- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 757/56984/24-к
Провадження №11-сс/991/7/25
У Х В А Л А
13 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.4 ст.189, ч.3 ст.15 ч.2 ст.146, ч.1 ст.111-2, ч.3 ст.209, ст.368-5, ч.1 ст. 255, ч.2 ст.368 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 з 2008 по 2014 рік, перебуваючи на посаді судді та на адміністративних посадах заступника голови господарського суду Донецької області, голови господарського суду міста Києва, голови Київського апеляційного господарського суду, заступника голови Вищого господарського суду України, будучи представником судової влади та службовою особою, яка займала відповідальне становище, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, приймав участь у злочинній організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001). Діяльність злочинної організації була спрямована на постановлення суддями системи господарських судів України рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних рішень у господарських спорах, шляхом тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, втручання в систему автоматизованого розподілу справ з метою отримання неправомірної вигоди від представників сторін у господарських спорах, особистого незаконного збагачення членів злочинної організації та з інших особистих інтересів за прийняття відповідних рішень на користь сторони, яка надає неправомірну вигоду. ОСОБА_7 спільно з іншими учасниками злочинної організації долучався до розробки плану вчинення злочинів, координував окремі їх дії, здійснював підбір, залучення учасників злочинної організації та за потреби особисто здійснював розгляд господарських спорів з метою прийняття рішень в інтересах злочинної організації, у тому числі неправосудних, одержував частку грошових коштів та інших активів від протиправної діяльності.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у період з серпня по листопад 2008 року злочинна організація заволоділа корпоративними правами ТОВ «Дрімвуд», майновими та немайновими правами товариства, одержаними в якості предмету неправомірної вигоди шляхом прийняття ОСОБА_7 завідомо неправосудного рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов`янська Донецької області задоволено та зобов`язано раду укласти з товариством договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації спортивно - оздоровчого комплексу у порядку, визначеному ЗК України та ЗУ «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення товариства із заявою. В подальшому, в період між прийняттям вказаного судового рішення та укладенням договору оренди з товариством, дружину підозрюваного ОСОБА_12 та співмешканку іншого члена злочинної організації ОСОБА_13 . ОСОБА_14 через підконтрольні юридичні особи включено до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» (50% статутного капіталу).
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в одержані в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище (ч.2 ст.368 КК України в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
02.12.2024 о 15 год 15 хв ОСОБА_7 затримано в порядку, передбаченому п.6 ч.1 ст.615 КПК України.
03.12.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором Офісу Генерального прокурора звернувся до Печерського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року клопотання слідчого задоволено. Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 30 січня 2025 року.
Слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та доводять існування ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.5 ст.177 КПК України. Характер кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_7, серед яких участь у злочинній організації та у злочинах, вчинюваних такою організацією, вказують на необхідність визначення підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти встановленим ризикам.
Не погодившись з ухвалою, підозрюваний ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу з доповненнями, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вважає, що оскаржувану ухвалу винесено з порушенням правил предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а апеляційний перегляд ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва має здійснюватися Апеляційною палатою ВАКС згідно предметної підсудності, визначеної ст.33-1 КПК України та п.20-2 Перехідних положень до КПК України. Також повідомляє про закриття провадження з перегляду оскаржуваної ухвали в Київському апеляційному суді у зв`язку з його відмовою від поданої захисником апеляційної скарги.
Підозру у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень вважає очевидно необґрунтованою, оскільки матеріали клопотання не містять доказів, які б вказували на його причетність до інкримінованих злочинів. Долучені до матеріалів клопотання рапорти слідчих та оперативних працівників не містять посилань на конкретні джерела доказування, на підставі яких вони складені та не є доказами в розумінні КПК України.
Матеріали клопотання не містять відомостей, яка сума неправомірної вигоди буцім-то отримана ОСОБА_7, кому він давав вказівки щодо її одержання, відтак вважає відсутнім предмет злочину, передбаченого ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування факт нібито отримання хабаря у 2008 році визначається як єдине кримінальне правопорушення, вчинене злочинною організацією. Доказів вчинення злочинною організацією інших злочинів, матеріали клопотання не містять. У зв`язку з цим вважає, що граничний строк притягнення до кримінальної відповідальності, встановлений ст.49 КК України, за інкримінованими йому правопорушеннями, сплив.
На думку ОСОБА_7, відсутність у чинному Кримінальному кодексі України такого складу злочину як винесення завідомо неправосудного рішення та участь у злочинах, вчинених злочинною організацію, вказує на відсутність події злочинів.
Заявляє про притягнення його до кримінальної відповідальності двічі за одне і те ж саме правопорушення, що суперечить ст.61 Конституції України. Викладені в повідомлені про підозру фактичні обставини повністю дублюють фактичні обставини обвинувального акту, що перебуває на розгляді в Дніпровському районному суді м.Києва, за яким ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.375, ч.2 ст.376, ч.3 ст.27 ч.2 ст.376, ч.2 ст.376-1 КК України.
Вказує на відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України, а посилання сторони обвинувачення на них вважає формальним та таким, що не підтверджується наявними матеріалами клопотання. Обґрунтовуючи відсутність ризиків, ОСОБА_7 вказує на: свою належну процесуальну поведінку як в цьому так і в іншому кримінальних провадженнях; відсутність спроб переховування від органу досудового розслідування попри здійснення 17 законних виїздів за межі України з початку здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, після кожного з яких він повертався до України; волонтерську діяльність; неможливість переховування від слідства у зв`язку із вилученням обох паспортів громадянина України для виїзду за кордон; відсутність необхідності переховування чи перешкоджання здійсненню досудового розслідування будь-яким чином з огляду на сплив граничних строків притягнення його до кримінальної відповідальності, встановлених ст.49 КК України.
Враховуючи закінчення строку притягнення до кримінальної відповідальності, стороною обвинувачення не враховано принципу пропорційності, який є визначальним при обрані запобіжного заходу.
В порушення вимог КПК України слідчим суддею не визначено розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, а також не досліджено можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_7, просить відмовити в її задоволені. Вважає, що в даному кримінальному провадженні відсутнє порушення правил підсудності, а клопотання про запобіжний захід відносно ОСОБА_7 згідно правил територіальної юрисдикції правомірно розглядалось слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва. Слідчим суддею вірно встановлено обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри та наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України. На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою без визначення застави, не зможе запобігти встановленим ризикам.
За результатами апеляційного розгляду з участю підозрюваного, захисників та прокурора колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом ч.ч.2, 3 ст.33-1 КПК України судовий контроль за дотримання прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС здійснюють слідчі судді цього ж суду. Інші суди, визначені законом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС.
Відповідно до абз.9 пункту 20-2 Розділу XI «перехідні положення КПК» у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Поставною Офісу Генерального прокурора від 02.12.2024 року кримінальні провадження № 62024000000001062 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.368 КК України (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), № 62024000000001063 від 28.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255 КК України та кримінальне провадження № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-2, ч.3 ст.15, ч.2 ст.146, ч.1 ст.14, ч.1 ст.189, ч.3 ст.209, ст.368-5 КК України об`єднано в одне кримінальне провадження № 62023100120000684.
Пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності у кримінальному провадженні означає, що при визначенні компетентного суду, який має повноваження розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу, у першу чергу необхідно перевіряти наявність ознак предметної підсудності, а у разі їх відсутності - визначати підсудність за правилами територіальної підсудності.
Згідно з ч.1 ст.33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є корупційним та зазначений у примітці до ст.45 КК України.
Однією з умов підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду, наведеної у п.1 ч.5 ст.216 КПК України є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 КК України, суддею. Як вбачається з підозри, клопотання про обрання запобіжного заходу та доданих до нього матеріалів, інкриміноване корупційне кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_7 в період його перебування на посаді судді та пов`язане із здійсненням ним суддівських повноважень.
Враховуючи, що кримінальне провадження належить до предметної підсудності ВАКС, тільки Апеляційна палата ВАКС може переглянути ухвалу слідчого судді у такому провадженні. Жоден інший суд в Україні не може цього зробити. Тому, на підставі п.6 ч.2 ст.412 КПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_7 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.
У матеріалах кримінального провадження міститься рішення судді ОСОБА_7 від 09.10.2008 у справі №8/170пн (т.7, а.с.111-121) за позовом ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради м.Слов`янська Донецької області, яким визнано право товариства на набуття в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 20 га строком на 49 років та 9 місяців для будівництва та експлуатації об`єкту - спортивно-оздоровчого комплексу та зобов`язано Святогірську міську раду укласти з товариством відповідний договір оренди. Рішенням Святогірської міської ради від 21.10.2008 року (т.1, а.с.182) надано ТОВ «Дрімвуд» в оренду земельну ділянку, а 19.11.2008 укладено відповідний договір оренди (т.1, а.с.171-174).
Долученою до клопотання інформацією про ТОВ «Дрімвуд» (т.1, а.с.43-61) підтверджується, що кінцевими бенефіціарними власниками товариства через створене 29.10.2008 ТОВ «ЕКСЕКВО» є дружина підозрюваного ОСОБА_12 та ОСОБА_14 .
Наведене свідчить про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.368 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001).
Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що: з 2005 року ОСОБА_7 займав посаду заступника Голови господарського суду Донецької області; 14.01.2011 його переведено на посаду судді господарського суду м.Києва; 25.01.2011 призначено головою господарського суду м.Києва; 23.02.2012 підозрюваного обрано на посаду судді Київського апеляційного господарського суду; 13.03.2012 - головою Київського апеляційного господарського суду; 18.04.2013 року ОСОБА_7 обраний суддею Вищого господарського суду України; 16.05.2013 року його призначено на посаду заступника голови Вищого господарського суду України.
З аналізу інформації, що міститься в державних реєстрах та матеріалах досудового розслідування вбачається, що доходи ОСОБА_7 не значні. Разом з тим, матеріальний рівень членів сім`ї підозрюваного дуже високий. Зазначені обставини та ознаки нетипового стрімкого кар`єрного зростання дають підстави вважати обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про ймовірну участь ОСОБА_7 у складі злочинної організації та у злочинах, вчинюваних нею.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.368 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Також колегія суддів погоджується і з наведеним в оскаржуваному судовому рішенні обґрунтуванням наявності у даному кримінальному провадженні ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних; знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, характер та обставини їх вчинення, наявність у ОСОБА_7, який раніше обіймав посади судді, голови Апеляційного господарського та Господарського судів м.Києва, заступника голови Вищого господарського суду України сталих зв`язків у судових та правоохоронних органах, обізнаність його з методикою та засобами їх діяльності. Також слідчим суддею враховано спроби ОСОБА_7 01 та 02.12.2024 виїхати за межі України, перетнувши державний кордон.
Належне виконання підозрюваним умов застосованого до нього запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні не вказує на відсутність ризиків в даному кримінальному провадження та не може бути підставою для відмови у його застосуванні.
Враховуючи характер кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного та наявність у нього умов перебувати за межами України разом з членами своєї сім`ї, колегія суддів відхиляє апеляційні доводи про недоведеність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду.
Також колегія суддів відхиляє доводи підозрюваного про сплив строку притягнення його до кримінальної відповідальності, що вказує на відсутність ризиків у даному кримінальному провадженні. ОСОБА_7 інкриміновано участь у злочинній організації та у злочинах, вчинюваних такою організацією, які мали місце у період з 2008 по 2014 рік, коли підозрюваний займав, зокрема, посади голови господарського суду м.Києва, голови Київського апеляційного господарського суду України, заступника Голови Вищого господарського суду України.Він, серед іншого, підозрюється в тому, що перебуваючи на посаді заступника голови Вищого господарського суду, як активний учасник злочинної організації, у період з липня по грудень 2013 року, використовуючи своє службове становище здійснював незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду та в діяльність суддів даного спеціалізованого суду ( ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ). Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст. 255 КК України є особливо тяжким, строк притягнення до кримінальної відповідальності за його вчинення становить 15 років. Сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, вчинювані злочинною організацією, не впливають істотно на ризики кримінального провадження та не можуть бути підставою для відмови у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Однак матеріали клопотання не місять відомостей про те, що злочинна організація, в участі в якій підозрюється ОСОБА_7, вчиняла злочини проти основ національної безпеки, життя та здоров`я особи. Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.03.2021 підозрюваного звільнено з посади судді. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, застосовано до ОСОБА_7 без достатніх підстав. Підозрюваному необхідно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинені особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Вирішуючи питання про розмір застави, колегія суддів дійшла висновку, що застава не може бути визначена у межах ст.182 КПК України, враховуючи суть підозри, обставини кримінальних правопорушень, посади, які займав ОСОБА_7 та його майновий стан. Така застава має бути визначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ході апеляційного розгляду підозрюваний пояснив, що не має нерухомого та рухомого майна, а його доходи від професійної діяльності адвоката складають в рік біля п`яти мільйонів гривень. Це підтверджується і матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, колегія суддів враховує значні матеріальні активи сім`ї ОСОБА_7 (колишньої дружини, дітей). З долученої до матеріалів клопотання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно син підозрюваного ОСОБА_18 є співвласником 8 земельних ділянок, а колишній дружині підозрюваного ОСОБА_12 на праві приватної власності належить 6 квартир у місті Києві по АДРЕСА_1, придбані нею в період з 2020 по 2021 рік, загальною площею від 104,9 до 173.2 м2 кожна. Також їй на праві приватної власності належить чотири гаражі (машиномісця в підземному паркінгу) в ЖК «Новопечерські липки».
З доданих до клопотання матеріалів також вбачається, що ОСОБА_12 володіє наступними об`єктами нерухомості за кордоном: готелями « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «ІНФОРМАЦІЯ_2» в місті Відень, Австрія, придбаними в 2012 році, які оцінюються в 4,5 млн євро кожен, будинком в м.Анталія, Республіка Туреччина, придбаним в 2011 році за 250 тис. доларів США, апартаментами в АДРЕСА_2, придбаними у 2013 році за 350 тис доларів США. Тобто, зазнчене майно набуте в період перебування ОСОБА_7 на посаді судді.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження достатньо підстав вважати, що протягом 2014-2023 років, тобто після дати офіційного розлучення, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 продовжують проживати однією сім`єю, пов`язані спільним побутом, систематично спільно перетинають державний кордон транспортними засобами та віарейсами (підтверджується інформацією з АІС ДМС України), спільно подорожують, проживають в нерухомості, зареєстрованій на одного з подружжя.
Практика ЄСПЛ не заперечує врахування кола оточення особи при визначенні розміру застави. Тому колегією суддів обґрунтовано прийнято до уваги особиста власність близького кола оточення підозрюваного, адже це свідчить про можливість ОСОБА_7 разом з іншими особами, що входять до цього кола, внести заставу у розмірі, визначеному судом, як альтернативний захід триманню під вартою.
На підставі наведеного, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та встановлені ризики, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_7 слід визначити заставу в розмірі 80 000 000 (вісімдесяти мільйонів) гривень. Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним, враховуючи сукупність криміногенних чинників.
Також колегія суддів вважає, що за умови внесення застави на ОСОБА_7 слід покласти процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою із внесенням застави не зможе запобігти встановленим ризикам, в задоволені заяв ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 про взяття ОСОБА_7 на особисту поруку слід відмовити.
Керуючись ст. ст.33-1, 177, 183, 194, 197, 407, 418 КПК України, колегія судів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03 грудня 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2025 року включно, визначивши йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 000 000 (вісімдесяти мільйонів) гривень.
Сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за кожною вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_7 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвалу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3