складаються лише із суми задекларованих доходів у розмірі 495 459,20 грн, оскільки задекларовані грошові активи відсутні. Відповідно різниця між вартістю Транспортного засобу та законними доходами ОСОБА_1 становить:

5 647 926,68 грн (вартість транспортного засобу) - 495 459,20 грн

(законні доходи) = 5 152 467,48 грн.

Ця різниця перевищує визначену у ч. 2 ст. 290 ЦПК України мінімальну межу виміру - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом (1 003 500 грн), та не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України (8 723 000,00). За таких обставин слід говорити про необґрунтованість набуття транспортного засобу.

З урахуванням викладеного колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_2 набула у власність актив у вигляді транспортного засобу, а саме автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., вартістю на день набуття 5 647 926,68 грн, щодо якого ОСОБА_1 (особа, уповноважена на виконання функцій держави) може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

4.7. Чи є сукупність доказів Позивача більш переконливою порівняно з сукупністю доказів Відповідачів

4.7.1 Не врахування окремих доказів

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Для кожного окремо взятого доказу законодавець установлює такі критерії, як належність, допустимість, достовірність. А для сукупності доказів, тобто для всієї доказової бази у справі, встановлені такі критерії, як достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що відповідає стандарту більшої переконливості.

Досліджені судом докази стосуються обставин набуття Транспортного засобу, щодо якого вирішується питання про необґрунтованість; пов`язаності зазначеного активу з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та визначення законності доходів офіційного власника та ОСОБА_1, що корелюється з предметом доказування, а отже відповідає ознаці належності таких доказів (ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до приписів ст. 78 ЦПК України допустимими є докази, що отримані без порушення порядку, встановленому законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В ході судового розгляду суд не встановив порушення Позивачем законодавчо встановленого порядку отримання та збирання доказів.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достовірність як критерій оцінки доказів дає змогу встановити таку модель існування обставин у справі, яка є єдино можливою та логічно обґрунтованою в умовах, викладених сторонами та з`ясованих Судом. Доказ визнається судом достовірним, якщо в результаті його дослідження та оцінки з`ясовується, що в ньому містяться відомості, що відповідають дійсності. При дослідженні наданих сторонами доказів, Судом не встановлено ознак фальсифікації письмових чи речових доказів. Водночас Судом не врахований як доказ висновок експерта за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи за зверненням адвоката Крайнюкова М. М. від 15.10.2024 № 288/182 (долучено в Електронному суді), а також квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Валта груп» м. Одеса Відділення № 1 про здійснення валютних операцій (9 шт) № 34 від 12.07.2019, № 24 від 01.03.2017, № 21 від 06.07.2017, № 9 від 08.02.2018, № 17 від 24.01.2019, № 29 від 19.10.2018, № 38 від 29.12.2017, № 18 від 27.12.2019, № 38 від 29.11.2018 (т. 4 а.с. 89-93); попередній договір купівлі-продажу частки корпоративних прав від 27.12.2021 (в Електронному суді); розписку ОСОБА_5 (т. 4 а.с. 83) (пункт 4.5 цього Рішення).

Щодо інших досліджених доказів, то їх зміст не спростовано в процесі доказування, і відповідно вони визнані судом достовірними.

4.7.2 Щодо більшої переконливості сукупності доказів Позивача

Загальне правило оцінки доказів у цивільному процесі полягає в тому, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Оцінка судом доказів на предмет їх переконливості опирається на принципи цивільного процесу. На відміну від кримінального процесу, в якому прокурор має доводити вину (тобто невідповідність статків доходам) та існує презумпція невинуватості, цивільний процес ґрунтується на принципі змагальності, а тому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи. Адже цивільна конфіскація не є санкцією та не входить до механізму притягнення особи до відповідальності, а навпаки, є механізмом установлення юридично значимих фактів:

- зв`язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- їх необґрунтованість, тобто різниці між вартістю активів та сумою законних доходів певної особи, які можуть потягти за собою застосування відповідних наслідків у вигляді стягнення вказаних активів у дохід держави.

Тобто не лише позивач має доводити передбачені законом факти, а й відповідач також має обов`язок спростовувати позицію позивача.

Змагальність у цивільному процесі (ст. 12 ЦПК України) розкривається в тому числі через те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При чому обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача. У справах цієї категорії суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України). Тобто застосовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence) або так званий баланс імовірностей (balance of probabilities). Тягар доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж ні. Такий підхід при оцінці доказів становить процесуальну особливість інституту цивільної конфіскації.

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 320/4186/18, від 08.06.2022 у справі № 757/18772/19-ц, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц).

Отже, використаний в національній системі термін «більша переконливість доказів» означає, що існують розумні підозри вважати, що факт скоріше має місце. При цьому, вказаний стандарт доказування підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При вирішенні питання про визнання активів необґрунтованими для задоволення позовних вимог достатньою є підтверджена доказами сукупність фактичних обставин, з якими закон пов`язує набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та відповідна різниця між їх вартістю та законними доходами.

Застосування для визнання необґрунтованих активів методів цивільного процесу пов`язане з покладенням на відповідача тягаря доказування обґрунтованості набуття майна. Власник активу має довести законність походження майна, а якщо має місце опосередковане набуття через третіх осіб (як у цій справі), - спростувати свій зв`язок з цим активом. Доказ щодо балансу вірогідностей або високої ймовірності незаконного походження майна у сумісності з неможливістю власником цього майна довести протилежне достатній для перевірки критерію пропорційності відповідно до статті 1 Протоколу №1.

В ході судового розгляду Судом встановлено зв`язок Транспортного засобу та ОСОБА_1, а також необґрунтованість активу - Транспортного засобу. Подані Позивачем докази достатнім чином доводять можливість ОСОБА_1 прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого активу дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (пункт 4.4 цього Рішення). Відповідний висновок зроблений судом на підставі наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні належних, допустимих, достовірних доказів.

Матеріали, надані Позивачем на підтвердження зв`язку автомобіля з ОСОБА_1, набуття цього активу ОСОБА_2 фактично в інтересах Відповідача, задля можливості вчинення ним щодо такого активу дій, тотожних розпорядженню, а також різниці між законним доходами та вартістю активу переконують суд, що ці факти могли мати місце в об`єктивній реальності.

Натомість Відповідачі не спростували цих доводів, ними не надано доказів, щоб суд впевнився в протилежному. Так, стверджуючи про набуття транспортного засобу ОСОБА_2 за особисті кошти, Відповідачі не надали доказів того, що в неї була відповідна грошова сума станом на час набуття автомобіля. Доводів про конвертацію власних грошових коштів в іноземну валюту з метою накопичення очевидно є недостатніми для відповідного висновку, до того ж, посилання на квитанції валютно-обмінних операцій було відхилено. Посилаючись на придбання автомобіля ОСОБА_2 для власного користування, не надано жодних доказів фактичного користування автомобілем та реалізації наміру на користування ним, зокрема, оформлення водійських прав. Систематичність користування автомобілем подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вказує на те, що автомобіль фактично був придбаний саме для потреб ОСОБА_1, а не його матері. Така систематичність підтвердилась як виданими довіреностями, які включали право розпорядження автомобілем, так і притягнення їх до адміністративної відповідальності за порушення правил керування саме цим автомобілем, логічного спростування такої систематичності не надано.

На фоні доказів Позивача, наданих представником Відповідачів матеріалів недостатньо для того, щоб сприймати його позицію про набуття автомобіля матір`я ОСОБА_1 для свого користування за власні наявні в неї грошові кошти як підтверджену. Сукупність доказів Позивача є більш переконливою, ніж сукупність доказів Відповідачів.

5. Висновок по суті позовних вимог

У позовній заяві прокурор просить:

1. Визнати необґрунтованими актив: автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., вартістю на день набуття 5 647 926,68 грн;

2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави Україна автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., який належить їй на праві власності.

За результатами судового розгляду у цій справі суд вважає встановленим зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави - ОСОБА_1 та наявність різниці між вартістю такого активу та її законними доходами у межах, визначених ч. 2 ст. 290 ЦПК України.

Колегія суддів встановила можливість особи, уповноваженої на виконання функцій держави, вчиняти дії, тотожні праву розпорядження цим Транспортним засобом, а також те, що грошові кошти, необхідні для його придбання не набуті за рахунок законних доходів Відповідачів. Відтак такий актив підлягає визнанню необґрунтованим у розумінні ст. 291 ЦПК України.

Статтею 292 ЦПК України передбачено, що активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, в дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов`язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів.

Стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Слід також зауважити, що Європейський суд з прав людини визнає конфіскацію активів поза межами кримінального провадження такою, що не суперечить презумпції невинуватості, не порушує майнових прав та заборон покарання без закону (рішення у справах «М проти Італії», «Оторіно проти Італії», «Аркурі проти Італії», «Рієла та інші проти Італії», «Батлер проти Сполученого Королівства», «Уолш проти Сполученого Королівства», «Гогітідзе та інші проти Грузії»).

З урахуванням цього суд вважає, що автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., належний на праві власності ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави.

6. Розподіл судового збору і понесених сторонами витрат

Одним з питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення, є розподіл між сторонами судових витрат (ч. 1 ст. 264 ЦПК України). Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами не заявлено.

З урахуванням зазначеного вище, керуючись статтями 264-266, 290-292 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави задовольнити.

2. Визнати необґрунтованим актив вартістю на день набуття 5 647 926,68 грн (п`ять мільйонів шістсот сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень шістдесят вісім копійок), а саме: автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в.

3. Звернути стягнення в дохід держави на належний ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) необґрунтований актив, а саме автомобіль Mercedes-Benz G 400 D, номер кузова НОМЕР_1, 2023 р.в., вартістю на день набуття 5 647 926,68 грн (п`ять мільйонів шістсот сорок сім тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень шістдесят вісім копійок).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.

Рішення Вищого антикорупційного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, ідентифікаційний код юридичної особи: 00034051).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_9, РНОКПП НОМЕР_9 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_10, РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.

Головуюча суддя: Широка К.Ю.

Судді: Олійник О.В.

Саландяк О.Я.