- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/12748/24
провадження № 11-сс/991/951/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представників власника майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 09.12.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
11.12.2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до розгляду.
До початку апеляційного розгляду представником власника майна адвокатом ОСОБА_6 подано доповнення до апеляційної скарги.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_8 та накладено арешт на вилучені мобільний телефон Iphone 12 Pro та ноутбук HP, які належать ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_9 .
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів не вбачається достатніх об`єктивних даних про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, прокурором не зазначено, яким чином посадові особи ТОВ «Абсолют-Клімат» та Комунального некомерційного підприємства «Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (далі - КНП «МЦРПД»), зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили грошові кошти. Натомість, у клопотанні вказано про вчинення злочину за попередньою змовою організованою групою, втім відсутні відомості про механізм, створення та розподіл ролей організованої групи. Вважає, що наявний в матеріалах справи висновок аудиту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та виконавчого органу КМР від 15.03.2024 р. не є належним доказом завищення обсягу та вартості виконаних робіт, оскільки він є внутрішнім аудитом. Аналогічний висновок викладений у рішенні господарського суду, яким відмовлено у задоволенні позову КНП «МЦРПД» до ТОВ «Абсолют-Клімат» про стягнення 14 103 435 грн. збитків. Крім того, наявний в матеріалах справи протокол огляду від 14.02.2024 р. кошторисної документації проведення ремонтних робіт головного корпусу госпіталя та порівняння у ньому цін на будівельні матеріали в інших гіпермаркетах також не підтверджує придбання ТОВ «Абсолют-Клімат» матеріалів за завищеними цінами, оскільки порівняння цін вказано без врахування дати їх огляду. Відтак, прокурором не надано доказів причетності посадових осіб ТОВ «Абсолют-Клімат», в тому числі ОСОБА_9, до обставин вчинення злочину, описаного у клопотанні. Також, не погоджується з висновком слідчого судді про відповідність вилученого телефону та ноутбуку критеріям речового доказу, оскільки у клопотанні, окрім загального посилання на положення КПК України, не зазначено жодного доводу щодо наявності обставин, які б свідчили про можливість знищення вказаних носіїв, що потребує їх вилучення з метою збереження. Крім того, у ході обшуку ОСОБА_9 добровільно надав телефон для огляду та повідомив пароль доступу до нього. У ході огляду телефону виявлено робоче листування, пов`язане з господарською діяльністю ТОВ «Абсолют-Клімат», директором якого є ОСОБА_9 . Доступ до інформації у телефоні не обмежувався, тому детективи мали можливість скопіювати всю необхідну їм інформацію. Щодо ноутбуку, то в ході обшуку ОСОБА_9 не зміг повідомити пароль. Жодних відомостей про проведення експертизи вилучених пристроїв до клопотання не долучалось. Лише після звернення з клопотанням про арешт майна детектив виніс постанову про призначення експертизи. Прокурор стверджує, що у телефоні ОСОБА_9 виявлено листування з абонентом « ОСОБА_10 », у якому встановлено наявність видалених файлів, а отже, телефон вилучено з метою відновлення інформації шляхом експертного дослідження. Водночас, у постанові про призначення експертизи на вирішення експерту поставлено лише одне питання: чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається в пам`яті телефону. Тобто, на вирішення експерта не ставиться питання щодо необхідності дослідження телефону на предмет наявності видалених файлів та можливості їх відновлення, а отже експертизу призначено формально. При цьому, проведення експертного дослідження детектив доручив іншому детективу, а не експерту, як того вимагає чинний КПК України.
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково зазначила, що у ході обшуку ОСОБА_9 добровільно надав телефон та повідомив пароль доступу до нього, а отже, у детектива була можливість скопіювати всю необхідну інформацію. Натомість, телефон було вилучено. Ноутбук потребував введення паролю, який власник майна не пам`ятав. У зв`язку з чим, детективом призначено експертне дослідження носіїв, проведення якого доручено іншому детективу НАБУ, а не експерту, як того вимагає процесуальний закон. Крім того, у постанові про призначення експертизи не ставиться питання щодо можливості копіювання видаленої інформації, а отже, її призначено формально.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 та просила її задовольнити. Наголосила, що до проведення експертизи можуть залучатися інші спеціалісти та експерти, які не є працівниками державних експертних установ за умови, що вони атестовані. Натомість, детектив ОСОБА_11, якому доручено проведення експертизи, не є експертом.
Прокурор ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на відсутність доводів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Наголосив, що наразі перевіряється факт заволодіння бюджетними коштами при виконанні ТОВ «Абсолют-клімат» ремонтних робіт головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни». ОСОБА_9 є директором ТОВ «Абсолют-клімат», яке як агент-підрядник виконує ремонтні роботи. Саме ОСОБА_9 підписував договори та був безпосередньо обізнаний з їх змістом, що і стало підставою для проведення обшуку. У ході огляду телефону встановлено листування з приводу вказаного ремонту з особами на ім`я « ОСОБА_10 » та « ОСОБА_12 », які не є працівниками ТОВ «Абсолют-клімат». При цьому, зафіксовано обмін файлами, частина із яких не відкривається, ймовірно через їх видалення. Відтак, відомості у телефоні мають значення для розслідування. В робочих умовах скопіювати вміст телефону не вдалося. Оскільки до ноутбука пароль надано не було, є підстави вважати, що в ньому зберігається інформація, яка має значення для провадження. Щодо призначення експертизи співробітнику НАБУ, то слідчим суддею цьому надано оцінку.
Власник майна ОСОБА_9, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за його відсутності.
3.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000002033 від 22.12.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема за фактами закупівлі службовими особами Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за попередньою змовою зі службовими особами КНП «МЦРПД» та ТОВ «Абсолют-Клімат» будівельних матеріалів, виробів та конструкцій по завідомо завищеній ціні в ході проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету на суму 38 124 272 грн.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.
Так, 07.11.2024 року детективами на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9, в результаті якого вилучено мобільний телефон Iphone 12 Pro та ноутбук HP. У ході обшуку детективами оглянуто телефон та встановлено, що у ньому міститься інформація, яка має відношення до ремонтних робіт в КНП «МЦРПД». Крім того, під час обшуку віднайдено ноутбук, захищений паролем, повідомити який ОСОБА_9 відмовився. Враховуючи наявність інформації, яка може мати доказове значення, було прийнято рішення про вилучення телефону та ноутбуку для проведення експертного дослідження з метою встановлення можливості скопіювати інформацію, яка зберігається на них.
За висновком слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на вилучені телефон та ноутбук заслуговують на увагу, оскільки на них може міститися інформація стосовно капітального ремонту КНП «МЦРПД», що є обставиною, яка досліджується у даному провадженні. Відтак, вилучене майно відповідає критеріям речового доказу.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників власника майна, а також пояснення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з матеріалами клопотання, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, за версією органу досудового розслідування, в грудні 2022 року службовими особами КНП «МЦРПД» оголошено та проведено процедуру закупівлі «Капітальний ремонт приміщень 4-го поверху головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» очікуваною вартістю 65 608 055 грн. За результатами тендеру переможцем оголошено ТОВ «Абсолют-Клімат», з яким у подальшому укладено договір підряду на суму 65 556 000 грн. Впродовж 2023-2024 р.р. службовими особами КНП «МЦРПД» оголошено та проведено 17 процедур закупівлі щодо ремонту головного корпусу вказаного госпіталя, переможцем в яких оголошено ТОВ «Абсолют-Клімат». Загальна сума договорів, підписаних з ТОВ «Абсолют-Клімат» щодо ремонту головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни», складає 936 514 426,27 грн. Проведеним 14.02.2024 року оглядом проектно-кошторисної документації, в ході якого порівняно ціни на будівельні матеріали, які вказані у проектно-кошторисній документації, з ринковими цінами на вказані матеріали, встановлено завищення вартості будівельних матеріалів на суму 38 124 272 грн. При цьому, аудиторським звітом від 15.03.2024 р., проведеним Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту, встановлено завищення вартості будівельних матеріалів та конструкцій на суму 18 650 027 грн. лише щодо 5 поверху головного корпусу КНП «МЦРПД». Отже, службові особи виконавчого органу КМР (КМДА) за попередньою змовою зі службовими особами КНП «МЦРПД» та ТОВ «Абсолют-Клімат», в порушення вимог Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 р., зловживаючи своїм службовим становищем, здійснили закупівлю будівельних матеріалів та конструкцій за завищеними цінами в ході проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», чим вчинили розтрату коштів місцевого бюджету на суму 38 124 272 грн., що становить особливо великі розміри.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за обставин, викладених у клопотанні.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: протоколі огляду від 20.02.2024 р. інтернет-сайту «Prozorro.gov.ua» з долученими договорами підряду та додатковими угодами до них, що укладені між КНП «МЦРПД» і ТОВ «Абсолют?Клімат» на проведення капітального ремонту головного корпусу лікарні; підсумкових відомостях ресурсів «Капітальний ремонт фасадів, покрівлі та заміна вікон головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни»; аудиторському звіті від 15.03.2024 р., складеному за результатами позапланового аудиту діяльності КНП «Київський міський клінічних госпіталь ветеранів війни» виконавчого органу КМР (КМДА) як замовника під час виконання робіт капітального ремонту головного корпусу госпіталя; протоколі огляду від 14.02.2024 р. проектно-кошторисної документації щодо ремонту головного корпусу КНП «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» (т. 1 а.с. 1-180), та інших матеріалах провадження.
При цьому, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 є директором ТОВ «Абсолют-Клімат», яке як агент-підрядник виконує ремонтні роботи госпіталя. Саме ОСОБА_9 підписував усі договори до додатки до них, а відтак, був безпосередньо обізнаний з їх змістом та обставинами закупівлі будівельних матеріалів для ремонтних робіт. Отже, наведені обставини можуть свідчити про причетність ТОВ «Абсолют-Клімат» та ОСОБА_9 до закупівлі будівельних матеріалів по завідомо завищеній ціні для проведення капітального ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД».
Що стосується доводів представника ОСОБА_6 про необґрунтованість твердження прокурора щодо завищення ціни, оскільки висновки аудиту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та виконавчого органу КМР від 15.03.2024 р. та протокол огляду від 14.02.2024 р. кошторисної документації проведення ремонтних робіт головного корпусу госпіталя, з порівнянням у ньому цін на будівельні матеріали в будівельних гіпермаркетах, не є належними доказами, колегія суддів зазначає, що предметом дослідження у даному провадженні є обставини укладення та виконання вищевказаних договорів між КНП «МЦРПД» та ТОВ «Абсолют-Клімат» щодо ремонту головного корпусу КНП «МЦРПД», що пов`язує ТОВ «Абсолют-Клімат» із досліджуваними обставинами. Водночас, наведені представником власника майна доводи можуть бути предметом перевірки з наданням їм відповідної оцінки під час подальшого досудового розслідування.
Щодо доводів представника ОСОБА_6 стосовно неналежності та недопустимості проведеного у даному провадженні аудиту від 15.03.2024 р. та протоколу огляду кошторисної документації проведення ремонтних робіт головного корпусу госпіталя від 14.02.2024 р., колегія суддів зазначає, що оцінка доказів з точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування суд повинен оцінити можливість використання майна, на яке прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Зазначені вимоги слідчим суддею дотримані.
Доводи представника власника майна про те, що зі змісту клопотання не вбачається достатніх об`єктивних даних про наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки прокурором не зазначено, яким чином посадові особи ТОВ «Абсолют-Клімат» та КНП «МЦРПД», зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили грошові кошти, а також відсутні відомості про механізм, створення та розподіл ролей в організованій групі, колегія суддів також відхиляє, оскільки у відповідності до ст. ст. 36, 40 КПК України, слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Отже, виклад обставин кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями органу досудового розслідування, тому у клопотанні про арешт майна вони викладаються у такому виді, як він вважає за необхідне. Відповідно, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від сторони обвинувачення викладення змісту клопотання так, як на їх думку це має бути.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно особи, яка не має жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені обставини дають підстави вважати, що на даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, як його арешт.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що мобільний телефон та ноутбук, вилучені у ОСОБА_9, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені оскаржуваною ухвалою обставини.
Зокрема, 07.11.2024 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9, останній добровільно надав детективам свій телефон та повідомив пароль доступу до нього, у ході огляду якого виявлено відомості, що мають значення для провадження. В месенджерах віднайдено листування з абонентами «ОСОБА_13» та « ОСОБА_12 » щодо виконання ремонтних робіт головного корпусу госпіталя. У цьому ж листуванні міститься обмін відомостями щодо виконання робіт по капітальному ремонту госпіталя, зокрема експертні звіти, листування між органами місцевого самоврядування та медичними установами, відомості щодо актів, сум коштів, фото чорнових записів. Водночас, виявлено факт надіслання 07.11.2024 року ОСОБА_9 абоненту «ОСОБА_10» листа про проведення обшуку. Крім того, у ході огляду телефону встановлено факт видалення смс-повідомлень. Рішення про вилучення телефону прийнято у зв`язку з наявністю в ньому листування, яке має значення для провадження, та неможливістю скопіювати видалену інформацію. Крім того, під час обшуку віднайдено ноутбук HP, що захищений паролем, повідомити який ОСОБА_9 відмовився. У зв`язку з цим, ноутбук також вилучено для подальшого експертного дослідження (т. 1 а.с. 190-193).
07.11.2024 року постановою детектива вилучений телефон та ноутбук визнано речовим доказом (т. 1 а.с. 194-199).
Після чого, детективом за участі спеціаліста проведено огляд вилученого телефону, у ході якого здійснювалась спроба створення повної копії файлової системи телефону із використанням апаратно-програмного комплексу «Cellebrite UFED», втім це не виявилось можливим у зв`язку з технічними помилками (помилками синхронізації) (т. 2 а.с. 6-11).
Відтак, з метою виявлення та збереження інформації, що має значення для досудового розслідування, призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій вилученого телефону та ноутбуку. В обґрунтування призначення експертизи зазначено, що у ході обшуку скопіювати інформацію з вилученого телефону не виявилось можливим, оскільки це потребує спеціальних навичок та спеціального обладнання. Скопіювати інформацію з вилученого ноутбуку також не виявилось можливим через систему логічного захисту (пароль). При цьому, на вирішення експерту поставлено не лише питання, чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на телефоні та ноутбуці, як стверджує представник в апеляційній скарзі, але й поставлено задачу скопіювати її на електронний носій (т. 2 а.с. 12-14).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_9 під час обшуку, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, можливо причетними до вчинення злочину). В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження. Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність накопичувачів, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.
Водночас, доводам апеляційної скарги про призначення комп`ютерно-технічної експертизи з грубим порушенням норм КПК України та Закону України «Про судову експертизу» колегія суддів оцінки не надає, оскільки, як зазначалось вище, питання належності та допустимості доказів вирішуються на іншій стадії судового процесу. На стадії досудового розслідування визнання доказів недопустимими можливе лише у випадках, коли вони отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду. Отже, суд на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення процедури збирання яких не може бути спростоване іншими матеріалами провадження, що на даному етапі є передчасним.
При цьому, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для вилучення мобільного телефону у зв`язку з тим, що у ході обшуку ОСОБА_9 надав детективам доступ до нього, колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження. У даному випадку орган досудового розслідування у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних з вилученого телефону призначив проведення експертного дослідження.
На даному етапі досудового розслідування колегія суддів враховує, що інформація, яка міститься на вилучених пристроях, ймовірно може мати значення для досудового розслідування у провадженні, а також існує необхідність у відновленні видаленої інформації. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження. Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність або його подальшого утримання як доказу у провадженні, або можливість повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу, а будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
5.Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду не встановлено порушень норм Кримінального процесуального кодексу України, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, слідчим суддею вірно визначено правову підставу для накладення арешту, надано оцінку розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.12.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4