- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/12746/24
Провадження № 1?кс/991/12746/24
У Х В А Л А
09 грудня 2024 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023,
в с т а н о в и в:
11.11.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна, належного ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 1).
Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення слідчого судді від 02.12.2024, здійсненого на підставі розпорядження керівника апарату ОСОБА_7 від 02.12.2024 № 191 ав, для розгляду цього клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 228, 229).
Обґрунтування клопотання
З клопотання прокурора (т. 1 а.с. 1) слідує, що Національним антикорупційним бюро України (далі по тексту - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
А саме, під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають достатні підстави вважати, що службові особи Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за попередньою змовою зі службовими особами Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» (наразі Комунальне некомерційне підприємство «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги», далі по тексту - КНП «МЦРПД»), службовими особами суб`єкта підприємницької діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют?Клімат» (далі по тексту - ТОВ «Абсолют?Клімат», у порушення вимог п. 4.9., 5.10. Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, зловживаючи своїм службовим становищем, здійснювали закупівлю будівельних матеріалів, виробів та конструкцій за завищеними цінами під час проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», тим самим учинили розтрату коштів місцевого бюджету в особливо великому розмірі (у сумі 38 124 242,00 грн).
Також досудовим слідством установлено, що одним з фактичних керівників ТОВ «Абсолют?Клімат» є ОСОБА_6, з яким керівник кошторисного відділу ОСОБА_8 узгоджує завищення цін на будівельні матеріали, вибори та конструкції, які закуповує товариство для ремонтних робіт.
14.10.2024 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
07.11.2024 детективами НАБ України проведено обшук у вказаній квартирі, під час якого вилучено два мобільні телефони ОСОБА_6 : (і) мобільний телефон Apple Iphone 15, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ; (іі) мобільний телефон Apple Iphone A 2484, IMEI 1: НОМЕР_4 .
Поверхневим оглядом вмісту мобільного телефону Apple Iphone 15 виявлено наявний в ньому мобільний застосунок «Signal», зареєстрований обліковий запис володільця ОСОБА_9 » за номером: НОМЕР_5 . У цьому застосунку виявлено листування з абонентом, якому 19.10.2024 переслано таблицю, у якій міститься звіт про розрахунки ТОВ «Абсолют?Клімат» за період з 2023 року до 01.10.2024 стосовно ремонту госпіталя на загальну суму 453 045 338,42 грн, а також листування з абонентом ( НОМЕР_6 ) щодо організації закордонного відрядження комерційного директора ТОВ «Абсолют?Клімат» у 2024 році з пересланими листами на ім`я ОСОБА_10 .
Інший мобільний телефон Apple Iphone A 2484 був захищений логічними засобами захисту, а саме паролем, який ОСОБА_6 відмовився надати.
Ураховуючи наведене, існують достатні підстави вважати, що мобільний телефон Apple Iphone 15 містить у собі інформацію стосовно обставин, які досліджуються органом досудового розслідування, а також у зв`язку з необхідністю експертного дослідження мобільного телефону Apple Iphone A 2484, доступ до якого був обмежений, детективами прийнято рішення згаданої техніни.
З огляду на викладене, прокурор з метою забезпечення збереження речових доказів прохав накласти арешт на належне ОСОБА_6 майно шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
(і) мобільний телефон Apple Iphone 15, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ;
(іі) мобільний телефон Apple Iphone A 2484, IMEI 1: НОМЕР_4 .
Позиції учасників судового засідання
За дорученням прокурора ОСОБА_5 від 13.11.2024 (т. 2 а.с. 20) у розгляді клопотання взяв участь детектив НАБ України ОСОБА_3 .
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 вимогу про арешт майна підтримав повністю з підстав, викладених у клопотанні прокурора. Додатково детектив зауважив, що під час проведення огляду одного з вилучених у ОСОБА_6 мобільного телефона не вдалося повністю скопіювати інформацію з низки наявних додатків, зокрема з месенджерів. У зв`язку із цим та оскільки для доступу до інформації, що міститься в другому вилученому мобільному телефоні, необхідний пароль, який слідству невідомий, детектив призначив експертизу з метою копіювання усієї наявної в мобільних телефонах інформації.
На підтвердження означеного детектив додатково долучив відповідні процесуальні документи, зокрема постанову про призначення експертизи.
Представник власника майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, виклавши письмово власні аргументи (т. 2 а.с. 7).
Доводи заперечень представника зводяться до того, що прокурор не долучив до клопотання жодного доказу на підтвердження:
(1) причетності ОСОБА_6 до діяльності ТОВ «Абсолют?Клімат» та розслідуваних обставин загалом;
(2) наявності у вилучених телефонах інформації стосовно обставин, які є предметом розслідування у кримінальному провадженні. Єдиною підставою, щоб вилучити мобільний телефон ОСОБА_6, стало те, що у ньому виявлена таблиця зі звітом про розрахунки ТОВ «Абсолют?Клімат». Це є єдиним аргументом сторони обвинувачення, що теоретично може пов`язувати ОСОБА_6 з указаним товариством. Проте, до клопотання згаданої таблиці прокурор не долучив. Відповідно, зазначена в клопотанні інформація є непідтвердженою;
(3) вилучені у ОСОБА_6 мобільні телефони можуть бути речовими доказами у розумінні с. 98 КПК України, їх зв`язку з подіями, що розслідуються;
(4) пропорційності такого заходу забезпечення як арешт майна, враховуючи добровільність надання ОСОБА_6 доступу до мобільних телефонів. Відображені ж у протоколі відомості про те, що ОСОБА_6 відмовився повідомити пароль до мобільного телефону не відповідають дійсності. Насправді, під час обшуку ОСОБА_6 не зміг згадати пароль до одного з мобільних телефонів, двічі ввівши його неправльно.
З урахуванням наведеного представник власника майна стверджував, що сторона обвинувачення не довела наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, та наявність у слідства потреби в такому арешті.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, (власник майна) ОСОБА_6, будучи належно повідомлений про дату, час та місце вирішення клопотання, до суду не прибув. Втім, його інтереси були представлені представником. За таких обставин та відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню з огляду на таке.
У силу ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 5 ст. 132 КПК України).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального провадження, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2?4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Отже, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, ураховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно, про арешт якого ставиться питання, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Щодо строку звернення з клопотанням
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
З матеріалів судової справи слідує, що 07.11.2024 детективами НАБ України на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 190) та 08.11.2024 засобами поштового зв`язку направлено до суду клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з додатками (т. 1 а.с. 204).
Отже, клопотання прокурора про арешт майна подано у визначений абз. 2 ст. 5 ст. 171 КПК України строк.
Щодо правових підстав для арешту майна
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що детективи НАБ України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження № 42023000000002033 від 22.12.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Згідно зі сформованим 07.11.2024 витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в указаному кримінальному провадженні (ч. 1 а.с. 8) виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення згаданих кримінальних правопорушень, сформульований таким чином:
І. Службові особи комунального некомерційного підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю, з порушенням норм законодавства України про державні (публічні) закупівлі, у період часу з 2022 по 2023 роки уклали договори, якими визначили завідомо завищені ціни, з метою заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
ІІ. Службові особи органів місцевого самоврядування міста Києва, за попередньою змовою з очільниками комунальних некомерційних підприємств міста Києва та приватних структур, забезпечують перемогу на тендерних процедурах наперед визначених суб`єктів господарювання. Вказані суб`єкти господарювання проводять ремонтні роботи будівель комунальних підприємств міста Києва із завищенням цін на будівельні матеріали, що призводить до завдання збитків в особливо великих розмірах.
14.10.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (у справі № 991/11830/24) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, з метою відшукання речей та документів, зокрема електронних інформаційних систем або їх частин, комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, мобільних терміналів та інших електронних носіїв інформації, на яких зберігаються відомості, що стосуються капітального ремонту з 1 до 12 поверху головного корпусу КНП «МЦРПД», отримання грошових коштів від представників комерційних структур або їх розподіл між службовими особами КНП «МЦРПД», Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інших службових осіб чи депутатів (т. 1 а.с. 181).
Зі змісту згаданої ухвали слідує, що слідчим суддею визнано доведеним: (1) наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України, за наведених органом досудового розслідування обставин; (2) що відшукувані речі та документи мають значення для досудового розслідування, а відомості, які містяться у них, можуть бути доказами під судового розгляду; (3) що відшукувані речі та документи знаходяться за місцем проживання ОСОБА_6, (4) що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для справи у цьому кримінальному провадженні.
Отже, при наданні дозволу на обшук слідчим суддею на виконання вимог ст. 234 КПК України оцінені та перевірені докази стосовно наявності достатніх підстав уважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а відшукані у ОСОБА_6 речі і документи можуть мати значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду самі по собі або ж відомості, що у них містяться.
Викладена у клопотанні фабула кримінального провадження у сукупності з дослідженими матеріалами, доданими до клопотання зокрема даними, які містяться у: (і) протоколі огляду від 20.02.2024 з долученими копіями договорів підряду та додатковими угодами до таких договорів, що укладені між КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» і ТОВ «Абсолют?Клімат», зокрема в особі директора ОСОБА_11, на проведення капітального ремонту головного корпусу КНП, та датовані, починаючи з 2022 року (т. 1 а.с. 9.); (іі) аудиторському звіті від 15.03.2024, складеному за результатами позапланого аудиту діяльності КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як замовника під час виконання робіт з капітального ремонту головного корпусу КНП (т. 1 а.с. 148); (ііі) протоколі огляду від 14.02.2024 цін на будівельні матеріали, які вказані у проектно?кошторисній документації, з ринковими цінами на вказані матеріали (т. 1 а.с. 176), - формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини кримінальних правопорушень, у зв`язку з яким подається клопотання.
Тому слідчий суддя вважає доведеним наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Посилання представника власника майна на те, що долучені до клопотання прокурора матеріали не доводять причетності ОСОБА_6 до наведених прокурором обставин кримінального правопорушення, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та виходять за межі дискреційних повноважень слідчого судді при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів відповідно до ч. 3 ст. 26 та ч. 2 ст. 173 КПК України.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт майна з метою збереження речових доказів може бути накладено на майно будь?якої фізичної або юридичної особи (ч. 3 ст. 170 КПК України).
07.11.2024 у період часу з 07 год 00 хв на підставі згаданої раніше ухвали слідчого судді детективами НАБ України проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 190).
З протоколу цієї слідчої дії слідує, що під час обшуку виявлені два мобільних телефони, що у подальшому були вилучені, а саме:
(1) Мобільний телефон Apple Iphone 15, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 .
Оглядом цього мобільного телефону виявлено, що у ньому міститься застосунок «Signal», зареєстрований обліковий запис володільця «SKSK» за номером НОМЕР_5 . У цьому застосунку виявлено листування з абонентом за номером НОМЕР_7, якому 19.10.2024 переслано таблицю, у якій містися звіт про розрахунки ТОВ «Абсолют?Клімат» за період з 2023 року на 01.10.2024 щодо ремонту госпіталя на загальну суму 433 045 338,42 грн. Також виявлено листування з абонентом НОМЕР_6 щодо організації закордонного відрядження комерційного директор ТОВ «Абсолют?Клімат» у 2024 році з пересланими листами на ім`я ОСОБА_10
(2) Мобільний телефон Apple Iphone A 2484, IMEI 1: НОМЕР_4, який захищений логічними засобами захисту - шестизначним паролем, який ОСОБА_6 відмовився надати.
За змістом ч. 2 ст. 168 КПК України під час обшуку може здійснюватися тимчасове вилучення майна.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, зважаючи на те, що (і) в ухвалі слідчого судді про обшук було надано дозвіл на відшукання, зокрема мобільних терміналів, на яких зберігаються відомості стосовно обставин, які розслідуються та стосуються капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД» (раніше КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни»), (іі) під час обшуку установлено, що мобільний телефон містив інформацію, яка мала відношення до наведених обставин, а (ііі) доступ до відомостей, що містився в іншому мобільному телефоні, був обмежений її власником ОСОБА_6 та логічним захистом, - слідчий суддя вважає, що рішення детективів про необхідність їх вилучення є виправданим та правомірним.
Долучений представником власника майна протокол опитування ОСОБА_6, здійснений адвокатом ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 16), не є безумовним свідченням неправдивості відображених у протоколі обшуку відомостей (стосовно добровільності видачі мобільних телефонів та повідомлення ОСОБА_6 паролю до одного з них), позаяк така процедура та форма опитування не передбачена кримінальним процесуальним законом. Особисто ж ОСОБА_6 не виявив бажання прибути до суду, щоб бути вислуханим у порядку до ч. 4 ст. 172 КПК України.
Водночас, відомості, що зафіксовані у протоколу обшуку є самостійним процесуальним джерелом доказу у розумінні ч. 2 ст. 84 КПК України.
Щодо можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні
Постановою детектива НАБ України ОСОБА_13 від 07.11.2024 вилучені під час обшуку належні ОСОБА_6 мобільні телефони визнано речовими доказами, оскільки наявні достатні підстави, що вони містять інформацію про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні, та відповідають визначеним у ст. 98 КПК України критеріям (т. 1 а.с. 197).
Раніше на підставі протоколу обшуку слідчим суддею встановлено, що відшуканий у квартирі ОСОБА_6 мобільний телефон містив інформацію, яка має відношення до обставин, що розслідуються, та про які було згадано в ухвалі слідчого судді про обшук.
Водночас, відшукавши за місцем проживання ОСОБА_6 інший мобільний телефон, детективи були позбавлені можливості перевірити його на наявність / відсутність у ньому інформації, дотичних до обставин розслідування.
У судовому засіданні детектив НАБ України ОСОБА_3 надав протокол огляду від 13.11.2024 мобільного телефону Apple Iphone 15, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 24). Відповідно до протоколу оглядом месенджера «Signal» виявлено переписку з абонентом « ОСОБА_14 », від якого надіслано файл з назвою «Отчет 01.10.2024», в якому виявлено таблицю, яка ймовірно містить інформацію щодо надання неправомірної вигоди посадовим особам у зв`язку з проведенням ремонтних робіт в КНП «МЦРПП». Відповідні ілюстрації містяться в протоколі також.
Окрім того, у судовому засіданні детектив надав протокол огляду від 13.11.2024, з якого слідує, що у період часу з 09 год 22 хв 12.11.2024 по 11 год 33 хв 13.11.2024 детектив із залученням спеціаліста провів огляд вилучених у ОСОБА_6 мобільних телефонів 29(т. 2 а.с. 6).
До протоколу огляду у порядку п. 2 ч. 2ст. 105 КПК України додані пояснення спеціаліста - старшого детектива підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії НАБ України ОСОБА_15, згідно з якими під час огляду не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефона Apple Iphone 15, скопіювати дані низки додатків, що були виявлені в пам`яті телефону під час його безпосереднього огляду з екрану (у тому числі дані додатків Telegram, Signal, Пошта).
У зв`язку з тим, що мобільний телефон являє собою сукупний апаратно?програмний засіб, який здійснює обробку, зберігання та представлення інформації користувачу пристрою, для попередження втрати відомостей досудового розслідування, наявних в мобільному телефоні, спеціалістом рекомендовано збереження самого пристрою, наряду з його копією даних та звітом з видобутою інформацією (т. 2 а.с. 33).
Постановою детектива ОСОБА_3 від 13.11.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно?технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (т. 2 а.с. 21). Експерту передані на дослідження обидва мобільні телефони (Apple Iphone 15 та Apple Iphone A 2484) для здійснення копіювання наявної на них інформації.
З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 3 ст. 170 КПК України, якими передбачено можливість арешту майна, якщо воно відповідає визначеним у ст. 98 цього Кодексу критеріям, а також на комп`ютерні системи чи їх частин у разі, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні довели необхідність арешту мобільних телефонів, вилучених під час обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_6, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що правомірність втручання у здійснення права власності з боку держави оцінюється з урахуванням того, що таке втручання повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Поняття загального (суспільного) інтересу, якому слугувало втручання у право власності під час кримінального провадження, Європейський суд з прав людини пов`язує з видом застосованого заходу обмеження або позбавлення права власності та використовує його у тісному взаємозв`язку з поняттям правомірної мети застосування відповідного заходу. У п. 188 рішення по справі «East / West Alliance Limited» проти України» вказано, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства.
У рішенні по справі «Смирнов проти росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Слідчий суддя зауважує, що загальний (суспільний, публічний) інтерес у цій справі пов`язаний з розслідуванням особливо тяжких корупційних злочинів.
Окрім того, ступінь втручання у право мирного володіння майном слідчий суддя оцінює як незначний з урахуванням потреб кримінального провадження та його суспільного інтересу з огляду на тимчасовий характер позбавлення можливості володіння та користування майном, обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на мобільні телефони забезпечить запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення інформації, що у них міститься та може мати суттєве значення для кримінального провадження.
За таких обставин слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Щодо інших аргументів представників власника майна
У запереченнях представників власників майна містяться й інші аргументи, які, на переконання слідчого судді, не потребують детальної оцінки, позаяк не впливають на наведені в цій ухвалі висновки, тобто не мають вирішального значення для вирішення клопотання.
У зазначеному контексті слідчий суддя також виходить з усталеної практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (серед інших, рішення у справах «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).
На підставі викладеного, керуючись ст. 170?173, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 та вилучене 07.11.2024 під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме на:
- мобільний телефон Apple Iphone 15, серійний номер НОМЕР_1, IMEI 1: НОМЕР_2, IMEI 2: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон Apple Iphone A 2484, IMEI 1: НОМЕР_4 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_16