- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/13517/24
Провадження №11-сс/991/946/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024 та накладено арешт на майно ОСОБА_7, яке вилучене 28.11.2024 під час проведення обшуку,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року:
-задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024;
-накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон iPhone 15 Pro, номер моделі MTUF3J/А, серій НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2024;
Не погодившись із указаним рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
-поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року;
-скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна.
13 грудня 2024 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від представника власника майна ОСОБА_5 надійшли доповнення до його апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та невмотивованою, арешт на майно накладено необгрунтовано, з порушенням вимог КПК України, детективом не доведено необхідності накладення арешту на майно, а тому ухвала суду про накладення арешту підлягає скасуванню виходячи з наступного:
-за відсутності прямої інформації, що стосується обставин кримінального провадження № 52024000000000307 детективи НАБУ не мали дозволу на вилучення мобільних телефонів під час здійснення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 ;
-в резолютивній частині ухвали слідчої судді від 991/122296/24 не надано дозволу на вилучення мобільних телефонів, які не містять інформації, що стосується кримінального провадження № 52024000000000307, тобто інформації про спілкування голови Львівської обласної військової адміністрації ОСОБА_10 та службових осіб Східницької селищної ради, теперішніх та колишніх засновників, кінцевих бенефіціарних власників, керівників, службових осіб, фактичних керівників ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА», ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ» та ЗОВ «КУА «ОПТІМА-КАПІТАЛ», Щодо фінансування будівництва дороги по вул. Гірській у селищі Східнйця Дрогобицького району. ОСОБА_7 не обмежувався доступ до мобільного телефону;
-ані в клопотанні про накладення арешту, а ні в оскаржувані ухвалі не вказано, і слідчим суддею не досліджено питання, а чи взагалі існує технічна можливість в експертних умовах здобути інформацію, що була видалена в месенджері «WhatsApp»;
-за відсутності належного обґрунтування, реальної можливості здобути інформацію з видалених текстових та медіа повідомлень месенджера «WhatsApp», мета і цілі арешту мобільного телефону ОСОБА_11 в межах кримінального провадження 52024000000000307 не досягаються, відтак, таке обмеження права власності ОСОБА_11 не є виправдане і пропорційне інтересам держави;
-арешт мобільного телефону ОСОБА_7 не містить обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовані, та метою, яку прагнуть досягти детективи НАБУ.
-в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не висвітлена істотна очевидна причина, яка виправдовуватиме тимчасове позбавлення ОСОБА_7 права власності на мобільний телефон і втручання держави в іншу особисту та ділову інформацію ОСОБА_7 .
В судове засідання з`явились представник власника майна ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції), який просив здійснити розгляд апеляційної скарги за наявного складу учасників, та прокурор САП ОСОБА_6 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власника майна ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно вимог ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно матеріалів провадження, оскаржувана ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлена 04 грудня 2024 року.
09 грудня 2024 року ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року в кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20 червня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
10 грудня 2024 року ОСОБА_5 повторно звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, клопочучи про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження аргументовано тим, що 04.12.2024 слідчим суддею було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст якої проголошено 09.12.2024. Як наслідок, власнику майна та його представнику не були відомі мотиви суду з який було задоволено клопотання детектива про арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, висловленої в постанові від 27 травня 2019 року (справа № 461/1434/18), за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження. Оголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження. У випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за можливе поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Частина 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження убачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використання службовими особами органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у травні 2021 та червні 2023 року голова Східницької селищної ради ОСОБА_12 звернувся до голови Львівської обласної державної адміністрації (далі - Львівська ОДА) ОСОБА_10 із листами, в яких просив включити об`єкт «Будівництво дороги по вул. Гірська у смт. Східниця, Дрогобицького району, Львівської області» (комунальна дорога місцевого значення) в перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2022 році за кошти обласного (державного) бюджету, та у подальшому об`єкт «Реконструкція дороги по вул. Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області. Коригування» у перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2023 році за кошти обласного бюджету в сумі 25 млн грн.
Згідно з розпорядженнями Львівської обласної (військової) адміністрації, підписаними головою ОСОБА_13, розмір субвенції для Східницької селищної ради у 2021 році становив 12 млн грн, з яких 10 515 704,37 грн було повернуто, та у 2023 році - 25 млн грн, з яких 1 866 740,97 грн було повернуто.
Відповідно до наказів відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Східницької селищної ради від 2021 року, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, де замовником є ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
З урахуванням встановлених фактичних обставин, детективами НАБУ було проведено аналіз інформації, наявної у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо юридичних осіб приватного права - ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» та ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ».
Також детективами візуально оглянуто об`єкт будівництва дороги на вул. Гірській у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області та об`єкт будівництва відпочинкового комплексу, яке здійснює зазначене товариство.
Оглядом встановлено, що готельно-відпочинковий комплекс розташований в кінці вулиці Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району, на якій було здійснено будівництво дороги, що фактично є єдиним можливим способом транспортного сполучення до нього. Також встановлено наявність незначної кількості домоволодінь, мешканці, яких можуть користуватись цією дорогою, у зв`язку з постійним чи тимчасовим проживанням на вулиці Гірській, що свідчить про недоцільність будівництва вказаного інфраструктурного об`єкту в інтересах мешканців Східницької територіальної громади.
Окрім того, зважаючи на загальний обсяг фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг комунальної власності у Львівській області, що становить 96,7 млн грн для 10 об?єктів, у 2023 році розпорядженням ОСОБА_10 25,8 % обсягів річного фінансування спрямовано на будівництво дороги місцевого значення, яка не відіграє суттєвого значення для інфраструктурного розвитку Східницької територіальної громади, а фактично є безальтернативним засобом транспортного сполучення для готельно-відпочинкового комплексу, будівництво якого здійснює ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування, свідчать про те, що службові особи органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використали службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди.
Наведені обставини підтверджуються наданими детективом НАБУ доказами та документами, які були досліджені слідчим суддею та є достатніми для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання про арешт майна та можуть свідчити про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На даній стадії провадження слідчий суддя, суд не вирішує питання про наявність елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 28.10.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_1, який є колишнім засновником та учасником ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» (том 2, а.с. 81-89).
28.11.2024 за результатами проведення обшуку вказаного приміщення детективами вилучено мобільний телефон iPhone 15 Pro, номер моделі MTUF3J/А, серій НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, під час огляду якого встановлено, що у додатку «WhatsApp» міститься бесіда із контактами ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які частково видалені. Мобільний телефон вилучено з метою відновлення видалених даних та необхідністю проведення експертного дослідження (том 2, а.с. 90-97).
Постановою детектива НАБУ від 29.11.2024 вилучений мобільний телефон iPhone 15 Pro визнано речовим доказом (том 2, а.с. 98-104).
Постановою детектива НАБУ від 03.12.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій щодо вмісту мобільного телефона iPhone 15 Pro. Експерту, серед іншого, поставлено питання, чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії інформації пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку, доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту (том 2, а.с. 112-113).
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що:
-дані з мобільного телефону iPhone 15 Pro, номер моделі MTUF3J/А, серій НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження № 52024000000000307 від 20.06.2024;
-мобільний телефон iPhone 15 Pro, номер моделі MTUF3J/А, серій НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 може бути використаний як доказ фактів чи обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Слідчим суддею встановлено, що вилучений у ході проведення 28 листопада 2024 року обшуку мобільний телефон iPhone 15 Pro, номер моделі MTUF3J/А, серій НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2 відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів відхиляє доводи представника власника про відсутність правових підстав на вилучення мобільних телефонів у кримінальному провадженні № 52024000000000307 виходячи з наступного.
Згідно вимог частин 1-2 ст. 234 КПК України, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 жовтня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_2, за місцем проживання ОСОБА_7, яка на праві спільної часткової власності належить йому та ОСОБА_18, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей та документів, а саме:
-оригіналів, копій, проектів документів (в письмовому, друкованому або електронному вигляді), листування в електронному та паперовому вигляді, записників, щоденників, блокнотів, чорнових записів тощо, в яких міститься інформація про спілкування голови Львівської обласної військової адміністрації ОСОБА_10 та службових осіб Східницької селищної ради, теперішніми та колишніми засновниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, службовими особами, фактичними керівниками ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА», ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ» та ТзОВ «КУА «ОПТІМА-КАШТАЛ», щодо фінансування будівництва дороги по вул. Гірській у селищі Східниця Дрогобицького району Львівської області;
-електронних інформаційних систем або їх частини, зокрема персональних комп`ютерів, ноутбуків, планшетних комп`ютерів; мобільних терміналів систем зв`язку (мобільних телефонів); електронних носіїв інформації, зокрема флеш-накопичувачів, оптичних дисків; зовнішніх жорстких дисків, інших носіїв інформації, якими користується ОСОБА_7, на яких зберігаються листування, документи або інші відомості щодо зв`язків між головою Львівської обласної військової адміністрації ОСОБА_10 та службових осіб Східницької селищної ради, теперішніми та колишніми засновниками, кінцевими бенефіціарними власниками, керівниками, службовими особами, фактичними керівниками ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА», ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ» та ТзОВ «КУА «ОПТІМА-КАПІТАЛ», щодо фінансування будівництва (том 2, 81-89).
В ході обшуку 28.11.2024 виявлено та вилучено, мобільний телефон марки iPhone 15 Pro, номер моделі MTUF3J/А, серій НОМЕР_1, IMEI НОМЕР_2, що належить ОСОБА_7,
Зазначена обставина свідчить про наявність правових підстав для вилучення зазначеного мобільного телефону та свідчить про те, що орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для його вилучення.
Колегія суддів відхиляє доводи представника власника про позбавлення ОСОБА_7 права власності на мобільний телефон, оскільки накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності. Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді та не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно ОСОБА_7, яке вилучене 28.11.2024 під час проведення обшуку, не спростовують висновків слідчого судді.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене нею рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно ОСОБА_7, яке вилучене 28.11.2024 під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3