- Presiding judge (HACC): Kryklyvyi V.V.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 991/13915/24
Провадження № 1?кс/991/14007/24
У Х В А Л А
23 грудня 2024 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024
клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
в с т а н о в и в:
13.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 1 а.с. 1).
На підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 13.12.2024 вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 163).
Обґрунтування клопотання
Зі змісту клопотання слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України.
09.12.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб.
На переконання детектива, наразі у кримінальному провадженні існують передбачені п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які обумовлюють застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:
(І) ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та / або суду.
Про наявність цього ризику свідчать у сукупності: тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення (тяжкого корупційного злочину), що передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна; наявність у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон та його фактичне проживання у прикордонній з Республікою Польща Львівській області; те, що він досяг 65?річного віку, що дає йому право виїзду за кордон навіть у період діючого правового режиму воєнного стану та факти перетину ним кордону; майовий стан, що вказує на фінансову спроможність та можливість тривалого перебування за межами України, де з березня 2022 року проживають його дружина ОСОБА_8 і малолітній син ОСОБА_9 ; наявність зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, набутих під час перебування на посаді судді та голови Господарського суду Львівської області, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та / або суду, у тому числі шляхом залишення території України;
(ІІ) ризик знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Про існування такого ризику вказує те, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування (при чому до 05.12.2024 гласні слідчі (розшукові) дії фактично не проводилися через специфіку документування відповідної протиправної діяльності) та стороною обвинувачення зібрані не всі необхідні докази (у тому числі речі і документи). Серед іншого, для встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, існує необхідність у виявленні та вилученні слідів вчинення кримінального правопорушення, зокрема зафіксованих в електронній формі. Наразі вживаються заходи, щоб встановити всі обставини отримання та подальшого переміщення неправомірної вигоди (в тому числі перевіряються обставини можливого приховування відповідних грошових коштів ОСОБА_4 ). Водночас, обставини проведення 05.12.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 свідчать по те, що він вживав заходи з метою приховування речових доказів у кримінальному провадженні. Окрім того, підозрюваний обізнаний з методами знищення інформації з електронних інформаційних мереж - додатків для відправлення та отримання миттєвих повідомлень, у зв`язку з чим наявні ризики знищення даної інформації за допомогою не виявлених та на даний момент не вилучених мобільних терміналів;
(ІІІ) ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
На думку детектива, наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який, використовуючи набуті зв`язки, має можливість впливати на свідків, зокрема на суддів та працівників Західного апеляційного господарського суду та Господарського суду Львівської області. Позаяк на даний час вживаються заходи, спрямовані на встановлення усіх обставин переміщення грошових коштів та осіб, що були залучені до цього процесу, ОСОБА_4 може здійснити вплив на таких осіб задля надання ними неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності. До того ж детектив звернув увагу на положення ст. 23 КПК України, у відповідності до яких під час судового розгляду показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;
(ІV) ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Про наявність цього ризику свідчать набуті підозрюваним зв`язки у силу займаної посади, які він може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь?яким іншим чином, штучно створювати докази захисту, незаконно впливати на орган досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків. Зазначене також підтверджуються матеріалами досудового розслідування, згідно з якими ОСОБА_4 впливав на суддів Західного апеляційного господарського суду. Окрім того, підозрюваний особисто підтримує товариські стосунки з головою Господарського суду Львівської області ОСОБА_10 і колишнім головою Західного апеляційного господарського ОСОБА_11, які у свою чергу (згідно з отриманими під час досудового розслідування доказами) можуть впливати на відповідних службових осіб;
(V) ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .
З даного приводу детектив зауважив, що отримані під час досудового розслідування відомості свідчать про неодноразовий характер вчинення відповідних протиправних дій (одержання неправомірної вигоди) зі сторони ОСОБА_4 спільно з іншими особами. До того ж, наразі в указаному кримінальному провадженні розслідуються інші кримінальні правопорушення (у тому числі більш тяжкі), до вчинення яких імовірно причетний ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного детектив указав, що встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають переконливі підстави вважати, що саме тримання під вартою є єдиним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні. Жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 .
Одночасно із застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив прохає визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 10 000 (десяти тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (що становить 30 280 000,00 грн) та на випадок внесення застави покласти на підозрюваного передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки згідно з наведеним у клопотанні переліком.
Обґрунтовуючи такий розмір застави, детектив звернув увагу на: (1) майновий стан ОСОБА_4 та імовірну наявність у нього прихованих доходів; (2) те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину; (3) те, що підозрюваний тривалий час був суддею та головою Господарського суду Львівської області; а також на (4) встановлені обставини та специфіку кримінального правопорушення, роль ОСОБА_4 у його вчиненні, взаємовідносини підозрюваного з іншими особами у контексті скоєння інкримінованого злочину.
Позиції учасників судового засідання
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання детектива підтримав з мотивів, що у ньому наведені. Додатково долучив до клопотання рішення Вищої ради правосуддя від 12.12.2024 № 3615/0/15?24 про надання згоди на утримання під вартою судді у відставці ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_12, його захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечили, виклавши власні аргументи також письмово.
За змістом заперечень захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_4 є необґрунтованим і сторона обвинувачення не довела наявність ризиків, якими аргументує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стосовно необґрунтованості повідомленої підозри захист указав про те, що вона не містить суб`єктивної сторони складу інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України. Зокрема, у підозрі: (і) не описано, у чому полягала протиправна поведінка ОСОБА_4 ; (іі) не вказано, на кого повинен був впивати ОСОБА_4 та у чому такий сплив виражався; (ііі) не наведено та не обґрунтовано доказами попередньої змови групи осіб на вчинення кримінального правопорушення. Також у повідомленні про підозру не відображено обставин вимагання зі сторони ОСОБА_4 як кваліфікуючої ознаки інкримінованого злочину.
Щодо заявлених детективом ризиків у кримінальному провадженні захисник зауважив, що:
- вже з 05.12.2024 (з моменту проведення обшуку в житлі) ОСОБА_4 стало відомо про кримінальне провадження. Проте жодних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування, ОСОБА_4 не вчиняв. Натомість після повідомлення про підозру 09.12.2024 взяв участь в засіданні Вищої ради правосуддя 12.12.2024, за результатами якого надано згоду на затримання ОСОБА_4, сумлінно виконував процесуальні обов`язки підозрюваного, проявив належну процесуальну поведінку та органу досудового розслідування не перешкоджає. Водночас твердження детектива стосовно ризику втечі ОСОБА_4 за кордон є безпідставними та спростовуються, зокрема тим, що його дружина повернулася в Україну.
- ОСОБА_4 раніше не судимий, до будь?якої відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, яке не змінює понад 20 років, є особою пенсійного віку, має незадовільний стан здоров`я та потребує періодичного лікування, що обумовлює додаткові витрати. Попри пенсійний вік ОСОБА_4 працює на посаді помічника ректора Львівського національного університету імені І. Франка та утримує дружину і малолітнього сина (2011 року народження), також у нього є повнолітня дочка, яка проживає в Україні. У сукупності вказане свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків та про відсутність у ОСОБА_4 підстави покидати територію України.
Окрім того, на думку захисника, визначений в клопотанні детектива розмір застави не співмірний з майновим станом ОСОБА_4 . З даного приводу захист зауважив, що окрім утримання дружини та сина ОСОБА_4 фінансово допомогає своїм сестрі та племінникам. Водночас ОСОБА_4 отримує невисоку заробітну плату (в середньому 17 000,00 грн на місяць) та пенсію (у розмірі 127 492,00 грн на місяць). Під час проведення обшуку у ОСОБА_4 не виявлено великих сум коштів. Якого?небудь вартісного майна останній не набув також. Тривалість будівництва понад 8 років навпаки вказує про відсутність будь?яких додаткових чи прихованих доходів.
З урахуванням наведеного, захист вважав, що вказаний детективом розмір застави не співвідноситься з заявленими ризиками, не відповідає ступеню залученості ОСОБА_4 до обставин, які розслідуються у кримінальному провадження, є невиправдано високим та завідомо непомірним.
Загалом, на переконання захисту, клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 280 000,00 грн спрямоване не на запобігання заявленим детективом ризикам (які не підтверджуються), а на здійснення на підозрюваного тиску та схилення до вигідної для сторони обвинувачення процесуальної поведінки.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали судової справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Релевантні джерела права
У силу ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
(1) переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду;
(2) знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
(3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
(4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
(5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що детективами НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000534 від 14.10.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України (т. 2 а.с. 1)
09.12.2024 заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, а саме в обіцянці здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, за надання неправомірної вигоди, а також одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, що вчинені за попередньою змовою групою осіб (т. 1 а.с. 22).
За версією органу досудового розслідування відповідно до повідомленої підозри, голова Господарського суду Львівської області ОСОБА_10, суддя Західного апеляційного господарського суду у відставці ОСОБА_11, суддя Господарського суду Львівської області у відставці ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, умисно вчинили корупційний злочин за таких обставин.
Так, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов одного з учасників ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_14 до ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про визнання недійсними пунктів Статуту підприємства (справа № 914/386/24).
За результатами розгляду позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_15 20.06.2024 винесено рішення про задоволення позовних вимог.
Окрім того, на розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов ще одного учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_16 до ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про: (і) визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників підприємства від 16.10.2023, оформленого протоколом№ 16/10/23; (іі) визнання недійсним повністю з моменту затвердження статуту підприємства від 16.10.2023 у новій редакції, затвердженій протоколом № 16/10/23; (ііі) скасування реєстраційної дії / запису, вчиненої 17.10.2023 державним реєстратором Оброшинської сільської ради Львівського району Львівської області в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно підприємства (справа № 914/653/24).
За результатами розгляду вказаного позову суддею Господарського суду Львівської області ОСОБА_17 09.08.2024 винесено рішення про задоволення позовних вимог.
22.07.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_18, суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_20, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/386/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_16 .
30.09.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_21, суддів ОСОБА_22 та ОСОБА_23, відкрито апеляційне провадження у справі № 914/653/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_14 та третього учасника ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» ОСОБА_24 . У подальшому суддю ОСОБА_23 було замінено на суддю ОСОБА_25 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» судді ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_26, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_25 є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
З урахуванням займаної посади та відповідних повноважень, тривалих відносин як із суддями Господарського суду Львівської області, так і з суддями Західного апеляційного господарського суду, ОСОБА_10 був обізнаний про наявність згаданих рішень Господарського суду Львівської області у справах № 914/386/24 та № 914/653/24, і про відкриття у них апеляційних проваджень.
Окрім того, ОСОБА_10 протягом тривалого часу був знайомий з ОСОБА_14, а також з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .
У період з літа 2024 року до 12.10.2024 (більш точний час не встановлено) у ОСОБА_10 виник протиправний умисел на вимагання та подальше одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_14 за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24, № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_14, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24 та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справ № 914/653/24.
Для реалізації вказаного умислу ОСОБА_10 вступив у змову з ОСОБА_4, ОСОБА_11 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами. Таким чином вказані особи заздалегідь домовилися про вчинення кримінального правопорушення та у подальшому діяли спільно та узгоджено для реалізації єдиного спільного умислу щодо вимагання та подальшого одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_14
12.10.2024, перебуваючи у м. Львові по вул. Пекарській, ОСОБА_10 особисто висловив вимогу ОСОБА_14 про необхідність надання йому, ОСОБА_11 та іншим невстановленим особам неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000 доларів США (що становило 41 207 200,00 грн) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_14, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому ОСОБА_10 висловив ОСОБА_14 обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди, а також повідомив, що у випадку відмови ОСОБА_14 надати неправомірну вигоду будуть прийняті судові рішення не на його користь.
13.10.2024, перебуваючи у м. Львові по вул. Пекарській, 57, ОСОБА_10 підтвердив ОСОБА_14 раніше висловлену вимогу та повідомив, що можливо надати неправомірну вигоду частинами.
16.10.2024, перебуваючи на території готельно?оздоровчого комплексу «Святий Шарбель» (у м. Моршин по вул. Вокзальній, 6), ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили ОСОБА_14 вказану вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000 доларів США. Під час подальшої розмови ОСОБА_11 повідомив про збільшення суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати за вплив на прийняття рішень суддями Західного апеляційного господарського суду, а також зазначили про необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди через ОСОБА_4 .
Пізніше цього ж дня, повертаючись із м. Моршин до м. Львова, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_14 про необхідність додаткового надання в подальшому неправомірної вигоди у розмірі від 80 000 до 90 000 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду. Також ОСОБА_10 також підтвердив необхідність передачі першої частини неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США через ОСОБА_4
25.10.2024, перебуваючи у м. Львові поблизу перехрестя вулиць Мучна та Круп`ярська, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_14 про зменшення суми неправомірної вигоди, а саме про те, що загальна сума буде складати саме 1 000 000 доларів США. Окрім того, ОСОБА_10 зазначив, що за надання неправомірної вигоди 04.11.2024 суддями Західного апеляційного господарського суду буде прийнято рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, а в подальшому також буде прийнято рішення про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24.
28.10.2024, перебуваючи у м. Львові у парку поблизу вул. Харківської, 42, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили ОСОБА_14 вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у загальному розмірі 1 000 000 доларів США. ОСОБА_11 також повідомив, що вказана сума має бути розділена на три частини, а також зазначив, що за надання неправомірної вигоди вживає заходи впливу на прийняття 04.11.2024 суддями Західного апеляційного господарського суду рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.
04.11.2024 колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючої ОСОБА_18, суддів ОСОБА_19 та ОСОБА_20, прийнято рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.
05.11.2024 під час телефонної та зустрічі ОСОБА_10 підтвердив ОСОБА_14 необхідність передачі частини неправомірної вигоди в розмірі 75 000 доларів США саме через ОСОБА_4
06.11.2024, перебуваючи у кабінеті ОСОБА_4 у Львівському національному університеті імені І. Франка (м. Львів, вул. Січових Стрільців, 16), на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_14 передав, а ОСОБА_4 одержав обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США (що становило 3 107 812, 5 грн) за влив на прийняття суддями Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 рішення про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24.
За таких обставин, 06.11.2024 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою, одержали від ОСОБА_14 першу частину неправомірної вигоди.
07.11.2024, перебуваючи у м. Львові на пр?ті Шевченка, ОСОБА_10 змінив попередньо висловлений розмір неправомірної вигоди та повідомив ОСОБА_14 про необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі від 120 000 до 130 000 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24. При цьому він також висловив обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаного судового рішення за надання відповідної неправомірної вигоди.
11.11.2024 ОСОБА_10 додатково підтвердив ОСОБА_14 необхідність надання неправомірної вигоди у розмірі 130 000 доларів США за вплив на прийняття рішення суддями Західного апеляційного господарського суду про скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24. Також ОСОБА_10 повідомив, що лише частина неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США із 130 000 доларів США буде включена до раніше визначеної загальної суми неправомірної вигоди у розмірі 1 000 000 доларів США, а наступна частина неправомірної вигоди у сумі 300 000 доларів США має бути надана після прийняття відповідного судового рішення.
За таких обставин ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи, керуючись єдиним умислом, діючи за попередньо змовою групою осіб, вимагали у ОСОБА_14 неправомірну вигоду у загальній сумі 1 030 000 доларів США (що становило 42 537 146,00 грн) за вплив на прийняття рішень суддями зі складу колегій Західного апеляційного господарського суду у справах № 914/386/24 та № 914/653/24 в інтересах ОСОБА_14, а саме рішень про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2024 у справі № 914/386/24, а також скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.08.2024 у справі № 914/653/24, та за вчинення інших дій, пов`язаних з використанням наявної влади, службового становища, зв`язків та знайомств, направлених на забезпечення прийняття вказаних судових рішень. При цьому вони висловили обіцянку здійснити вплив на прийняття вказаних судових рішень за надання відповідної неправомірної вигоди. Окрім того, 06.11.2024 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та інші невстановлені особи одержали першу частину неправомірної вигоди у розмірі 75 000 доларів США.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 12.12.2024 № 3615/0/15?24 надано згоду на утримання під вартою судді у відставці ОСОБА_4 .
Щодо обґрунтованості підозри
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (серед інших, рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Мюррей проти Об`єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Системний аналіз положень ст. 17, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 94 та ч. 1, 2 ст. 368 КПК України свідчить про те, що на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання стосовно доведеності / не доведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації її діяння відповідно до закону України про кримінальну відповідальність (КК України), позаяк вони підлягають вирішенню за результатами судового розгляду по суті обвинувального акта.
На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів визначає, чи є вірогідною причетність особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення (за стандартом «обґрунтованої підозри»), щоб застосувати до неї запобіжний захід.
У якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, детектив долучив до клопотання, зокрема:
(1) протоколи допитів свідка ОСОБА_14 від 14.10.2024, 17.10.2024, 31.10.2024, 03.11.2024, 09.11.2024, 17.11.2024, 20.11.2024, 01.12.2024 з додатками, за змістом який під час неодноразових зустрічей ОСОБА_10, ОСОБА_11 обіцяли за неправомірну вигоду здійснити вплив на суддів Західного апеляційного господарського суду за прийняття рішень на користь ОСОБА_14, у зв`язку із чим останній у заздалегідь обумовленому порядку передав частину неправомірної вигоди у сумі 75 000 доларів США ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 38, 80, 86, 91, 95, 102, 104, 110, 131);
(2) протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо?, відеоконтролю особи, візуального спостереження) від 05.11.2024, 15.11.2024, 02.12.2024, у яких відображені відомості перебіг та зміст розмов між ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по телефону та під час зустрічей 16.10.2024, 19?21.10.2024, 23?25.10.2024, 27?28.10.2024, 31.10.2024, 02.11.2024, 04?06.11.2024, 11.11.2024, 14?21.11.2024, зокрема стосовно вирішення питань з судовими рішення, розміру неправомірної вигоди та необхідність її передачі через ОСОБА_4 .
Також у протоколах зафіксовані обставини перебігу 05.11.2024 та 06.11.2024 зустрічей ОСОБА_14 з ОСОБА_4 у приміщенні Львівського національного університету ім. І. Франка та передачі останньому першої частини неправомірної вигоди (т. 2 а.с. 137, 154, 168, 193, т. 3 а.с. 3);
(3) протокол від 03.12.2024 огляду матеріального носія інформації, що є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 03.12.2024, у якому наведений зміст розмов між ОСОБА_14 та ОСОБА_10, ОСОБА_11 28.10.2024 (т. 3 а.с. 9);
(4) протокол від 04.11.2024 огляду та вручення ОСОБА_14 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у сумі 75 000 доларів США (т. 3 а.с. 37);
(5) протоколи від 01.11.2024 та 03.11.2024 огляду та вручення ОСОБА_14 довідок, що містять правові позиції, що можуть бути застосовані у справах № 914/653/24 та № 914/386/24, що перебувають у провадженні Західного апеляційного господарського суду (т. 3 а.с. 48, 53);
(6) протокол обшуку від 05.12.2024, що проведений за місцем проживання ОСОБА_4, під час якого під підкладкою дивану було знайдено та вилучено три пакети з коштами в загальній сумі 17 100 доларів США, з яких 7 500 доларів США - заздалегідь ідентифікована та 04.11.2024 вручені ОСОБА_14 .
Також під час обшуку ОСОБА_4 добровільно видав мобільний телефон, у якому встановлений обліковий запис « ОСОБА_27 » та месенджери «Whats App», «Viber», «Signal», «Telegram» В телефоні містилися контакти ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_11 і численні чати з ними, у яких наявні видалені повідомлення (т. 3 а.с. 70);
(7) протокол обшуку від 05.12.2024, що проведений за місцем проживання ОСОБА_19, під час якого остання видала свій мобільний телефон, оглядок якого виявлено листування з абонентами під назвою « ОСОБА_28 », « ОСОБА_29 » стосовно справи « ОСОБА_30 ». Окрім того, у сейфі виявлено та вилучено 20 000 доларів США, що були заздалегідь ідентифіковані та 04.11.2024 вручені ОСОБА_14 (т. 3 а.с. 85);
(8) протокол від 08.12.2024 огляду інтернет ресурсів з додатками у вигляді постанови Верховної Ради України від 18.09.2012 № 5262?VI, якою ОСОБА_4 обрано на посаду судді Господарського суду Львівської області, та рішення Вищої ради правосуддя від 04.04.2023 № 296/0/15?23 про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Господарського суду Львівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку (т. 3 а.с. 97).
Дослідивши відомості, які містяться в перелічених доказах, слідчий суддя вважає їх у сукупності достатніми для того, щоб у межах судового контролю, дійти висновку про можливу причетність ОСОБА_4 до інкримінованого злочину за тих обставин, що відображені у повідомленій йому підозрі, та про обґрунтованість останньої.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, вдаватися до оцінки наявності в її діях складу кримінального правопорушення чи конкретних кваліфікуючих ознак.
Втім, варто зауважити, що усупереч доводам захисту, перелічені матеріали досудового розслідування підтверджують відображені у повідомленні про підозру обставини стосовно наявності попередньої змови на вчинення інкримінованого, виходячи з того, що під час неодноразових зустрічей з ОСОБА_10 та ОСОБА_31 ОСОБА_14 наголошувалося на необхідності передачі неправомірної вигоди через ОСОБА_4, якому частина з обумовленої суми коштів й була передана у наслідку. Наведені обставини слідують не тільки з показань свідка ОСОБА_14, але й з матеріалів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій та поведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, а також ОСОБА_19 (судді Західного апеляційного господарського суду зі складу колегії з розгляду справи № 914/386/24).
Також слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в долучених детективом матеріалах, загалом узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в підозрі ОСОБА_4 .
Щодо заявлених ризиків для кримінального провадження
Раніше згадувалося, що у своєму клопотанні детектив вказав про існування передбачених п. 1?5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та / або суду; знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється - які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо ризику переховування від органу досудового розслідування та / або суду
Надаючи оцінку тому, чи існує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування, суду, слідчий суддя виходить з сукупності встановлених відомостей, що може доводити або спростовувати вірогідність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на порушення відповідних обов`язків.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 3692 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 ст. 12 та Приміткою до ст. 45 КК України віднесено до тяжкого корупційного злочину. Зазначене унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання з випробуванням.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (рішення у справі «W v. Switzerland»).
Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти (рішення у справі «Бессієв проти Молдови»).
Матеріалами справи підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 (дійсний до 22.04.2026) (т. 1 а.с. 122).
До того ж, наразі ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) досяг 65?річного віку, а тому з огляду на визначений ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі на обвинуваченого не поширюються обмеження на перетин державного кордону в умовах діючого воєнного стану, що регламентовані Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Наведене також підтверджується фактом перетину державного кордону України вже у період діючого правового режиму воєнного стану (т. 3 а.с. 133).
З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що співставлення у взаємозв`язку можливих негативних наслідків у результаті вирішення кримінального провадження із наявною у підозрюваного можливістю легально покинути територію України, не виключає існування на даний час ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.
У цьому ж контексті варто зауважити, що дружина підозрюваного ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 123) та його малолітній син ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (т. 3 а.с. 130) протягом 2021?2024 років систематично виїжджають за кордон, виходячи з відомостей про перетин державного кордону України (т. 3 а.с. 136, 140).
Відповідно до декларації ОСОБА_4 за 2023 рік офіційні доходи його дружини ОСОБА_9 за вказаний рік становили 10 350,00 грн, а самого ОСОБА_4 сукупно 2 521 577,00 грн. Станом на кінець 2023 року у розпорядженні ОСОБА_4 та його дружини загалом перебувало 137 000,00 грн готівкою та 48 69,00 грн на банківських рахунках (т. 3 а.с. 150).
З цієї ж декларації слідує, що у власності підозрюваного та його дружини перебувають квартира (площею 70,2 кв.м) у м. Львів, дві земельні ділянки (площею 1 724,00 кв.м та 450,00 кв.м) у Львівській обл., об`єкт незавершеного будівництва (загальною площею 420,38 кв.м) у Львівській обл. та два автомобіля (Toyota Prada та Honda CR?V, обидва 2008 року випуску).
Водночас, виходячи з даних протоколу обшуку, згідно з якими 05.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 під підкладкою дивану було знайдено загалом 17 100 доларів США (з яких 7 500 доларів США ідентифіковані та вручені ОСОБА_14 ) слушними видаються аргументи детектива про можливу наявність у ОСОБА_4 неофіційного доходу.
У сукупності наведене свідчить про достатню фінансову спроможність підозрюваного, щоб забезпечити себе за кордоном.
Отже, детектив довів те, що на даний час існує передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та / або суду.
Аргументи захиснику означеного висновку не спростовують, позаяк сама по собі належна процесуальна поведінка ОСОБА_4, яку він проявив, починаючи з 05.12.2024 (потягом менше, як одного місяця) не виключає того, що фактично на початковому етапі досудового розслідування підозрюваний, усвідомлюючи притягнення до кримінальної відповідальності та можливі негативні для нього наслідки, може вдатися до заходів, щоб уникнути цього маючи в розпорядженні фінансовий ресурс та вочевидь широке коло зв`язків, обумовлене займаними ним посадами судді та голови суду.
Також неспроможними є посилання захисту на той факт, що дружина ОСОБА_4 повернулася з?за кордону у зв`язку з повідомленням ОСОБА_4 про підозру.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Оцінюючи наявність цього ризику слідчий суддя виходить у сукупності із того, що: (і) досудове розслідування у кримінальному провадженні знаходиться на початковому етапі, лише з 05.12.2024 (коли були проведені обшуки) слідство вийшло на рівень гласних слідчих (розшукових) дій; (іі) виходячи зі змісту протоколів обшуків наразі органом досудового розслідування не знайдено усієї частини неправомірної вигоди, яку ОСОБА_14 передав через ОСОБА_4 для прийняття необхідних судових рішень судом апеляційної інстанції (двома колегіями) за версією слідства; (ііі) під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 останній видав загалом чотири мобільних телефони, лише один з яких містив численні чати та переписки особами, які фігурують у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_10, ОСОБА_25, ОСОБА_32, ОСОБА_31 ), що містили й видалені повідомлення. Останнє у сукупності зі згаданими раніше обставинами віднайдення грошових коштів свідчить про обізнаність ОСОБА_4 з методам приховування інформації, документів, речей та заходами конспірації.
На переконання слідчого судді, наведене вказує про те, що на даний час існує передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик того, що підозрюваний може вдатися до знищення, переховування або спотворення будь?якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення.
Щодо ризику впливу на свідків та інших підозрюваних
Аналізуючи доводи детектива в цій частині, суд ураховує специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, що, як правило, характеризується латентністю та завуальованістю, а в даному випадку, за версією слідства, учинений групою осіб, частина з яких наразі не встановлена.
Зазначене у сукупності з можливим зв`язками ОСОБА_4, набутими у силу статусу та посад, що він обіймав, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та інших підозрюваних, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань, а відтак - і спотворення доказів у справі.
Водночас, у силу ч. 2 ст. 84 КПК України, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні.
До того ж, у силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка передбачена ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Отже, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик учинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні вочевидь є високим.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
На думку слідчого судді, на даному початковому етапі досудового розслідування вказаний ризик є високим, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 в силу займаної посади судді Господарського суду Львівської області протягом 2012?2023 років може мати численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, органів державної влади, представників судової системи, які він може намагатися використати, щоб перешкоджати кримінальному провадженню будь?яким чином (шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності тощо).
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому ОСОБА_4 підозрюється
Слідчий суддя не погоджується з доводами детектива про наявність цього ризику з огляду на таке.
До клопотання детектива не додано доказів на підтвердження наявності підстав вважати, що суддя у відставці ОСОБА_4 може вчинити нові злочини. Таких доказів не надано прокурором під час розгляду клопотання в суді. З приводу ризику продовження скоєння ОСОБА_4 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що вчинення інкримінованого підозрюваному злочину наразі припинено у результаті діяльності правоохоронних органів.
Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення його дієвості та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідчий суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь?яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_12 підозрюється, його зв`язки, набуті у силу свого статусу та займаної посади донедавна.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема: (і) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (іі) тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення; (ііі) вік та стан здоров`я підозрюваного, його майновий стан.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним запобіганню встановленим ризикам. Водночас, застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Слідчий суддя погоджується з проханням детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Виходячи з наведеного та з огляду на встановлені ризики для кримінального провадження, слідчий суддя вважає неспроможними доводи захисту про необхідність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Вирішуючи питання щодо розміру застави, слідчий суддя зазначає, що гарантії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 7 КПК України, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його належну поведінку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку переховування від органів досудового розслідування тощо, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому має бути врахований майновий стан підозрюваного.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. Водночас розмір такої застави не має бути надмірним.
Детектив прохав визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000,00 грн.
Ураховуючи встановлені ризики, обставини інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення та відомості про матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя погоджується з тим, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах (від 60 560 грн до 242 240 грн) не здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків.
На переконання слідчого судді, підозрюваному має бути визначена застава у розмірі, який перевищує передбачений згаданою нормою граничний, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.
У цьому контексті слідчий суддя враховує відомості про матеріальний стан підозрюваного, зокрема: (1) наявність у його та дружини власності квартири (площею 70,2 кв.м) у м. Львів, двох земельних ділянок (площею 1 724,00 кв.м та 450,00 кв.м) у Львівській обл., об`єкту незавершеного будівництва (загальною площею 420,38 кв.м) у Львівській обл. та двох автомобілів (Toyota Prada та Honda CR?V, обидва 2008 року випуску); (2) того, що офіційний дохід за ОСОБА_4 за 2023 рік сукупно становив 2 521 577,00 грн, а його дружини - 10 350,00 грн; (3) що дружина та син підозрюваного систематично виїжджають за кордон.
Згідно з довідкою про доходи, що надана стороною захисту, за 2024 рік загальний розмір пенсійного забезпечення ОСОБА_4 становив 1 529 772,28 грн.
Враховуючи наведені відомості про сукупний майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 12 000 000,00 грн, яка не є для нього непомірною. Саме у такому розмірі застава цілком здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Доводи захисту про те, що ОСОБА_4 обтяжений фінансовими витратами у зв`язку з допомогою сестрі та племінникам, а також власним лікуванням, слідчим суддею не приймає до уваги, позаяк вони не підтверджені належними доказами.
Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, перелік яких наведений в клопотанні детектива.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України,- два місяці.
Висновки
Сторона обвинувачення довела (і) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 3692 КК України, (іі) наявність передбачених п. 1?4 ч. 1 ст. 177 КПК України, у в сукупності обумовлює (ііі) необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Водночас, слідчий суддя не погодився з розміром застави, який детектив прохав визначити для підозрюваного, уважаючи його непомірно великим.
Отже, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 183, 372 КПК України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_33, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Нові Кривотули Тисменицького району Івано-Франківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.02.2025.
Підозрюваного ОСОБА_4 взяти під варту негайно у залі суду.
Визначити підозрюваному ОСОБА_34 заставу у розмірі 12 000 000 грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Вищого антикорупційного суду (за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259; номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 ).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії цієї ухвали.
У випадку внесення застави у визначеному розмірі вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави і він підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти, покласти на підозрюваного ОСОБА_35 такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з Львівської області без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та з ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_36, ОСОБА_37, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_34 в цьому кримінальному провадженні (окрім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити два місяці з моменту звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави.
Роз`яснити, що у разі невиконання ОСОБА_38 покладених на нього обов`язків, застава підлягає стягненню в дохід держави, а до підозрюваного може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Повідомити Вищу раду правосуддя про застосування щодо ОСОБА_35 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_39