- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/13511/24
Провадження №11-сс/991/25/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: Львівська обалсть, Дрогобицький район, селище Східниця, вул. Зарічна, буд. 201, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року:
-задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024;
-накладено арешт (із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися) на мобільний телефон XIAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2, вилучений під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024.
Не погодившись із указаним рішенням, представник власник майна ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
-поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 04.12.2024;
-скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у клопотанні детектива НАБУ ОСОБА_8 про арешт мобільного телефону XAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2 вилучений під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, такою, що порушує закріплене Конституцією України право власності, а тому підлягає скасуванню виходячи з наступного:
-після засідання, ОСОБА_7 не був проінформований про прийняте та проголошене слідчим суддею рішення, а відтак дізнався про арешт майна і своє право на оскарження лише з тексту оскаржуваної ухвали, яку отримав 17.12.2024. До 17.12.2024 ОСОБА_7 не було відомо про прийняте рішення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду щодо арешту його телефону;
-під час обшуку ОСОБА_7 був наданий повний доступ до мобільного телефону детективам НАБУ. Разом з тим, детективом НАБУ було прийнято рішення про тимчасове вилучення, у зв`язку із наявністю у месенджерах «WhatsApp» та «Signal» бесіди із контактами абонентів ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо будівництва готелю «Панорама Східниця» та дороги до вказаного готелю, її обслуговування, а також із наявністю чатів із зникаючими повідомленнями;
-в наявних листуваннях інформації, яка становить цінність для досудового розслідування, детективами НАБУ під час обшуку не знайдено, а відтак - не описано в протоколі обшуку від 28.11.2024;
-за відсутності прямої інформації, що стосується обставин кримінального провадження № 52024000000000307 детективи НАБУ не мали дозволу на вилучення мобільних телефонів під час здійснення обшуку в будинку по АДРЕСА_1 ;
-в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду не було надано дозволу на вилучення мобільних телефонів, які не містять інформації, що стосується кримінального провадження № 52024000000000307;
-за відсутності об`єктивної інформації на мобільному телефоні ОСОБА_7, що має значення для досудового розслідування, він не міг бути (наперед) визнаний речовим доказом, а постанова про визнання мобільного телефону речовим доказом від 29.11.2024 є незаконною;
-наявність контактів і чатів з конкретними особами, але за відсутності відшукуваної інформації, яка зазначена в ухвалі про надання дозволу на обшук - не може бути підставою для вилучення і подальшого арешту особистої речі ОСОБА_7 ;
-за відсутності належного обґрунтування, реальної можливості здобути інформацію з видалених текстових та медіа повідомлень месенджера «WhatsApp» та «Signal» мета і цілі арешту мобільного телефону ОСОБА_7 в межах кримінального провадження 52024000000000307 не досягаються, відтак, таке обмеження права власності не є виправдане і пропорційне інтересам держави;
-в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не висвітлена істотна очевидна причина, яка виправдовуватиме тимчасове позбавлення ОСОБА_7 права власності на мобільний телефон і втручання держави в іншу особисту та ділову інформацію ОСОБА_7 . Таким чином, оскаржувана ухвала покладає на останнього індивідуальний та надмірний тягар.
В судове засідання з`явились представник власника майна адвокат ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), який просив здійснити розгляд за наявного складу учасників, та прокурор САП ОСОБА_6, який не заперечував проти розгляд за наявного складу учасників. Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власника майна ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Згідно матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено 04 грудня 2024 року, повний текст якої складено та оголошено 09 грудня 2024 року.
04 грудня 2024 року секретарем судового засідання було повідомлено ОСОБА_7 про дату, час та місце розгляду слідчим суддею поданого детективом НАБУ клопотання (том 2 а.с. 105). Отже, у цьому конкретному випадку відсутні підстави, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, за яких строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копію оскаржуваної ухвали ОСОБА_7 отримав 17 грудня 2024 року (том 2, а.с. 127).
У випадку коли слідчий суддя постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, зазначене за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України. Указана позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18.
З апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду представник власника майна ОСОБА_5 звернувся 23 грудня 2024 року, тобто після закінчення п`ятиденного строку на оскарження ухвали слідчого судді.
Однак, оскільки повний текст оскаржуваної ухвали слідчого судді було проголошено 09 грудня 2024 року, копію якого ОСОБА_7 отримав 17 грудня 2024 року, то колегія суддів доходить висновку про поважність причин пропуску ним строку на її апеляційне оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За викладених обставин колегія суддів вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Частина 11 ст. 170 КПК України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З матеріалів провадження убачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, за фактом умисного, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використання службовими особами органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у травні 2021 та червні 2023 року голова Східницької селищної ради ОСОБА_12 звернувся до голови Львівської обласної державної адміністрації (далі - Львівська ОДА) ОСОБА_13 із листами, в яких просив включити об`єкт «Будівництво дороги по вул. Гірська у смт. Східниця, Дрогобицького району, Львівської області» (комунальна дорога місцевого значення) в перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2022 році за кошти обласного (державного) бюджету, та у подальшому об`єкт «Реконструкція дороги по вул. Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області. Коригування» у перелік об`єктів, що будуть фінансуватись у 2023 році за кошти обласного бюджету в сумі 25 млн грн.
Згідно з розпорядженнями Львівської обласної (військової) адміністрації, підписаними головою ОСОБА_13, розмір субвенції для Східницької селищної ради у 2021 році становив 12 млн грн, з яких 10 515 704,37 грн було повернуто, та у 2023 році - 25 млн грн, з яких 1 866 740,97 грн було повернуто.
Відповідно до наказів відділу архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Східницької селищної ради від 2021 року, затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, де замовником є ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
З урахуванням встановлених фактичних обставин, детективами НАБУ було проведено аналіз інформації, наявної у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо юридичних осіб приватного права - ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» та ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ», та встановлено, що з 25.10.2021 серед засновників ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» є ТОВ «ВЕСТ ЕНЕРДЖІ», в якому первинним засновником та керівником був ОСОБА_14 та з 09.05.2024 засновником став ОСОБА_15 .
Також детективами візуально оглянуто об`єкт будівництва дороги на вул. Гірській у смт. Східниця Дрогобицького району Львівської області та об`єкт будівництва відпочинкового комплексу, яке здійснює зазначене товариство.
Оглядом встановлено, що готельно-відпочинковий комплекс розташований в кінці вулиці Гірська у смт. Східниця Дрогобицького району, на якій було здійснено будівництво дороги, що фактично є єдиним можливим способом транспортного сполучення до нього. Також встановлено наявність незначної кількості домоволодінь, мешканці, яких можуть користуватись цією дорогою, у зв`язку з постійним чи тимчасовим проживанням на вулиці Гірській, що свідчить про недоцільність будівництва вказаного інфраструктурного об`єкту в інтересах мешканців Східницької територіальної громади.
Окрім того, зважаючи на загальний обсяг фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання доріг комунальної власності у Львівській області, що становить 96,7 млн грн для 10 об?єктів, у 2023 році розпорядженням ОСОБА_13 25,8 % обсягів річного фінансування спрямовано на будівництво дороги місцевого значення, яка не відіграє суттєвого значення для інфраструктурного розвитку Східницької територіальної громади, а фактично є безальтернативним засобом транспортного сполучення для готельно-відпочинкового комплексу, будівництво якого здійснює ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування, свідчать про те, що службові особи органу державної виконавчої влади за попередньою змовою зі службовими особами органу місцевого самоврядування, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою приватного права, використали службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді заподіяння майнової шкоди.
Наведені обставини підтверджуються наданими детективом НАБУ доказами та документами, які були досліджені слідчим суддею та є достатніми для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання про арешт майна та можуть свідчити про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді від 29.10.2024 надано дозвіл на проведення обшуку об`єкту нерухомого майна (будинковолодіння - житлового і нежитлового приміщень), за місцем реєстрації ОСОБА_7, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, який здійснює керування процесом будівництва на зазначеному об`єкті, а раніше обіймав посаду заступника директора ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА».
28.11.2024 за результатами проведення обшуку вказаного приміщення детективами вилучено мобільний телефон XIAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2, під час огляду якого встановлено, що в телефоні наявні контакти ОСОБА_16 (вірогідно - кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» та батько ОСОБА_13, який є головою Львівської ОДА та начальником Львівської ОВА), ОСОБА_10 (вірогідно - за версією слідства, фактично здійснює управління ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА»), ОСОБА_17 (вірогідно - колишній засновник та учасник ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА»), ОСОБА_11 (вірогідно - керівник ТОВ «НОРМАЗ ПЛАЗА» з 16.12.2023) та ОСОБА_12 (вірогідно - голова Східницької селищної ради). Мобільний термінал систем зв`язку (мобільний телефон) є серед переліку речей та документів, для відшукання якого проводився обшук за відповідною адресою.
У телефоні також виявлено додатки «Viber», «Signal», «WhatsApp» і «Telegram». У «WhatsApp» та «Signal» наявні чати із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо будівництва готелю «Панорама Східниця» та дороги (вул. Гірська) до вказаного готелю та її обслуговування. Чати містять велику кількість повідомлень (текстові та графічні), обмін дзвінками. Крім того, є чати із зникаючими повідомленнями. Мобільний телефон було вилучено з метою подальшого огляду за участі спеціалістів, проведення відповідної експертизи.
З долучених детективом НАБУ матеріалів вбачається, що телефон був увімкнений та наявна система логічного захисту доступу до інформації (пароль відомо).
Постановою детектива НАБУ від 29.11.2024 мобільний телефон XIAOMI 11 Lite 5 GNE, imei 1: НОМЕР_1, imei 2: НОМЕР_2 визнано речовим доказом.
Постановою детектива НАБУ від 03.12.2024 було призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій. Експерту, серед іншого, поставлено питання, чи містяться у наданих на дослідження об`єктах, зокрема, видалені файли (можливості їх відновлення та копіювання).
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що вилучений під час проведення обшуку за адресою: Львівська обалсть, Дрогобицький район, селище Східниця, вул. Зарічна, буд. 201 мобільний телефон може містити відомості, які мають значення для кримінального провадження № 52024000000000307 від 20.06.2024, може бути використаний як доказ у цьому кримінальному провадженні, та, відповідно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
На переконання колегії суддів, додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Колегія суддів враховує те, що з часу вилучення мобільного телефону XIAOMI 11 Lite 5 GNE до часу прийняття рішення про арешт майна минув незначний проміжок часу, що значно утруднювало можливість перевірки змісту вилученого телефону на предмет наявності видалених файлів.
Колегія суддів відхиляє доводи представника власника про позбавлення ОСОБА_7 права власності на майно, оскільки накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності.
Інші підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання детектива НАБУ про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, вилученого під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, не спростовують висновків слідчого судді.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 грудня 2024 року, якою накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні № 52024000000000307 від 20.06.2024, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3