- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/13847/24
Провадження 1-кс/991/13937/24
У Х В А Л А
23 грудня 2024 року місто Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у закритому судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 52024000000000050 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
за участі детектива ОСОБА_3, представника власника майна ОСОБА_4,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.12.12.2024 прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - САП, прокурор), звернувся із клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення 29.11.2024 обшуку у приміщеннях за адресою: м. Луцьк, Привокзальний майдан, 1, а саме на два персональні комп`ютери (системні блоки).
2.Прокурор просив накласти арешт на це майно з метою збереження речових доказів, шляхом встановлення заборони його відчуження, користування та розпорядження ним.
3.Цього ж дня для розгляду клопотання прокурора було визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .
ІІ. Позиції учасників у судовому засіданні
4.Детектив ОСОБА_3, якому прокурор доручив прийняти участь у розгляді цього клопотання, підтримав клопотання.
5.Представник власника майна ТОВ «Нексттрейд» - адвокат ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення клопотання по арешт майна.
6.Вона зазначила щодо порушення прокурором встановленого КПК України строку звернення до суду із клопотанням про арешт названого майна.
7.Також, вона вважає, що ні постанова детектива про визнання вилученого майна речовим доказом, ні інші матеріали, якими обґрунтоване клопотання прокурора не містять жодного процесуального документа, у якому було б зафіксовано відповідність інформації, що міститься на вилучених персональних комп`ютерах критеріям речового доказу, що передбачені у ст. 98 КПК України, у т.ч. протоколів їх огляду.
ІІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
8.Відповідно до ч. 1 та пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, до яких, зокрема, належить арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
9.Поряд з цим, арешт майна застосовується у кримінальному провадженні незалежно від ступеню тяжкості кримінального правопорушення, що у ньому розслідується.
10.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч. 1 ст. 170 КПК України).
11.Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
12.Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
13.Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається (частини 10-12 ст. 170 КПК України).
14.У силу частин 1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, якщо арешт накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання; (3) можливість спеціальної конфіскації майна, якщо з цією метою накладається арешт; (4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (5) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
"Справу розглянуто в закритому судовому засіданні з метою збереження таємниці досудового розслідування (п. 4 ч. 2 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України).
Інформація, що міститься в пунктах 16-84 судового рішення, є відомостями досудового розслідування і підлягає подальшому захисту від розголошення, відтак належить до відомостей, які не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»)."
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 29.11.2024 обшуку у приміщеннях за адресою: м. Луцьк, Привокзальний майдан, буд. 1, шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на два персональні комп`ютери (системні блоки).
Ухвала підлягає негайному виконанню уповноваженими у кримінальному провадженні № 52024000000000050 детективами.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати прокурору, ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НЕКСТТРЕЙД».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково під час досудового розслідування слідчому судді, а під час судового провадження - суду.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_1