- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/12595/24
Провадження №11-сс/991/905/24
У Х В А Л А
12 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2024 року про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000160 від 10.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.2 ст.366-2 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування можливої причетності до кримінальних правопорушень ОСОБА_7, який обіймаючи посаду директора державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області», у період з 30.04.2020 по 05.01.2023, вчинив дії з легалізації (відмивання) майна (коштів), одержаного злочинним шляхом, на загальну суму 35 791 015,10 гривень.
У подальшому отримані злочинним шляхом кошти були легалізовані ОСОБА_7 шляхом здійснення фінансових операцій та вчинення правочинів з коштами, за якими набуто рухоме та нерухоме майно, криптоактиви.
Для приховування та маскування володіння легалізованим майном, прав на таке майно та джерел його походження, ОСОБА_7 вчинив дії з організації його реєстрації на близьких осіб, а саме тещу ОСОБА_8, батька ОСОБА_9 та матір ОСОБА_10, отримані доходи яких не дозволяли у законний спосіб набути майно.
Крім того, при подачі щорічних декларацій за 2021-2023 роки ОСОБА_7 не відобразив фактичне набуття, володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, рухомим майном, правами на нерухоме майно, які номінально були зареєстровані на його близьких осіб та віртуальними активами (криптоактивами), власником яких він є, у відповідних розділах декларації, маскуючи та приховуючи в такий спосіб їх злочинне джерело походження внаслідок легалізації (відмивання) грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, тобто, умисно вніс завідомо недостовірно відомості до декларацій.
ОСОБА_7 05 листопада 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.2 ст.366-2 КК України.
Детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з визначенням застави в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.11.2024 частково задоволено клопотання детектива та застосовано ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень. Покладено на підозрюваного процесуальні обов`язки, зокрема: прибувати до детектива, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7, є доведеною з огляду на відомості, які містять надані на дослідження у судовому засіданні матеріали кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні довів ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; незаконного впливу на свідків; знищення, приховування, спотворення документів; перешкоджання кримінальному провадженню вчинення іншого кримінального правопорушення.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, визначив її у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) гривень.
Враховуючи обставини кримінального провадження, застосування запобіжного заходу у вигляді застави є необхідним і достатнім для контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з визначенням застави у розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень та покладенням процесуальних обов`язків.
Вважає, що застосований запобіжний захід у вигляді застави є недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2020-2022 років ОСОБА_7 набуто майно (нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, транспортні засоби, криптоактиви) на суму не менше 35 791 015, 10 гривень.
Крім того, станом на 11.10.2024 на власному електронному гаманці ОСОБА_7 зберігає криптовалюту еквіваленту на вказану дату 269 573, 01 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 11 108 348, 9 гривень.
Також, 16.02.2024 ОСОБА_7 придбано квартиру АДРЕСА_1, площею 51,61 кв.м., та частку, що становить 3/488, у гаражі за цією ж адресою, які оформлено на його тещу ОСОБА_8, загальною вартістю 1 040 000 злотих, що згідно офіційного курсу НБУ на дату правочину складало 9 765 288 гривень.
У щорічній декларації за 2023 рік ОСОБА_7 зазначено про наявність заощаджень разом з дружиною ОСОБА_11 на загальну суму 51 500 доларів США, що становить 1 957 103 гривень та 2 520 000 гривень.
Вважає, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави не в повній мірі врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, можливість забезпечення внесення застави у запропонованому органом досудового розслідування розмірі. Зазначає, що застава в розмірі 20 000 000 (двадцять мільйонів) гривень не є завідомо непомірною для ОСОБА_7, враховуючи наявність у нього значної кількості грошових коштів, рухомого та нерухомого майна.
Захисник в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, визначеному п.3 ч.5 ст.182 КПК України та покласти на нього обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, у якому перебуває без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Зазначає, що наявні в матеріалах клопотання докази не доводять обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Крім того, під час розгляду клопотання не встановлено обставин, що свідчать про існування ризиків, на які вказує сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні.
На переконання захисника слідчим суддею необґрунтовано наявність виключних обставин для застосування підозрюваному застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено ст.182 КПК України.
Учасники кримінального провадження підтримали в судовому засіданні свої вимоги та заперечення, навели доводи в їх обґрунтування.
За результатами розгляду апеляційних скарг колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя розглядаючи клопотання дійшов висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави з підстав обґрунтованості підозри його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.209, ч.2 ст.366-2 КК України, а також ризиків, про які зазначав прокурор.
При цьому, слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного запобіжного заходу та дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам, а необхідність застосування найбільш суворого у вигляді тримання під вартою підозрюваного прокурором не доведена.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого рішення слідчого судді, в тому числі з висновком про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Стандарт доказування обґрунтованості підозри не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчий суддя дійшов на підставі безпосередньо досліджених у судовому засіданні цілої низки доданих до клопотання документів, яким дав належну оцінку та навів в ухвалі. Серед них:
- протокол огляду від 19.04.2023 відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків щодо джерел та сум доходів, отриманих ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 з інформацією з Державної податкової служби України щодо доходів ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 18-46);
- протокол огляду від 12.04.2023, під час якого було досліджено щорічні декларації ОСОБА_7 за 2021-2022 роки, отримані з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та встановлено певні розбіжності у зазначених відомостях (т. 2 а.с. 55-91);
- протокол огляду від 10.04.2024, під час якого досліджено щорічні декларації ОСОБА_7 за 2021-2023 роки, отримані з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та встановлено певні розбіжності у зазначених відомостях (т. 2 а.с. 92-120);
- матеріали обшуку від 26.04.2024, проведеного за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, під час якого вилучено: мобільний телефон ОСОБА_8 iPhone 11 Рro; договори з ТОВ "Спектрбуд плюс", ТОВ "Оптіма Буд", ТОВ "СНМК-37" щодо придбання майнових прав на квартири; договір польською мовою від 16.02.2024 щодо придбання квартири АДРЕСА_1, площею 51,61 кв.м.; договір бронювання від 13.02.2024 з компаніями, зареєстрованими відповідно до законодавства Республіки Кіпр, MERITANA LIMITED та CELICANDIA LIMITED щодо придбання в будівельному комплексі "Royal Bay Resort" вілли площею 164 кв.м. вартістю 880 000 Євро плюс відповідний ПДВ; договір позики від 14.11.2023 між позикодавцем ОСОБА_13 та позичальником ОСОБА_8 на суму 15 500 000 грн (т. 2 а.с. 121-252);
- протокол огляду від 23.09.2024 трьох аркушів паперу формату А4 з кадастровими номерами земельних ділянок та П.І.Б. різних осіб, під час якого встановлено, що 54 особи з цього списку були попередніми власниками земельних ділянок с/г призначення, що у подальшому були зареєстровані на праві власності за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (т. 4 а.с. 118-125);
- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_7 iPhone 15 Рro від 11.10.2024, під час якого встановлено наявність групового чату в месенджері "Telegram", в якому всі питання щодо розроблення дизайну та проведення ремонтних робіт у будинку за адресою: АДРЕСА_3, узгоджуються безпосередньо з ОСОБА_7, а також встановлено наявність у ОСОБА_7 криптоактивів вартістю еквівалентній 269 573, 01 доларів США (т. 4 а.с. 140-157);
- протокол огляду від 11.04.2023, під час якого досліджено правочини, в результаті яких право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано за ОСОБА_8 (т. 4 а.с. 178-216);
- протокол огляду від 21.05.2024 мобільного телефону ОСОБА_8 iPhone 11 Рro, вилученого під час обшуку 26.04.2024, під час якого встановлено наявність листування з ОСОБА_11 в месенджері "Viber", де в повідомленнях за 29.11.2021 відбувається обмін повідомленнями та чорновими записами шодо реальної вартості квартири АДРЕСА_4 і яка згідно цих даних становить 116 380 доларів США (т. 5 а.с. 106, 108);
- інформація криптобіржі Binance від 12.03.2024, згідно з якою станом на 31.12.2021 на акаунті ОСОБА_7 перебувало 17 видів криптовалют, вартістю еквівалентною 177 626,3996 USDT, а станом на 31.12.2022 на акаунті ОСОБА_7 перебувало 8 криптовалют, вартістю еквівалентною 180 373,9594 USDT (т. 6 а.с. 52-61);
- інформація криптобіржі Binance від 25.03.2024, згідно з якою станом на 31.12.2023 на акаунті ОСОБА_7 перебувало 32 види криптовалют, вартістю еквівалентною 170 028,59 USDT (т. 6 а.с. 66-71), а також іншими матеріалами кримінального провадження.
Також колегія суддів погоджується і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків переховування від органів досудового розслідування; знищення, речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано. Доводи захисника про відсутність ризиків колегією суддів відхиляються.
Законним та обґрунтованим є рішення слідчого судді і в частині покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Твердження сторони захисту про відсутність прямого зв`язку ОСОБА_7 з подіями, які описані в підозрі, недопустимість доданих до клопотання окремих доказів, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують можливу причетність його до інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджену сукупністю доданих до клопотання, досліджених слідчим суддею та наведених в оскаржуваній ухвалі матеріалів, а відтак не дають підстав для висновку про необґрунтованість такої підозри.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що запобіжний захід у вигляді застави є недостатнім для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, необхідність тримання підозрюваного під вартою, є неконкретними, носять загальний характер, а тому їх слід відхилити.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, не можна погодитися з правильністю визначення слідчим суддею розміру застави з таких міркувань.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, визначив ОСОБА_7 заставу в розмірі 10 000 000 становить (десять мільйонів) гривень.
Визначаючи саме такий розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст.182 КПК України, оскільки, на думку колегії суддів, при вирішенні вказаного питання не встановлено обставин, які б свідчили про наявність виключного випадку для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.
Майновий стан підозрюваного та членів його родини слід враховувати для вирішення питання про помірність розміру застави. Високий рівень матеріального забезпечення підозрюваного чи членів його сім`ї сам по собі не може бути достатньою підставою для визначення застави вище межі, встановленої ст.182 КПК України для особливо тяжкого злочину.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість зменшення розміру застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста ) гривень. Вважає, що такий розмір застави буде помірним для підозрюваного та достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.11.2024 про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52023000000000160 від 10.04.2023 скасувати в частині визначеного слідчим суддею розміру застави.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити ОСОБА_7 заставу в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
В іншій частині ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3