- Presiding judge (HACC): Maslov V.V.
Справа № 991/13853/24
Провадження 1-кс/991/13942/24
У Х В А Л А
31 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива - ОСОБА_3,
представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000622,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора.
2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 10.12.2024 автомобіля Toyota Camry, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, VIN - номер НОМЕР_2, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні AT "Українська залізниця", яким у своїй службовій діяльності користується директор з комерційної роботи і логістики AT «Укрзалізниця» ОСОБА_7, а саме мобільний телефон Samsung, imei - НОМЕР_3 (в клопотанні допущено описку щодо та помилково зазначено номер НОМЕР_4), вилучений у ОСОБА_7 .
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, за його дорученням.
4. Представники особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на таке: (1) мобільний телефон ОСОБА_7 було вилучено незаконно не в автомобілі, а при особистому примусовому обшуку ОСОБА_7 ; (2) під час проведення обшуку автомобіля детективом було допущено низку процесуальних порушень, зокрема не зафіксовано на відеозапис сам факт фізичного вилучення мобільного телефону; (3) в письмовому клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах відсутні дані або посилання на них, які б вказували на доведеність прокурором існування обґрунтованої підозри, наявність потреб досудового розслідування та наявність будь-якого завдання, яке може бути виконано в результаті арешту вилученого у ОСОБА_7 ; (4) прокурор не навів жодної конкретної підстави, яка б обґрунтовувала необхідність арешту майна, жодних доводів з приводу того які «факти» чи «обставини» вказаною річчю, а саме мобільним телефоном Samsung темньо-синього кольору ІМЕІ: НОМЕР_4, орган досудового розслідування збирається доводити; (5) до клопотання не додано жодного документу чи іншого доказу, чи навіть письмового обґрунтування щодо того, кому належить вилучений телефон, конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження вказаним майном; (6) документи додані до клопотання прокурора не доводять обставин викладених у клопотанні та оформлені з порушенням законодавства; (7) прокурором у клопотанні про арешт майна не доведено необхідність арешту майна та наявність визначених КПК України ризиків, що є обов`язковою умовою для задоволення слідчим суддею клопотання про арешт майна.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6)наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
18.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.
19.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
20.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обставин кримінального провадження, яке розслідується
21.Згідно з доданими до клопотання прокурора матеріалами встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52023000000000622 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. Вказане підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.12.2024 (т. 1 а.с. 10).
22. Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, за результатами службової перевірки філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» встановлена можливість зловживання службовими особами АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди на користь третіх осіб, внаслідок чого АТ «Укрзалізниця» було заподіяно тяжкі наслідки, що в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
23. Так, прокурор у клопотанні зазначає, що службовими особами АТ «Укрзалізниця» було ініційовано закупівлю філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами протягом листопада - грудня 2022 року 40 вагонів цистерни типу Zacns 88 м3 з колією шириною 1435 мм з метою їх подальшої експлуатації на прикордонних переходах України в частині здійснення імпортних вантажоперевезень нафтопродуктів з країн Європейського Союзу до України.
24. 21.10.2022, до прийняття АТ «Укрзалізниця» рішення про придбання вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм групою підприємств «BeReady GROUP», до якої входить Компанія «Brand Rock Sp z o.o.» (Республіка Польща) на адресу АТ «Укрзалізниця» було направлено комерційну пропозицію дійсну до 31.10.2022 щодо можливості продажу 40 вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм по ціні 149 000 євро за вагон.
25. Водночас, лише через тиждень після цього, а саме 28.10.2022, службовими особами філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» було направлено 4 комерційні запити до підприємств-виробників таких вагонів в країнах Європейського Союзу.
26. У подальшому, 14.12.2022 службовими особами філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» було укладено договір поставки № 59ЦТЛ-2022 з компанією «Brand Rock Sp z o.o.» в частині придбання 40 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3 за ціною 149 000 євро за вагон.
27. 22.12.2022, а саме менше ніж через 10 днів з дати укладення вказаного договору поставки № 59ЦТЛ-2022 від 14.12.2022 АТ «Укрзалізниця» на користь Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» було сплачено 100 % вартості придбаних 40 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3, а саме 5 960 000 євро (загалом не відповідає діловій практиці АТ «Укрзалізниця», яка, як правило, оплату поставленого товару здійснює зі значним строком відтермінування платежу і за відсутності попередньої 100-відсоткової оплати товару).
28. Як зазначає у клопотанні прокурор, вартість 40 вагонів - цистерн з колією шириною 1435 мм, яка була придбана АТ «Укрзалізниця» у Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» за договором поставки № 59ЦТЛ-2022 від 14.12.2022, є завищеною, і вказані вагони були придбані внаслідок зловживання службовими особами АТ «Укрзалізниця» своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної і вигоди на користь третіх осіб, а саме Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» і пов`язаних з нею фізичних осіб.
29. Прокурор у клопотанні також зазначив, що відповідно до проведеної службової перевірки Філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» протягом 2022-2023 року АТ «Укрзалізниця» розглядало можливість придбати вагони - цистерни типу Zacns 88 м3 у групи підприємств «BeReady GROUP», до якої входять Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» (Республіка Польща) та «Tatravagonka A.S. Poprad» (Словацька Республіка), цінова пропозиція останньої була від 109 300 євро до 152 000 євро за вагон. Перша партія вагонів - цистерн зазначеного типу у кількості 40 одиниць 14 грудня 2022 року була придбана Філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» у Компанії «Brand Rock Sp z o.o.» за ціною 149 000 євро за вагон.
30. Також, у липні 2023 року АТ «Укрзалізницею» розглядало можливість придбати вагони - цистерни зазначеного типу у Компанії «Tatravagonka A.S. Poprad» (Словацька Республіка) за ціною 127 000 євро за вагон, проте вагони АТ «Укрзалізниця» не були придбані, оскільки у серпні 2023 року АТ «Укрзалізниця» вагони - цистерни зазначеного типу були придбані у Компанії «Kolowag» (Республіка Болгарія), за ціною 124 000 євро за вагон.
31. Отже, як зазначає прокурор у клопотанні, реальна вартість вагона - цистерни типу Zacns 88 м3 у підприємства - виробника за період листопад 2022 - грудень 2022 року становила 109 000 - 127 000 євро за вагон, але в жодному разі не 149 000 євро за вагон, за якою АТ «Укрзалізниця» їх було придбано у компанії Brand Rock Sp z o.o.».
32.На підтвердження цих обставин слідчим суддею були досліджені фактичні дані, які зафіксовані у матеріалах досудового розслідування, а саме:
- акті службової перевірки Філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» та причетних структурних підрозділів АТ «Укрзалізниця» № ЦЦБ-7/17КІ від 27.10.2023, згідно з яким встановлено, серед іншого, некоректне визначення найменшої ціни для формування інвестиційного проекту «Закупівлі цистерн шириною колії 1435 мм» (т. 1 а.с. 18-31);
- аудиті закупівлі цистерн для перевезення в ЄС (т. 1 а.с. 32-40);
- договорі поставки 40 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3 № 59ЦТЛ-2022 від 14.12.2022 на загальну суму 5 960 000 євро (149 000 євро за вагон), укладеному між Філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» та Компанією «Brand Rock Sp z o.o.» (т. 1 а.с. 45-51);
- договорі поставки 115 вагонів - цистерн типу Zacns 88 м3 № 51ЦТЛ-2023 від 16 жовтня 2023 року на загальну суму 12 569 500 євро (109 300 євро за вагон), укладеному між Філією «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» та Компанією «Tatravagonka a.s. Poprad» (т. 1 а.с. 52-64);
- протоколі огляду від 02.10.2024 та додатках до нього, відповідно до якого оглядалися документи отриманні від Республіки Болгарія на запит про міжнародну правову допомогу щодо придбання цистерн типу Zacns 88 м3 у «Kolowag»(т. 1 а.с. 65-80);
- запитах АТ «Укрзалізниця» щодо надання цінових пропозицій (т. 1 а.с. 91-96);
- ціновій пропозиції «BeReady GROUP» від 07.12.2022 (т. 1 а.с. 139)
- листі Філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця» від 16.12.2022 щодо можливої співпраці з «Brand Rock Sp z o.o.» (т. 1 а.с. 145);
- протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 29.02.2024 (т. 2 а.с. 1-251).
33.На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані та обставини свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
34.Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення внаслідок її не підтвердження зібраними доказами.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
35.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
36. Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.11.2024 було задоволено клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля Toyota Camry, 2019 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору, VIN - номер НОМЕР_2, що перебуває у власності та знаходиться у фактичному володінні AT "Українська залізниця", яким у своїй службовій діяльності користується директор з комерційної роботи і логістики AT «Укрзалізниця» ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, а також відшукання оригіналів та/або завірених копій речей і документів, які вказані у резолютивній частині даної ухвали слідчого судді, які можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
37. 10.12.2024 за результатами проведення обшуку на підставі зазначеної ухвали детективами НАБУ було вилучено мобільний телефон Samsung, imei - НОМЕР_3, що перебуває у власності та користуванні ОСОБА_7 .
38. Обґрунтовуючи необхідність вилучення вказаного телефону прокурор у клопотанні посилався на те, що існує достатні та аргументовані підстави вважати, що він маєзначення для вказаного кримінального провадження, оскільки міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, або може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
39. Також прокурор у клопотанні зазначає, що вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон захищений системою логічного захисту у вигляді паролю, який ОСОБА_7 відмовився надати.
40. Враховуючи викладене, на переконання прокурора, є необхідність проведення огляду вказаного мобільного телефону із залученням спеціаліста та застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання, з метою відтворення (відновлення) видалених файлів та даних, і подальшого відібрання наявних на ньому відомостей та інформації, що може мати доказове значення для кримінального провадження 52023000000000622.
41. Окрім того, прокурор посилався на вірогідність проведення щодо вказаного мобільного телефону відповідного експертного дослідження експертом з метою відібрання наявних на ньому відомостей та інформації, що може мати доказове значення для кримінального провадження 52023000000000622.
42. Водночас, за час розгляду слідчим суддею клопотання прокурора про арешт майна виникли додаткові обставини, які мають значення для вирішення відповідного клопотання.
43. Так, власником майна було добровільно повідомлено пароль доступу до вилученого мобільного телефону.
44. З огляду на це, на підставі постанови детектива від 13.12.2024 була призначена експертиза електронних комунікацій, яка у подальшому була проведена експертом ОСОБА_8 .
45. За результатами експертного дослідження експертом було складено висновок від 18.12.2024.
46. Згідно з цим висновком предметом дослідження експерта були дані з вилученого телефону ОСОБА_7 . Водночас, експертом скопійовано інформацію, яка зберігається на телефоні, за виключенням частини інформації, що міститься в окремій захищеній області пам`яті телефону «Захищена папка», що має систему логічного захисту, яку експерт не зміг подолати.
47. У судовому засіданні детектив зазначив, що з огляду на результати експертизи є потреба у накладенні арешту на вилучений мобільний телефон, оскільки існує потреба у подальшому його утриманні з метою подолання системи логічного захисту захищеної папки.
48. Надаючи оцінку наявності підстав для арешту майна вилученого телефону ОСОБА_7 слідчий суддя бере до уваги те, що наразі сторона обвинувачення провела його експертне дослідження та за сприяння власника майна скопіювала доступну на телефоні інформацію.
49. Така скопійована інформація, згідно з положеннями ч. 4 ст. 99 КПК є дублікатом інформації, що міститься в інформаційній (автоматизованій) системі та визнається судом як оригінал документа.
50. Отже, підстави для утримання телефону, з метою використання цієї вилученої інформації як доказу в суді, наразі відсутні.
51. Окрім того, детектив у судовому засіданні відмовився надавати відомості, які б доводили, що вилучена експертом інформація має доказове значення у кримінальному провадженні.
52. Також, на переконання слідчого судді, відсутні підстави для утримання телефону з метою подолання системи логічного захисту захищеної папки, з огляду на таке.
53. Власник телефону не надає пароль від цієї папки, посилаючись на те, що такий пароль, а також зміст папки йому не відомий, припускає, що це може бути системна папка, створена розробниками телефону.
54. Використання в суді, як доказу, інформації, яка міститься у захищеній папці, без подолання її логічного захисту, є об`єктивно неможливим.
55. Водночас, експертним шляхом здійснити подолання системи логічного захисту захищеної папки не виявилось за можливе.
56. Будь якого іншого експертного дослідження, ніж те, яке вже було проведене, стороною обвинувачення не призначалось.
57. З цього приводу детектив у судовому засіданні зазначив, що подолання системи логічного захисту захищеної папки ймовірно стане можливим з появою нових технічних рішень та засобів дослідження експертами інформації. І тоді може бути проведено нове експертне дослідження.
58. Проте, слідчий суддя зазначає, що КПК не передбачено можливості утримання органом досудового розслідування вилученого під час обшуку майна до настання ймовірних технологічних змін у питанні дослідження інформації.
59. Водночас, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
60. Отже, оскільки експертне дослідження даних, що містяться у вилученому у ОСОБА_7 мобільному телефоні завершено, доступні дані скопійовано, а наявні технічні можливості подолання системи логічного захисту захищеної папки для з`ясування того, чи містяться у ній відомості, що мають значення для кримінального провадження, вичерпані, то слідчий суддя доходить висновку, що наразі відсутні законні підстави та потреба в утриманні стороною обвинувачення такого майна, з метою збереження речових доказів.
61.За таких обставин, клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню, оскільки накладення арешту на мобільний телефон, належний ОСОБА_7, призведе до невиправданого втручання у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
62.З огляду на відсутність правових підстав для арешту майна, слідчий суддя не вдаватиметься до оцінки доводів сторін щодо фактичних обставин вилучення мобільного телефону та впливу ймовірних порушень порядку проведення обшуку на вирішення питання щодо арешту майна.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання прокурора Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000622 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1