- Presiding judge (HACC): Maslov V.V.
Справа № 991/13856/24
Провадження 1-кс/991/13945/24
У Х В А Л А
19 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
представника власника майна - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000622,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.
2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 10.12.2024 у службових приміщеннях (а також всіх складових частин таких приміщень) АТ «Укрзалізниця», в яких здійснює службову діяльність член правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6, за адресою: м. Київ, вул. Є.Гедройця (колишня назва вулиці - Тверська), буд. 5, службовий кабінет НОМЕР_2, а саме на:
- мобільний телефон Аррlе iPhone 14 Рrо Мах, іmеі - НОМЕР_1 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, діючи за його дорученням.
4.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на таке: (1) клопотання не містить доводів щодо існування необґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження вчинення такого кримінального правопорушення; (2) у клопотанні прокурора відсутні будь-які доводи щодо існування потреби у накладенні арешту на вилучене майно; (3) до клопотання не додано документів, які підтверджують право власності на вилучене майно.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18.Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6) щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується
21.Згідно з доданими до клопотання прокурора матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000622 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.12.2024 (т. 1 а.с. 10).
22. Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, за результатами службової перевірки філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» встановлена можливість зловживання службовими особами АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди на користь третіх осіб, внаслідок чого АТ «Укрзалізниця» було заподіяно тяжкі наслідки, що в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян
23. Так, прокурор у клопотанні зазначає, що службовими особами АТ «Укрзалізниця» було ініційовано закупівлю філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами протягом листопада - грудня 2022 року 40 вагонів цистерни типу Zacns 88 м3 з колією шириною 1435 мм з метою їх подальшої експлуатації на прикордонних переходах України в частині здійснення імпортних вантажоперевезень нафтопродуктів з країн Європейського Союзу до України.
24. 21.10.2022, до прийняття АТ «Укрзалізниця» рішення про придбання вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм групою підприємств «BeReady GROUP», до якої входить Компанія «Brand Rock Sp z o.o.» (Республіка Польща) на адресу АТ «Укрзалізниця» було направлено комерційну пропозицію дійсну до 31.10.2022 щодо можливості продажу 40 вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм по ціні 149 000 євро за вагон.
25. Водночас, лише через тиждень після цього, а саме 28.10.2022, службовими особами філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» було направлено 4 комерційні запити до підприємств-виробників таких вагонів в країнах Європейського Союзу.
26. У подальшому, 14.12.2022 службовими особами філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» було укладено договір поставки № 59ЦТЛ-2022 з компанією «Brand Rock Sp z o.o.» в частині придбання 40 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3 за ціною 149 000 євро за вагон.
27. 22.12.2022, а саме менше ніж через 10 днів з дати укладення вказаного договору поставки № 59ЦТЛ-2022 від 14.12.2022 АТ «Укрзалізниця» на користь Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» було сплачено 100 % вартості придбаних 40 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3, а саме 5 960 000 євро (загалом не відповідає діловій практиці АТ «Укрзалізниця», яка, як правило, оплату поставленого товару здійснює зі значним строком відтермінування платежу і за відсутності попередньої 100-відсоткової оплати товару).
28.Як зазначає у клопотанні прокурор, вартість 40 вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм, яка була придбана АТ «Укрзалізниця» у Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» за договором поставки № 59ЦТЛ-2022 від 14.12.2022, є завищеною, і вказані вагони були придбані внаслідок зловживання службовими особами АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної і вигоди на користь третіх осіб, а саме Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» і пов`язаних з нею фізичних осіб.
29. Прокурор у клопотанні також зазначив, що відповідно до проведеної службової перевірки Філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» протягом 2022-2023 року АТ «Укрзалізниця» розглядало можливість придбати вагони - цистерни типу Zacns 88 м3 у групи підприємств «BeReady GROUP», до якої входять Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» (Республіка Польща) та «Tatravagonka A.S. Poprad» (Словацька Республіка), цінова пропозиція останньої була від 109 300 євро до 152 000 євро за вагон. Перша партія вагонів - цистерн зазначеного типу у кількості 40 одиниць 14 грудня 2022 року була придбана Філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» у Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» за ціною 149 000 євро за вагон.
30. Також, у липні 2023 року АТ «Укрзалізницею» розглядало можливість придбати вагони - цистерни зазначеного типу у Компанії «Tatravagonka A.S. Poprad» (Словацька Республіка) за ціною 127 000 євро за вагон, проте вагони АТ «Укрзалізниця» не були придбані, оскільки у серпні 2023 року АТ «Укрзалізниця» вагони - цистерни зазначеного типу були придбані у Компанії «Kolowag» (Республіка Болгарія), за ціною 124 000 євро за вагон.
31. Отже, як зазначає прокурор у клопотанні, реальна вартість вагона - цистерни типу Zacns 88 м3 у підприємства - виробника за період листопад 2022 - грудень 2022 року становила 109 000 - 127 000 євро за вагон, але в жодному разі не 149 000 євро за вагон, за якою АТ «Укрзалізниця» їх було придбано у компанії Brand Rock Sp z o.o.».
32.На підтвердження цих обставин слідчим суддею були досліджені фактичні дані, які зафіксовані у матеріалах досудового розслідування, а саме:
- акті службової перевірки Філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» та причетних структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» № ЦЦБ-7/17КІ від 27.10.2023, згідно з яким встановлено, серед іншого, некоректне визначення найменшої ціни для формування інвестиційного проекту «Закупівлі цистерн шириною колії 1435 мм» (т. 1 а.с. 18-31);
- аудиті закупівлі цистерн для перевезення в ЄС (т. 1 а.с. 32-40);
- договорі поставки 40 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3 № 59ЦТЛ-2022 від 14.12.2022 на загальну суму 5 960 000 євро (149 000 євро за вагон), укладеному між Філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» та Компанією «Brand Rock Sp z o.o.» (т. 1 а.с. 45-51);
- договорі поставки 115 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3 № 51ЦТЛ-2023 від 16 жовтня 2023 року на загальну суму 12 569 500 євро (109 300 євро за вагон), укладеному між Філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» та Компанією «Tatravagonka a.s. Poprad» (т. 1 а.с. 52-64);
- протоколі огляду від 02.10.2024 та додатках до нього, відповідно до якого оглядалися документи отриманні від Республіки Болгарія на запит про міжнародну правову допомогу щодо придбання цистерн типу Zacns 88 м3 у «Kolowag»(т. 1 а.с. 65-80);
- запитах АТ «Укрзалізниця» щодо надання цінових пропозицій (т. 1 а.с. 91-96);
- ціновій пропозиції «BeReady GROUP» від 07.12.2022 (т. 1 а.с. 139)
- листі Філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» від 16.12.2022 щодо можливої співпраці з «Brand Rock Sp z o.o.» (т. 1 а.с. 145;
- протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.02.2024 (т. 2 а.с. 1-251).
33.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
34.Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозра щодо вчинення кримінального правопорушення внаслідок її не підтвердження зібраними доказами.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
35.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
36.Відповідно до протоколу обшуку від 10.12.2024 детективом проведено обшук приміщень (а також всіх складових частин таких приміщень) АТ «Укрзалізниця», в яких здійснює службову діяльність член правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6, за адресою: м. Київ, вул. Є.Гедройця (колишня назва вулиці - Тверська), буд. 5, службовий кабінет НОМЕР_2, під час якого було вилучено мобільний телефон Аррlе iPhone 14 Рrо Мах, іmеі - НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 159-161).
37. У подальшому, 10.12.2024 вказаний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 162-165).
38. Як встановлено з протоколу обшуку від 10.12.2024 під час огляду вказаного мобільного телефону виявлено, що ОСОБА_6 користується цим мобільним телефоном, як мінімум, з 2023 року. Водночас в ньому відсутній чат з ОСОБА_7, хоча дзвінки на месенджер WhatsАpp наявні, що дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 видалив листування. З урахуванням вказаного, прийнято рішення про вилучення мобільного телефону ОСОБА_6, враховуючи те, що на телефоні може міститися видалена інформація, відновлення якої можливе виключно в умовах криміналістичної лабораторії під час експертного дослідження (т. 1 а.с. 160).
39. З огляду на вказане, постановою детектива від 13.12.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій з метою встановлення відомостей, які зберігаються на мобільному телефоні.
40.Відповідно до матеріалів клопотання, ОСОБА_6 є членом правління АТ «Укрзалізниця» та був одним із ініціаторів проведення вказаної закупівлі вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм, і в листі погодження інвестиційного проєкту на придбання вказаних вагонів виступав у якості «спонсору» (т. 1 а.с. 104-109).
41.На переконання слідчого судді, наведені обставини, можуть свідчити про те, що мобільний телефон, що належить ОСОБА_6 може містити важливі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, та яке може бути пов`язане з обставинами, які підлягають доказуванню, з огляду на те, що частина листування ймовірно була видалена.
42. У зв`язку із цим та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення вказаного технічного пристрою, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільному телефоні інформацію з об`єктивних причин неможливо було повністю виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.
43. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні такого пристрою для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у ньому можуть міститися, в тому числі й видалених, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
44. Водночас на переконання слідчого судді, вилучена під час обшуку річ відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, оскільки може містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема щодо штучного формування потреби у негайному придбанні вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм, за відсутності для цього реальних підстав, за штучно завищеною вартістю, а тому з цих підстав слідчий суддя відхиляє доводи представника володільця майна, що вилучений пристрій не може бути речовим доказом.
45.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучене детективом майно з метою збереження речових доказів.
46. Наведені представником власника майна доводи щодо необхідності долучення до клопотання документів щодо власника майна, слідчий суддя відхиляє, оскільки до клопотання додані докази, що свідчать про користування вказаним мобільним телефоном ОСОБА_6 .
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
47. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
48. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
49. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
50. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес особи, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
51. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
52.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучену річ може призвести до вжиття ОСОБА_6 заходів щодо її пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
53. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його власнику (володільцю) може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
54. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на користування та розпорядження щодо мобільного телефону Аррlе iPhone 14 Рrо Мах, іmеі - НОМЕР_1 .
55. Внаслідок зазначеного власник (володілець) майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
56. Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказу для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
57. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання прокурора Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000622 - задовольнити.
2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права розпорядження та користування) на майно, вилучене під час проведення обшуку 10.12.2024 у службових приміщеннях (а також всіх складових частин таких приміщень) АТ «Укрзалізниця», в яких здійснює службову діяльність член правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6, а саме на:
- мобільний телефон Аррlе iPhone 14 Рrо Мах, іmеі - НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1