- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/12748/24
Провадження № 1?кс/991/12819/24
У Х В А Л А
09 грудня 2024 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представників власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023,
в с т а н о в и в:
11.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна, належного ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 1).
Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 02.12.2024, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату ОСОБА_8 від 02.12.2024 № 190 ав, для розгляду цього клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 229, 230).
Обґрунтування клопотання
З клопотання прокурора (т. 1 а.с. 1) слідує, що Національним антикорупційним бюро України (далі по тексту - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
А саме, під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають достатні підстави вважати, що службові особи Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за попередньою змовою зі службовими особами Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» (наразі Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги», далі по тексту - КНП «МЦРПД»), службовими особами суб`єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют?Клімат» (далі по тексту - ТОВ «Абсолют?Клімат», у порушення вимог п. 4.9., 5.10. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснювали закупівлю будівельних матеріалів, виробів та конструкцій за завищеними цінами під час проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», тим самим учинили розтрату коштів місцевого бюджету в особливо великому розмірі (у сумі 38 124 242,00 грн).
Також досудовим слідством установлено, що директором ТОВ «Абсолют?Клімат» є ОСОБА_7 .
14.10.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить його дружині ОСОБА_10 .
07.11.2024 детективами НАБУ проведено обшук у вказаній квартирі, під час якого ОСОБА_7 добровільно надав мобільний телефон Apple Iphone 12 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 .
Під час огляду цього мобільного телефону виявлено листування з абонентом, з яким ОСОБА_7 обмінювався повідомленнями, фото, файлами, що містять відомості стосовно капітального ремонту КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», зокрема експерті звіти, листування між органами місцевого самоврядування та медичними установами, відомості щодо актів, сум коштів, фото чернових записів. Водночас установлено наявність видалених повідомлень, а також лист іншому абоненту від 07.11.2024 стосовно проведення обшуку.
Окрім того, під час обшуку віднайдено ноутбук HP Model: 3168 NGW, доступ до якого обмежується паролем, який ОСОБА_7 відмовився повідомити.
Ураховуючи наявність видаленої інформації, що може мати доказове значення для досудового розслідування, під час обшуку прийнято рішення про вилучення згаданих мобільного телефону для проведення експертного дослідження, а також ноутбука, доступ до якого обмежено його власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З огляду на наведене, прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів прохав накласти арешт на належне ОСОБА_7 майно шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
(і) мобільний телефон Apple Iphone 12 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;
(іі) ноутбук HP Model: 3168 NGW.
Позиції учасників судового засідання
За дорученням прокурора ОСОБА_6 від 13.11.2024 (т. 2 а.с. 3) у розгляді клопотання взяв участь детектив НАБ України ОСОБА_3 .
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3, який дії за письмовим дорученням прокурора ОСОБА_6 від 13.11.2024 (т. 2 а.с. 3), вимогу про арешт майна підтримав повністю з підстав, викладених у клопотанні прокурора. Додатково детектив зауважив, що під час проведення огляду вилученого у ОСОБА_7 мобільного телефону не вдалося повністю скопіювати інформацію з низки наявних додатків, зокрема з месенджерів. У зв`язку із цим та оскільки для доступу до інформації, що міститься на вилученому ноутбуці, необхідний пароль, який слідству невідомий, детектив призначив експертизу з метою копіювання усієї наявності на мобільному телефоні та ноутбуці інформації.
На підтвердження означеного детектив додатково долучив відповідні процесуальні документи, зокрема постанову про призначення експертизи.
Представники власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечили, виклавши письмово сласні аргументи (т. 2 а.с. 15, т. 1 а.с. 232).
Доводи заперечень представників зводяться до того, що:
(1) під час обшуку ОСОБА_7 добровільно надав свій мобільний телефон та доступу до наявної у ньому інформації не обмежував, тому не було законних підстав для його вилучення;
(2) доводи прокурора про те, що мобільний телефон містить інформацію стосовно листування, яке має відношення до капітального ремонту КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», є неконкретними та нічим не підтверджені, зокрема відсутні ілюстративні матеріали віднайдених відомостей (листування);
(3) з дня обшуку (з 07.11.2024) до дня розгляду клопотання прокурора у детектива було достатньо часу, щоб скопіювати наявну в мобільному телефоні інформацію, втім цього так і не було зроблено;
(4) попри те, що у протоколі обшуку детектив указав про наявність у мобільному телефоні видалених повідомлень, перед експертним дослідженням він не порушив питання стосовно видаленої інформації;
(5) загалом поставлені на вирішення експерта питання носять загальний характер, що свідчить про формальне призначення цього дослідження з метою подальшого незаконного утримання мобільного пристрою;
(6) ба більше, постанову про призначення комплексної судової комп`ютерно?технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій детектив виніс 13.11.2024, уже після звернення прокурора до слідчого судді з указаним клопотанням про арешт. До того ж, проведення експертизи доручено не експертній установі, а заступнику керівника підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України ОСОБА_11, який не має кваліфікації експерта;
(7) вилучений мобільний телефон не підпадає під ознаки «знаряддя вчинення злочину» та не відповідає визначеним у ст. 98 КПК України ознакам речового доказу;
(8) так само не доведено, що вилучений у ОСОБА_7 ноутбук відповідає ознакам речового доказу, тим більше, що він не був в обов`язковому порядку оглянутий, сфотографований та докладно описаний;
(9) у клопотанні прокурор не зазначив про необхідність проведення експертного дослідження ноутбука, тому в подальшому його утриманні немає мети й потреби;
(10) відсутні достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 причетний до вчинення злочину (злочинів), натомість версія органу досудового розслідування ґрунтується виключно на припущеннях. Водночас, долучені прокурором до клопотання договори підряду, протокол огляду проектно?кошторисної документації та порівняння цін на будівельні матеріали, аудиторський звіт - ні окремо, ні в сукупності не підтверджують факту вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, і тим більше - причетності до нього ОСОБА_7 .
З урахуванням наведеного представники власника майна стверджували, що сторона обвинувачення не довела наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, та наявність у слідства потреби в такому арешті.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, (власник майна) ОСОБА_7, будучи належно повідомлений про дату, час та місце вирішення клопотання, до суду не прибув. Втім, його інтереси були представлені двома представниками. За таких обставин та відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 07.11.2024 детективом НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 190) та 08.11.2024 засобами поштового зв`язку направлено до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками (т. 1 а.с. 201).
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективи НАБ України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження № 42023000000002033 від 22.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно зі сформованим 07.11.2024 витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в указаному кримінальному провадженні (ч. 1 а.с. 8) виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення згаданих кримінальних правопорушень, сформульований таким чином:
І. Службові особи комунального некомерційного підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю, з порушенням норм законодавства України про державні (публічні) закупівлі, у період часу з 2022 по 2023 роки уклали договори, якими визначили завідомо завищені ціни, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
ІІ. Службові особи органів місцевого самоврядування міста Києва, за попередньою змовою з очільниками комунальних некомерційних підприємств міста Києва та приватних структур, забезпечують перемогу на тендерних процедурах наперед визначених суб`єктів господарювання. Вказані суб`єкти господарювання проводять ремонтні роботи будівель комунальних підприємств міста Києва із завищенням цін на будівельні матеріали, що призводить до завдання збитків в особливо великих розмірах.
09.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.10.2024 (у справі № 991/11719/24) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання речей та документів, зокрема електронних інформаційних систем або їх частин, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних терміналів та інших електронних носіїв інформації, на яких зберігаються відомості, що стосуються капітального ремонту з 1 до 12 поверху головного корпусу КНП «МЦРПД», отримання грошових коштів від представників комерційних структур або їх розподіл між службовими особами КНП «МЦРПД», Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інших службових осіб чи депутатів (т. 1 а.с. 181).
Зі змісту згаданої ухвали слідує, що слідчим суддею визнано доведеним: (1) наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, за наведених органом досудового розслідування обставин; (2) що відшукувані речі та документи мають значення для досудового розслідування, а відомості, які містяться у них, можуть бути доказами під судового розгляду; (3) що відшукувані речі та документи знаходяться за місцем проживання директора ТОВ «Абсолют?Клімат» ОСОБА_7, (4) що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для справи у цьому кримінальному провадженні.
Отже, при наданні дозволу на обшук слідчим суддею на виконання вимог ст. 234 КПК України оцінені та перевірені докази стосовно наявності достатніх підстав уважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а відшукані у ОСОБА_7 речі і документи можуть мати значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду самі по собі або ж відомості, що у них містяться.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання зокрема даними, які містяться у: (і) протоколі огляду від 20.02.2024 з долученими копіями договорів підряду та додатковими угодами до таких договорів, що укладені між КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» і ТОВ «Абсолют?Клімат», зокрема в особі директора ОСОБА_7, на проведення капітального ремонту головного корпусу КНП, та датовані, починаючи з 2022 року (т. 1 а.с. 9.); (іі) аудиторському звіті від 15.03.2024, складеному за результатами позапланого аудиту діяльності КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як замовника під час виконання робіт з капітального ремонту головного корпусу КНП (т. 1 а.с. 148); (ііі) протоколі огляду від 14.02.2024 цін на будівельні матеріали, які вказані у проектно?кошторисній документації, з ринковими цінами на вказані матеріали (т. 1 а.с. 176), - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Посилання представника власника майна на те, що долучені до клопотання прокурора аудиторський звіт та протокол огляду цін на будівельні матеріали не можуть бути належним підтвердженням факту завдання збитків та їх розміру, і не доводять причетності директора ТОВ «Абсолют?Клімат» ОСОБА_7 до наведених прокурором обставин кримінального правопорушення, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та виходять за межі дискреційних повноважень слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів відповідно до ч. 3 ст. 26 та ч. 2 ст. 173 КПК України.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт майна з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь?якої фізичної або юридичної особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).
07.11.2024 у період часу з 06 год 45 хв до 09 год 10 хв на підставі згаданої раніше ухвали слідчого судді детективами НАБ України проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 190).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку ОСОБА_7 добровільно надав свій мобільний телефон Apple Iphone 12 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 . Під час огляду цього телефону встановлено листування з абонентами «ОСОБА_16» та « ОСОБА_12 ». У листуваннях встановлено обмін фото, файлами, повідомленнями, у яких містяться відомості стосовно капітального ремонту КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», зокрема експертні звіти, листування між органами місцевого самоврядування та медичними установами, відомості щодо актів, сум коштів, фото чорнових записів. Водночас, наявними були видалені повідомлення, а також лист абоненту «ОСОБА_12» (о 06 год 50 хв 07.11.2024) про проведення обшуку.
Ураховуючи, що наведені відомості відповідають тим, про які зазначено в ухвалі слідчого судді про обшук, детективами прийнято рішення вилучити телефон.
Окрім того, під час обшуку віднайдено ноутбук HP Model: 3168 NGW, що захищений паролем, повідомити який ОСОБА_7 відмовився. У зв`язку з цим ноутбук також вилучено для подальшого експертного дослідження.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, зважаючи на те, що (і) в ухвалі слідчого судді про обшук було надано дозвіл на відшукання, зокрема, ноутбука та мобільних терміналів, на яких зберігаються відомості стосовно обставин, які розслідуються та стосуються капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД» (раніше КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни»), (іі) під час обшуку установлено, що мобільний телефон містив інформацію, яка мала відношення до наведених обставин, разом із видаленими повідомленнями, у зв`язку з цим виникла потреба в експертному дослідженні цієї техніки, а (ііі) доступ до відомостей, що містилися у ноутбуці, була обмежена її власником ОСОБА_7 та логічним захистом, - слідчий суддя вважає, що рішення детективів про необхідність їх вилучення є виправданим та правомірним.
Доводи представника власника майна стосовно відсутності ілюстрацій виявленої в мобільному телефоні ОСОБА_7 переписки не є безумовним свідченням неправдивості даних, що відображені у протоколі обшуку, що у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України є самостійним процесуальним джерелом доказу.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_13 від 07.11.2024 вилучені під час обшуку належні ОСОБА_7 мобільний телефон і ноутбук визнано речовими доказами, оскільки наявні достатні підстави, що вони містять інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідають визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 1 а.с. 194).
Раніше на підставі протоколу обшуку слідчим суддею встановлено, що відшуканий у квартирі ОСОБА_7 мобільний телефон містив інформацію, яка має відношення до обставин, що розслідуються, та про які було згадано в ухвалі слідчого судді про обшук.
Водночас, відшукавши за місцем проживання ОСОБА_7 ноутбук, детективи були позбавлені можливості перевірити його на наявність / відсутність у ньому інформації, дотичних до обставин розслідування.
У судовому засіданні детектив НАБ України ОСОБА_3 надав протокол огляду від 13.11.2024, з якого слідує, що у період часу з 17 год 57 хв 11.11.2024 по 11 год 06 хв 13.11.2024 детектив із залученням спеціаліста провів огляд вилучених мобільного телефону та ноутбука (т. 2 а.с. 6).
До протоколу огляду у порядку п. 2 ч. 2ст. 105 КПК України додані пояснення спеціаліста - старшого детектива підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України ОСОБА_14, згідно з якими під час огляду не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефона, скопіювати дані низки додатків, що були виявлені в пам`яті телефону під час його безпосереднього огляду з екрану (у тому числі дані додатків Telegram, Signal, Gmail, Пошта).
У зв`язку з тим, що мобільний телефон являє собою сукупний апаратно?програмний засіб, який здійснює обробку, зберігання та представлення інформації користувачу пристрою, для попередження втрати відомостей досудового розслідування, наявних в мобільному телефоні, спеціалістом рекомендовано збереження самого пристрою, наряду з його копією даних та звітом з видобутою інформацією (т. 2 а.с. 10).
Постановою детектива ОСОБА_3 від 13.11.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (т. 2 а.с. 12). Експерту пеоедані на дослідження згадані раніше мобільний телефон і ноутбук для здійснення копіювання наявної на них інформації.
Твердження представника власника майна щодо залучення неналежного суб`єкта для проведення експертизи є неприйнятними.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово?експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної власності, а також судові експерти, які є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу»).
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово?експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово?медичних і судово?психіатричних експертиз.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/3 (у редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5), комп`ютерно?технічна та експертиза електронних комунікацій є підвидами інженерно?технічної експертизи та не відносяться до криміналістичних експертиз.
Пунктом 1.2.13 розділу І цієї ж Інструкції визначено, що комплексною є експертиза, що проводиться із застосування спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).
Отже, наведеним нормам не суперечить той факт, що проведення комплексної комп`ютерно?технічної та експертизи електронних комунікацій доручено експерту - заступнику керівника підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України ОСОБА_11, який відповідно до постанови володіє спеціальними знаннями для проведення цієї експертизи та має відповідну кваліфікацію.
Виходячи з наведеного, доводи представника власника майна стосовно формального призначення згаданої експертизи з метою подальшого утримання майна ОСОБА_7 є неспроможними.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні довели необхідність арешту мобільного телефона, вилученого під час обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_7, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням особливо тяжких корупційних злочинів.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільний телефон і ноутбук забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів представників власника майна
У запереченнях представників власників майна містяться й інші аргументи, які, на переконання слідчого судді, не потребують детальної оцінки, позаяк не впливають на наведені в цій ухвалі висновки, тобто не мають вирішального значення для вирішення клопотання.
У зазначеному контексті слідчий суддя також виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (серед інших, рішення у справах «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_7 та вилучене 07.11.2024 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- мобільний телефон Apple Iphone 12 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;
- ноутбук HP Model: 3168 NGW.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_15