УХВАЛА
25 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 991/2380/24
провадження № 61-16844ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» на окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
ВСТАНОВИВ:
Вищий антикорупційний суд (далі - суд першої інстанції) розглядав цивільну справу за позовною заявою Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара О. І. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У межах розгляду цієї справи, суд першої інстанції виявив порушення законодавства в частині регулювання роботи банківської системи у період запровадження воєнного стану та фінансового моніторингу, у зв?язку з чим 17 вересня 2024 року постановив окрему ухвалу, якою повідомив Національний банк України та Державну службу фінансового моніторингу України про допущені ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (далі - АБ «УКРГАЗБАНК») порушення, для проведення перевірки та вжиття відповідних заходів.
Не погодившись з окремою ухвалою від 17 вересня 2024 року, представник АБ «УКРГАЗБАНК» - Шкурат О. М. звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного з апеляційною скаргою.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду своєю постановою від 28 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишила без задоволення, а окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року - без змін.
18 грудня 2024 Шкурат О. М., діючи в інтересах АБ «УКРГАЗБАНК», засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Апеляційної палатиВищого антикорупційного суду від 28 листопада 2024 року.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремі ухвали суду першої інстанції.
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тобто, у переліку ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню після їх перегляду в апеляційному порядку, що визначений пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, окрема ухвала (пункт 17 частини першої статті 353 ЦПК України), відсутня.
З огляду на вищевикладене та в силу наведених положень ЦПК України, не може бути предметом перегляду у касаційному порядку й постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками перегляду окремої ухвали суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки окрема ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду за наслідками перегляду такої ухвали не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Макара Олега Ігоровича до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за касаційною скаргою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» на окрему ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 вересня 2024 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2024 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов