- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/13510/24
Провадження №11-сс/991/934/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, 2, 3, АДРЕСА_2, 5, у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2024 року: задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024; накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на планшет iPad із серійним номером F6QZT010KD8D; мобільний телефон «Motorola» «Model:XT2347-2 TYPE: НОМЕР_2»; мобільний телефон марки «Apple» із написом на рамці для сім-карти: НОМЕР_1, вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, 3, АДРЕСА_2, 5, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024.
Не погодившись із указаним рішенням, представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива НАБУ.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є такою, що постановлена внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України), а тому підлягає скасуванню виходячи з наступного:
-із змісту судового рішення не можливо встановити, за яким саме критерієм вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 майно, відповідає ознакам речових доказів;
-поза увагою слідчого судді залишилось те, що постанова детектива НАБУ від 29.11.2024 року про визнання предметів речовими доказами, а саме: планшета iPad із серійним номером F6QZT010KD8D; мобільного телефону «Motorola» «Model: ХТ2347-2 TYPE: НОМЕР_3», мобільного телефону марки «Apple» із написом на рамці для сім-карти: НОМЕР_1, не містить жодних мотивів, обґрунтувань та не відповідає жодному з критеріїв, визначених ст. 98 КПК України;
-в матеріалах провадження відсутні постанови детектива НАБУ від 03.12.2024 про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій;
-детектив НАБУ перевищив свої повноваження, порушивши визначений законом порядок ініціювання арешту майна до слідчого судді, оскільки, згідно ст. 64-2 КПК України, правом складати і подавати клопотання про арешт майна наділений виключно прокурор. Суд першої інстанції мав би відмовити у задоволенні клопотання, поданого детективом, через порушення порядку звернення до суду, визначеного ст. 64-2 КПК України. Проте суд помилково задовольнив це клопотання, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.
В судове засідання з`явились представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5, який просив здійснити розгляд за наявного складу учасників, та прокурор САП ОСОБА_6 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власника майна ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Частина 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження убачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використання службовими особами органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у травні 2021 та червні 2023 року голова Східницької селищної ради ОСОБА_10 звернувся до голови Львівської обласної державної адміністрації (далі - Львівська ОДА) ОСОБА_8 із листами, в яких просив включити об`єкт «Будівництво дороги по вул. Гірська у смт. Східниця, Дрогобицького району, Львівської області» (комунальна дорога місцевого значення) в перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2022 році за кошти обласного (державного) бюджету, та у подальшому об`єкт «Реконструкція дороги по вул. Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області. Коригування» у перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2023 році за кошти обласного бюджету в сумі 25 млн грн.
Згідно з розпорядженнями Львівської обласної (військової) адміністрації, підписаними головою ОСОБА_8, розмір субвенції для Східницької селищної ради у 2021 році становив 12 млн грн, з яких 10 515 704,37 грн було повернуто, та у 2023 році - 25 млн грн, з яких 1 866 740,97 грн було повернуто.
Відповідно до наказів відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Східницької селищної ради від 2021 року, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, де замовником є ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
З урахуванням встановлених фактичних обставин, детективами НАБУ було проведено аналіз інформації, наявної у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо юридичних осіб приватного права - ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» та ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ».
Також детективами візуально оглянуто об`єкт будівництва дороги на вул. Гірській у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області та об`єкт будівництва відпочинкового комплексу, яке здійснює зазначене товариство.
Оглядом встановлено, що готельно-відпочинковий комплекс розташований в кінці вулиці Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району, на якій було здійснено будівництво дороги, що фактично є єдиним можливим способом транспортного сполучення до нього. Також встановлено наявність незначної кількості домоволодінь, мешканці, яких можуть користуватись цією дорогою, у зв`язку з постійним чи тимчасовим проживанням на вулиці Гірській, що свідчить про недоцільність будівництва вказаного інфраструктурного об`єкту в інтересах мешканців Східницької територіальної громади.
Окрім того, зважаючи на загальний обсяг фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг комунальної власності у Львівській області, що становить 96,7 млн грн для 10 об?єктів, у 2023 році розпорядженням ОСОБА_8 25,8 % обсягів річного фінансування спрямовано на будівництво дороги місцевого значення, яка не відіграє суттєвого значення для інфраструктурного розвитку Східницької територіальної громади, а фактично є безальтернативним засобом транспортного сполучення для готельно-відпочинкового комплексу, будівництво якого здійснює ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування, свідчать про те, що службові особи органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використали службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди.
Наведені обставини підтверджуються наданими детективом НАБУ доказами та документами, які були досліджені слідчим суддею та є достатніми для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання про арешт майна та можуть свідчити про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
На даній стадії провадження слідчий суддя, суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 28.10.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 (голова Львівської ОДА та начальник Львівської ОВА) та ОСОБА_11 (кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА») за адресою: м. Львів, вул. Тарнавського М. генерала, будинок № 90, квартири № 1, 2, 3, 3а, 5 (том 2, а.с. 81-89).
28.11.2024 за результатами проведення обшуку вказаного приміщення детективами НАБУ вилучено:
- планшет iPad із серійним номером F6QZT010KD8D;
- мобільний телефон «Motorola» «Model:XT2347-2 TYPE: НОМЕР_2»;
- мобільний телефон марки «Apple» із написом на рамці для сім-карти: НОМЕР_1 (том 2, а.с. 90-102).
Як встановлено слідчим суддею, зі змісту протоколу обшуку убачається, що:
-планшет iPad із серійним номером F6QZT010KD8D та мобільний телефон «Motorola» «Model:XT2347-2 TYPE: НОМЕР_2» належать ОСОБА_11 ;
-мобільний телефон марки «Apple» із написом на рамці для сім-карти: НОМЕР_1 належить ОСОБА_8 ;
-ОСОБА_11 відмовився повідомляти пароль доступу до свого планшету «iPad» та телефону «Motorola», ОСОБА_8 - до свого телефону «Apple».
Постановою детектива НАБУ від 29.11.2024 планшет iPad із серійним номером F6QZT010KD8D, мобільний телефон «Motorola» «Model:XT2347-2 TYPE: НОМЕР_2» та мобільний телефон марки «Apple» із написом на рамці для сім-карти: НОМЕР_1 визнано речовими доказоми (том 2, а.с. 103-109).
Постановами детектива НАБУ від 03.12.2024 було призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
Експерту, серед іншого, поставлено питання:
-чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку телефону «Apple», доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.
-чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованому носії пам`яті мобільного терміналу систем зв`язку телефону «Motorola», доступ до якого пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, чи міститься в пам`яті об`єктів, що надані на дослідження, листування (в тому числі видалені) через програми для миттєвого обміну повідомленнями (том 2, а.с. 122-126).
У зв`язку з цим, колегія суддів відхиляє доводи представника власника майна про відсутність у матеріалах провадження постанови детектива НАБУ про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій, оскільки копії зазначених постанов долучені до матеріалів провадження та були предметом дослідження слідчого судді (том 2, а.с. 121-126).
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, 2, 3, АДРЕСА_2, 5, електронні пристрої можуть містити відомості, які мають значення для кримінального провадження № 52024000000000307 від 20.06.2024, можуть використовуватися як докази у кримінальному провадженні, та, відповідно, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
На переконання колегії суддів, додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів відхиляє доводи представника власника про позбавлення ОСОБА_8 права власності на майно, оскільки накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності.
Також, колегія суддів відхиляє доводи предствника про те, що детектив НАБУ перевищив свої повноваження, порушивши визначений законом порядок ініціювання арешту майна до слідчого судді та погоджується із висновком слідчого судді про те, що детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна за погодженням із прокурором, як цього вимагає ч. 1 ст. 171 КПК України виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, 03 грудня 2024 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про арешт майна. Клопотання підписане детективом НАБУ та прокурором САП (том 1, а.с. 1-10).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 64-2 КПК України, права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Зазначеною статтею визначено момент та порядок набуття статусу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, її прав та обов`язків, що, у взаємозв`язку із іншими положеннями КПК України, встановлює правові можливості такої особи у кримінальному провадженні.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Зазначена вище стаття встановлює вимоги до клопотання про арешт майна та до порядку звернення з ним, що, відповідно, є спеціальною нормою щодо ч. 2 ст. 64-2 КПК України, яка встановлює права і обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тому твердження представника власника майна про те, що з клопотанням про арешт майна третьої особи повинен був звернутися виключно прокурор є помилковим та дане клопотання містить підпис прокурора.
Інші підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024 вилученого під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, 2, АДРЕСА_2, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, не спростовують висновків слідчого судді.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, 2, АДРЕСА_2, АДРЕСА_2, 5, у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3