- Presiding judge (CCC): Makarovets A.M.
Ухвала
Іменем України
16 грудня 2024 року
м. Київ
справа №991/12044/24
провадження № 51-5430 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 року,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК.
У касаційній скарзі представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 рокута призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги зазначає, що:
- ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 року неправомірно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ухвалу слідчого судді, не надано жодної правової оцінки доводам апеляційної скарги щодо допущених слідчим суддею порушень вимог КПК при ухваленні рішення за результатами розгляду поданого клопотання, не враховано того, що ухвала слідчого судді призвела до обмеження конституційних прав особи, позбавивши права ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » збирати та подавати докази, захищати право власності;
- поза увагою суду апеляційної інстанції залишився той факт, що ухвала слідчого судді постановлена поза межами КПК.
Вважає наведені порушення істотними та такими, що перешкодили суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване рішення, на підставі чого зауважує, що оскаржувана ухвала є невмотивованою та такою, що прийнята без належного аналізу змісту скарги та долучених до неї документів. Окремо вказує, що така ухвала перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, оскільки призвела до неможливості оскарження ухвали слідчого судді, що перешкоджає здійсненню досудового розслідування в цілому.
У касаційній скарзі представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » також наведено детальний зміст інших доводів щодо порушень, які, на його думку, допущені слідчим суддею, які, як зазначено у скарзі, суд апеляційної інстанції проігнорував.
З урахуванням викладеного зазначає, що законність та обґрунтованість рішень слідчого судді забезпечена, серед іншого, можливістю їх оскарження в апеляційному порядку, а тому передбачене гл. 16 КПК право на оскарження такої ухвали під час досудового розслідування є гарантією забезпечення захисту прав та інтересів учасників кримінального провадження, що відповідає положенням ст. 13 ЄКПЛ.
Перевіривши касаційну скаргу та надані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Тобто, оскільки ухвала слідчого судді не переглядалась в апеляційному порядку, предметом перегляду суду касаційної інстанції може бути лише ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,як така, що може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.
З урахуванням вищевказаного, доводи касаційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого суддіВищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року не можуть бути предметом касаційного розгляду та не підлягають перевірці у касаційному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Положеннями ст. 24 КПК встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано § 2 глави 26 КПК.
Відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як убачається зі змісту долученої до касаційної скарги копії судового рішення, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про тимчасовий доступ до речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
З огляду на положення, передбачені ст. 163 КПК України, вказана ухвала постановлена в межах компетенції слідчого судді.
При цьому, в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року зазначено, що така ухвала оскарженню не підлягає.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, представник ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із апеляційною скаргою.
Суддя апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на вказану вище ухвалу слідчого судді, зауважив, що:
- вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК,
- ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні прямо не віднесена до ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування згідно зі ст. 309 КПК України.
З урахуванням викладеного, взявши до уваги положення частини третьої статті 309 КПК, яка визначає, що інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, зазначив, що у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи адвоката ОСОБА_4 про можливість перегляду в апеляційному порядку рішення про відмову у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ, не ґрунтуються на вказаних нормах закону, в зв`язку з чим, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК, відмовив у відкритті провадження за вказаною скаргою ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
З наведеним погоджується і колегія суддів Верховного Суду.
Як убачається із копії ухвали суду апеляційної інстанції від 19 листопада 2024 року, долученої до касаційної скарги, підстав, визначених положеннями КПК, які б надали можливість судді апеляційної інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження переконатися у тому, що оскаржувана ухвала слідчого судді входить до переліку тих, що можуть бути переглянуті в апеляційному порядку, апеляційна скарга не містила, а тому суддя апеляційного суду вірно дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою, відтак, з огляду на зазначене, доводи касаційної скарги щодо необхідності перевірки апеляційної скарги у судовому засіданні є необґрунтованими.
Положеннями ч. 3 ст. 392 КПК визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Так, положеннями ст. 309 КПК України передбачено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. При цьому, оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів в апеляційному порядку чинним КПК не передбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Тобто, у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність цих ухвал може бути предметом розгляду суду першої інстанції у порядку, передбаченому КПК, при розгляді кримінального провадження.
Встановлення законодавцем обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення розумного балансу між ефективністю досудового розслідування і здійсненням дієвого судового контролю щодо дотримання прав і законних інтересів осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перевіряючи апеляційну скаргу представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Така позиція колегії суддів узгоджується з судовою практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення, зокрема, в ухвалах від 29 квітня 2020 року в справі № 596/1377/19 (провадження № 51-2061 ск 20), від 9 липня 2020 в справі № 496/3877/19 (провадження № 51-2632 ск 20), від 19 серпня 2020 року в справі № 757/6624/20-к (провадження № 51-3880 ск 20), від 18 листопада 2021 року в справі № 607/18734/21 (провадження № 51-5398 ск 21), від 02 травня 2022 року в справі № 991/70/22 (провадження № 51-1274 ск 22).
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Проте, з огляду на вищезазначені положення КПК та зміст практики Верховного Суду, відсутні підстави для висновку про те, що судом апеляційної інстанції постановлено незаконне рішення по суті апеляційної скарги.
Одночасно Суд вважає, що посилання представника у своїй касаційній скарзі на порушення загальних засад кримінального провадження та постановлення слідчим суддею ухвали поза межами КПК, що, на думку останнього, зумовлює обов`язкову гарантію на апеляційний перегляд, є безпідставними, оскільки за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Проте, порядок розгляду скарги слідчим суддею та оскарження рішення слідчого судді в суді апеляційної інстанції чітко врегульовано зазначеними вище положеннями КПК.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).
З огляду на вказане вище колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням судового рішення слідчого судді, оскарження якого законом не передбачене, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, та, з огляду на положення, передбачені ч. 6 ст. 9 КПК, не свідчить про порушення загальних засад кримінального провадження, оскільки рішення слідчого судді постановлено в межах його повноважень, передбачених КПК, якими також чітко врегульовано порядок їх оскарження.
За таких обставин доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 листопада 2024 року є необґрунтованими.
При цьому, щодо доводів касаційної скарги про ненадання судом апеляційної інстанції оцінки доводам апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до положень ст. 398 КПК апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Відтак, суддя суду апеляційної інстанції у відповідності до вказаних положень, встановивши, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відповідності до положень ч. 4 ст. 399 КПК постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження, із зазначенням мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався.
Із урахуванням наведеного, у судді апеляційної інстанції були відсутні процесуальні підстави для надання оцінки доводам по суті апеляційної скарги, оскільки оцінка таким доводам може бути надана під час апеляційного розгляду. Проте, у вказаному випадку підстав для відкриття апеляційного провадження, з огляду на положення, передбачені КПК, не було встановлено.
З огляду на зазначене, інші доводи касаційної скарги не спростовують законність, обґрунтованість та вмотивованість рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, за результатом перевірки доводів касаційної скарги щодо скасування ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 року, колегія суддів не встановила підстав, які б свідчили про необхідність її задоволення, у зв`язку із чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 листопада 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3