Search

Document No. 124419353

  • Date of the hearing: 18/12/2024
  • Date of the decision: 18/12/2024
  • Case №: 991/9725/20
  • Proceeding №: 42015000000001624
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Dubas V.M.

Справа № 991/9725/20

Провадження 1-кп/991/86/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6 і захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_8 і захисника ОСОБА_9,

представників потерпілих: ДП «НАІС» ОСОБА_10, ДП «ІСС» - не прибув,

представника цивільного позивача (Міністерства юстиції України) ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1

у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 щодо обвинувачення:

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює директором товариства з обмеженою відповідальністю «Ізікон Груп») у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 27/частиною 1 статті 366, частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, працює керівником проекту на державному підприємстві «Центр судових сервісів» ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

1.1. 26.11.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) до ВАКС надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_12

09.06.2023 у зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_12 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №103ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_13

19.06.2023 у зв`язку із перебуванням ОСОБА_13 у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №135ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_14

19.07.2023 ухвалою суду визнано відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 щодо обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_8

30.09.2024 у зв`язку з перебуванням ОСОБА_14 у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 27.09.2024, на підставі розпорядження керівника апарату №125ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого до складу колегії суддів знову включена ОСОБА_15

19.11.2024 ухвалою суду визнано відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 щодо обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_8 .

1.2. 26.11.2020 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 21.12.2020 з перервами на 22.12.2020, 28.01.2021, 18.02.2021, 15.04.2021, 20.05.2021, 25.05.2021, 03.06.2021, 17.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 19.07.2021, 02.09.2021, 06.09.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 27.10.2021, 12.11.2021, 25.11.2021, 30.11.2021, 16.12.2021, 12.01.2022, 10.02.2022, 17.02.2022, 14.04.2022, 15.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 28.07.2022, 15.09.2022, 27.10.2022, 04.11.2022, 24.11.2022, 01.12.2022, 15.12.2022, 26.01.2023, 02.02.2023, 16.02.2023, 23.02.2023, 27.02.2023.

27.02.2023 ухвалою суду призначено судовий розгляд на 02.03.2023 з перервами на 09.03.2023, 05.04.2023, 13.04.2023, 20.04.2023, 27.04.2023, 08.06.2023, 19.07.2023, 28.09.2023, 12.10.2023, 10.11.2023, 27.11.2023, 29.11.2023, 10.01.2024, 24.01.2024, 31.01.2024, 14.02.2024, 06.03.2023, 24.04.2024, 29.05.2024, 05.06.2024, 10.07.2024, 21.08.2024, 04.09.2024, 02.10.2024, 30.10.2024, 19.11.2024, 18.12.2024.

2. Короткий виклад заяви про відвід та позицій учасників судового провадження.

2.1. 18.12.2024 в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 із посиланнями на пункт 4 частини 1 статті 75 КПК заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1, обґрунтовуючи це зокрема таким: «Підстави заявлення відводу

І. Суддя ОСОБА_1 протягом розгляду судової справи демонструє особисту заінтересованість в результатах провадження та неупередженість в ході судового розгляду.

Суддя ОСОБА_1 користуючись своїм правом головуючого в судовому засідання постійно обмежує мене в праві на захист, не дає можливості заявити клопотання та висловити свою позицію в повному обсязі.

Так в ході підготовчого судового засідання 15.09.2022 року під час спроби оголошення мною клопотання, суддею ОСОБА_1 одноособово в порушення вимог ч.2 ст. 22 КПК України, було прийнято рішення про не надання мені можливості оголошувати клопотання. Інформація про це міститься в журналі судового засідання (час внесення інформації - 15:36:41).

19.11.2024 року колегією суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 постановлено ухвалу у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 року, якою відмовлено у задоволенні мого клопотання про необхідність розпочати судовий розгляд з початку.

В тексті ухвали на сторінці 6 необґрунтовано стверджується, що «сторона захисту в особі ОСОБА_6 затягує судовий розгляд шляхом систематичного зловживання процесуальними правами». Крім того, там же зазначається, що «сторона захисту вочевидь розраховує на сплив строків давності».

Враховуючи, що суддя ОСОБА_3 висловив окрему думку щодо вказаної вище ухвали та зазначив, що з ухвалою не згоден, а суддя ОСОБА_2 не брала участі в судових засідання до цього дня і не могла бути обізнаною щодо поведінки сторони захисту в минулому, вказані вище твердження щодо мене особисто включені в текст ухвали суддею ОСОБА_1 .

Висловлення суддею в ухвалі твердження про спробу обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинений злочин через затягування процесу з розрахунку на сплив строків давності може вважатися порушенням принципу неупередженості, оскільки:

Порушується принцип презумпції невинуватості: Згідно зі статтею 62 Конституції України та статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вказані вище твердження, викладені в ухвалі суду, створюють враження, що суддя вже сформував думку про винуватість обвинуваченого, незважаючи на те, що судовий розгляд ще триває.

Порушуються етичні принципи поведінки суддів: Кодекс суддівської етики вимагає від суддів уникати висловлювань чи дій, які можуть викликати сумніви у їхній об`єктивності або неупередженості.

Заздалегідь сформовані висновки, навіть у формі припущень, суперечать цим стандартам.

Протирічать практиці ЄСПЛ: Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що судді повинні утримуватися від будь-яких висловлювань, які можуть свідчити про упередженість або сприйматися як порушення презумпції невинуватості (наприклад, справи "Алене де Рібемон проти Франції", "Кравченко проти України")

Якщо подібні висловлювання містяться в ухвалі, це може бути підставою для їх оскарження, адже вони можуть підірвати довіру до об`єктивності судового процесу.

ІІ. Суддя ОСОБА_1 грубо порушує стандарти етичної поведінки суддів, що породжує закономірний сумнів у його неупередженості.

Стандарти етичної поведінки суддів визначені в Кодексі суддівської етики, затвердженому XI З`їздом суддів України 22.02.2013 року (далі по тексту - «Кодекс»)…

Відповідно до особистої заяви судді ОСОБА_1, висловленої в судовому засіданні та підтвердженої листом Офісу Генерального прокурора №27/3-1394 вих.22 від 22.12.2022 року та наказом В.О. Голови Вищого антикорупційного суду №53/кв від 16.11.2022 року, суддя ОСОБА_1 та прокурор ОСОБА_5 в період з 03 по 11 грудня 2022 року спільно перебували у відрядженні на курсах по підвищенню професійної кваліфікації.

Очевидно, що спільна поїздка та навчання не могли проходити без спілкування між собою вказаних вище осіб, що порушує норми суддівської етики та викликає сумніви, що суддею та прокурором в даному кримінальному провадженні в позапроцесуальному порядку могли обговорювати деталі кримінального провадження №42015000000001624.

Докази протилежного ні суддею ОСОБА_1, ні прокурором ОСОБА_5 наведені не були.

В той же час, Кодексом саме на суддю покладено обов`язок уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників. Суддею ОСОБА_1 цього зроблено не було».

До заяви додавались копії листа Офісу Генерального прокурора №27/3-1394 вих.22 від 22.12.2022\, наказу ОСОБА_16 Голови Вищого антикорупційного суду №53/кв від 16.11.2022; ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.11.2024, журналу судового засідання від 19.09.2022.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_8 і захисник ОСОБА_9 підтримали відвід головуючому судді ОСОБА_1, вважаючи його обґрунтованим.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заявленого відводу, вважаючи його необґрунтованим і надуманим, повідомивши, що у грудні 2022 року він будь-яким чином не спілкувався із суддею ОСОБА_1 щодо обставин цієї справи. Представник потерпілого ОСОБА_17 та представник цивільного позивача ОСОБА_11 погодилась із думкою прокурора та заперечували проти задоволення заявленого відводу.

Суддя ОСОБА_1 надав пояснення, нагадавши, що він самостійно в судовому засіданні ще у грудні 2022 року розкрив інформацію про перебування разом із прокурором ОСОБА_5 у відрядженні до міста Будапешт (Угорщина) з метою навчання, таке мало місце більш ніж 2-и роки тому, й жодного обговорень обставин справи не було, та спілкування обмежувалось побутовими темами.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з`їзду суддів України від 22.02.2013, визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Тобто для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

3.2. Обвинувачений ОСОБА_6 вбачав вияв упередженості головуючого судді в постановленні 19.11.2024 ухвали про визнання відсутньою необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку, де міститься коротка оцінка процесуальної поведінки сторони захисту.

Відтак суд зазначає, що оцінка належності поведінки учасників кримінального провадження є й правом і обов`язком суду, наприклад, як критерій визначення розумності строків кримінального провадження (стаття 28 КПК), чи у складі обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу у контексті ризику продовження чи повторення протиправної поведінки (статті 178 КПК).

Суб`єктивна незгода будь-якого учасника провадження із характером оцінки судом такої поведінки жодним чином не може свідчити про упередженість суду.

Також із журналу судового засідання від 15.12.2022 в цьому провадженні вбачається, що головуючий суддя ОСОБА_1 повідомив учасників процесу про те, що буквально напередодні у грудні 2022 року перебував у відрядженні з метою навчання в місті Будапешт в складі групи, до якої зокрема входив прокурор САП ОСОБА_5, та про відсутність будь-якого спілкування з таким щодо обставин цього кримінального провадження. Тоді учасниками судового розгляду не подавалось жодних заяв про відвід.

Проте через два роки обвинувачений ОСОБА_6 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 саме з підстави зазначеної поїздки, не зазначивши при цьому жодних об`єктивних фактів чи відомостей, які могли би свідчити про наявність спілкування чи упередженості судді, тобто фактично висловивши лише суб`єктивні припущення про можливість такого.

Суд зазначає, що згідно з частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відтак подання заяви про відвід після спливу значного часу та без її належного обґрунтування жодним чином не свідчить про існування об`єктивних сумнівів у неупередженості суду.

Загалом наведені в заяві про відвід доводи зводяться до суб`єктивної незгоди обвинуваченого з організацією судового процесу головуючим суддею та ухваленими судом рішеннями, за відсутності доказів наявності у головуючого судді ОСОБА_1 упередженого ставлення до обвинуваченого ОСОБА_6 .

3.3. Дослідивши зміст заяви про відвід, суд вважає, що заявником не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які обґрунтовано могли би свідчити про необ`єктивність чи упередженість головуючого судді, тому заява про його відвід є неспроможною й ґрунтується винятково на особистих переконаннях та суб`єктивних припущеннях заявника за відсутності підстав для відводу, й відтак належить відмовити у задоволенні такого.

Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42015000000001624 від 29.07.2015 щодо обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_8 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 20.12.2024.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ________________________________________________________________________